Багатокомпонентні складнопідрядні речення з послідовною підрядністю— це такі складнопідрядні утворення, в яких при одній основній головній частині виступає дві і більше підрядні, залежність яких від головної будується ланцюж-ком, тобто перша підрядна частина безпосередньо відноситься до головної, яка є абсолютно незалежною, друга підрядна — до першої підрядної, третя — до другої і т. ін. Причому кожна підрядна частина виступає щодо наступної в ролі головної, а всі підрядні разом становлять своєрідний блок підрядних речень, які перебувають у певній залежності від абсолютно незалежної головної частини. Так, у реченні Не поет, хто забуває про страшні народні рани, Щоб собі на вільні руки золоті надіть кайдани (Л. У.) головною частиною є Не поет, а від неї залежить блок підрядних речень, що складається з двох предикативних одиниць (хто забу-ває про страшні народні рани і щоб собі на вільні руки золоті надіть кайдани). Друга підрядна частина залежить від першої, яка щодо неї є головною.
Конструкції з послідовною підрядністю називають іще включенням.
Залежно від місця підрядної частини щодо основної головної розрізняють підрядні частини різних ступенів: першого (перша підрядна частина), другого (друга підрядна частина), третього (третя підрядна частина) і т. ін. Так, у реченні Йомубуло так пильно,що він не помічав навіть, як копиця свіжої трави зсувалась... на спини буйволам і розтрушувалась по дорозі, коли високе колесо, заче-пившись за камінь, відкидало на бігу плетену гарбу (М. К.), що складається з чо-тирьох предикативних частин, основною головною частиною є Йому було так пильно, тоді як наступні підрядні частини (перша, що починається сполучником що, друга — як, третя — сполучником коли) є підрядними частинами першого, другого і третього ступенів.
У сучасній українській мові найуживанішими є конструкції з послідовною дво- і триступеневою підрядністю, тобто конструкції, в яких при одній основній головній частині виступають дві-три підрядні частини, поєднані з головною пос-лідовною підрядністю; рідше трапляються чотириступеневі і зовсім рідко — п’ятиступеневі конструкції.
Найпоширенішим різновидом складнопідрядних речень з послідовною під-рядністю є речення, в яких першою стоїть основна головна частина, а далі пос-лідовно розміщуються підрядні. Проте нерідко підрядні частини одного ступеня, що йдуть після основної головної, розриваються підрядними наступних ступенів: Одного дня Ольга Петрівна виявила, що з вішалки, яка стояла в коридорі, зник старий піджак (М. О.).
Не так уже й рідко основна головна частина переноситься на кінець склад-нопідрядного речення з послідовною підрядністю: Як засутеніло, що ткати не видно вже, Давид виліз із-за верстата(А. Г.).
Зрідка головна частина може бути розташована в середині складнопідрядно-го речення з послідовною підрядністю, розриваючись на частини: Що б ви не ви-кладали — літературу чи історію, фізику чи креслення, біологію чи математику, першим вогнищем захоплення,до якого ви повинні привести свого вихованця (якщо тільки ви хочете бути його вихователем), має бути книга(В. С).
Конструкції з супідрядністю
Супідрядність— це такий тип підрядності, за якого підрядні частини (дві і більше) залежать від тієї самої головної. Залежно від того, як у цих реченнях ви-ражено підпорядкованість кожної з підрядних частин головній (чи супідрядні час-тини однорідні, чи різні за своїм значенням), виокремлюють два різновиди супід-рядності: однорідну й неоднорідну.
За однорідної супідрядності підрядні частини, відносячись до тієї самої го-ловної частини, є однорідними. Пояснюючи всю головну частину або якийсь із її членів, вони однакові за своїм значенням, відповідають на те саме питання і, тво-рячи разом своєрідний блок, перебувають між собою в приєднувально-перелічу-вальних (зрідка в розділово-перелічувальних) відношеннях.
Звичайно підрядні частини однорідних супідрядних речень приєднуються до головної за допомогою однакових сполучних засобів:Нема на світі сили,яка бперепинила шлях весні, яка бперешкодила б людству йти до миру (Ю. 3.);Мало не до самого вечора він ходив з матір’ю і все розповідав про те, як на цьому за-воді робочі руки плавлять метал, як виростає і шириться місто над морем (І. П.); Там, де Личка круто в’ється, де хати в садах, де носила мене мати в поле на ру-ках, там узяв я пісню в серце із людських сердець(Д. П.). У першому з наведе-них прикладів дві однорідні підрядні частини приєднуються до головної за допомогою сполучного слова яка, у другому — як, у третьому засобом їх приєднання є сполучне слово де.
Іноді однорідні підрядні частини приєднуються до головної різними (але обов’язково однотипними) сполучниками чи сполучними словами, а підрядні частини при цьому відповідають на однакові питання: Почали радитися, як їм вибратися з плавнів, кудийти (М. К.).
Однорідність підрядних частин у супідрядних складних реченнях нерідко веде до пропуску другого чи взагалі наступного зі сполучників підрядності, а зв’язок між підрядними частинами в таких випадках виражається за допомогою або сполучників сурядності, або безсполучниково: Як тільки смеркне ічорне небо щільно укриє землю, далекий обрій враз розцвітає червоним сяйвом (М. К.).; Арка-дій Петрович прислухався, якстукали чиїсь каблуки, пересувалися стільці, тонко дзвеніла склянка (М. К.). Якщо у першому з наведених речень друга підрядна час-тина з пропущеним підрядним сполучником як поєднується з першою за допомо-гою сполучника сурядності і, то в другому реченні друга і третя підрядні частини з пропущеними сполучниками підрядності як поєднуються з першою безсполучниково.
Неоднорідна супідрядність— це така супідрядність, за якої кілька підряд-них частин, пояснюючи ту саму головну частину відносяться до різних слів у ній або до того самого слова, але відповідають на різні питання.
Неоднорідна супідрядність, за якої підрядні частини пояснюють різні члени головної частини, називається рівночленною супідрядністю: Земле моя, всепло-дющая мати, Сили, що в твоїй живе глибині, Краплю,щоб в бою сильніше сто-яти. Дай і мені(І. Ф.); Щоб бути гідним продовжувачем справедливої справи батьків, дідів і прадідів, треба насамперед знати свою батьківщину, той край,в якому ти народився і виріс (І. П.).
У першому з наведених речень перша підрядна частина є присубстантивно-атрибутивною до слова головної частини сили, а друга, мети, — пояснює головну частину в цілому; у другому реченні перша підрядна частина мети пояснює всю головну частину, а друга, присубстантивно-атрибутивна, — лише одне її слово край.
Якщо дві й більше підрядні частини пояснюють те саме слово головної або й усю головну частину, але, будучи за своїм значенням неоднорідними, відпові-дають на різні питання, така супідрядність називається одночленною: Я жив бидвічі і помер би двічі,Якби було нам два життя дано, Щоб ворогові глянути у вічі, Не зганьбленим зберігши знамено (М. Б.). У наведеному прикладі перша під-рядна частина, відповідаючи на питання за якої умови?, є підрядною умови, а дру-га, що відповідає на питання з якою метою?, є підрядною мети.
Поряд з однорідною й неоднорідною супідрядністю трапляються також ви-падки супідрядності змішаного типу,коли водному складнопідрядному реченні поєднуються обидва її різновиди: Коли пацієнт задрімав, Інна вийшла і, присівши на східцяхвагончика, стала дивитися, як трудився тік, як дівчата та жінки, закутані хусточками до очей, шугають з лопатами в руках серед ворохів пшени-ці, горнуть і горнуть, вантажачи очищене зерно в кузови машин (О. Г.);Ми будем слухать мову щиру. Що в хвилях принесе ефір, Що всі народи хочуть миру І що війну здолає мир (В. Сос).
Якщо у першому реченні перша підрядна частина часу, приєднана до голов-ної за допомогою сполучника коли, пояснює всю її загалом, а інші дві, будучи од-норідними з’сувальними, — лише одне слово дивитися, то в другому перша під-рядна частина, приєднуючись до головної за допомогою сполучного слова що і будучи присубстантивно-атрибутивною, пояснює іменник головної частини мову, а решта дві, приєднані сполучником що, є знову-таки однорідними, з’ясувальними (пояснюють дієслово будем слухать).