Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Екологія людини і підприємство зв’язку



Вплив підприємств зв’язку на навколишнє середовище

 

Існування людства завжди базувалося на безперервній взаємодії, постійному обміні речовин та енергії з навколишнім середовищем. З самого початку існування людей на Землі їхня життєдіяльність проходила у навколишньому середовищі, а здоров'я формувалось залежно від впливу природних факторів на організм. Навколишнє середовище забезпечує нормальну життєдіяльність організму людини, яка з початку періоду ембріонального розвитку до кінця життя констатує з компонентами цього середовища До цих компонентів належать повітря, вода, ґрунт, харчові продукти тощо. Життєдіяльність організму перебуває у безперервному динамічному взаємозв’язку з дією цих факторів навколишнього середовища При цьому згадана взаємодія не може перевищувати адаптаційних механізмів людини.

Критерієм ефективності управління навколишнім середовищем є стан центральної підсистеми соціоекосистем - народонаселення. Інтегральним показником стану будь-якої соціоекосистем й є здоров’я людей.

За сучасними уявленням здоров’я - це природний стан організму, що характеризується його повною рівновагою з біосферою і відсутністю будь-яких хворобливих змін. Здоров’я населення доцільно розглядати як важливий соціальний індикатор. Доведено, що здоров’я людини більш ніж на 50 відсотків залежить від способу життя, на 15-20 - від стану навколишнього середовища і на таку ж частку від спадковості людини. Соціальна обумовленість способу життя і навколишнього середовища очевидні. Хвороби - це здебільшого лише наслідки, а їх причини закладаються в навколишньому середовищі, умовах праці, побуту, відпочинку, культурі. Ці критерії зафіксовані у загальній декларації прав людини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року. Згідно зі статтею 23 кожна людина має право на сприятливі умови праці, на такий життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, мешкання, медичний огляд і соціальне обслуговування; який необхідний для підтримання здоров’я. В стані здоров’я населення України в останні роки намітився цілий ряд негативних тенденцій, багато яких у значній мірі пов'язані з незадовільною соціоекологічною ситуацією.

В цих умовах різко зросла роль нової наукової дисципліни - екології людини. Яка вивчає взаємодію з природою ЛЮДИНИ як біологічної істоти на рівні організму та популяції. За сучасними з’явленнями, екологія людини - це спільний науковій підрозділ соціоекології та медицини, що вивчає медико-біологічна аспекти, аспекти гармонізації взаємовідносин між суспільством та природою.

Екологія людини розглядає людський організм і середовище його існування в єдності як цілісну систему, в якій істотне значення мають не лише складові елементи, але й їхній зв’язок, характер і динаміка цього зв’язку.

Особливо велика увага в цій науці надається гігієнічному нормуванню. Гігієнічне нормування стосується наукового обґрунтування гігієнічних нормативів для повітря населених пунктів і виробничих приміщень, для води і продуктів харчування, для будівельних матеріалів і предметів одягу тощо. Гігієнічним нормативом називають строго визначений діапазон параметрів фактора середовища, який є оптимальним або принаймні не є небезпечним з точки зору збереження нормальної життєдіяльності і здоров’я людини, людської популяції і майбутніх поколінь. При такому нормуванні фактори навколишнього середовища не повинні негативно впливати на фізичний і психічний розвиток людини, її самопочуття, працездатність, репродуктивну функцію та санітарні умови життя.

А тому підприємства зв’язку, їх санітарні умови повинні відповідати вимогам Санітарних норм проектування промислових підприємств (СН 245-71). Під їх будівництво вибирається суха, яка добре провітрюється і освітлюється сонячними променями ділянка. Підприємства зв’язку, цехи яких є джерелами виділення шкідливих викидів будується у віддалі від житлових районів або захищаються санітарно-захисними зонами. Розміри санітарно-захисних зон визначаються у відповідності з вимогами Будівельних норм і правил (СНІП) в залежності від характеру і кількості викидів шкідливих речовин, створюваного рівня шуму і електромагнітних випромінювань.

На кожного працюючого на підприємствах зв’язку повинно належати не менше 4,5 м2 площі і 15 м3 об’єму приміщення.

Ступінь впливу шкідливих парів, газів, пилу залежить від їх фізико-хімічного складу; концентрації, токсичності, а також від параметрів довкілля. Так підвищення температури в робочій зоні веде до більш швидкого проникнення шкідливих речовин в організм людини.

Самопочуття і працездатність людини залежить не тільки від вмісту шкідливих речовин у повітрі, але й від метереологічних умов навколишнього середовища. Метеоумови включають в себе температуру, відносну вологість, швидкість руху повітря, які впливають на теплообмін в організмі людини.

Згідно ГОСТ 12.1.005-76 існують оптимальні і допустимі норми температури, вологості і швидкості руху повітря. Норми залежать від категорії робіт, пори року. На підприємствах зв’язку підвищеним тепловиділенням характеризуються лінійно-апаратні цехи ТТС, генераторні зали передавальних радіостанцій, телестудії, обчислювальні центри.

 

Категорія роботи Оптимальні Допустимі температура повітря поза постійним робочим місцем, 0 С
темпе ратура, 0 С відносна вологість, % швидкість, м/с не більше темпе ратура, 0 С відносна вологість, % швидкість, м/с не більше
Легка 20-23 60-40 0,2 19-25 0,2 15-26
Середньої трудності 17-19 60-40 0,3 15-21 0,4 13-24
Важка 16-18 60-40 0,3 13-19 0,5 12-19

 

На здоров’я людини також впливає освітлювальність робочих місць. Недостатнє освітлення, а також надмірна яскравість, зміна кольору освітлення викликають не тільки втому зору, але й загальну втому.

На підприємствах зв'язку на стан здоров’я людини досить часто впливає шум. Він виникає при роботі електричних машин, трансформаторів, телеграфних апаратів, пошто- оброблюваних машин, вентиляційних установок. Вплив шуму може привести до зниження чуттєвості слухових органів, порушення нервової системи, сну. Від тривалого сильного шуму продуктивність розумової праці знижується на 60%, фізичної - на 30%.

Найбільш ефективне комплексне здійснення засобів захисту від шуму:

зменшення шуму у джерелі (заміна декадних АТС на координатні, а останніх на електронні);

зміна напряму випромінюваного шуму за допомогою зміни орієнтації повітряно-заборних отворів вентиляційних установок;

акустична обробка приміщень звукопоглинаючими матеріалами;

раціональне розміщення цехів;

зменшення шуму шляхом його розповсюдження за допомогою перешкод із цегляної кладки, різних перегородок.

Як засоби індивідуального захисту від шуму використовуються протишумні навушники, шлеми, із губчастої резини та паралону, тампони (заглушки із губки, каучуку, вати і та ін.)

На підприємствах зв’язку на поверхнях технологічного обладнання, а також на поверхні ізольованих провідників виникають заряди статичної електрики, досягаючи тисяч, десятків тисяч, а інколи й сотен тисяч вольт.

Вплив статичної електрики на людину не є смертельним, оскільки сила струму мала (10-7 - 10-8 А ). Іскровий розряд статистичної електрики людина сприймає як укол, поштовх, судому. Під час несподіваного уколу людина може впасти із висоти, потрапиш у неогороджені частини машин і та ін.

Викликані статичною електрикою неприємні почуття можуть призвести до розвитку неврастенії, головного болю, поганого сну, дратівливості, серцевих болів та ш.

Встановлено, що якщо організм людини знаходиться під великим потенціалом, то він більш повно засвоює гази та пари різних речовин.

Для боротьби із статичною електрикою застосовують наступні засоби:

заземлення обладнання;

постійний контакт тіла людини із заземленням;

доведення вологості повітря до 65-75 %;

хімічна обробка поверхні електропровідними матеріалами;

нанесення на поверхню антистатичних речовин, додавання антистатичних присадків у горючі діелектричні рідини;

використання у приміщені струмопровідних полів;

нейтралізація зарядів за допомогою іонізації повітря у приміщені.

