Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

СТАН ЗДОРОВ'Я ТА ЗАХВОРЮВАНІСТЬ ОФІСНИХ ПРАЦІВНИКІВ



ЛЕКЦІЯ 4.

IV. ВИРОБНИЧА САНІТАРІЯ ТА ГІГІЄНА ПРАЦІ В АДМІНІСТРАТИВНИХ ПРИМІЩЕННЯХ(ОФІСАХ)

ПЛАН ЛЕКЦЦІЇ

СТАН ЗДОРОВ'Я ТА ЗАХВОРЮВАНІСТЬ ОФІСНИХ ПРАЦІВНИКІВ

ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА ШКІДЛИВОГО ВПЛИВУ НА ПРАЦІВНІКІВ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПРИМІЩЕННЬ(ОФІСІВ)

ВПЛИВ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОЧОГО ПРОЦЕСУ НА ПРАЦІНИКІВ

ОЦІНКА УМОВ ПРАЦІ ПРАЦІВНИКІВ БЕЗ ПОСТІЙНОГО РОБОЧОГО МІСЦЯ(ПРАЦЯ В ДОМАШНІХ УМОВАХ)

ДЖЕРЕЛА ШКІДЛИВОГО ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ'Я ТА БЕЗПЕКУ СЛУЖБОВЦІВ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ НА ВДОМА

ШЛЯХИ ПОЛІПШЕННЯ УМОВ ПРАЦІ ОФІСНИХ ПРАЦІВНИКІВ

СТАН ЗДОРОВ'Я ТА ЗАХВОРЮВАНІСТЬ ОФІСНИХ ПРАЦІВНИКІВ

У зв’язку з тим, що сьогодні існує стереотип, що професійні хвороби виникають переважно у працівників гірничодобувної, металургійної та хімічної промисловості, до цього часу фундаментальних наукових досліджень з вивчення професійних та виробничо зумовлених захворювань у офісних працівників не проводилося. Більш того, захворювання, що можуть виникати внаслідок дії шкідливих чинників офісного середовища, не визнаються як професійні захворювання ані законодавством, ані медичними документами, і сама держава поки що не зобов’язала працедавців надавати офісним співробітникам право на особливий режим праці, скорочений робочий час або інші компенсації. І в даний час професійні захворювання офісних працівників займають досить малий фрагмент досліджень у галузі професійної патології. Тому достовірні дані про рівень і структуру професійних захворювань серед офісних працівників відсутні, і медична статистика з цієї проблеми знаходиться на рівні розрізнених відомостей про окремі захворювання.

З’ясовано, що лише через понаднормову працю рівень захворюваності офісних працівників останніми роками зріс майже на 46 %.

Так, лікарняні листки трудоголіків США коштують країні близько 300 млрд доларів щорічно. Надмірна відданість інтересам компанії і роботі може стати причиною таких важких захворювань, як інфаркт, інсульт, серцева недостатність і часто призводить до передчасної смерті. В Японії, наприклад, перевтома щороку забирає життя близько 150 працівників. У зв’язку з цим у країні відкрита велика кількість центрів соціальної реабілітації трудоголіків.

Основні зміни в стані здоров’я офісних працівників у першу чергу пов’язані з недостатньою м’язовою діяльністю, зниженням сили скорочення м’язів і обмеженням загальної рухової активності організму. Внаслідок цього у них підвищується ризик виникнення атеросклерозу, значно зменшується інтенсивність обміну речовин, уповільнюється кровотік, згущується кров, що призводить до виникнення варикозного розширення вен нижніх кінцівок, тромбозу вен ніг і легенів. Ці зміни можуть також стати причиною інфаркту та інсульту.

Малорухлива робота в офісі та нераціональне харчування різко підвищують вірогідність виникнення ожиріння.

У зв’язку з перенапруженням окремих груп м’язів внаслідок підтримання вимушеної робочої пози та виконання дрібних стереотипних рухів кистями та пальцями рук виникають захворювання опорно-рухового апарату (остеохондроз тощо). У 30 % офісних працівників спостерігається біль у м’язах плечей, спині, шиї, руках і навіть ступнях ніг, які зумовлені вимушеною робочою позою. Ці симптоми можуть з’являтися несподівано і так само несподівано зникати. Вимушена робоча поза в положенні сидячи може призвести до порушення постави, що в деяких європейських країнах вважається профзахворюванням офісних працівників. В Україні порушення постави теж є досить частим явищем серед офісних працівників, яке має катастрофічні наслідки, але не розглядається як таке, що пов’язане з умовами праці. Під час тривалого знаходження у вимушеній позі сидячи відбувається також здавлювання гортані, судин шиї, нервів нижніх кінцівок, а погіршення кровотоку в органах малого таза може призводити до розвитку геморою, простатиту і навіть безпліддя.

Захворювання кістково-м’язової системи й ушкодження м’яких тканин типу тендиніту виникають у результаті використання офісних меблів і устат­кування, які не відповідають індивідуальним анатомо-фізіологічним особли­востям. Тендиніт також може розвинутися в результаті посиленої рухової активності (виконання стереотипних рухів окремих частин тіла) і мікротрав- матизації. При роботі місця прикріплення м’язів до кісткового скелета зазнають значного навантаження. У разі регулярних і надмірних навантажень тканини сухожилля і хрящова тканина в місцях прикріплення зазнає дегенеративних змін. Виникають невеликі ділянки некрозу, ділянки жирового переродження тканини сухожилля і хрящової тканини, а також відбувається відкладання солей кальцію в тих місцях, де колись стався мікророзрив сухожильного волокна. Солі кальцію є твердими утвореннями і можуть травмувати навколишні тканини.

При тривалому фізичному навантаженні хрящова тканина між сухожиль­ними волокнами перероджується, костеніє, з’являються кісткові розростання — остеофіти, що призводить до виникнення тендинітів. Це проявляється болем у грудній клітці, а також у пальцях рук від тривалого писання, друкування на клавіатурі комп’ютера, при роботі з дуже товстими теками, які доводиться постійно діставати з шаф і повертати на місце або при виконанні інших дій, що періодично повторюються.

У осіб, які довго працюють за комп’ютером, існує дуже високий ризик виникнення синдрому зап’ясткового каналу.

Багато офісних працівників страждають мігренями, які можуть бути спричинені набряком шийних м’язів, шумом, надмірною пульсацією ламп денного світла тощо. За даними анамнезу керівного складу офісів, скарги на головний біль посідають перше місце серед суб’єктивних розладів і за частотою становлять 36,4±2,6 %. Головний біль частіше всього виникає у кінці робочого дня. Крім того, обстежувані скаржаться на підвищену дратівливість (35,3+2,6 %), неспокійний сон (21,2±2,2 %), значну втому (20,1+2,1 %).

Серед офісних працівників широко поширені хвороби серцево-судинної системи (гіпертонічна хвороба, стенокардія, інфаркт міокарда тощо). При цьому встановлений зв’язок цих хвороб з нервово-психічним навантаженням працівників, нераціональним харчуванням, палінням тощо. Близько 20 % всіх випадків ішемічної хвороби серця і 10 % інсультів пов’язані з недостатньою фізичною активністю. Захворювання серцево-судинної системи у низці ви­падків ускладнюються і закінчуються інвалідністю.

Найбільшу небезпеку для здоров’я і життя офісних працівників представляє ішемічна хвороба серця, яка займає основне місце серед захворювань серцево-судинної системи. За результатами медичних оглядів працівників офісів вона діагностується у 42,6—56,2 хворих на 100 обстежених.

Кількість звернень до лікаря з приводу серцево-судинних захворювань офісних працівників становить від 130,5 до 178,0 на 1000 чол., питома вага цих хвороб у структурі захворюваності становить 7,8—17,6 %. Захворюваність на ішемічну хворобу серця у керівного складу офісів становить 8,8 %, у інже­нерів — 5,5 %, у технічних службовців — 3,4 %, на гіпертонічну хворобу — відповідно 7,8 %, 3,9 % та 3,3 %.

На сьогодні психічне здоров’я офісних працівників також знаходиться під загрозою. У більшості співробітників великих і малих компаній, незалежно від їх посади, розвиваються багаточисельні фобії: страх звільнення (до 70 % офісних працівників бояться втратити роботу), спілкування та з’ясування сто­сунків із начальником, моббінгу, зайвої відповідальності, скарг з боку клієнтів тощо. Також з’являється острах офісної техніки, побоювання відкрити лист від важливого респондента, власного дня народження (неможливість вирішити головне питання — відзначати чи не відзначати?) і навіть привидів. Це може стати причиною подальших психічних розладів офісних працівників.

Невротичні розлади після серцево-судинних хвороб займають 2-е місце і становлять 18,4—39,5 % від усіх хвороб, що виявляються.

Виділяють кілька найпоширеніших психічних розладів у офісних працівників, серед них:

неврастенія — психічний розлад, що проявляється у підвищеній дратівливості, стомлюваності, втраті здатності до тривалого розумового і фізичного напруження. Ця недуга характерна для амбітних людей, до неї схильні топ-менеджери та директори. Вона проявляється у вигляді нетривалих спалахів збудливості. їх характерними ознаками є: хвороблива непереносимість гучних звуків, шуму, яскравого світла, різких запахів; нездатність контролювати зовнішні прояви своїх емоцій; розлади уваги, порушення сну, відсутність апетиту, головний біль, прискорене серцебиття, розлади статевої функції. Працівники, що страждають неврастенією, можуть влаштовувати істерики, зривати терміни виконання завдань, вступати в безпричинні конфлікти з начальством і колегами, неадекватно поводитися на переговорах, сміятися або плакати на засіданнях. Хворі нездатні переносити будь-яку критику. Причиною є неправильний розподіл сил при вирішенні складної проблеми. Через таку невідповідність між бажаним і дійсним розвивається невротичний конфлікт;

синдром хронічної втоми (СХВ) проявляється у таких симптомах, як по­чуття пригніченості і безвиході, потреба в самоті, безпричинна стомлюваність, розлад сну, апатія, зниження пам’яті і м’язова слабкість. Причина таких розладів полягає у постійних стресах. Офісні працівники становлять групу ризику виникнення цього розладу, оскільки малорухливий спосіб життя — один з основних чинників, що провокує виникнення СХВ;

