Очистка дощових та талих вод

Дощові та талі води з урбанізованих територій значно впливають на погіршення якості води водойм. Ступінь забруднення цієї категорії вод залежить від ряду факторів: географічного розташування, кліматичних умов, інтенсивності та тривалості випадання атмосферних опадів, забрудненості повітряного басейну, санітарного стану басейну водозбору, виду поверхневих покриттів територій; наявності поблизу промислових зон, автомобільних доріг та об’єму транспортних навантажень.

Основними інгредієнтами, що забруднюють дощові та талі води, є завислі речовини, нафтопродукти, синтетичні поверхнево-активні речовини (СПАР), сполуки азоту, солі важких металів.

Нафта і нафтопродукти потрапляючи у водойми, створюють різні форми забруднень: плаваючу на воді нафтову плівку, розчинені або емульсовані у воді нафтопродукти, осаджені на дно важкі фракції та інше. При цьому змінюється запах, смак, колір, поверхневий натяг, густина води, зменшується кількість розчиненого в ній кисню, з’являються шкідливі органічні речовини, вода набуває токсичних властивостей і загрожує не лише гідробіонтам, але і людині.

Значну частку в забруднення води вносять детергенти (миючі засоби). До їх складу в якості активної основи входять поверхнево активні речовини і різні добавки: лужні і нейтральні електроліти, перекисні сполуки, речовини, що запобігають ресорбції забруднювачів. Детергенти, потрапляючи у водні об’єкти, викликають спінювання, погіршують органолептичні властивості води, порушують процеси кисневого обміну, токсично впливають на фауну, утруднюють процеси біологічного окислення органічних речовин, перешкоджають біологічному очищенню стічних вод.

Для запобігання негативного впливу на довкілля забруднених дощових вод необхідно використовувати локальні очисні споруди. Склад забруднених дощових та талих вод (на прикладі м. Києва) та очищених з використанням технологій Потенціал-4 вод наведено в таблиці 5.

Таблиця 4. Склад забруднених та очищених дощових і талих вод (на прикладі м. Київ)

На рисунку 8 представлена принципова технологічна схема очистки дощових та талих вод для об’єктів великої потужності. Дощові та талі води з майданчика водозбору збираються через дощоприймальники по системі дощової каналізації в розподільчий колодязь, з якого забруднені дощові води (всі малі, середні та забрудненні порції зливових дощів) надходять на локальні очисні споруди, представлені приймальною камерою-накопичувачем з зануреними насосами, гідроциклоном та установками «Флокфіл» з біоплато. Умовно чисті води надходять у водоймище.

Як видно з даних таблиці 4, для забруднених дощових стоків визначальними для вибору засобів їх очистки є завислі речовини, концентрація яких значно перевищує ГДК. Ці забруднення віднесені до I групи дисперсності і найбільш раціонально вилучаються механічним очищенням (застосуванням гідроциклону). При цьому домішки II і III групи дисперсності, які контролюються БСК₅ і ХСК, вилучаються лише на 15-25%.

Для видалення домішок II групи доцільно використовувати флокулянт у флотаторі установки «Флокфіл», де також при насиченні води киснем відбувається корегування окислювально-відновного потенціалу (Eh). В процесі флокуляції змінюється агрегатний стан забруднюючих домішок, проходить процес розділення фаз з видаленням їх в шлам та осад. Речовини, що спливають, видаляються через переливний трубопровід, а завислі речовини з відстійної частини видаляються в стабілізатор осаду за допомогою ерліфтів.

У відстійнику установки «Флокфіл» вилучаються дрібнодисперсні завислі речовини III групи, які також поступають в стабілізатор осаду.

Рис. 8. Принципова технологічна схема очистки дощових та талих вод

1 – накопичувач забруднених дощових вод, 1.1, 1.2. – насоси Faggiolati з ріжучим робочим колесом, 2 – гідроциклон, 3 – флотатор «Флокфіл», 3.1. – дисковий аератор, 4 – відстійник «Флокфіл», 5 – фільтр «Флокфіл», 6 – стабілізатор «Флокфіл», 6.1, 6.2. – насоси Faggiolati, 7 – полімерна станція Bargam, 8 – насос-дозатор Etatron, 9 – повітродувка Becker, 10 – декантер Bargam, 11.1 – розподільчий колодязь біоплато, 11.2 – біоплато гідропонного типу, 11.3 – збірний (контрольний) колодязь.

Освітлені зворотні води поступають на фільтри доочистки установки «Флокфіл» з модифікованим завантаженням для вилучення залишкових концентрацій завислих речовин та нафтопродуктів.

Після механічної та фізико-хімічної очистки зворотні води самопливом поступають на споруди доочистки біоплато гідропонного типу з вищими водними рослинами (очерет, рогоза). В завантаження біоплато (митий щебінь) для інтенсифікації процесу біодеструкції органічних забруднень та розчинених нафтопродуктів вносяться препарати-деструктори “Еконадін” та “Трофойл”.

Якість очищених зворотних вод відповідає вимогам на скид у водойми господарсько-побутового призначення. Очищені зворотні води можуть використовуватись для поливу території та зелених насаджень.

На рисунках 9, 10 та 11 представлені технологічні схеми очистки цієї категорії вод для об’єктів невеликої потужності. На рис. 9 представлені очисні споруди, виконані в залізобетонних колодязях. На рис. 10 і 11 представлені споруди для автозаправних станцій та інших подібних об’єктів, стік з території яких відрізняється підвищеним вмістом нафтопродуктів.

Рис. 9. Технологічна схема очистки забруднених дощових та талих вод

1 – розподільчий колодязь, 2 – пісковловлювач з нафтосорбційним боном, 3 – відстійник з коалісцентною вставкою, 4 – сорбційний фільтр, 5 – збірний колодязь, 6 – закрите біоплато гідропонного типу з біопрепаратом-деструктором нафтопродуктів, 7 – біоплато фільтруючого типу

Рис. 10. Технологічна схема очистки забруднених дощових та талих вод до норм на скид у каналізацію

Рис. 11. Технологічна схема очистки забруднених дощових та талих вод до норм на скид у водойму (або потік ґрунтових вод)

Рис. 12.Очисні споруди дощових і талих вод, парк «Перемога», м. Київ

Рис. 13. Очисні споруди дощових вод потужністю 72 м³/добу, м. Київ

Рис. 14. Очисні споруди дощових вод потужністю 81 м³/добу, м. Київ

Поиск по сайту: