Синтезатори у музичній практиці

Початком популярності синтезаторів у музичній культурі можна вважати альбом Венді Карлоса Switched-On Bach 1968 року, в якому на синтезаторі Моуґа були виконані відомі інструментальні твори Й. С. Баха. Цей альбом став першим із електронних альбомів, що попав до категорії «платинових».^[9] Упродовж кінця 1960-х синтезатор Муґа був використаний у сотнях записів. В ті часи цей інструмент породив своєрідну субкультуру пошуків нових звуків і привертання уваги до них. Ця тенденція певним чином торкнулася і радянської культури — неповторний тембр синтезатору АНС можна почути у ряді фільмів А.Тарковського, звуки синтезаторів неодмінно присутні у радянських кінострічках фантастичної тематики.

У 1980-х роках синтезатори викликали до життя цілу низку музичних напрямків, існування яких без цього інструменту було б неможливе. Одним із перших став синті-поп, який на початку 1980-х років вивів гурти Depeche Mode, Visage та OMD на вершини британських чартів. Згодом звучання синтезаторів визначило усе багатоманіття електронної музики, від клубної танцювальної музики до експериментальних напрямків. У 1980-х роках більшість рок- і поп-гуртів використовували синтезатори. У висліді електронний звук втратив риси прогресивності й став тривіальним.

У сучасності синтезатор має практично будь-який гурт поп- чи рок-музики. Музиканта, що грає на синтезаторі у таких колективах зазвичай називають клавішником. Роль клавішного синтезатору в поп- чи рок- ансамблі може бути різноманітною — синтезатор може використовуватись для підтримки гармонічної педалі (в цьому разі властиве використання м'якого, приглушеного тембру), для окремих звукових ефектів, та як сольний інструмент. У концертній практиці також можливе використання синтезатора в якості заміни того чи іншого акустичного інструменту чи кількох інструментів, як правило така заміна пов'язана з труднощами організаційного чи бюджетного характеру.

Література

1. Стецюк І. Історія електронних синтезаторів // «Музика» 2006, № 4

2. Термен Л.С. Физика и музыкальное искусство. – М.,1966

3. Волошин В.И., Федорчук Л.И. Электромузыкальные инструменты – «Энергия», М., 1971

4. Гаранян Г. Аранжировка для эстрадных инструментальных и вокально-инструментальных ансамблей. М., «Музыка», 1986

Програма навчання грі на електронних музичних інструментах. Синтезатор

29 Листопада 2005

Програма навчання грі на електронних музичних інструментах. Синтезатор

Програма навчання грі на електронних музичних інструментах для позакласної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ЗМІСТУ ОСВІТИ

Київ-2002

Укладач: О.В.Корнілова, головний спеціаліст управління змісту освіти департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України

Пояснювальна записка

Вступ

У духовному розвитку особистості особлива роль належить музичній освіті та вихованню. Музика відчутно впливає на емоційну сферу людини, розвиває інтереси та здібності. Позитивні емоції, що виникають під впливом музики, стимулюють інтелектуальний розвиток підростаючого покоління, активізують уяву та творчі здібності. Водночас, кожен має свої музичні уподобання. Яскраво виражається різноманітність музичних інтересів та уподобань у молоді.

Музична діяльність учнів не завершується на уроках музики, а передбачає участь у різноманітних видах позакласної діяльності, таких, як, наприклад, гуртки хорового співу, гри на музичних інструментах тощо. Задоволення музичних інтересів дітей і молоді потребує якнайповнішого урахування їх запитів, використання сучасних педагогічних технологій, особистісно зорієнтованого музично-естетичного виховання. Впровадження нових педагогічних інформаційних технологій, у тому числі й у музичній освіті, їх привабливість для сучасної молоді вимагають переосмислення системи засобів навчання музиці. Все ширше на уроках, факультативних та гурткових заняттях з музики, в різних формах дозвілля використовуються сучасні музичні інструменти, що створюються на основі досягнень в області електроніки. Серед електронних музичних Інструментів з'явилися і такі, що є доступними для музикування без отримання спеціальної музичної освіти, і, поряд з традиційними та народними музичними інструментами, справляють глибокий вплив на почуття, емоційну сферу особистості, допомагають зрозуміти світ музики.

Широкий діапазон музичних можливостей синтезаторів, що відтворюють та поєднують унікальні звуки, передають звучання найрізноманітніших інструментів і навіть цілого оркестру, зручність використання цього інструмента дозволяють вчителю організувати ефективну роботу з учнями, розподіляти увагу і приділяти її кожному учневі. Все це зумовило необхідність розробки нової програми для позакласної роботи "Навчання грі на електронних музичних інструментах".

Програма призначена для проведення факультативних і гурткових занять, для вивчення курсів за вибором учнів у загальноосвітніх навчальних закладах України.

Мета курсу: "Навчання грі на електронних музичних інструментах" полягає в залученні найширшого кола молоді до надбань музичної культури, до осмисленого вивчення класичних та сучасних музичних творів через використання електронних музичних інструментів.

Запровадження вивчення електронних музичних інструментів сприятиме їх використанню на уроках музики, збагатить засоби поліпшення музичної освіти та виховання.

У програмі враховано вікові та індивідуальні особливості учнів, специфіку навчання грі на електронному музичному синтезаторі.

Для використання синтезатора на уроках музики педагогу необхідно зробити ретельний аналіз навчального матеріалу, розробити методику проведення таких уроків. Перед учителем постає завдання органічного включення електронної техніки в канву уроку, зберігаючи при цьому педагогічне виправдані традиційні і визначаючи нові психолого-педагогічні й методичні позиції.

Поиск по сайту: