З точки зору хімічної кінетики усі елементарні реакції можна класифікувати на реакції нульового, першого, другого та третього порядків. На відміну від молекулярності порядок реакції – величина формальна і дорівнює сумі показників степенів у кінетичному рівнянні. Загальний порядок n даної реакції дорівнює
n = nA + nB + nD.
При цьому величини nA, nB, nD називаються приватними порядками реакції за речовинами А, В і D. Отже, загальний порядок реакції n дорівнює сумі приватних порядків.
Для елементарних реакцій nA = a , nB = b, nD = d.
Можливі такі типи кінетичних рівнянь елементарних реакцій:
Приватний порядок реакції
Реагуючі речовини
W
n=1
A
W = kCA
n2
2A
W = kCA2
A1+A2
W = k×C(A1)×C(A2)
n=3
3A
W = kCA3
2A1+A2
W = k×C2(A1)×C(A2)
A1+A2+A3
W= k×C(A1)×C(A2)×C(A3)
n=0
A
W = k
Реакції нульового порядку – це реакції, які проходять при надлишку реагентів так, що змінювання концентрації не впливає на швидкість реакції.
Знайдемо основні кінетичні характеристики і рівняння для гомогенних хімічних реакцій різного порядку у закритих системах при постійності об¢єму та температури.
1. Реакції нульового порядку. Такі реакції трапляються рідко. Прикладом реакції нульового порядку є реакція розкладання N2O5 у газовій фазі за наявності твердого N2O5, коли постійна концентрація реагенту у газовій фазі підтримується сталою за рахунок випарювання твердого оксиду. Для реакцій нульового порядку:
Розв¢яжемо це рівняння, розділивши змінні:
Після інтегрування отримаємо: С = - k∙t + B,
де В – константа інтегрування. Знайдемо її, ураховуючи початкову умову у момент t = 0 концентрація дорівнює початковій С = С0, звідси С0 = В і С = С0 – k∙t.
Отже, у реакціях нульового порядку концентрація лінійно зменшується з часом (рис. 9.2,а). Константу швидкості реакції нульового порядку можна обчислити за рівнянням:
.Її розмірність (моль/л×с-1).
Поряд з константою швидкості для характеристики реакцій часто використовують величину, що називається часом напівперетворення t1/2 .
Рисунок 9.2 – Змінювання концентрації з часом у реакціях нульового (а), першого (б), другого (в) і третього (г) порядків
Час напівперетворення - проміжок часу, за який реагує половина вихідної кількості речовини, тобто при t = t1/2 C = C0/2 звідси:
і
Отже, для реакції нульового порядку час напівперетворення пропорційний початковій концентрації вихідної речовини.
2. Реакції першого порядку. До елементарних реакцій першого порядку належать реакції, які можна подати у вигляді:
А продукти.
Частіше всього це реакції розкладання. Наприклад, реакція розкладання ацетону:
СН3СОСН3 CH4 + CO + H2.
Кінетичне рівняння для реакцій першого порядку має вигляд:
.
Проінтегруємо його, розділивши змінні:
ln C = - kt + B.
Для визначення постійної інтегрування припустимо, що у початковий момент реакції t = 0 концентрація вихідної речовини була С0, тоді ln C0 = B, отже: ln C = - kt + lnC0 або
,
Це інтегральна форма кінетичного рівняння реакції 1–го порядку. Константа швидкості реакції першого порядку має розмірність (с)-1. Величина, зворотна константі швидкості реакції першого порядку, має розмірність часу і називається середньою тривалістю життя окремої частинки.
Для реакції першого порядку характерна лінійна залежність lnC від t (рис. 9.2,б).
Знайдемо час напівперетворення для реакції першого порядку. Для t = t1/2 C = C0 /2. Тому:
; = ln 2; Звідси:
Бачимо, що час напівперетворення визначається виключно значенням константи швидкості. Так, для наведеної реакції розкладання ацетону k = 4,27 × 10-4 c-1. Отже:
До істинно молекулярних або, краще сказати, моноатомних процесів першого порядку відносять усі численні перетворення радіоактивних речовин. У таблиці наведені деякі дані для таких реакцій.
Класичним прикладом реакції першого порядку є реакція інверсії тростинного цукру (сахарози)
Таблиця 1.1 – Кінетичні характеристики радіоактивного розпаду деяких ізотопів
Ізотоп
k, c-1
t1/2
222Ra
226Ra
238U
214Po
2,1×10-6
1,35×10-11
4,88×10-18
4,62×103
3,8 доби
1620 років
4,5×109 років
1,5×10-4 с
С12Н22О11 + Н2О C6H12O6 + C6H12O6.
сахароза глюкоза фруктоза
Кінетичне рівняння цієї реакції має вигляд:
У реакції беруть участь ще вода та кислота (іони Н+), однак концентрація кислоти є постійною (іони Н+ - каталізатор), а концентрація води, що міститься у дуже великому надлишку, теж практично постійна. Реакція інверсії зручна для вивчення тим, що у ході її змінюється кут обертання площини поляризації. Сахароза обертає площину поляризації управо, а суміш глюкози та фруктози – уліво. Поміщаючи розчин сахарози у трубку поляриметра, можна стежити за проходженням реакції, не перериваючи її. При кінетичних розрахунках використовується пропорційний зв¢язок між кутом обертання та концентрацією обертальної речовини.
3.Реакції другого порядку. Реакції другого порядку проходять з участю двох частинок (молекул, атомів). Якщо у елементарній реакції беруть участь дві однакові частинки
2А продукти,
то кінетичне рівняння має вигляд
де С – концентрація речовини А. Інтегрування цього рівняння приводить до:
При t = 0, C = C0. Звідси отже:
або
Для реакції другого порядку спостерігається лінійна залежність 1/с від t (рис. 10.2, в).
Розмірність константи швидкості реакції другого порядку (моль/л)-1×с-1, тобто на відміну від реакцій першого порядку у розмірності є не тільки час, але й концентрація. Тому для реакцій другого порядку ( та вище) не можна при розрахунках замінювати концентрацію на пропорційні неї їй величини.
Для реакції другого порядку:
тобто чим більша початкова концентрація, тим менший час напівперетворення.
Якщо в елементарній реакції другого порядку реагують дві різні частинки:
А1 + А2 продукти,
причому концентрації речовин А1 та А2 різні, то:
Враховуючи, що С1 = С1п – х та С2 = С2п – х, маємо
де С1п та С2п – початкові концентрації речовин А1 та А2,
х – зменшення їх концентрації у момент часу t.
Розв¢язок останнього рівняння дає:
.
Реакцій другого порядку багато. Наприклад:
Н2 + І2(пар) 2HI,
2HI H2 + I2 (пар),
4 Реакції третього порядку. Елементарні реакції третього порядку можна подати у вигляді:
3А продукти,
2A1+ A2 продукти,
A1 + A2 + A3 продукти.
Оскільки реакції третього порядку спостерігаються дуже рідко та не становлять значного практичного інтересу, розглянемо їх кінетику тільки для випадку рівності концентрацій усіх реагуючих речовин.
Тоді
Та після інтегрування
При t = 0 C = C0 та . Отже:
, або
Концентрація швидкості реакції третього порядку має розмірність (моль/л)-2×с-1.
Для реакцій третього порядку лінійна залежність 1/С2 = f(t) (рис. 10.2, г). Час напівперетворення для реакцій третього порядку обернено пропорційний квадрату концентрації:
Прикладами реакцій третього порядку є:
2NO + O2 2NO2,
2NO + Cl2 2NOCl.
Слід зазначити, що реакції першого, другого та третього порядків є у той самий час моно-, бі- та тримолекулярними відповідно.
Для моделювання хіміко-технологічних процесів корисно ввести поняття формально простих реакцій. До формально простих реакцій відносять будь-які реакції, для яких кінетичне рівняння може бути подане наближено у вигляді степеневої залежності
W = kC1n(1) × C2n(2) × C3n(3) …
Наприклад, такою є складна реакція
3СН3ОН + 2Н2CrO4 + 6HCl 3CH2O + 2CrCl3 + 8H2O.
Для цієї реакції:
W = kC(CH3OH) × C(H2CrO4) × C2(HCl).
Як бачимо, степенів для формально простої реакції не збігаються зі стехіометричними коефіцієнтами. У загальному випадку для таких реакцій показники степенів можуть бути дробовими і набувати значень, більших від трьох.
При рівності концентрацій реагуючих речовин кінетичне рівняння має вигляд
Розв¢язання цього рівняння аналогічне попереднім і приводить до таких результатів:
Константа швидкості має розмірність (моль/л)-(n-1) × с-1.