депресія — це найбільш поширений психічний розлад, яким страждає 10 % населення Землі у віці старше 40 років. З них 2/3 — жінки. У багатьох випадках людина, що страждає депресією, починає зловживати алкоголем і іншими препаратами, що змінюють свідомість або «йде з головою» в роботу. Депресія характеризується постійним поганим настроєм, втратою здатності відчувати радість, загальмованістю, апатією, порушенням сну і мислення, змі­ною маси тіла тощо;

синдром вигорання — це специфічний вид психічних професійних порушень у осіб, що працюють у тісному емоційному контакті з клієнтами. Основними проявами цього розладу є втома, виснаження, безсоння, негативне відношення до клієнтів і самої роботи, зникнення творчого підходу до викону­ваної роботи, відсутність апетиту або переїдання, агресія, дратівливість, напруженість, тривога, гнів, пригнічення настрою, відчуття безнадійності, апатія, цинізм, відчуття провини тощо;

нервовий зрив — це захисна реакція організму на тривалий стрес. Най­поширенішою причиною нервового зриву є постійний цейтнот на роботі, тому в групі ризику знаходяться передусім ті працівники, робота яких спря­мована на результат і прив’язана до численних дедлайнів. Нервовий зрив ха­рактеризується хронічною втомою, гострим головним болем, безсонням, різ­кими перепадами настрою, неадекватною поведінкою, розладом серцевої діяльності та вегетативних функцій;

постдисертаційний синдром — це психічний розлад, який виникає у науковців і начальників проектів після завершення й успішного захисту складної та відповідальної роботи, коли вони розслабляються і беруть тривалий таймаут. Основними симптомами цього розладу є тривога при відсутності роботи, відчуття порожнечі навкруги, прагнення зробити неіснуючу роботу, страх нових складнощів, погіршення стану здоров’я, нездатність відпочити. Цю хворобу також іноді називають «синдромом Мартіна ідена», на честь героя однойменного роману Джека Лондона, який усіма силами досягав успіху, але замість довгоочікуваного відчуття щастя відчув надзвичайно сильне розчарування, яке врешті призвело до суїциду;

абулія — це патологічне безвілля, один із проявів апатії: людина усвідомлює необхідність вчинку, але не може здійснити його. Для цього розладу характерні млявість, відсутність бажання що-небудь робити, нездатність планувати, виконувати роботу у відведений термін, відстоювати ідеї на нарадах і приймати рішення. Абулія може бути зумовлена психічними захворюваннями, такими як депресія або шизофренія.

Сьогодні приблизно кожен сьомий офісний працівник страждає від не­приємних зорових відчуттів. Нераціональне освітлення робочого місця, трива­ла і напружена робота з документами, постійне використання комп’ютерів, необхідність частого перефокусовування погляду призводять до напруження очей, внаслідок чого виникає характерний симптомокомплекс — астенопія, який може стати причиною істотних порушень функцій зорового аналізатора.

В офісних працівників існує досить високий ризик захворіти на інфекцій­ні хвороби, що передаються повітряно-крапельним шляхом. Причинами цього є погано вентильовані приміщення, скупченість персоналу, запиленість повітря, часто перебування на роботі хворого персоналу, контакт із великою кількістю клієнтів тощо.

Деякі хімічні речовини, що забруднюють повітря офісів (див. табл. 1), наприклад, розчинники, засоби для чищення поверхонь, формальдегід тощо можуть спричиняти у працівників бронхіальну астму, різні форми дерматиту й інші шкірні захворювання.

У гонитві за успіхом офісні працівники часто ігнорують та порушують елементарні правила безпеки, гігієни й охорони праці, що може призводити до їх травматизації. Отримати травму працівники можуть, зачепившись за електричні і телефонні дроти, протягнуті в коридорах і проходах; під час падіння на слизькій підлозі чи підлозі, вкритій килимом тощо. Часто випад­ки травматизму виникають внаслідок насильницьких дій на робочому місці, нападів, здійснених переважно сторонніми людьми, що відвідують офіс. Підвищеного ризику стати жертвою насильства на робочому місці зазнають службовці урядових установ, оскільки їх професійним обов’язком є контроль виконання законодавчих актів і рішень, що не користуються популярністю у населення і часто викликають протест в усній або поведінковій формі. Так, наприклад, у Сполучених Штатах співробітники урядових установ станов­лять 18 % робочої сили, проте жертвами актів насильства, що здійснюються на робочому місці, стає практично кожен третій із них.

Ураження співробітників офісів електричним струмом може відбуватися при неправильній прокладці електричних дротів (упоперек коридорів і про­ходів), що часто призводить до їх пошкодження; неправильному використан­ні подовжувачів (замість електричних розеток фіксованого розташування; підключення до них дуже великої кількості електроприладів, унаслідок чого може виникнути перенапруження); невідповідності розмірів та перетину шну­ра подовжувана потужності електричного струму, який проходить крізь нього; відсутності заземлення при підключенні офісного обладнання.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.