Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ЧЕТВЕРТЕ СТРАСТНЕ ТАЇНСТВО



Вимоги Години Ласк

 

1. Початок одногодинної молитви-розважання — 12 година дня кожного 8 грудня, у празник Непоро­чного Зачаття Пречистої Діви Марії за григоріянським церковним стилем (Годину Ласк можна відмо­вляти також 22 грудня — у празник Непорочного Зачаття за юліянським церковним стилем).

2. Година цієї молитви-розважання повинна бути без­перервною, без відволікань на розмови, телефонні дзві­нки, стук у двері.

3. На початку треба тричі відмовити 51(50) покаян­ний псалом з розпростертими угору руками, відтак ре­шту часу молитися вервичку, інші молитви, співати по­божні пісні, розважати на Страстями Ісуса Христа, мо­литися у цей час за свою Батьківщину, Церкву, родину, сім'ю.

Примітка:

Пречиста Діва Марія просила, щоб цю практику поширити на увесь світ — щоб зблизити лю­дей до Бога і щоб Ісус Христос був любленим кожним серцем. Це є вічна пісня Непорочного Серця Пречистої Діви Марії, тому вона повинна бути також і піснею на­ших сердець.

 

Молитви

 

В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь (тричі)


Царю небесний, утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, скарбе дібр і життя подателю, при­йди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші.


Запрошуємо на молитву всіх Небесних Ангелів, всіх Святих, всі Небесні Хори, всі Небесні Сили та душі, які терплять в чистилищі, щоб вони разом з нами помоли­лися, та просимо благословення в Матінки Божої, Не­порочно Зачатої, для нашої молитви.

Відмовляємо цю „Годину Ласк" на більшу славу Божу і честь Пречистої Діви Марії, Непорочно Зачатої, випрошення багатьох ласк і прощення наших провин. До своїх особистих намірів долучаємо намір випрошення ласк для нашої Батьківщини — України: миру, єдності, поборення зла, переміни сердець. Просимо про благословення та щедрі Божі ласки.

 

 

АНГЕЛ ГОСПОДНІЙ

 

Ангел Господній благовістив Пречистій Діві Марії, і зачала вона від Духа Святого.

Богородице Діво, радуйся, Благодатна Маріє, Господь з Тобою; Благословенна Ти між: жінками, і благословенний плід лона Твого, бо Ти породила Христа Спаса, Ізбавителя душ наших.

 

Ось я слугиня Господня: нехай зі мною станеться по слову Твоєму.

Богородице Діво...

І Слово сталося тілом, і оселилося між нами.

Богородице Діво...

Пресвята Богородице, молися за нас!

Благодать Твою, просимо, влий у серця наші, щоб ми, від ангела спізнавши воплочення Христа Господа, Його стражданням, і хрестом були доведені до слави світлого Воскресіння, благодаттю Господа нашого Ісуса Христа, Якому належить слава на віки вічні. Амінь.

Слава: І нині:

Під Твою милість прибігаємо, Богородице Діво, мо­литвами нашими в скорботах не погорди, але від бід визволи нас, Єдина Чиста і Благословенна.

 

ПСАЛОМ 51 (50) (тричі)

Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї, і ба­гатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Обмий мене повнотою з беззаконня мого, і від гріха мого очисти мене.

Бо беззаконня моє я знаю, і гріх мій є завжди передо мною.

Проти тебе, єдиного, я згрішив, і перед тобою зло вчинив;

То й правий ти в словах твоїх і переможеш, коли бу­деш судити.

Це бо в беззаконнях я зачатий і в гріхах породила мене мати моя.

Це бо істину полюбив єси, невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.

Окропи мене іссопом, і очищуся, обмий мене, і стану біліший від снігу.

Дай мені відчути радість і веселість, зрадіють кості сокрушені.

Відверни лице твоє від гріхів моїх, і всі беззаконня мої очисти.

Серце чисте створи в мені, Боже, і духа правого обно­ви в нутрі моєму.

Не відкинь мене від лиця твого, і Духа Твого Святого не відійми від мене.

Поверни мені радість спасіння твого, і духом владич­ним утверди мене.

Вкажу беззаконним дороги твої, і нечестиві до Тебе навернуться.

Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого, і язик мій радісно прославить справедливість Твою.

Господи, губи мої відкрий, і уста мої сповістять хвалу твою.

Бо якби ти жертви захотів, дав би я, та всепалення не миле тобі.

Жертва Богові - дух сокрушений, серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.

Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон, і нехай відбудуються стіни єрусалимські.

Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення; тоді покладуть на вівтар твій тельців.

 

СВЯТА ВЕРВИЦЯ

На хрестику:

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!

Царю Небесний, утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, скарбе дібр і життя подателю, при­йди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси Благий, душі наші.

 

На першому великому зернятку:

Вірую в єдиного Бога Отця, вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого і невидимого.

І в єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, єдинородного, від Отця родженого перед усіма віками.

Світло від Світла, Бога істинного від Бога істинного, родженого, несотвореного, єдиносущного з Отцем, що через нього все сталося.

Він задля нас людей і нашого ради спасіння зійшов із небес, і воплотився з Духа Святого і Марії Діви, і став чоловіком.

І був розп'ятий за нас за Понтія Пилата, і страждав, і був похований.

І воскрес у третій день, згідно з Писанням. І вознісся на небо, і сидить праворуч Отця.

І вдруге прийде зі славою судити живих і мертвих, а його царству не буде кінця.

І в Духа Святого, Господа животворного, що від Отця і Сина ісходить;

Що з Отцем і Сином рівнопоклоняємий і рівнославимий, що говорив через пророків.

В єдину, святу, соборну й апостольську Церкву.

Ісповідую одне хрищення на відпущення гріхів.

Очікую воскресіння мертвих: і життя майбутнього віку.

Амінь

 

На трьох малих зернятках:

1. Слава Отцю, що нас сотворив, і нині і повсякчас, і навіки вічні. Амінь

Богородице Діво, радуйся, благодатна Маріє, Господь з Тобою; Благословенна Ти між жінками і благословен­ний плід лона Твого, бо Ти породила Христа Спаса, Ізбавителя душ наших.

2. Слава Синові, що нас відкупив і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь

Богородице Діво...

 

3. Слава Духові Святому, що нас просвітив, і в святій католицькій вірі утвердив, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь

Богородице Діво...

 

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повся­кчас і на віки вічні. Амінь

О наш любий Ісусе, прости нам наші гріхи, захорони нас від пекельного вогню, запровадь до неба усі душі, а особливо ті, які найбільше потребують Твого милосер­дя.

Свята і Непорочно Зачата Пречиста Діво Маріє, за­ступайся за нас, що до Тебе прибігаємо.

 

О Мати Божа, зішли на все людство полум'я Своєї любові тепер і в годині нашої смерті. Амінь

Прийди, Святий Духу, прийди, через могутнє заступ­ництво Непорочного Серця Пречистої Діви Марії, Твоєї найулюбленішої обручниці. Амінь

 

РОЗВАЖАННЯ СТРАСТНИХ ТАЇНСТВ

(Уривки з книги Анни Катерини Еммеріх „Жива Євангелія")

ПЕРШЕ СТРАСТНЕ ТАЇНСТВО

РОЗВАЖМО, ЯК ГОСПОДЬ НАШ ІСУС ХРИСТОС

В ОЛиВНОМУ ГОРОДІ КРОВАВИМ ПОТОМ ОБЛИВАВСЯ

Ісусе, дозволь мені(нам) супроводжувати Тебе на Хресній Твоїй Дорозі.

Покинутий, залишений у Своєму людському єстві, молячись Богові з невимовною скорботою, сумом та жахом, Спаситель упав долілиць. І побачив ще виразніше, ніж раніше, гріхи усього світу в їхньому безмежному лукавстві, в різноманітних образах та формах. І все це Він брав на Себе! В молитві, з якою звертався до Свого Небесного Отця, Спаситель запропонував Себе в покуту за незліченні людські гріхи!

Господь був пригнічений цією прірвою злочинів, але його душа любила безмежною любов'ю Бога та людину. І Христос взяв на себе цей жахливий тягар.

Спаситель з великої любові до нас погодився прийняти у Свою душу усі страждання, що нас зцілюють, що повинні оздоровити, спасти, відродити людство!

Спочатку Господь навколішках спокійно молився, але потім його душу, втомлену, приголомшену безміром і тягарем людських гріхів, невдячністю у ставленні до Бога, охопив такий жах, що тремтячи, і здригаючись, Він вигукнув: „Авва, Отче! Чи можливо, щоб ця чаша минула Мене? Отче Мій, Ти все можеш! Забери від Мене чашу

оцю". Однак тут же додав: „Але нехай буде не Моя воля, а Твоя!"

Воля Спасителя була волею Отця. І Господь через Свою безмежну любов до людей прийняв усю слабкість людського єства.

Печера, в якій Він перебував, наповнилась гидкими примарами. Усі гріхи, усі злочини, усі вади, усі муки і невдячність напосідали на Нього одночасно. Жах перед смертю, навіяний Його людській природі, і тягар Його Відкупної Жертви, підступили до Нього в найжахливі-ших виявах. Спаситель упав зі схрещеними руками. Холодний піт покривав Його Обличчя. Він тремтів в передсмертній борні.

Після того, як Господь витерпів цю боротьбу і покорився волі Свого Небесного Отця, інші невтішні видіння з'явились перед Його душею. Виникло болюче питання, яке ставить перед собою людина, коли вирішує принести себе в жертву: „Що ж буде з цієї жертви?". І після цього питання з'явилось жахливе видовище безрадісного, жалюгідного майбутнього, яке так сильно ранило Його любляче Серце!...

Можливі картини людської невдячності, розбещеності християн, увесь тягар гріхів, які Він взяв на Себе і через які мав страждати: усі ці видіння насунулися на нього з величезною силою і швидкістю. Ісус Христос змагався з відразою Свого людського єства аж до такого страждання.

Стікала цівками кров по Обличчю Спасителя. Його щоки були блідими, волосся, що завжди спадало на плечі, злиплося від Крові і скуйовдилося; борода також була закривавлена та скуйовджена.

Під час мук Христа, Його страшної передсмертної туги, Божа Матір була в домі Марії, матері Марка. В глибо

кому горі разом з Марією Магдалиною і Марією Вона була в саду біля будинку. Декілька разів Вона втрачала свідомість: Божа Матір духовними очима сприймала страждання Свого Сина. Духовними очима Вона побачила, як кривавий піт стікав по щоках її Божественного Сина, і, здавалося, Вона простягла руки, щоб витерти Його. Спаситель бачив її тривогу, був глибоко вражений ніжним співчуттям Своєї Матері і хвилинами навіть шукав її підтримки.

Господь молився в печері. Людська природа в ньому чинила опір стражданню. Він увесь тремтів у знемозі, а потім знову сказав: „Отче мій, якщо можеш, забери від Мене чашу оцю. Але хай буде воля Твоя, а не Моя!"

Тоді відкрилась перед ним прірва, і від Його погляду пішли світлі промені, які полинули до самісінького дна аду. Він побачив Адама та Єву, патріархів і пророків, батьків Пресвятої Діви Марії, Івана Христителя та праведників, що чекали на його зішестя в ад. Смерть Від-купителя мала відкрити для них Небо і вивести їх усіх з темниці.

Це заспокоїло і зміцнило Його. Після цього Ангели показали Йому сонм святих майбутнього, які, поєднавши власні подвиги та боротьбу з заслугами Його Страждань, увійдуть завдяки Йому в Лоно Отця Небесного. Так Христові була надана можливість побачити усю силу та благість дій Його Страждань і смерті.

Ангел зійшов до Спасителя. В руках він тримав Чашу. Над Чашою було видно невеличку, завбільшки з квасолю, частку хліба овальної форми, яка випромінювала ясне світло.

Ангел вклав в Його уста хліб, що світився, і дав Йому випити з Чаші. Христос прийняв Чашу своїх Страждань і отримав силу їх витримати.

Отче наш...

Богородице Діво, радуйся...(10 разів)

Слава Отцю і Сину і Святому Духові...

О наш любий Ісусе...

Свята і Непорочно Зачата...

О Мати Божа...

Прийди, Святий Духу, прийди...

ДРУГЕ СТРАСТНЕ ТАЇНСТВО

РОЗВАЖМО, ЯК ГОСПОДА НАШОГО

ІСУСА ХРИСТА БИЧУВАЛИ

Кати наблизилися до Спасителя з різками, бичами та мотузками. Було їх шість чоловік. То були раби і злочинці — єгиптяни. Вони мали в собі щось звіряче, диявольське.

Поки вони вели Спасителя, то били Його своїми мотузками, хоч Він зовсім не опирався. Неможливо описати всю жорстокість, з якою раби, ці люті пси, поводилися зі Спасителем. Вони зірвали з Нього одяг, і штовхнули на землю. Спаситель тремтів та хитався. Він Сам знімав Своїми закривавленими пальцями Свій одяг. Його били, шматували Його Тіло, а Він зі зворушливою покірністю продовжував молитися.

Наш Господь і Спаситель, Син Бога Всемогутнього, істинний Бог і чоловік - тремтів і згинався під ударами. Він плакав і Його жалібний стогін, тихий і зворушливий, і Його благання й молитви, зливалися зі свистом різок та мотузок.

Тіло Спасителя покрилось чорними та червоними, плямами, текла кров, Господь стогнав і тремтів.

Два нові кати зі свіжими різками з люттю накинулись на Спасителя, їхня жорстокість видавалась ненаситною. Ці різки були гілками терену з колючими шпичаками.

Все Тіло Спасителя було пошматоване — на цьому не було жодного живого місця.

Декілька разів під час бичування Ангели в сльозах наближались до Спасителя. Вони молилися. Чути було і молитви, які Господь безперервно посилав до Свого Отця Небесного під час Своїх довгих та тяжких мук, молитви за весь рід людський.

Коли Спаситель лежав розпростертий біля підніжжя колони, Ангел дав Йому сяючу поживу, щоб підтримати на силі.

Бичування закінчилось біля дев'ятої години ранку. Пресвята Діва Марія була накрита покривалом і із невимовним стражданням переживала все, що відбувалося з її Божественним Сином. Час від часу жалібний стогін зривався з її вуст, очі були повні сліз.

Отче наш...

Богородице Діво, радуйся... (10 разів)

Слава Отцю і Сину і Святому Духові....

О наш любий Ісусе...

Свята і Непорочно Зачата...

Мати Божа...

Прийди, Святий Духу, прийди...

 

 

ТРЕТЄ СТРАСТНЕ ТАЇНСТВО РОЗВАЖМО, ЯК ГОСПОДА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА КОРОНУВАЛИ ТЕРНОВИМ ВІНКОМ

Коронування Спасителя терновим вінком відбувалося у внутрішньому дворі вартового посту. Тих нещасних, що влаштували собі розвагу із знущань над Спасителем, було майже п'ятдесят чоловік. Це були раби, слуги, сторожа тюрем і ті, хто бичував Його. Сміхом та образами воїни спонукали ворогів Спасителя вигадувати для Нього нові й нові муки та знущання. Сміх діяв на них так, як оплески на комедіянтів. Кати поставили Спасителя серед подвір'я біля підніжжя старої колони, в ній було видно отвір, куди раніше вставляли стержень. На нього поставили низенький стілець, на який висипали гострого каміння та скалок, розбитого посуду. Потім вони брутально зірвали з Господа одяг і накинули Йому на плечі старий червоний плащ, який ледь сягав Його колін. Цей плащ вони знайшли у в'язниці, в нього зодягали злочинців після бичування на знак зневаги. Спасителя підвели до сидіння, покритого камінням і скалками, і змусили Його сісти на нього, не звертаючи уваги на Рани. Одягнули на голову терновий вінок і змусили на чоло сильно притиснути. Одягнувши вінок, вони вклали в руку Спасителя палицю. Все це робили, знущаючись, вдаючи, що відбувається коронування царя. Потім вирвали палицю з Його рук і вдарили Спасителя нею по Голові, аж очі Його наповнились Кров'ю. Глузуючи, кланялись перед Ним, виривали язик, били по щоках, плювали в обличчя, промовляючи: „Вітаємо Тебе, Царю Юдейський".

А Господь страждав, жахлива спрага мучила Його. Після бичування Ісуса трясло як у лихоманці. Все Тіло Його було пошматоване. І лише Кров, що текла з Голови, зрошувала Його язик та висохлі, запеклі вуста.

Спасителя катували півгодини. Потім Його повели до палацу Пилата. На Ньому був терновий вінок, в руках — палиця, що мала символізувати скіпетр, а на раменах був накинутий плащ з червоного лахміття.

Коли Його привели до Пилата, Пилат показав на Нього і сказав: „Це людина!" Страшний вигляд Боголюдини — пораненої, втомленої, роздягненої і разом з тим покірної та сповненої любові, ще більше збуджував лють книжників, первосвящеників^ натовп.

Під час цих подій Спаситель і Його Пресвята Мати безперервно молилися за цих нещасних, незважаючи на всі свої Страждання, на варварські знущання, на ганебні муки та всю лють та жорстокість своїх ворогів та їхніх прибічників.

Отче наш...

Богородице Діво, радуйся ... (10 разів)

Слава Отцю і Сину і Святому Духові...

О наш любий Ісусе...

Свята і Непорочно Зачата... О Мати Божа... Прийди, Святий Духу, прийди...

ЧЕТВЕРТЕ СТРАСТНЕ ТАЇНСТВО

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.