Технологія очищення та відведення зворотних вод від миття транспорту

Забезпечує очищення забруднених вод до нормативних показників.

Очисні споруди забезпечують очищення зворотних вод від миття автомобілів та забруднених дощових вод до якості, необхідної для їх повторного використання у зворотному циклі.

Таблиця 1.Склад зворотних вод від миття автомобілів та забруднених дощових вод (на прикладі автоцентру «Вольво», м. Київ)

Для забруднених дощових, талих вод та вод від миття транспорту визначальною забруднюючою речовиною для вибору методів їх очистки є завислі речовини, концентрація яких в цих водах значно – в 10-100 разів - перевищує гранично допустимі концентрації (ГДК) на скид зворотних вод у водойми. Ці забруднення можуть бути віднесені до I групи дисперсності, які найбільш раціонально вилучаються на установках та спорудах механічної очистки (пісковловлювачах, нафтовловлювачах, гідроциклонах, проціджувачах, ситах, відстійниках та ін.). Ступінь очистки цих вод від грубодисперсних завислих речовин на цих спорудах досягає 85%-90%, але навіть залишкова концентрація 20-40 мг/л не відповідає нормативним вимогам, які дозволяють водовідведення зворотних вод з концентрацією завислих речовин менше 12 –15 мг/л.

Не менш значними забруднювачами таких вод є дрібнодисперсні завислі речовини, речовини колоїдного ступеню дисперсності, нафтопродукти в стані емульсій. В забруднених дощових водах органічні високомолекулярні забруднюючі речовини, як розчинні, так і колоїдного ступеню дисперсності, контролюються по хімічному споживанні забрудненою водою кисню (ХСК) або біохімічному споживанню кисню за 5 діб (БСК5).

Для вилучення домішок II групи дисперсності (колоїдів, високомолекулярних речовин в емульсованому і розчиненому стані) доцільно використовувати установки «Флокфіл». Вони являють собою блочно-модульний комплекс з блоками флокуляції, флотації, відстоювання, фільтрування та, при необхідності, біосорбції та біоокислення. В блоці флокуляції відбувається корегування окислювально-відновлювального потенціалу (Eh) завдяки подачі повітря, а також використанню різноманітних препаратів (флокулянтів, біопрепаратів). В процесі флокуляції відбувається також укрупнення дрібнодисперсних домішок, змінюється їх агрегатний стан. В блоках флотації та відстоювання відбувається процес розподілу фаз з видаленням забруднень в шлам та осад, які видаляються в блок аеробної стабілізації та ущільнення осаду, куди додатково вводяться біопрепарати для біосорбції та біоокислення органічних речовин.

В блоках фільтрування установок «Флокфіл» освітлені води проходять через модифіковане пінополістирольне завантаження, або поліпропіленовий волокнистий матеріал, на яких іммобілізовані за спеціальною методикою мікроорганізми-біодеструктори, що дозволяє суттєво зменшити забруднення попередньо освітлених вод розчиненими нафтопродуктами та СПАР.

Дослідження якості очищених на установках «Флокфіл» методами механічної та фізико-біохімічної очистки зворотних вод показали, що в ряді випадків вони потребують доочистки по показниках ХСК, БСК5 СПАР та концентрації біогенних елементів.

Спорудою, що здійснює глибоку доочистку вод завдяки життєдіяльності симбіозу гідробіонтів – мікроорганізмів, безхребетних, водоростей, вищих водних рослин (комиш, рогоза), вологолюбних рослин (верба) – є закрите біоплато гідропонного типу. Закрите біоплато гідропонного типу з прикріпленими на інертному субстраті угрупованнями мікроорганізмів може працювати на протязі року, оскільки воно термоізольоване об’ємним волокнистим інертним матеріалом, який не перешкоджає проростанню вищих водних рослин. Їх кореневища навіть узимку вилучають з вод забруднення. Закрите біоплато гідропонного типу не має відкритого дзеркала води, що виключає розвиток комарів та інших комах на об’єкті в теплий період року.

Після проходження біоплато, очищені зворотні води можуть бути використані повторно як для технологічних потреб (миття транспорту), так і для проведення поливомийних робіт на території підприємства, для поливу газонів та іншх зелених насаджень тощо. Осад, до складу якого входять завислі речовини та біомаса мікроорганізмів-деструкторів нафтопродуктів, після зневоднення направляється на утилізацію в якості добрива для зелених насаджень.

Враховуючи склад забруднених дощових, талих вод та вод від миття транспорту доцільно використати методи механічної, фізико-хімічної очистки та біологічної доочистки з використанням наступних блоків:

I - механічна очистка за допомогою гідроциклонів;

II - фізико-хімічна очистка на установці «Флокфіл»;

III - біологічна доочистка на біоплато з вищими водними рослинами.

Рис. 1. Технологічна схема очистки забруднених дощових, талих вод і вод від миття транспорту

1 – приймальна камера скидних вод від миття транспорту; 2 – розподільча камера дощових вод; 3 – накопичувач - усереднювач забруднених дощових вод; 4 – гідроциклон;, 5 – установка «Флокфіл»: 5а – флотатор, 5б – відстійник, 5в – фільтр; 6 – стабілізатор; 7 – повітродувка; 8 – установка механічного зневоднення осаду; 9 – закрите біоплато гідропонного типу з біопрепаратом-деструктором нафтопродуктів;, 10 – резервуар очищених вод; 11 – знезараження

Таблиця 2. Склад очищених зворотних вод від миття автомобілів та забруднених дощових вод (на прикладі автоцентру «Вольво», м. Київ)

Поиск по сайту: