 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
Режими роботи підсилювальних каскадів
В залежності від вибору робочої точки на прохідній динамічній характеристиці транзистора розрізняють три основні режими підсилювальних каскадів : А,В і АВ. Режим роботи класу А. В режимі роботи класу А на базу подається така напруга зміщення, щоби робоча точка, що визначає початковий стан схеми при відсутності вхідного сигналу, розміщувалася приблизно по середині прямолінійного участку (рис.2). В цьому режимі напруга зміщення
Рис.2. Графіки сигналів підсилювального каскаду в режимі класу А До моменту часу Режим роботи класу В (рис.3). В цьому режимі робоча точка вибирається так, щоби струм спокою був рівним нулеві. При подачі на вхід сигналу струм у вихідному колі каскаду протікає лише протягом половини періоду зміни напруги сигналу. В цьому випадку вихідний струм має форму імпульсів з кутом відсікання Кутом відсікання називається половина тої частини періоду, протягом якої в вихідному колі протікає струм. Режим класу В характеризується високим К.К.Д підсилювача ( 60-70 %), так як постійна складова вихідного струму значно менша, ніж в режимі А. Недоліком режиму класу В являються великі нелінійні спотворення. Використовується цей режим у вихідних двотактних підсилювачах потужності.
Рис.3. Графіки сигналів підсилювального каскаду в режимі класу В
Режим класу АВ. Цей режим являється проміжним між режимами А і В (див.рис.4).
Рис.4. Графіки сигналів підсилювального каскаду в режимі класу АВ.
В режимі класу АВ має місце струм спокою
3. Вихідні каскади підсилювачів Вихідний каскад підсилювача призначений для віддачі заданої величини потужності сигналу в заданий опір навантаження. В порівнянні з каскадами попереднього підсилення вихідні каскади мають ряд особливостей. Так як вихідні каскади споживають від джерел живлення значно більшу потужність, то їх К.К.Д повинен бути досить високим, так як він в кінцевому рахунку визначає економічність всього підсилювача. Для виділення в навантаженні заданої потужності на вхід каскаду потужного підсилювача подається велика амплітуда сигналу, яка охоплює значну область характеристик транзистора. Тому збільшення потужності в навантаженні викликає збільшення нелінійних спотворень. Величина максимальної неспотвореної потужності і К.К.Д кінцевого каскаду залежить від типу транзистора, режиму роботи і схеми каскаду. Для отримання середньої і великої потужності (одиниці – десятки ват і вище) використовують спеціальні потужні транзистори. Вихідні каскади підсилювачів можуть бути побудовані за однотактною або двотактною схемами.
Поиск по сайту: |
за абсолютною величиною завжди більша за амплітуду вхідного сигналу ( 
, а струм спокою 
завжди більший за амплітуду змінної складової вихідного струму ( 
).
змінна складова вхідного сигналу відсутня, і під дією величини 
.
в режимі класу АВ буде більший 90 
. К.К.Д дещо менший ніж в режимі класу В ( 
і дещо менші нелінійні спотворення. Використовується цей режим в двотактних підсилювачах потужності.