Рецензент: Гумницький Я.М., д-р техн. наук, проф

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

Кафедра прикладної екології та збалансованого природокористування

ВПЛИВ КЛІМАТИЧНИХ ФАКТОРІВ НА СТАН ФІЗІОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ

ІНСТРУКЦІЯ

До лабораторної роботи №3

З курсу “Екологія людини” для студентів спеціальності 6.040106

“Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування”

Затверджено

на засіданні кафедри прикладної екології

та збалансованого природокористування

протокол № 3 від 24.11. 2013p.

Львів- 2013

Укладачі: Дячок В.В., д-р техн. наук, проф.,

Сабадаш В.В., к.т.н., доц. кафедри ПЕП

Відповідальний за випуск: Мальований М.С., д-р техн. наук, проф.

Рецензент: Гумницький Я.М., д-р техн. наук, проф.

1. МЕТА РОБОТИ

Ознайомитися з методикою вимірювання артеріального тиску і на практиці провести вимірювання тиску. Дослідити вплив атмосферного тиску та температури навколишнього середовища на значення фізіологічних показників здоров’я людини.

2. КОРОТКІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Безперервність життя на Землі забезпечується унікальною здатністю живих істот створювати і підтримувати внутрішнє середовище, здійснювати обмін речовин з навколишнім середовищем і передавати ці властивості за спадковістю своїм нащадкам.

Середовище — одне з основних екологічних понять; під ним ми розуміємо комплекс природних тіл і явищ, з якими організм знаходиться у прямих або опосередкованих зв'язках.

Внутрішнє середовище будь-якої істоти якісно відрізняється від зовнішнього середовища. Якісна самостійність внутрішнього середовища організму регулюється механізмами гомеостазу. Гомеостаз організму — це стан внутрішньої динамічної рівноваги, який забезпечується взаємодією складних процесів регуляції і координації біохімічних реакцій за принципом зворотного зв'язку. Гомеостаз може здійснюватись тільки за певних умов навколишнього середовища, поза межами цих умов автономність організму порушується і він гине, а його внутрішнє середовище ототожнюється із зовнішнім. Сили, що діють з боку навколишнього середовища, називають факторами.

Організм як елементарна частинка живого світу в середовищі свого існування знаходиться під одночасним впливом кліматичних, біотичних факторів, які разом називаються екологічними.

Якщо коротко, то екологічний фактор — це будь-який елемент середовища, що здатний виявляти прямий чи опосередкований вплив на живі організми, хоча б протягом однієї фази їх розвитку.

Фактори навколишнього середовища забезпечують існування в просторі і часі. Засвоєння і використання факторів здійснюється організмом через адаптації.

Адаптації — це пристосування або засоби, за допомогою яких організм здійснює взаємоконтакт з середовищем для підтримання гомеостазу і забезпечує безперервність існування в часі через потомство. Залежно від кількості й сили дії один і той самий фактор може мати протилежне значення для організму. Наприклад, як підвищення, так і зниження температури за межі пристосувань організму призводить до його загибелі. Адаптивні можливості різних організмів розраховані на різне значення одного фактора. Наявність того чи іншого фактора може бути життєво необхідним для одних видів і не мати ніякого значення для інших.

Залежно від сили дії того чи іншого фактора умови існування особин виду можуть бути оптимальними , неоптимальними або відповідати проміжному рівню.

Реакція організму і його адаптивні можливості відповідно до показників фактора залежать від поєднання дій різних факторів. Особливої уваги заслуговує група абіотичних факторів – кліматичних умов. Результаті зміни вологості, атмосферного тиску та температури можуть змінюватися фізіологічні показники живих організмів. Найбільш важливим з яких є значення амплітуди коливання артеріального тиску (значення систоличного та діастоличного тиску).

Проблема вимірювання артеріального тиску є актуальною для всіх людей, а особливо тих, які хворіють різними гіпертонічними хворобами. Гіпертонічна хвороба виникає як невроз регулюючих артеріальний тиск центрів, який приводить до підсилення м'язового тонусу артеріальної стінки, звуження проходу дрібних артерій і артеріол і як наслідок, до підвищення артеріального тиску. Пусковим механізмом цього явища є перевантаження нервово-психічної сфери. До другорядних причин виникнення гіпертонічної хвороби відноситься нирково-ішемічний та ендокринний фактори. При ішемії нирки, регуляторний апарат виділяє ренін, який приводить до підвищення артеріального тиску.

Збільшення секреції альдостерону приводить до затримування натрію і накопиченню рідини на стінках артеріол, що звужує їх січення і приводить до підвищення артеріального тиску.

Гіпертонічна хвороба є хронічним захворюванням з різними клінічними проявами, в залежності від стадії протікання хвороби і переважного ураження судин серця, мозку і нирок.

Пульс — це періодичне коливання стінки артерії, що виникає унаслідок викиду крові з серця при його скороченні. Для визначення характеру пульсу (частота, ритм, наповнення, напруга, швидкість) пальпують променеву артерію в області променевозап’ястного суглоба чотирма пальцями правої руки, злегка притискуючи артерію до променевої кістки. Для порівняння пальпують променеву артерію на обох руках. Пульс можна визначити і на скроневій і сонній артеріях.

Механізм утворення пульсової хвилі такий: кров, що викидається з лівого шлуночка в аорту, розповсюджується по артеріях і заповнює їх. У здорової людини число пульсових ударів рівне 60—80 в хвилину, ритм звичайно правильний, тобто між окремими ударами пульсу проходять рівні відрізки часу. Наповнення променевої артерії кров'ю достатнє.

Напруженість пульсу — цей стан тонусу, напруги стінки артерії. При значній напруженості, коли потрібне певне зусилля, щоб здавити, наприклад, променеву артерію до припинення пульсації, говорять про напружений пульс або про підвищену напруженість пульсової хвилі (наприклад, при вираженому склерозі артерій).

Швидкість пульсу (на відміну від частоти, коли враховується число пульсових ударів в хвилину) — це облік швидкості (швидкості) підйому пульсової хвилі.

Для об'єктивної оцінки пульсу користуються сфигмографом, особливим приладом, за допомогою якого на закопченому папері записується сфигмограмма — пульсова крива. Визначити характер пульсу на променевій артерії повинен уміти кожний медичний працівник. Наприклад, так званий ниткоподібний пульс говорить про значне погіршення серцевої діяльності і необхідності, термінових лікувальних заходів. Особливо важливе дослідження пульсу для виявлення порушення ритму серцевих скорочень — аритмій. Аритмії можуть бути зв'язані як з функціональним порушенням (экстра-систолія), так і з органічною вадою (миготлива аритмія, блокада) серця.

Артеріальний тиск — цей тиск крові на стінки артерії під час систоли і діастоли. Артеріальний тиск визначається сфигмо манометром — апаратом Ріва-Роччі по методу Короткова (мал. 1).

Тиск крові визначається об'ємом крові, який серце перекачує в одиницю часу, і опором судинного русла. Оскільки кров рухається під впливом градієнта тиску в судинах, який створюється серцем, найбільший тиск крові буде на виході крові з серця (у лівому шлуночку), дещо менший тиск буде в артеріях, ще нижче в капілярах, а найнижче у венах і на вході серця (у правому передсерді). Тиск на виході з серця, в аорті і в крупних артеріях відрізняється незначно (на 5-10 мм рт. ст., оскільки із-за великого діаметру цих судин їх гідродинамічний опір невеликий. Так само незначно відрізняється тиск в крупних венах і в правому передсерді. Найбільше падіння тиску крові відбувається в дрібних судинах: артеріолах, капілярах і венулах. Артеріальний тиск змінюється циклічно відповідно до серцевого циклу: у момент скорочення серця і викиду крові з нього (систола) артеріальний тиск максимальний (тиск, систоли), у момент розслаблення серця (діастола) тиск мінімальний (тиск, діастоли). У міру просування крові по судинному руслу амплітуда коливань тиску крові спадає, венозний і капілярний тиск мало залежать від фази серцевого циклу.

Типове значення артеріального кров'яного тиску здорової людини (систолічний/диастолічний=120/80 мм. рт. ст.), тиск в крупних венах на декілька мм. рт. ст. нижчий за нуль (нижче за атмосферний тиск).

У здорової людини артеріальний систоличний тиск може коливатися в межах від 115 до 145 мм рт.ст., а діастола — від 60 до 95 мм рт.ст. Рівень артеріального тиску залежить від ряду обставин: конституції, віку, емоційного стану, прийому їжі, фізичного навантаження (артеріальний тиск підвищується після хвилювань, їжі, знижується після відпочинку).

У віці від шістнадцяти до двадцяти років нормою вважається такий показник, коли верхня межа знаходиться на відмітці 100-120, а нижний на 70-80.

У віці від двадцяти до сорока років верхній тиск повинен бути 110-130, а нижній – 70-80.

У віці від сорока до вісімдесяти років верхній артеріальний тиск повинен бути до 140, а нижній до 90.

У людей старше шістдесяти років, верхній тиск може бути 150, а нижній 90.

Артеріальний тиск систоли вище 145 мм рт.ст, і діастола вище 95 мм рт.ст. (якщо такі цифри виявляються часто) повинне наводити на думку про гіпертензію. Гіпотензією слід рахувати .такий артеріальний тиск, - при якому систоличний артеріальний тиск ниже 100 мм рт.ст. і діастола — нижче 55 мм рт.ст.Розрізняють три стадії гіпертонічної хвороби:

У фазі А І стадії артеріальний тиск підвищується періодично під впливом від'ємних емоцій, нервового перенапруження, холоду тощо.

У фазі Б І стадії зрідка спостерігаються гіпертонічні кризи, короткочасні спазми мозкових і коронарних артерій.

Стадія ІІ характеризується постійним підвищенням артеріального тиску до значних його величин. Знижується нирковий кровообіг і розвивається артеріосклероз переважно коронарних і мозкових судин.

В ІІІ стадії на фоні закономірно розвинутого артеріосклерозу коронарних і мозкових судин виявляються тяжкі функціональні порушення серця і центральної нервової системи. В результаті нефросклерозу виявляється гостра ниркова недостатність із збільшенням залишкового азоту у крові.

Гіпотонія, тобто пониження артеріального тиску, може бути наслідком різних інфекційних захворювань, отруєнь організму токсичними речовинами, виразкової хвороби. Артеріальний тиск в цьому випадку може знаходитись в межах 100/50 - 80/40 мм Нg.

Під час гіпотонічних криз спостерігається знесилення, запаморочення голови, недостатність коронарного кровообігу.

В медичній практиці і в побуті метод вимірювання артеріального тиску базується на методі Короткова. Суть цього методу полягає в тому, що за допомогою фонендоскопа фіксується початок і кінець прослуховування тонів Короткова. Причому, поява першого із прослуховуваних тонів Короткова відповідає систоличному тиску, а зникнення - діастоличному тиску. Для числової фіксації величин обох тонів використовується мембранний вимірювач тиску, по шкалі манометра якого фіксуються числові значення систоличного і діастоличного тисків в момент появи і зникнення тонів Короткова.

Тиски вимірюються в одиницях мм ртутного стовпчика.

Артеріальний тиск залежить від багатьох факторів: часу доби, психологічного стану людини (при стресі тиск підвищується), прийому різних стимулюючих речовин (кава, чай, амфетаміни підвищують тиск) або медикаментів. Стійке підвищення артеріального тиску вище 140/90 мм. рт. ст. (артеріальна гіпертензія) або стійке пониження артеріального тиску нижче 90/50 (артеріальна гіпотензія) можуть бути симптомами різних захворювань (у простому випадкугіпертонії і гіпотонії відповідно).

Один з факторів виникнення підвищеного артеріального тиску пов’язаний із занадто високим споживанням солі у їжі. Уряд Сполучених Штатів опиняється під дедалі більшим тиском регулювати вміст солі у харчових продуктах для широкого споживача. “Відсоток смертельних випадків, пов’язаних із надлишковим споживанням солі дуже високий. Він дорівнює катастрофі авіалайнера з чотириста пасажирами на борту. І так з дня на день, з року в рік”.
Сіль – один із найнебезпечніших елементів у нашій їжі, що підвищує кров’яний тиск. А це у свою чергу призводить до інфаркту та інсульту.
За підрахунками Всесвітньої організації охорони здоров’я, від серцевих захворювань та інсульту у світі кожного року вмирають 17 мільйонів людей. Найбільш розповсюджений фактор ризику – нездорове харчування. Зокрема американські медичні експерти кажуть, що у США кожного року помирає 150 тисяч людей через занадто високий вміст солі у їжі.
Звісно, що споживання солі вдома можна контролювати. Багато складніше це робити тим, хто харчується у ресторані. Наукове видання нещодавно повідомило, що 2006-го року пересічний американець їв у місцях громадського харчування принаймні п’ять разів на тиждень. Значний відсоток людей харчується у ресторанах швидкого приготування, де вміст солі та жирів у їжі дійсно високий.

Медичні експерти кажуть, що необхідно накласти обмеження на кількість солі у продуктах, які піддають обробці, як також запровадити спеціальні попередження на етикетках про високий вміст солі.
Один з обов’язків Американського управління з контролю за харчами та ліками – регулярно переглядати вміст солі у харчових продуктах. А тим часом лікарі радять своїм пацієнтами зменшити споживання солі. Листопад, лютий і березень є дуже несприятливими для людей з підвищеним артеріальним тиском, тому їм потрібно в цей час дуже акуратно приймати ліки та слідкувати за своїм станом.

Зміна погоди дуже впливає на рівень артеріального тиску: зниження температури, підвищення вологості, зміна атмосферного тиску. Останнім часом з’явилася можливість вимірювати артеріальний тиск протягом доби за допомогою спеціальних моніторів, порівнювати зафіксований за допомогою цього методу тиск в зимовий період та літній (дослідження провели в Італії). Обстеживши кілька тисяч людей, лікарі виявили, що улітку рівень артеріального тиску є значно меншим, ніж узимку. Тобто, погода дійсно впливає. Причому не тільки на тиск, а й на смертність. Улітку смертність від серцевої недостатності менша, ніж узимку.

Метеозалежність — це вияв особливої реакції вегетативної нервової системи, яка координує й об'єднує всі функції організму. Часто негативна реакція на погоду є ознакою вегето-судинної дистонії чи гіпотонії (пониженого тиску).Метеочутливість тісно пов'язана з гіпертонією, адже перепади тиску в організмі людини спричиняють втрату еластичності стінок судин, позбавляють їх тонусу. Ось чому гіпертоніки дуже гостро реагують на стрибки атмосферного тиску. Потерпають і ті, хто страждає на ішемічну хворобу серця. Справа в тому, що від атмосферного тиску залежить тиск кисню, розчинений у крові. З пониженням атмосферного тиску гірше постачається кисень до серця і воно "задихається".

Варто знати й таке. Погіршують наше здоров'я не тільки перепади атмосферного тиску, температура, природні циклічні зміни погоди, а й сонячні бурі, які потрясають магнітне поле Землі. За даними вчених-біофізиків та медиків, максимальне число тих, хто захворів, припадає на другий день магнітної бурі. Якщо геомагнітні бурі співпадають з високим атмосферним тиском — частішають випадки інсультів, а з низьким — інфарктів.

Вчені розрізняють п'ять типів погодних умов, які по-різному впливають на людей. Індиферентний — ви не помічаєте впливу погоди на ваш організм. Тонізуючий — зміна погоди добре впливає на вас. Зазвичай, за таких умов тонізується самопочуття хворих на хронічну кисневу недостатність, артеріальну гіпотонію, ішемічну хворобу серця, на бронхіт. Спастичний — з'являється при різкому похолоданні, коли атмосферний тиск зростає й вміст кисню в повітрі збільшується. У людей з підвищеним артеріальним тиском у такий момент виникає головний біль, також болить серце, що викликано спазмом гладкої мускулатури судин. Гіпотензивний — проявляється при зниженні кількості кисню в повітрі, тоді ж знижується тонус судин. У гіпертоніків за таких умов добре самопочуття, в них падає артеріальний тиск. Гіпоксичний — погода змінюється в бік потепління і зниження вмісту кисню в повітрі. У ці дні страждають хворі на кисневу недостатність та на ревматизм.

Поиск по сайту: