Краєзнавство та батьківщинознавство

КОМУНАЛЬНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ХЕРСОНСЬКА АКАДЕМИЯ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ»

ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

Кафедра теорії і методики дошкільної, початкової освіти й психології

Використання краєзнавчого матеріалу в навчально-виховному процесі ДНЗ

Випускна робота

Херсон - 2015

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КРАЄЗНАВСТВА В ДНЗ. 5

1.1 Краєзнавство та батьківщинознавство. 5

1.2. Значення краєзнавства для формування громадянських якостей дошкільника 9

1.3.Форми роботи з краєзнавства. 11

РОЗДІЛ ІІ. ВИКОРИСТАННЯ КРАЄЗНАВЧОГО МАТЕРІАЛУ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНІЙ ПРОГРАМІ ДНЗ. 14

2.1.Особливості роботи з народних ремесел вихователя ДНЗ. 14

2.2. Використання народних ігор під час ознайомлення дітей з краєзнавством.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРАСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

У час, коли національно – культурне відродження нашого народу в незалежній Українській державі стало реальністю, все більше зростає інтерес до історичного краєзнавства. Цілком очевидно, що без краєзнавства – без знання рідного краю неможна говорити про національну гідність, самовідданість, національний менталітет.

Святе відчуття Батьківщини і рідної землі починається саме з рідного краю, свого села чи міста, вулиці, своєї домівки, де людина народилась і виросла, де пройшло її дитинство. Вони передаються з покоління в покоління з молоком матері, мелодією народної пісні, поетикою рідної мови.

Історичне краєзнавство – невід’ємна складова “кореневої системи” духовності дитини, важливий засіб забезпечення нерозривного зв’язку минулого нашого краю з вітчизняною і світовою історією. Іншими словами, воно виступає своєрідним виявом поєднання мікро – і макрорівнів, допомагає дітям читати книгу життя через крихітні частинки минулого не лише очима, а й розумом, самостійно розібратись, куди веде шлях їхніх батьків і дідів, нашого народу.

Отже, поєднуючи в собі навчально – пізнавальну, пошуково – дослідницьку і суспільно корисну діяльність дітей, воно володіє великим виховним потенціалом. Це зумовлено насамперед тим, що природа, суспільне життя і праця, економіка, культура, історичне минуле рідного краю – невичерпні джерела пізнання, формування національної свідомості і світогляду особистості, її всебічного і гармонійного розвитку на основі сприйняття навколишнього.

Отже, тому обрана тема є дуже актуальною на сьогодення.

Мета випускної роботи:розкрити особливості роботи вихователя дошкільного закладу по ознайомленню дітей з рідним краєм; значення краєзнавства для формування громадянських якостей дошкільнят; описати особливості роботи по ознайомленню дітей з народними ремеслами та використання народних ігор в дошкільному закладі.

Завдання випускної роботи:

1. Проаналізувати науково-методичну літературу з даної теми;

2. Визначити сутність краєзнавства та батьківщинознавства в ДНЗ;

3. Визначити значення краєзнавства для формування громадянських якостей дошкільника.

4. Охарактеризувати особливості роботи по ознайомленню дітей дошкільного віку з народними ремеслами.

5. Описати особливості використання народних ігор в роботі з дошкільнятами.

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КРАЄЗНАВСТВА В ДНЗ

Краєзнавство та батьківщинознавство

Ознайомлення дітей з рідним краєм у дошкільному закладі охоплює цілу систему різноманітної краєзнавчої роботи. Що ж таке краєзнавство? По - різному визначають учені значення цього поняття. За педагогічною ен­циклопедією краєзнавство – це вивчення учнями на уроках та в позаурочний час природи, соціально-економічного і культурного розвитку краю: шкільного мікрорайону, села, міста, району, області. [13,С.518] Таке визначення не повністю відображає смислове багатство і педагогічні функції краєзнавчої роботи. Однак досвід переконує, що краєзнавство є не тільки засобом визначення і пізнання своєї місцевості, а й органічним невіддільним складником навчально-виховного процесу.

Витоки краєзнавства йдуть з глибини віків і беруть свій початок від народного краєзнавства. Невідомі народні краєзнавці були знавцями різних місць. Відомості про минуле поселень, міст, областей здавна збереглися в народній пам'яті. Свої знання історичного, географічного, господарського характеру вони передавали з покоління в покоління, тим самим зберігаючи наступність у матеріальній і духовній культурі народу. [7, С.264 ]

У вітчизняній педагогіці термін «батьківщинознавство» вперше обґрунтував видатний педагог К.Д. Ушинський у роботах «Рідне слово» і «Педагогічна поїздка до Швейцарії». У краєзнавстві він вбачав передусім могутній засіб вивчення рідного краю, його природних ресурсів. Природа, на думку К.Д.Ушинського, має вивчатися від знайомого – до загального, від близького – до далекого. Він наголошував на необхідності розвивати в дітей «інстинкт місцевості», тобто розуміння взаємозумовленості природних процесів, уміння бачити місцевість в цілому, з усіма особливостями її природи, життя населення, господарського розвитку. У кожному районі, зазначав учений, «зосереджена маса відомостей – історичних, географічних, етнографічних, статистичних, які вчитель повинен вміло використовувати, закладаючи надійні основи моральних почуттів, гуманізму, милосердя». [19, С.28 ]

Принципове значення має сьогодні праця С. Русової «Націоналізація дошкільного виховання». В ній наголошується, що найголовніше - – «аби навчання дітей з самого початку було збудоване на тому рідному ґрунті, на якому зростає дитина, щоб воно було міцно зв'язане тими враженнями, що їх заклала в багату душу дитини рідна сім'я, рідна хата». [20, С.45 ]

С. Русова дала конкретний перелік засобів, за допомогою яких вихователь зумів би захопити розум і душу дитини, розвинути в ній прекрасне і світле почуття любові до рідного краю і його людей.

Серед окремих наук, які найкраще задовольняють цікавість дитини, видатний педагог виділяє природознавство. Вона стверджує, що кожна пора року – весна, літо, осінь, зима – викликає свої розмови, спонукає, до

відповідної праці, тому закликала вихователів до того, щоб ознайомлення дітей з навколишньою дійсністю відбувалося під час їх безпосереднього спілкування з природою: «Усе те, що там (город, сад, баштан) росте, треба показувати дітям не на малюнках, а справді, щоб діти могли взяти в руки, понюхати, покуштувати, яке воно на смак... До того ж не вадить додати загадки з того ж поля, яке постачає матеріал для бесід». [20, С.45]

Проблеми краєзнавства у працях «Моральні заповіді дитинства і юності», «Народження громадянина», «Батьківська педагогіка» глибоко розкриває В.О. Сухомлинський. Учений-педагог розробив струнку систему краєзнавства: кожний учень залучається до безпосередньої участі у справах суспільства.

Краєзнавство у дошкільному закладі слід розглядати як організовану і керовану педагогом багатогранну пізнавальну, пошуково-дослідницьку, суспільно корисну працю дітей, спрямовану на комплексне вивчення рідного краю (природа, побут, господарство, культура), з по­сильною участю їх в охороні та збереженні здобутків національної культури і навколишньої природи. Краєзнавство є однією з важливих основ у зміцненні зв'язку дитячого садка з життям, працею дорослих. Об'єднуючи в собі навчально-пізнавальну, пошуково-дослідницьку і суспільно корисну діяльність дітей, краєзнавство володіє великим виховним потенціалом. Це зумовлене насамперед тим, що природа, суспільне життя і праця, економіка, культура, історичне минуле рідного краю – невичерпні джерела пізнання, формування національної самосвідомості і світогляду особистості, її всебічного і гармонійного розвитку на основі сприйняття навколишнього. [7, С. 266 ]

Краєзнавство як педагогічна категорія включає в себе поняття «рідний край».

Поняття «край» досить умовне. Це, як правило, порівняно невелика частина території, кордони якої визначають залежно від того, хто і з якою метою має її вивчати.

Для дитячого садка край – це мікрорайон, у межах якого знаходиться дошкільний заклад. Тут проводяться спостереження, прогулянки, екскурсії, подорожі, здійснюється науково-дослідницька та природоохоронна діяльність.

Крім того, під рідним краєм розуміють адміністративний район, область, державу. Отже, ступінь локальності, тобто територіальний компонент, не може вважатися найістотнішою ознакою поняття «рідний край». Визначальними у цьому понятті є соціальні компоненти: трудова діяльність і побут народу, традиції, суспільні відносини, духовні і матеріальні цінності – все, що становить суть національного в кожного народу. [7, С.266 ]

Отже, краєзнавство – це багатогранна діяльність дітей: навчально- освітня, пошуково-дослідницька (результатом якої у дошкільному віці передбачається природоохоронна діяльність), суспільно корисна.

Суспільно корисна праця спрямована на благоустрій, дитячого садка, населеного пункту, вона доступна дітям дошкільного віку і як природоохоронна робота з урахуванням фізичного й інтелектуального навантаження відповідного віку.

Головним джерелом знань про рідний край є краєзнавчі об'єкти. За основними напрямами вивчення їх умовно можна поділити на такі групи:

адміністративно-територіальні (населений пункт, район, область, край, країна); V

економічні (заводи, господарства, шахти); історичні (пам'ятки, заповідники, пам'ятки природи); культурно-мистецькі (театри, музеї, бібліотеки, навчальні заклади); природні (рельєф, гори, низовини, водойми; корисні копалини, рослини і тварини).

Система краєзнавчої роботи у дошкільному закладі; має відповідати таким основним вимогам:

* ідейність (у правильному розумінні);

* науковість і доступність;

* комплексність і систематичність;

* плановість, наступність, гласність;

* оптимальне поєднання пізнавально-пошукової і суспільно корисної праці;

* спілкування дитячих колективів з місцевими установами й організаціями, які мають безпосереднє відношення до краєзнавчої діяльності;

* поєднання самостійної краєзнавчої діяльності дітей з кваліфікованим керуванням з боку дорослих.

Вивчення природи і багатств рідного краю дає можливість зрозуміти значення господарської діяльності населення краю, збагнути взаємозв'язок людини з природою.

У свідомості дітей вихователі мають утвердити думку, що земля є найголовнішим багатством народу.

Робота з вивчення природи рідного краю є могутнім засобом виховання в дітей цінних моральних якостей, насамперед національної свідомості, любові до своєї Вітчизни.

Вивчати природу рідного краю в дошкільному закладі потрібно за такими напрямами:

- розташування географічне;

- рельєф;

- водойми; корисні копалини;

- видовий склад рослин лісів, лугів, боліт, їх цінність;

- видовий склад тваринного світу, біологічні особливості тварин, їх значення;

- вивчення сезонних природних явищ;

- охорона і збагачення природи.

Спілкування з природою, елементи наукових знань, спостережливість роблять життя дітей яскравішим, багатшим, радіснішим, а на цій основі формуються почуття любові до природи, рідного краю. [7, С.267 ]

Поиск по сайту: