Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Конструкції з супідрядністю



Конструкції з послідовною підрядністю

Багатокомпонентні складнопідрядні речення з послідовною підрядністю— це такі складнопідрядні утворення, в яких при одній основній головній частині виступає дві і більше підрядні, залежність яких від головної будується ланцюж-ком, тобто пер­ша підрядна частина безпосередньо відноситься до головної, яка є абсолютно незалежною, друга підрядна — до першої підрядної, третя — до другої і т. ін. Причому кожна підрядна частина виступає щодо наступної в ролі головної, а всі підрядні разом становлять своєрідний блок підрядних речень, які перебу­вають у певній залежності від абсолютно незалежної головної частини. Так, у реченні Не поет, хто забуває про страшні на­родні рани, Щоб собі на вільні руки золоті надіть кайдани (Л. У.) головною частиною є Не поет, а від неї залежить блок підряд­них речень, що складається з двох предикативних одиниць (хто забу-ває про страшні народні рани і щоб собі на вільні руки золоті надіть кайдани). Друга підрядна частина залежить від першої, яка щодо неї є головною.

Конструкції з послідовною підрядністю називають іще включенням.

Залежно від місця підрядної частини щодо основної головної розрізняють підрядні частини різних ступенів: першого (перша підрядна частина), другого (друга підрядна частина), третього (третя підрядна частина) і т. ін. Так, у реченні Йому було так пильно,що він не помічав навіть, як копиця свіжої трави зсува­лась... на спини буйволам і розтрушувалась по дорозі, коли високе колесо, заче-пившись за камінь, відкидало на бігу плетену гарбу (М. К.), що складається з чо-тирьох предикативних частин, ос­новною головною частиною є Йому було так пильно, тоді як наступні підрядні частини (перша, що починається сполучни­ком що, друга — як, третя — сполучником коли) є підрядними частинами першого, другого і третього ступенів.

У сучасній українській мові найуживанішими є конструкції з послідовною дво- і триступеневою підрядністю, тобто кон­струкції, в яких при одній основній головній частині виступа­ють дві-три підрядні частини, поєднані з головною пос-лідов­ною підрядністю; рідше трапляються чотириступеневі і зовсім рідко — п’ятиступеневі конструкції.

Найпоширенішим різновидом складнопідрядних речень з по­слідовною під-рядністю є речення, в яких першою стоїть основна головна частина, а далі пос-лідовно розміщуються підрядні. Проте нерідко підрядні частини одного ступеня, що йдуть після основної головної, розриваються підрядними наступних сту­пенів: Одного дня Ольга Петрівна виявила, що з вішалки, яка стояла в коридорі, зник старий піджак (М. О.).

Не так уже й рідко основна головна частина переноситься на кінець склад-нопідрядного речення з послідовною підрядні­стю: Як засутеніло, що ткати не видно вже, Давид виліз із-за верстата(А. Г.).

Зрідка головна частина може бути розташована в середині складнопідрядно-го речення з послідовною підрядністю, розри­ваючись на частини: Що б ви не ви-кладали літературу чи історію, фізику чи креслення, біологію чи математику, першим вогнищем захоплення,до якого ви повинні привести свого вихо­ванця (якщо тільки ви хочете бути його вихователем), має бути книга(В. С).

 

Конструкції з супідрядністю

Супідрядність— це такий тип підрядності, за якого підрядні частини (дві і більше) залежать від тієї самої головної. Залежно від того, як у цих реченнях ви-ражено підпорядкованість кожної з підрядних частин головній (чи супідрядні час-тини однорідні, чи різні за своїм значенням), виокремлюють два різновиди супід-рядності: однорідну й неоднорідну.

За однорідної супідрядності підрядні частини, відносячись до тієї самої го-ловної частини, є однорідними. Пояснюючи всю головну частину або якийсь із її членів, вони однакові за своїм значенням, відповідають на те саме питання і, тво-рячи разом своєрідний блок, перебувають між собою в приєднувально-перелічу-вальних (зрідка в розділово-перелічувальних) відно­шеннях.

Звичайно підрядні частини однорідних супідрядних речень приєднуються до головної за допомогою однакових сполучних засобів:Нема на світі сили, яка бперепинила шлях весні, яка бперешкодила б людству йти до миру (Ю. 3.);Мало не до самого вечора він ходив з матір’ю і все розповідав про те, як на цьому за-воді робочі руки плавлять метал, як виростає і шириться місто над морем (І. П.); Там, де Личка круто в’ється, де хати в садах, де носила мене мати в поле на ру-ках, там узяв я пісню в серце із людських сердець (Д. П.). У першому з наведе-них прикладів дві однорідні підрядні частини приєднуються до головної за допо­могою сполучного слова яка, у другому — як, у третьому засо­бом їх приєднання є сполучне слово де.

Іноді однорідні підрядні частини приєднуються до голов­ної різними (але обов’язково однотипними) сполучниками чи сполучними словами, а підрядні частини при цьому відповіда­ють на однакові питання: Почали радитися, як їм вибратися з плавнів, кудийти (М. К.).

Однорідність підрядних частин у супідрядних складних ре­ченнях нерідко веде до пропуску другого чи взагалі наступно­го зі сполучників підрядності, а зв’язок між підрядними частина­ми в таких випадках виражається за допомогою або сполуч­ників сурядності, або безсполучниково: Як тільки смеркне ічорне небо щільно укриє землю, далекий обрій враз розцвітає чер­воним сяйвом (М. К.).; Арка-дій Петрович прислухався, яксту­кали чиїсь каблуки, пересувалися стільці, тонко дзвеніла склянка (М. К.). Якщо у першому з наведених речень друга підрядна час-тина з пропущеним підрядним сполучником як поєднуєть­ся з першою за допомо-гою сполучника сурядності і, то в дру­гому реченні друга і третя підрядні частини з пропущеними спо­лучниками підрядності як поєднуються з першою безсполуч­никово.

Неоднорідна супідрядність— це така супідрядність, за якої кілька підряд-них частин, пояснюючи ту саму головну частину відносяться до різних слів у ній або до того самого слова, але відповідають на різні питання.

Неоднорідна супідрядність, за якої підрядні частини пояс­нюють різні члени головної частини, називається рівночленною супідрядністю: Земле моя, всепло-дющая мати, Сили, що в твоїй живе глибині, Краплю,щоб в бою сильніше сто-яти. Дай і мені(І. Ф.); Щоб бути гідним продовжувачем справедливої справи батьків, дідів і прадідів, треба насамперед знати свою батьків­щину, той край,в якому ти народився і виріс (І. П.).

У першому з наведених речень перша підрядна частина є присубстантивно-атрибутивною до слова головної частини си­ли, а друга, мети, — пояснює головну частину в цілому; у дру­гому реченні перша підрядна частина мети пояснює всю голов­ну частину, а друга, присубстантивно-атрибутивна, — лише одне її слово край.

Якщо дві й більше підрядні частини пояснюють те саме сло­во головної або й усю головну частину, але, будучи за своїм значенням неоднорідними, відпові-дають на різні питання, така супідрядність називається одночленною: Я жив би двічі і помер би двічі,Якби було нам два життя дано, Щоб ворогові глянути у вічі, Не зганьбленим зберігши знамено (М. Б.). У наведеному прикладі перша під-рядна частина, відповідаючи на питання за якої умови?, є підрядною умови, а дру-га, що відповідає на пи­тання з якою метою?, є підрядною мети.

Поряд з однорідною й неоднорідною супідрядністю трап­ляються також ви-падки супідрядності змішаного типу,коли водному складнопідрядному реченні поєднуються обидва її різ­новиди: Коли пацієнт задрімав, Інна вийшла і, присівши на східцяхвагончика, стала дивитися, як трудився тік, як дівчата та жінки, закутані хусточками до очей, шугають з лопатами в руках серед ворохів пшени-ці, горнуть і горнуть, вантажачи очи­щене зерно в кузови машин (О. Г.);Ми будем слухать мову щиру. Що в хвилях принесе ефір, Що всі народи хочуть миру І що війну здолає мир (В. Сос).

Якщо у першому реченні перша підрядна частина часу, при­єднана до голов-ної за допомогою сполучника коли, пояснює всю її загалом, а інші дві, будучи од-норідними з’сувальними, — лише одне слово дивитися, то в другому перша під-рядна частина, приєднуючись до головної за допомогою сполучного слова що і будучи присубстантивно-атрибутивною, пояснює іменник головної частини мову, а решта дві, приєднані сполучником що, є знову-таки однорідними, з’ясувальними (пояснюють дієслово будем слухать).

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.