Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Місце права Європейського Союзу серед правових систем сучасності



У сучасному світі існує велика кількість правових систем. У вітчизняній юридичній літературі вони класифікуються на види: романо-германська (континентальна, її ще називають системою цивільного права); англо-американська; мусульманська; патріархальна (традиційна); далекосхідна; центральноєвропейська; східноєвропейська.

Основними з них вважаються романо-германська та англо-американська. Щодо східноєвропейської та центральноєвропейської правових систем, до яких належать країни колишнього «соціалістичного табору», то фахівці висловлюють припущення щодо непередбачуваності результатів розвитку нового права цих систем, на яких істотно позначився вплив «соціалістичного» періоду існування. Однак за багатьма ознаками вони тяжіють до романо-германської системи й переймають тенденції її розвитку. Звичайно, тій чи іншій системі, не відповідає жодна чітко окреслена територія земної кулі. Країни, істотно віддалені за географічним розташуванням, можуть належати до однієї цивільно-правової системи, оскільки це поняття використовується з метою встановити спільні та відмінні риси систем діючого права.

Загальними тенденціями розвитку існуючих систем світу нині є: 1) уніфікація національних правових систем; 2) збагачення внутрішнього змісту національного права; 3) збереження національних традицій права (звичаїв і звичаєвостей); 4) різний рівень уніфікації в різних країнах, регіонах і різний ступінь уніфікації різних правових інститутів. Для сучасного права найбільш виразною є тенденція до уніфікації національних правових систем при постійному збагаченні їхнього внутрішнього змісту. Уніфікація правової системи певної держави здійснюється через уніфікацію правових норм і практики їх тлумачення й застосування. Важливу роль відіграє і наближення методів правового регулювання: застосовуються методи й засоби, які раніше не були притаманні даній правовій системі

В останні десятиліття у зв’язку з розвитком міжнародної торгівлі відбувається поступове зближення англо-американської та континентальної правових систем, які існують в країнах Західної Європи. Важливу роль у цьому питанні свого часу (у 1972 році) відіграв вступ Великобританії до ЄЕС. Нині цей процес стимулюється формуванням єдиної системи в рамках ЄС та усвідомленням близькості європейських країн, єдності системи цінностей західної цивілізації.

Сучасна правова карта світу розкриває розмаїття правових систем і в той же час свідчить про прагнення держав до зближення, єдності в законодавстві, правовикористовуваній діяльності в сфері регулювання ринкових відносин, охорони навколишнього середовища, у регулюванні інших сфер суспільного і державного життя-в цьому і проявляється вагоме місце права ЄС.

 

Співвідношення між правом Європейського Союзу і національно-правовими системами держав-членів.

В отличие от правовых систем отдельных государств (национального, или внутригосударственного, права) право Европейского Союза распространяет свое действие на территорию свыше 20 государств - членов Европейского Союза (см. вопрос N 2).

Право Европейского Союза занимает самостоятельное положение и по отношению к международному (публичному) праву, в частности, потому, что оно создается в рамках единой политической организации (Европейский Союз), наделенной властными полномочиями и обладающей рядом общих признаков с федеративным государством (федерацией).

С целью подчеркнуть своеобразие права Европейского Союза и его отличия от классических правовых систем (внутригосударственного и международного права) в научной литературе оно часто характеризуется как наднациональное (надгосударственное) право. В современной западной доктрине получил также распространение термин транснациональное право1*(4), который делает акцент на способности норм Европейского Союза действовать "через" государственные границы, не ограничиваясь территорией одной-единственной страны.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.