Визначте чинники «емоційного вигоряння» педагога

На сучасному етапі розвитку суспільства особливо актуальною є проблема синдрому емоційного вигорання вчителів. Це викликає необхідність розглянути приховані механізми професійної діяльності, що здатні призвести до того, що професіонали перестають справлятися зі своїми обов'язками, втрачають творчий настрій щодо предмету й продукту своєї праці. Існує достатньо велика кількість досліджень даної проблеми, проте інтегрованої, узагальненої, загальновизнаної моделі емоційного вигорання, підкріпленої систематичними науковими дослідженнями, дотепер не створено.

Аналіз вітчизняних та зарубіжних літературних джерел дозволив виділити три невід'ємні атрибути цього явища. По-перше, емоційне вигорання – захисна реакція на стресовий вплив. Зарубіжні дослідники характеризують його як психологічний стан здорових людей, які знаходяться в емоційно напруженій атмосфері при виконанні власних професійних обов’язків. По-друге, емоційне вигорання виникає в умовах інтенсивного спілкування. Воно виявляється як комунікативна втомленість, неможливість співпереживати. По-третє, вигорання характерне для соціальних професій, де суб'єкт діяльності постійно виявляється залученим у проблеми партнера, який відчуває емоційне неблагополуччя.

Симптоми емоційного вигорання вказують на риси тривалого стресу та психічного перевантаження, що призводять до повної дезінтеграції різних психічних сфер і, перш за все, емоційної. Емоційне вигорання має безпосередній зв'язок із психологічним стресом, а саме, виступає відповідною реакцією на тривалі стреси міжособистісних комунікацій.

Г. Сельє виділив три стадії стресу: тривога, резистентність (опір) та виснаження. При емоційному вигоранні виявляються ті ж самі стадії. Протягом першої стадії напругу створюють хронічна психоемоційна атмосфера, обстановка, що дестабілізує; підвищена відповідальність, складний контингент. Нервова напруга є передвісником та запускаючим механізмом у формуванні емоційного вигорання. Стадія резистентності характеризується тим, що індивід намагається захистити себе від неприємних вражень, прагне до психологічного комфорту, намагається знизити тиск зовнішніх обставин за допомогою засобів, що є в його розпорядженні. На стадії виснаження відбувається зниження психічних ресурсів, емоційного тонусу внаслідок того, що виявлений опір був неефективним. Емоційний захист у формі вигорання стає невід'ємним атрибутом особистості.

Особливою групою ризику з точки зору виникнення емоційного вигорання є вчителі. Вчителі – саме та категорія професіоналів, яка найбільш схильна до вигорання внаслідок специфіки професійної діяльності. До основних чинників, що обумовлюють вигорання педагогів, належать: щоденне психічне перевантаження, самовіддана допомога, висока відповідальність за учнів, дисбаланс між інтелектуально-енергетичними витратами та морально-матеріальною винагородою, рольові конфлікти. Крім того, низька оплата праці з відносно низьким соціальним статусом вчителя також сприяють емоційному вигоранню.

Вченими було виявлено безліч чинників емоційного вигорання. В.Е.Орел поділяє їх на дві великі групи: індивідуальні та організаційні чинники. До групи організаційних чинників належать умови матеріального середовища, зміст роботи і соціально-психологічні умови діяльності. Дослідником особливий наголос у вивченні умов праці як чинників емоційного вигорання був зроблений на тимчасових параметрах діяльності та об'ємі роботи вчителів. Було доведено, що підвищене навантаження у професійній діяльності, наднормова праця, висока тривалість робочого дня, недостатня винагорода, грошова чи моральна, або її відсутність сприяють виникненню вигорання. Як наслідок, підвищується нервова напруга, що призводить до фрустрації, тривожності, емоційного спустошення як передумов психічних захворювань та емоційного вигорання.

Зміст праці вчителів як група чинників включає кількісні та якісні аспекти роботи з учнями: їхню кількість, ступінь глибини комунікаційного контакту. Велика кількість учнів у класі може призвести до недоліку елементарного контролю, що сприятиме вигоранню. Також педагогам часто доводиться мати справу з дітьми із соціально-неблагополучних сімей. Будь-яка критична ситуація з учнями, незалежно від її специфіки, негативно впливає на вчителів і може також стати чинником вигорання.

Аналіз взаємодії між соціально-психологічними відносинами педагогів до об'єкту їхньої праці можна провести у двох напрямах: позиції працівників по відношенню до учнів та особливостей поведінки самих учнів. Існує взаємозв'язок між цією характеристикою і вигоранням. Ця залежність може бути зумовлена специфікою самої діяльності. Так вчителі, що характеризуються наявністю опікаючої стратегії у взаємостосунках з учнями, а також ті, що не використовують репресивну й ситуативну тактики, демонструють високий рівень вигорання. З іншого боку, атмосфера у колективі учнів та їх відношення до вчителя й навчального процесу можуть провокувати виникнення вигорання у педагогів.

Що стосується індивідуальних чинників, то до цієї групи входять соціально-демографічні та особистісні особливості. В.Е. Орел відзначає, що з усіх соціально-демографічних характеристик найтісніший зв'язок з вигоранням мають вік та стаж. Причина спаду професійної діяльності вчителя зрілого віку, за Ю.Л.Львовим, є педагогічний криз. Причини цього кризу полягають: у прагненні педагога використовувати нові досягнення науки і неможливості їх реалізувати у короткі терміни; відсутності віддачі учнів; невідповідності очікуваного результату та фактичного; виникненні шаблонів у роботі, в усвідомленні того, що потрібно змінити ситуацію, що склалася, але як її міняти вчителеві невідомо; можливості ізоляції вчителя у педагогічному колективі, коли його інновації не підтримуються колегами.

Педагоги, які пред'являють дуже високі вимоги до себе, мають ризик «вигоріти». В їхньому уявлені справжній вчитель – це зразок професійної невразливості та досконалості. Вони асоціюють свою працю з особливим призначенням, місією, тому у педагогів зникає межа між роботою та приватним життям.

Підводячи підсумки, слід відзначити, що виходячи з реалій сучасного життя, проблема емоційного вигорання вчителів вимагає подальшого розгляду та проведення експериментальних досліджень.

Поиск по сайту: