Ці опитування показали негативне ставлення вчительства до встановлення такої залежності у зв'язкузі складністю в оцінці якості педагогічної діяльності та моральною стороною проблеми. В ході реформи певні зміни в характері оплати все-таки від
булись. Наприклад, у штаті Кентуккі вчителі шкіл показники роботи яких є вищими за заплановані, отримують певну доплату (бонуси). Тобто, доплата відбувається не за індивідуальними, а за колективними показниками. Як наслідок такої практики ставлення вчительства до залежності платні від якості роботи дещо змінюється.
1998(%)
1989(%)
1984(%)
Підтримую
Не підтримую
49 І
Не знаю
7. Протягом останніх 15 років ставилось запитання: чи відчуває Ваша школа труднощі у залученні до роботи висококваліфікованих вчителів? Якщо так, то коротко поясніть причини.
1998(%)
1989 (%)
1984 (%)
Так
Ні
Не знаю
Серед причин труднощів були названі: низька заробітна платня (35%); умови праці, до яких, перш за все, віднесли погану учнівську дисципліну (17%); відсутність підтримки з боку адміністрації, місцевої громади та батьків (15%); низька якість керівництва школою (9%); занадто велике навантаження (6%); віднайдення кращої кар'єрної перспективи (5%); відсутність поваги (3%); розчарування у роботі (2%).
8. Чи вважаєте Ви необхідним внесення поправок до Конституції США з питання дозволу молитов у державній школі?
Вчителі 1998 (%)
Громадськість 1998 (%)
Вчителі 1988 (%)
Громадськість 1988 (%)
Так
Ні
Не знаю
Більш прихильно до читання молитов у школі ставляться вчителі з Півдня -79%; на Заході до цього питання ставляться значно більш стримано - 42% вчителів підтримали такі пропозиції. На Сході та Середньому Заході ситуація приблизно однакова: відповідно 55% та 58%.
9. Які проблеми є найбільш актуальними для сучасної державної американської школи? _______________________
Надзвичайно актуальні та просто актуальні
Надзвичайно актуальні
Актуальні
Не дуже актуальні
Зовсім не актуальні
Вчителі
Громада
Вчителі
Вчителі
Вчителі
Вчителі
Алкоголь
72(4)
50 ]
Паління
76(2)
Дисципліна
76(2)
\29
Наркотики
80 (1)
Підліткова вагітність
71(5)
Бійки
64(6)
Банди
57 (7)
Точка зору на пріоритетність проблем відрізняється у вчителів таким чийому У школах, що розташовані:
- в центрі великих міст: дисципліна, наркотики, бійки, банди, підліткова вагітність;
- у містах проблеми дисципліни, бійок, банд є більш серйозними, ніж у передмістях, маленьких містах тау сільській місцевості;
- у сільських школах проблема паління вважається більш актуальною, ніж у інших місцевостях,
10. Проблема диференціації учнів залежно від успіхів у навчанні є актуальною для державної школи. Перша відповідь учителів на запитання: ''Чи необхідно погановсгигаючих учнів навчати у спеціальних класах?" звучала так: "Залежить від багатьох обставин". Такими обставинами вважаються: причини поганої успішності, що залежать власне від дитини; кількість учнів у класі, характер індивідуальної роботи з учнем. На поставлене запитання були дані такі відповіді:
Вчителі (%)
Громадськість (%)
Разом з іншими учнями
У спеціальних класах
Не знаю
11. У ході реформування освітньої системи активно піднімається питання партнерства державної школи з батьками, громадою. У яких формах контакти школи з громадськістю здійснюються найбільш ефективно?
дуже та достатньо ефективно (%)
дуже ефективно
(%)
достатньо ефективно (%)
Не дуже ефективно (%)
зовсім не ефективно (%)
учителі
громада
учителі
учителі
Учителі
учителі
Шкільна преса
87(2)
Відкриті шкільні заходи
89(1)
Шкільні "гарячі лінії"' зв'язку
77(5)
Дискусійні групи з участю громадськості
81(4)
47 28
Відкриті обговорення шкільних проблем
85(3)
Зустрічі через шкільне (місцеве) телебачення
74(6)
^ 7
Обговорення проблем через Інтер-нет
63 (7)
42 - 34
.
Як бачимо, вчителі та громадськість віддають перевагу традиційним формам спілкування. Вчителі дотримуються у більшості своїй точки зору, що ці форми є
"достатньо ефективними", в той час як представники громадськості вважають їх "дуже ефективними".
Учителі центральних міських шкіл більше вірять у ефективність дискусійних груп з участю громадськості, ніж інші групи вчителів; учителі з сільських районів з меншим ентузіазмом ставляться до всіх форм спілкування, окрім шкільної преси та шкільних "'гарячих ліній" зв'язку.
12. Проблеми змісту освіти в умовах її глибокої диференціації залежно від життєвих перспектив учнів протягом тривалого часу є предметом розгляду. Опитування включило два запитання з цього приводу:
я). Перевагу яким навчальним предметам слід видавати учням, то планують вступати до коледжу?
Навчальні предмети
1998 (%)
1989 (%)
1984 (%)
Англійська мова
Математика
Природничі науки
Історія США
Іноземна мова
Охорона здоров'я
Фізичне виховання
Бізнес
Мистецтво
Музика
Промислові мистецтва/ домашнє господарство
Б) Перевагу яким навчальним предметам слід віддавати учням, що не планують вступати до коледжу?
б).,
і Навчальні предмети
!998(%) 88
, 1989(%)
1984(%)
\ Англійська мова
т 96
Математика
]88196 94^
Історія США
7796[ 91
Промислові мистецтва/ домашнє господарство
76 88
Бізнес
72 85
Природничі наукиі
70 і 95
! Охорона здоров'я
65 ; 92
1 Фізичне виховання
52 86
| Мистецтво
36 67
| Музика 36 65
[ Іноземна мова1 25 38 |———28
Навчальні предмети
1998 (%)
1989 (%)
1984 (%)
Англійська мова
Математика
Промислові мистецтва/ домашнє господарство
Історія США
Бізнес
Природничі науки
Охорона здоров'я
Фізичне виховання
Мистецтво
Музика
Іноземна мова
НІМЕЧЧИНА. ДЕЯКІ ВИДИ ОСВІТНЬОЇ СТАТИСТИКИ ДЕРЖАВНІ ВИТРАТИ НІМЕЧЧИНИ НА ОСВІТУ У 1997 РОЦІ (ЗА СЕКТОРАМИ)
(у млн. німецьких марок)
Сектор
Витрати
Дошкільне виховання та позашкільна освіта
16 330
Шкільна освіта
87 090
Вища освіта
49 200
Підвищення кваліфікації
4 940
Програми допомоги
6 540
Дослідження у сфері освіти
8 380
Всього
172 570
Джерело: Grund- und Strukturdaten 1998/99
Витрати на освіту у 1997 році за секторами (як частка загальних витрат держави та частка ВНП)
Сектор
% загальних витрат держави
% ВНП
Дошкільне виховання та позашкільна освіта
1.36
0.45
Шкільна освіта
7.27
2.39
Вища освіта
4.11
1.35
Підвищення кваліфікації
0.41
0.14
Програми допомоги
0.55
0.18
Дослідження у сфері освіти
0.70
0.23
Всього
14.40
4.74
Джерело: Grund- und Strukturdaten 1998/99
Витрати на освіту у 1997 році за секторами (відповідно до джерел фінансування)