Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Поясніть необхідність вживання в технічних текстах скорочених наймену-



САМОСТІЙНА РОБОТА № 6

Тема: «Складні випадки слововживання».

 

План

 

1. Словники синонімів та паронімів: правила користування.

2. Абревіатури загальновживані та вузькоспеціальні у тексті (граматичні форми).

МЕТА РОБОТИ:з’ясувати правила користування словниками паронімів і сино-

німів; виробити уміння працювати із словниками; доречно

вживати фахову термінологію; знати особливості використання

абревіатур загальновживаних та вузькоспеціальних у тексті.

 

На основі вивчених питань теми скласти тези в такій послідовності:

1. Визначити поняття:

Лексикографія – _______________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Словник – _____________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Правила користування словниками синонімів _________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Правила користування словниками паронімів _________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Поясніть необхідність вживання в технічних текстах скорочених наймену-

вань. Якому типу скорочень надається перевага у текстах?_____________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

ЛІТЕРАТУРА:

1. Зубков М. Г. Сучасна українська ділова мова: Підручник для вищ. навч. закладів. — 2-ге вид., допов. — X.: Торсінг, 2002. — С. 47 — 53.

2. Поберезська Г.Г., Волинець І.М. Лінгвістичні основи документознавства та інформаційної діяльності: Навч. посіб. — К.: Знання, 2008. — С. 204 — 207.

 

 

 

 

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК

 

 

Тема: «Складні випадки слововживання».

 

План

 

1. Словники синонімів та паронімів: правила користування.

2. Абревіатури загальновживані та вузькоспеціальні у тексті (граматичні форми).

 

СЛОВНИКИ СИНОНІМІВ ТА ПАРОНІМІВ: ПРАВИЛА КОРИСТУВАННЯ

 

Словники бувають різні. Це і антропонімічні, двомовні і багатомовні пере-кладні словники, діалектні (чи обласні) словники, граматичні словники, словники сполучуваності, ідеографічні, семантичні й асоціативні словники, історичні, лін-гвокраїнознавчі, і культурологічні словники, морфемні і словотворчі, зворотні, орфографічні, орфоепічні, синонімічні словники, словники антонімів, лінгвіс-тичних термінів, словники іноземних слів, словники лінгвістичних термінів і енциклопедії, словники назв жителів, неологізмів, омонімів, паронімів, скорочень, словники епітетів, порівнянь, метафор, словники соціальних і професійних діа-лектів, мови письменників і словники окремих творів, словники-довідники труд-нощів мови, термінологічні словники тлумачні словники, топонімічні словники, етимологічні, фразеологічні та частотні словники.

Тільки один цей перелік видів словників показує, в якій великій кількісті ґалузей людської діяльності використовуються словники. Без словників важко було б відшукати професіоналів у тій чи іншій сфері, спілкування, зокрема – про-фесійне, перетворилося б на хаосне, з постійним перепитуванням «що саме ви ро-зумієте під цим, а що під тим». Годі вже й говорити про міжнародне спілкування без словників для перекладу на іншу мову.

Лексикографія(грец. λεξικογραφία, від λεξικόν — словник і γράφω — пи-шу), словникарство — розділ мовознавства, пов’язаний зі створенням словників та опрацюванням їх теоретичних засад. Відповідно до цього виділяють практичну і теоретичну лексикографію. Тісно пов’язана з лексикологією.

Лексикографія виникла з практичних потреб пояснення незрозумілих слів, яке початково здійснювалося у вигляді глос, тобто тлумачення написів на полях і в тексті рукописів книг.

Різні джерела дають різні визначення словника:

Словник – довідкова книга, яка містить зібрання слів (чи морфем, слово-сполучень, ідіом і т.д.), розташованих по визначеному принципу, і яка дає відо-мості про їхні значення, вживання, походження, переклад на іншу мову і т.п. (лін-гвістичні словники) чи інформацію про поняття і предмети, ними що позначають-ся, про діячів у яких-небудь областях науки, культури й ін. (Новий енциклопедич-ний словник. М., 2000).

Словник, словник, словотолковник, словотолк, словарик, словарчик; сло-варишка; словарища; річковик, лексикон; збірник слів, висловів якої-небудь мови, з тлумаченням чи з перекладом. Словники бувають загальні і приватні, повсяк-денні і наукові (Даль В. І. Тлумачний словник живої великоросійської мови).

Словник – зібрання слів (переважно за абеткою), стійких висловлювань з поясненнями, тлумаченнями чи з перекладом на іншу мову (Ожогов С. І. і Шве-дова Н. Ю. Тлумачний словник російської мови).

Словник – зібрання слів якої-небудь мови в абетковому порядку або по слововиводу розташованих (Словник Академії Російської. Спб., 1806-1822).

Словник – книга, що містить перелік слів, звичайно з поясненнями, тлума-ченнями чи перекладом на іншу мову. (Словник сучасної української літературної мови)

Існує кілька класифікацій (типологій) словників. «Тип будь-якого словника визначається факторами двоякого роду: характером лексичного матеріалу, який він відображає, і практичним значенням» (Е. В. Кузнєцова. Передмова // Лексико-семантичні групи російських дієслів. Свердловськ, 1988, с. 3).

Будь-який словник складається зі словникових статей. Словникова стаття – основна структурна одиниця словника; текст, що роз’ясняє заголовну одиницю в словнику й характерні їй основні риси. Структура словникової статті визначається завданнями словника. Але словникова стаття будь-якого словника починається із заголовного слова. Сукупність заголовних статей утворють словник, чи ліву час-тину словника.

Права частина словника – та, в якій розглядається заголовна одиниця. Права частина тлумачного словника, як правило, включає зони: граматична характерис-тика слова, тлумачення, тип значення (пряме, переносне); ілюстрації (цитати, ви-слови); словотворче гніздо; так звана «заромбова» частина (фразеологізми) і ін. Зони правої частини розробляються для кожного словника. Сукупність усіх слов-никових статей утворюють корпус словника. Крім корпусу, у будь-якому словни-ку є передмова, розділ «Як користуватися словником» (який рідко кимось чита-ється); список умовних скорочень і ін.

 




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.