Як засоби індивідуального захисту людини використовуються струмопровідне взяття, електропровідні браслети, з’єднані із землею через опір 10-5- 10-7 Ом, антистатичні халати.

У волокнисто-оптичних системах зв’язку використовують лазери. Лазерне випромінювання впливає на здоров’я людини.

Уражаюча дія лазера залежить від потужності, часу дії, частоти повторення, довжини хвилі випромінювання, особливостей опромінених органів та тканин.

Розрізняють нетермічну та термічну дії лазерних випромінювань. Термічна дія обумовлена процесами, які виникають внаслідок поглинання тканинами аргументів електромагнітної хвилі, а також електричними: та фотоелектричними ефектами. Це призводить до порушень сну втоми, головних болів.

Термічна дія має багато загального із звичним нагріванням. До впливу лазерного випромінювання особливо чутливі очі (руйнується білок рогової оболонки, можлива повна втрата зору).

Лазери розмішуються тільки у спеціально обладнаних приміщеннях, на дверях яких встановлюють знак «Обережно! Лазерне випромінювання!»

Засобами індивідуального захисту є захисні окуляри із світлофільтрами, захисні щитки, халати, рукавиці.

Важливим джерелом впливу на довкілля на підприємствах зв’язку є електромагнітні забруднення. Воші проявляються, в основному, в атмосфері.

Загальновідомо, що навколо провідника із струмом виникають одночасно електричне і магнітне поля. При змінному струмі ці поля пов’язані одне з одним і розглядаються як єдине електромагнітне поле.

Електромагнітним полем (ЕМП) називається особлива форма матерії, створювана нерухомими та рухомими електричними зарядами.

Електромагнітне поле змінюється з цією ж частотою, що й змінний струм, який його утворює.

Джерелами електромагнітних полів на підприємствах зв’язку є генератори, антенно-фідерне обладнання, високовольтні лінії електропередач.

Вплив електромагнітних полів на організм людини в основному залежить від потужності випромінювання, тривалості та діапазону частот. Тривалий вплив електромагнітних полів викликає нагрів тканини людини, веде до порушень центральної нервової системи, до катаракти очей, ламкості нігтів, облисіння. Мірою забруднення електромагнітними полями є напруженість поля (В/М). Так напруженість поля 1000000 В/М спричиняє головний біль і сильну втому, безсоння, імпотенцію. В районах радіостанцій рівень електромагнітних випромінювань перевищує гігієнічні норми з чотири-вісім разів. Нині доведено, що тривала дія на організм людини й тварин електромагнітних полів викликає негативні наслідки. Тіло та органи людини й тварин функціонують як антени. При цьому діє правило: малі за розмірами організми є ідеальними приймачами для хвиль меншої довжини, крупні тіла краще приймають довші хвилі.

Проведені дослідження свідчать, що в мишей і пацюків, яких тримали поблизу високовольтних ліній, змінювався вміст гормонів у крові, вони втрачали масу В сильних високочастотних магнітних полях у собак виникала аритмія роботи серця.

Згідно з правилами, під лініями електропередач високої напруги забороняється будівництво житлових і виробничих приміщень, посадки сільськогосподарських рослин тощо. Ширина смуги відчуження під ЛЕП напругою 1,5 млн кВт - 2-3 км.

При значенні напруженості електричного поля більше 5 кВ/м термін перебування людей у небезпечній зоні обмежується.

Основним захистом від впливу електромагнітних полів є екранування джерела випромінювання за допомогою відбиваючого екрану чи поглинаючого покриття стін. Індивідуальним захистом від опромінення є захисні окуляри (із відбиваючими чи поглинаючими склами) та одяг із металізованої тканини. Встановлюються спеціально окреслені проходи у антенно-фідерних полях.

Об’єкти та споруди, які є джерелами збільшених рівнів електромагнітних полів віддаляються санітарно-захисними зонами від житлової забудови, руху транспорту, скупчення домашніх тварин, пасовищ.

 




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.