Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Порядок накладення арешту на майно боржника



На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Арешт майна боржника може накладатися державним виконавцем шляхом (ч. 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»):

→ винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

→ винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;

→ винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

→ проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Арешт майна це дія державного виконавця, що полягає в описі майна боржника, визначеного у виконавчому документі, або ж достатнього для виконання рішення, накладенні забо­рони на його відчуження, у разі необхідності у його вилученні.

Арешт майна, як правило, є складовою загального порядку звернення стягнення на майно боржника, хоча іноді цією дією завершується усе виконавче провадження за виконавчим доку­ментом (наприклад, у разі забезпечення позову або застосуван­ня запобіжних заходів) (Білоусов Ю.В.).

У виконавчому провадженні арешт на майно боржника включає в себе комплекс процесуальних виконавчих дій щодо заборони вільного розпорядження та користування таким майном. Тобто, арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби - в обмеженні права користування майном або його вилученні в боржника та передачі на зберігання іншим особам (ч.5 ст.57).

Арешт застосовується:

1) для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації;

2) для виконання рішення про конфіскацію майна боржника;

3) при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Постановами, передбаченими ч.2 ст. 57 Закону може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони
на його відчуження.


Тобто, арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може здійснюватися як під час відкриття виконавчого провадження, так і в процесі здійснення інших виконавчих дій. Арешт накладається або на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника.

4. Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи
майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня
після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим
установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті, та
органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна.
Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника
може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому
цим Законом.{ Частина четверта статті 57 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5405-VI ( 5405-17 ) від 02.10.2012 }

6. Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або
користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою
передбачену законом відповідальність зберігача майна.

7. Вилучення арештованого майна з передачею його для
реалізації здійснюється у строк, встановлений державним
виконавцем, але не раніше ніж через п'ять днів після накладення
арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і
передаються для продажу негайно після накладення арешту.

Не допускається звернення стягнення на майно, зазначене в переліку видів майна громадян, на яке не може бути звернуто стягнення за виконавчими документами, згідно з додатком до цього Закону (ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження»). Додаток до Закону України від 21 квітня 1999 року N 606-XIV.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в ч. 8 ст. 57 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржнику, стягувачу, а в разі якщо обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачу.

З моменту накладення постанови про арешт та заборону на відчуження майна боржника, боржник чи особа, яка прийняла на відповідальне зберігання майно, яке було описане та арештоване, при намаганні вчинити будь-які дії з даним майном, несе, насамперед, кримінальну відповідальність (ч.5 ст.59 Закону). Вилучення майна це дія державного виконавця з відчуження у боржника належного йому чи такого, яке перебуває у його володінні, майна, що визначено як об 'єкт стягнення

Також, у пп. 4.1.2 п. 4.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень встановлено, що державні виконавці в процесі виконання рішення можуть вилучати готівкові кошти у боржника в національній та іноземній валютах. Приймання державними виконавцями грошей не дозволяється. Виявлені у боржника готівкові кошти вилучаються, про що державний виконавець складає акт вилучення готівки. Вилучення проводиться у присутності понятих. Цей акт складається у необхідній кількості примірників, з яких перший залишається у виконавчому провадженні, інші вручаються боржнику або його представнику, особі, у якої вилучено, під розписку в першому примірнику. У разі відмови боржника (його представника) від підпису про це зазначається в акті вилучення готівки.

При складанні акта вилучення готівки жодні виправлення, перекреслення сум, дат або прізвищ в акті не допускаються.

Згідно з пп. 4.1.4 п. 4.1 вказаної інструкції в акті вилучення готівки обов'язково зазначаються:

           
   
 
   

 


Перший примірник акта, який залишається у державного виконавця, не пізніше наступного робочого дня затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, та скріплюється печаткою.

Вилучена готівка в національній та/або іноземній валюті не пізніше наступного робочого дня зараховується державним виконавцем на відповідний рахунок органу Державної виконавчої служби для покриття витрат на організацію та проведення виконавчих дій, покриття боргу за виконавчими документами та стягнення виконавчого збору, а також на повернення авансового внеску та стягнення штрафів, накладених державним виконавцем на боржника, якщо такі мали місце. Суми, які підлягають перерахуванню на користь держави, при відсутності витрат на організацію та проведення виконавчих дій та інших стягнень перераховуються до Державного бюджету України або місцевих бюджетів у порядку, встановленому Державною казначейською службою України, а виконавчий збір - на відповідний рахунок органу Державної виконавчої служби (п.п. 4.1.6, 4.1.7 п. 4.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень).

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.