Законодавче та нормативне забезпечення бюджетного процесу

ТЕМА 3

БЮДЖЕТНИЙ ПРОЦЕС НА ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОМУ РІВНІ

ПЛАН

Бюджетний процес в Україні, його суть, особливості та етапи

Законодавче та нормативне забезпечення бюджетного процесу.

3. Бюджетне планування

Підготовка до складання проекту державного бюджету.

Розробка та розгляд пропозицій щодо проекту Державного бюджету України.

6. Прийняття державного бюджету та бюджетні призначення в разі його
неприйняття.

Бюджетні призначення в разі несвоєчасного прийняття закону про Державний бюджет України

Виконання Державного бюджету України

Бюджетна звітність.

Бюджетний процес в Україні, його суть, особливості та етапи

Процедура, за якою відбувається бюджетний процес, визначається бюджетним регламентом.

Бюджетний регламент - це документ, в якому визначаються порядок, терміни складання, розгляду та затвердження бюджету, а також організація його виконання. Бюджетний регламент визначає:

- чітке розмежування функцій між органами державної влади та державного управління;

- форми документів, що використовуються у бюджетному процесі;

- особливий порядок виконання бюджету в разі його несвоєчасного
затвердження;

- відповідальність органів влади за порушення бюджетного регламенту.
Бюджетний регламент затверджується та є основою для організацій бюджетного процесу.

Бюджетний процес - це регламентована нормами права діяльність, пов'язана із складанням, розглядом, затвердженням і виконанням бюджетів, що складають бюджетну систему України.

Бюджетний кодекс України визначає наступні стадії бюджетного процесу:

- складання проектів бюджетів;

- розгляд та прийняття закону про Державний бюджет України, рішень
про місцеві бюджети;

- виконання бюджету, в тому числі у разі необхідності внесення змін до
закону про Державний бюджет України, рішення про місцеві бюджети;

- підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття
рішення щодо нього.

Від початку складання бюджетів до затвердження звітів про їх виконання бюджетний процес проходить під контролем Верховної Ради України.

Тривалість стадій бюджетного процесу різна в окремих країнах, але більшості випадків весь процес триває в середньому біля 2 років.

Бюджет складається на рік. Цей період має назву бюджетного періоду, він в Україні співпадає з календарним роком. Проте є ряд держав, в яких бюджетний рік не співпадає з календарним. Наприклад, у США бюджетний рік триває з 1 жовтня по 30 вересня, у Швеції - з 1 липня по 30 червня, в Японії - 1 квітня по 31 березня.

Законодавче та нормативне забезпечення бюджетного процесу.

Організація бюджетного процесу може бути ефективною за умови її належного законодавчого та нормативного забезпечення. При цьому формування вітчизняного бюджетного законодавства здійснюється з врахуванням таких умов: наукового обґрунтування, яке базується на всебічному врахуванні об'єктивних економічних законів та закономірностей розвитку суспільства;

особливостей сучасного стану соціально-економічного розвитку країни,
історичного досвіду, природнокліматичних, географічних, екологічних,
демографічних умов, національних традицій, менталітету народу, умов
внутрішньої та міжнародної обстановки тощо;

вивчення і використання попереднього досвіду господарського і
фінансового будівництва національної економіки;

врахування власних помилок і помилок інших держав при формуванні
окремих напрямів економічної політики;

використання системного комплексного підходів при формуванні всіх
напрямів реалізації засад економічної політики та розробці законодавства
тощо.

Сучасне законодавче та нормативне забезпечення функціонування бюджетної системи, а також бюджетного процесу, як і в цілому економічної системи України, знаходиться на стадії формування. Законодавча база окремих напрямів діяльності відсутня. Одні і ті ж питання дублюються у цілому ряді законодавчих документів, причому трактування їхнього змісту різне, а іноді і суперечливе. Підзаконні акти у багатьох випадках не відображають реальних положень окремих законів.

За останні роки процес розробки законодавчого та нормативного забезпечення дещо активізувався. Затверджений Бюджетний, Податковий кодекси України. Розроблені проект Соціального кодексу, зроблені спроби розширити бюджетні права органів місцевого самоврядування, реформувати міжбюджетні відносини. Однак процес прийняття цих документів проходить дуже складно.

Основою бюджетного законодавства України є Конституція. Вона визначає найбільш загальні концептуальні підходи до побудови бюджетної системи України, організації бюджетного процесу та характеристики його основних стадій, врегульовує організаційне забезпечення бюджетного процесу на різних рівнях державної влади, управління та місцевого самоврядування. Зокрема, статтею 85 Конституції чітко визначені повноваження Верховної Ради України, включаючи повноваження з питань бюджету, стаття 92 перераховує питання, що визначаються виключно законами України, статті 95-98 регламентують питання побудови бюджетної системи України та бюджетного процесу, статтями 116, 138, 142, 143 визначаються бюджетні повноваження Кабінету Міністрів України, Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування. На базі Конституції розробляються інші закони України, тому її значення як Основного Закону дуже велике. Однак, останнім часом в окремих випадках, прийняття окремих законодавчих актів не завжди узгоджується з Основним Законом, що негативно відображається на законодавчому процесі та якості окремих законів.

Крім Конституції, як Основного Закону України, нормативно-правові акти, що регулюють бюджетні відносини та механізми їхньої реалізації, можна поділити за різними ознаками на ряд груп.

Так, за часовою ознакою (термін дії) ці документи діляться на 3 групи:

- постійні (час дії яких не визначається);

- умовно-постійні (час дії яких обмежується терміном більше 1 року); поточні (час дії яких обмежується 1 роком).

Залежно від органів, що їх прийняли, та сфери застосування нормативно-правові акти можна поділити на 7 груп:

- закони України

- Постанови ВРУ

- Укази Президента України

- Нормативно-правові акти КМУ

- Нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади

- Рішення органів АР Крим, місц. держ. адміністрацій та органів місцевого самоврядування

- Чинні міжнародні договори, ратифіковані ВРУ

3. Бюджетне планування

Велика роль у бюджетному процесі відводиться бюджетному плануванню, яке охоплює складання проектів бюджетів, їхній розгляд і затвердження, оскільки від правильного визначення планових показників бюджету залежить якість його виконання.

Бюджетне планування – це науково-обґрунтований процес визначення обсягів і джерел формування та напрямів використання централізованого фонду грошових коштів держави.

Предметом дослідження бюджетного планування виступають грошові відносини, що виникають процесі розподілу, а перерозподілу валового внутрішнього продукту і національного доходу та безпосередньо пов'язані з формуванням, використанням централізованого фонду грошових коштів держави на всіх рівнях управління. Особливостями бюджетного планування є те, що держава використовує його для визначення рівня централізації фінансових ресурсів у процесі розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту і національного доходу, методів мобілізації грошових коштів до централізованого фонду, напрямів використання бюджетних коштів відповідно до засад економічної політики держави. Саме за допомогою бюджетного планування можна забезпечити належне функціонування бюджетної системи держави, поступове зростання темпів соціально-економічного розвитку, якщо таке передбачено соціально-економічною стратегією.

Ситуація, яка склалася в економіці та соціальній сфері Української держави, вимагає нових підходів до розв'язання проблем, породжених економічною кризою. Вирішення таких проблем може бути забезпечене шляхом використання цілого комплексу важелів та інструментів, серед яких чільне місце відводиться бюджетному плануванню. Тому глибокі дослідження суті бюджетного планування, засад його організації та методики, а також впливу на соціально-економічні процеси є актуальними.

Недооцінка ролі бюджетного планування, як правило, супроводжується негативними наслідками, зокрема посиленням податкового тиску, зниженням рівня економічної активності та скороченням матеріальної бази бюджету у майбутньому, безконтрольному використанню державних коштів тощо.

Бюджетне планування займає центральне місце у фінансовому плануванні, поскільки воно пов'язане з показниками фінансових планів підприємств, організацій та установ різних форм власності та рівнів підпорядкування.

У процесі бюджетного планування аналізуються кількісні та якісні показники окремих галузей економіки, економічних регіонів, що дає можливість врахувати максимальну кількість пропозицій стосовно зміцнення доходної бази бюджету, забезпечення держави в цілому та органів місцевого самоврядування зокрема необхідним обсягом фінансових ресурсів для виконання ними визначених Конституцією України функцій.

Бюджетне планування наділене специфічними ознаками, до яких можна віднести наступні:

- об'єктом бюджетного планування виступає фінансова діяльність держави. Ця діяльність заключається у виконанні нею покладених функцій. Чим більше функцій бере на себе держава, тим більшим буде обсяг її фінансової діяльності, що вимагатиме централізації більшого обсягу фінансових ресурсів, і навпаки;

- сферою бюджетного планування є розподільчі і перерозподільчі процеси, які супроводжуються формуванням і використанням централізованого фонду грошових коштів держави. Матеріальним змістом цих процесів виступають доходи і видатки бюджетів;

- суб'єктами бюджетного планування виступають органи законодавчої, виконавчої влади та місцевого самоврядування. Саме вони в межах своїх повноважень можуть найбільш ефективно використовувати бюджетне планування для досягнення стратегічних завдань соціально-економічного розвитку;

- у процесі бюджетного планування конкретизуються найважливіші пропорції соціально-економічного розвитку держави, встановлюються безпосередні зв'язки підприємств, організацій та установ різних форм власності з бюджетом на плановий період;

- за допомогою бюджетного планування визначаються параметри та конкретні механізми реалізації програм соціального захисту населення;

- бюджетне планування є інструментом реалізації економічної політики держави та збалансування фінансової програми держави на плановий рік.

Вміле та результативне використання бюджетного планування у регулюванні соціально-економічних процесів залежить від якісного вирішення завдань, що можуть бути розв'язані за допомогою бюджетного планування. До таких завдань можна віднести наступні:

- визначення обсягу валового внутрішнього продукту і національного доходу на плановий рік. При цьому завданням уряду має бути забезпечення поступового зростання вказаних показників з врахуванням всіх можливих резервів. Практика скорочення обсягів ВВП і національного доходу в Україні за попередні роки не має
ніякого логічного пояснення і оправдання;

- відповідно до функцій, які бере на себе держава, визначення співвідношення між обсягами ресурсів, що залишатимуться у розпорядженні юридичних і фізичних осіб та централізуватимуться державою, для ринкової економіки більш характерною є
децентралізація ресурсів. Однак, при цьому держава мала б створити такі умов суб'єктам господарювання і громадянам, при яких не відбулося би погіршення їхнього фінансового становища. Наприклад, якщо держава скорочує видатки на житлово-комунальне господарство, освіту, охорону здоров'я, то на цю суму в ринкових умовах господарювання повинні збільшуватися доходи громадян, так як в протилежному випадку населення не зможе задовольнити свої соціальні потреби, що суперечить принципам ринкової економіки і є прямим порушенням конституційних прав громадян;

- встановивши обсяг фінансових ресурсів, який необхідний державі для виконання своїх функцій та реалізації засад економічної політики, наступним завданням є визначення частки, яку передбачається мобілізувати податковим методом, а яку неподатковим. При нестабільній економіці, як правило, значну перевагу доцільні
надавати податковому методу;

- визначення обсягу доходів за окремими джерелами і загального обсягу доходів бюджету з урахуванням резервів їхнього збільшення;

- визначення видатків бюджету за всіма підрозділами бюджетної класифікації і загального обсягу видатків з урахуванням економного, ефективного і раціонального використання бюджетних коштів;

- раціональний розподіл доходів і видатків бюджету між окремими ланками бюджетної системи та збалансування всіх бюджетів нижчого рівня;

- утворення державних матеріальних та бюджетних резервів.

Виконання визначених перед бюджетним плануванням завдань, а також забезпечення належної організації бюджетного планування, які б найбільш відповідали вимогам ринкової економіки, можливі при умові дотримання наукових принципів. До таких принципів можна віднести наступні:

- принцип політичного підходу до бюджетного планування. Бюджетне планування необхідно розглядати в якості інструмента реалізації економічної політики держави, основні напрями якої розробляються і визначаються Верховною Радою України;

- принцип взаємозв'язку бюджетного планування з прогнозуванням соціально-економічного розвитку та комплексного підходу до основних прогнозних показників;

- принцип забезпечення провідної ролі бюджетного планування у системі фінансового планування. Мається на увазі визначення джерел доходів, оптимального розподілу та використання бюджетних коштів з метою першочергового забезпечення фінансовими ресурсами пріоритетних напрямів розвитку економіки та соціальної сфери через наявну систему фінансових планів в Україні;

- принцип єдності у використанні показників, методики, законодавчої та нормативної бази, бюджетної класифікації, бюджетної документації при бюджетному плануванні;

- принцип стабільності. Він означає, що показники бюджету повинні бути стабільними і, як правило, незмінними протягом року.

- принцип директивності. Він означає, що після затвердження бюджет набуває сили закону України, а його показники стають обов'язковими для виконання всіма суб'єктами відносин, що пов'язані з дохідною та видатковою частинами;

- принцип безперервності. Він має забезпечуватись з одного боку, використанням показників бюджету та аналітичних показників базового року для визначення доходів і видатків бюджету планового року, а з другого - єдністю перспективного, поточного та оперативного бюджетного планування;

- принцип повноти бюджету. Він заключається в тому, що до складу доходів та видатків бюджетів включаються всі доходи держави, органів місцевого самоврядування від будь-яких джерел, а також будь-які бюджетні витрати на потреби держави або територіальних громад (об'єднань територіальних громад);

- принцип періодичності складання і затвердження бюджетів. Державний бюджет України щорічно складається Кабінетом Міністрів України та затверджується шляхом прийняття Верховною Радою України Закону про Державний бюджет України. Місцеві бюджети щорічно складаються органами виконавчої влади та затверджуються рішенням органів місцевого самоврядування про затвердження відповідних бюджетів;

- принцип реальності показників бюджетів, який передбачає наукове обґрунтування і реальність розрахунків, їхнє економічне обґрунтування. Показники бюджетів повинні базуватися на реальних економічних показниках і розрахунках. Надходження до бюджетів мають бути реально забезпечені протягом певного періоду часу, а видатки, що плануються здійснити, не повинні перевищувати розмір усіх доходів з метою забезпечення збалансованості бюджетів. Реальність розрахунків може бути досягнута при умові найбільш повного використання у процесі бюджетного планування вимог об'єктивних законів та закономірностей розвитку суспільства. Суб'єкти бюджетного планування мали б всесторонньо володіти глибокими знаннями фінансової теорії та фінансової науки, розуміти обєктивні закономірності, вміти давати об'єктивну оцінку економічної ситуації, бачити перспективи розвитку, володіти науковою методологією, вміти застосовувати теоретичні засади у практичній роботі. Тільки такі підходи до бюджетного планування здатні забезпечити реальність показників бюджету

- принцип збалансованості дохідної і видаткової частини всіх бюджетів;

- принцип гласності у процесі складання та затвердження бюджетів. До бюджетного планування широко залучається громадськість. Показники бюджету висвітлюються у засобах масової інформації;

- принцип формування резервів. Він забезпечується утворенням резервів у бюджеті за рахунок бюджетних джерел.

Використання вказаних принципів дає можливість бюджетному плануванню надати відповідний зміст, визначити його параметри, сформувати механізм впливу на соціально-економічні процеси у державі відповідно до економічної ситуації та конкретного етапу розвитку суспільства.

Функціонування бюджетної системи України вимагає виділення трьох аспектів бюджетного планування: зведеного, територіального та адресного.

Поиск по сайту: