ЗАВДАННЯ НА ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Контрольна робота виконується відповідно до варіанта, номер якого збігається з двома останніми цифрами залікової книжки студента.

Завдання на виконання контрольної роботи складається з 4-х питань і 4-х задач з оцінки радіаційної обстановки після можливої аварії на АЕС, оцінки хімічної обстановки після можливої аварії на хімічно-небезпечному об’єкті. Контрольна робота виконується студентом у міжсесійний період. Обсяг роботи не повинен перевищувати звичайного зошита (не більше 12 аркушів). У зошиті повинні бути пронумеровані сторінки, залишене місце для зауважень викладача (рецензента). Кожна відповідь починається з номера і тексту запитання. Контрольна робота повинна мати титульний лист, на якому вказується: назва дисципліни, номер варіанта, питання на контрольну роботу, прізвище, ім’я і по-батькові виконавця, факультет, група.

Відповідаючи на питання, не треба займатися переписуванням тексту з підручника, слід відповідати коротко, по суті, конкретно.

Контрольна робота виконавця представляється на кафедру для рецензування не пізніше, як за 5 днів до заліку. Якщо вона має багато недоліків, то після рецензування вона повертається студенту для доопрацювання по зауваженнях рецензента. У випадку позитивної рецензії робота залишається на кафедрі. Для захисту контрольної роботи студенту буде запропоновано 30 тестових питань із 300 можливих. Контрольна робота зараховується і студент допускається до заліку, якщо він дасть правильні відповіді на 18 тестових питань (60% із 100%).

Таблиця для визначення номерів контрольних питань

І варіантів задач

5. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

1. Структура і завдання ЦЗ України.

2. Сили ЦЗ і порядок їх формування.

3. Визначення надзвичайних ситуацій (НС) і їх класифікація.

4. Виробнича аварія

5. Транспортна аварія.

6. Радіаційно небезпечні об’єкти.

7. Хімічно небезпечні об’єкти.

8. Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти.

9. Гідродинамічні аварії.

10. Ліквідація наслідків аварій і катастроф.

11. Надзвичайні ситуації терористичного походження.

12. Пожежі та їх наслідки.

13. Основні способи гасіння пожеж.

14. Об’єкти комунального господарства.

15. Евакуація людей із районів пожежі в сільській місцевості.

16. Землетрус: визначення, ступінь небезпеки, заходи захисту.

17. Затоплення: визначення, ступінь небезпеки, заходи захисту.

18. Снігові замети: визначення, ступінь небезпеки, заходи захисту.

19. Урагани: визначення, ступінь небезпеки, заходи захисту.

20. Блискавка: уражаюча дія, запобігання ураження.

21. Зсуви: визначення, ступінь небезпеки, заходи захисту.

22. Елементи ядерної фізики.

23. Ядерна зброя: визначення, основні характеристики, класифікація.

24. Ударна хвиля ядерного вибуху: визначення, кількісна характеристика, уражаюча дія, захист.

25. Світлове випромінювання ядерного вибуху: визначення, кількісна характеристика, уражаюча дія, захист.

26. Осередок ядерного ураження.

27. Проникаюча радіація ядерного вибуху.

28. Радіоактивне забруднення місцевості при ядерному вибуху.

29. Електромагнітний імпульс ядерного вибуху: визначення, уражаюча дія, захист.

30. Особливості радіоактивного забруднення при аварії на АЕС.

31. Радіаційні ураження людей і тварин.

32. Вплив радіоактивних речовин на рослини.

33. Забруднення радіоактивними речовинами продуктів, кормів і води.

34. Коротка характеристика осередку хімічного ураження.

35. Види отруйних речовин і їх класифікація.

36. Нервово-паралітичні отруйні речовини (ОР): види, вплив на організм людини, заходи захисту.

37. Отруйні речовини загальноотруйної дії: види, вплив на організм людини, захист.

38. Шкірно-наривні ОР: види, вплив на організм людини, заходи захисту.

39. Задушливі ОР: види, вплив на організм людини, заходи захисту.

40. Психохімічні ОР: види, вплив на організм людини, заходи захисту.

41. Характеристика токсичності отруйних речовин.

42. Токсини і фітотоксиканти.

43. Сильнодіючі ядучі речовини (СДЯР): визначення, види, властивості.

44. Зараження отруйними речовинами і сильнодіючими речовинами місцевості, кормів, продуктів, води.

45. Характеристика осередку біологічного ураження.

46. Біологічні засоби ураження людей і тварин.

47. Хвороби та шкідники сільськогосподарських культур.

48. Одиниці радіоактивності, доза вимірювання.

49. Експозиційна доза. Потужність експозиційної дози.

50. Поглинута й еквівалентна дози.

51. Методи визначення іонізуючих випромінювань.

52. Класифікація дозиметричних приладів.

53. Прилади радіаційної розвідки і контролю радіоактивного забруднення: ДП–5А, ДП–5Б, ДП–5В.

54. Комплект індивідуальних дозиметрів ДП–22В і ДП–24.

55. Комплект індивідуальних дозиметрів ІД–1.

56. Комплект індивідуальних дозиметрів ДК–02.

57. Прилад хімічної розвідки ВПХР: призначення, порядок користування.

58. Прилад хімічної розвідки медичної і ветеринарної служб ПХР–МВ: призначення, порядок користування.

59. Основи оцінки радіаційної обстановки при ядерному вибуху.

60. Оцінка радіаційної обстановки при аварії на АЕС.

61. Оцінка хімічної обстановки при зараженні отруйними речовинами.

62. Оцінка обстановки в осередку ураження, утвореного сильнодіючими ядучими речовинами.

63. Оцінка пожежної обстановки.

64. Оцінка інженерної обстановки.

65. Концепція захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного походження.

66. Основні заходи і засоби захисту населення і територій (визначення, мета, інженерний, медичний , біологічний захист).

67. Основні заходи і засоби захисту населення і територій (радіаційний та хімічний захист).

68. Режими радіаційного захисту населення: визначення, призначення типових режимів.

69. Інформація та оповіщення. Поведінка населення при загрозі надзвичайної ситуації.

70. Укриття населення в захисних спорудах, сховища (призначення, класифікація).

71. Протирадіаційні укриття: призначення, класифікація. Простіші укриття.

72. Основні заходи і засоби захисту населення і територій (евакуаційні заходи).

73. Засоби індивідуального захисту органів дихання: призначення, види. Основні марки протигазів.

74. Засоби індивідуального захисту шкіри: призначення, види.

75. Засоби індивідуального захисту шкіри: призначення, види.

76. Засоби індивідуального захисту шкіри: призначення, види.

77. Медичні засоби індивідуального захисту.

78. Захист населення у разі аварії на АЕС.

79. Визначення стійкості роботи об’єктів. Фактори, що впливають на стійкість об’єкта.

80. Оцінка стійкості роботи рослинництва.

81. Оцінка стійкості роботи тваринництва.

82. Оцінка стійкості роботи машинно-тракторного парку.

83. Оцінка фізичної стійкості об’єктів проти уражаючих факторів.

84. Оцінка можливості виникнення пожеж на об’єкті.

85. Основні напрямки підвищення стійкості роботи об’єкта в надзвичайних ситуаціях.

86. Основи захисту рослинництва у надзвичайних ситуаціях.

87. Захист працівників і урожаю на території, забрудненій радіонуклідами після аварії на ЧАЕС.

88. Підвищення безпеки в умовах хімічного і біологічного зараження.

89. Способи захисту тварин в умовах НС.

90. Підготовка тваринницьких приміщень до утримання тварин в умовах НС.

91. Утримання тварин у зонах забруднення після аварії на АЕС.

92. Утримання тварин у приміщеннях в умовах НС.

93. Порядок забою тварин після опромінення.

94. Порядок забою тварин після ураження ОР.

95. Захист сировини, продовольства, фуражу і води в умовах надзвичайних ситуацій.

96. Основи захисту машинно-тракторного парку у надзвичайних умовах.

97. Основи проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.

98. Дезактивація.

99. Дегазація.

100. Дезінфекція. Санітарна обробка.

З А Д А Ч І

Задача 1. Рівень радіації на nдобу після аварії на атомній електростанції був Р_n. Визначити дозу опромінення, яку можуть одержати мешканці села за Хдіб (до початку евакуації), якщо вони мешкають в одноповерхових кам’яних будинках з К_осл = 10 .

Задача 2. Рівень радіації на nдобу після аварії на атомній електростанції був Р_n. Аварійна бригада почала роботу по відновленню комунальних служб на mдобу і працювала в приміщенні з К_осл = 10 протягом Хгод. Визначити дозу опромінення, яку одержали робітники бригади.

Задача 3. На об’єкті внаслідок руйнування необвалованого резервуару викинуто nтонн аміаку. Місцевість відкрита, вечір, швидкість вітру – 2 м/с, інверсія. Забезпеченість протигазами – 3%. Населення села складає Н осіб. Вітер – у бік села, яке знаходиться на відстані R км від місця аварії.

Визначити: радіус і площу розливу аміаку, площу хімічного зараження, час підходу зараженого повітря до села.

Примітки: щільність рідинного аміаку ρ = 0,68 т/м³, ширина зони зараження при інверсії Ш = 0,03Г, середня швидкість руху зараженого повітря в 1,5 разів більша від швидкості вітру.

Задача 4. На об’єкті внаслідок руйнування необвалованого резервуару викинуте nтон хлору. Місцевість відкрита, день, швидкість вітру – 3 м/с, інверсія. Забезпеченість протигазами – 3%. Населення села складає Н осіб. Вітер – у бік села, яке знаходиться на відстані R км від місця аварії.

Визначити: радіус і площу розливу хлору, площу хімічного зараження, час підходу зараженого повітря до села.

Примітки: щільність рідинного хлору ρ = 1,56 т/м³, ширина зони зараження при інверсії Ш = 0,03Г, середня швидкість руху зараженого повітря в 1,5 разів більша від швидкості вітру.

Поиск по сайту: