Удосконалення обліку виробничих запасів

Виробничі запаси складають значну частину вартості майна підприємства, а витрати матеріальних ресурсів в деяких галузях досягають 90% і більш в собівартості продукції. Тому посилення ролі бухгалтерського обліку в контролі за станом виробничих запасів і раціональним їх використанням робить істотний вплив на рентабельність підприємства і його фінансового положення.

Основним напрямом підвищення ефективності використання виробничих запасів є впровадження ресурсозберігаючих, маловідходних і безвідходних технологій. Раціональне використання запасів залежить також від повноти збору і використання відходів і обґрунтованої їх оцінки.

Істотне значення для збереження виробничих запасів має наявність технічно оснащених складських приміщень з сучасними високо вимірювальними приладами і пристроями, що дозволяють механізувати і автоматизувати складські операції і складський облік.

Істотно поліпшити облік виробничих запасів можна, удосконалюючи вживані документи і облікові регістри, тобто ширше використовуючи накопичувальні документи (лімітно-забірні і комплектування карти, відомості і ін.), попередню виписку документів по руху матеріалів і оперативних документів на ЕОМ, картки складського обліку як витратний документ по відпущених матеріалах (без документальну систему оформлення витрати матеріалів).

Розглянувши систему обліку матеріально-виробничих запасів ТОВ «Родіна» та ТОВ «Ранок» можна прийти до висновку, що в підприємства існує потреба в конструктивних пропозиціях по вдосконаленню систем аудиту, обліку і внутрішнього контролю використання запасів. Слід зауважити, що найефективнішим способом вирішення даної проблеми є комплексна автоматизація підприємства на всіх напрямках: діловодство, кадри, виробничий і бухгалтерський облік і так далі. В цьому випадку всі бізнес процеси на стадії постановки технічного завдання на впровадження автоматизованої системи і на стадії власного впровадження неминуче будуть формалізовані, уніфіковані і стандартизовані, що якісно підвищить рівень організації обліку матеріально-виробничих запасів.

Збір і реєстрація оперативних фактів, матеріально-виробничих запасів, що підлягають обліку. Щоб уникнути помилок і порушень, властивих даній підсистемі, в управлінні доцільно давати детальні інструкції конкретним виконавцям (у вигляді посадових інструкцій, виписок з графіків документообігу та ін.) про порядок і терміни реєстрації даних на носієві. Доцільно використовувати систему заохочень і покарань за належного виконання виконавцями своїх обов’язків. Контрольні заходи (ревізії, звірки, інвентаризації та ін.) також знижують ризик неефективної системи збору і реєстрації оперативного факту.

Масив первинної облікової документації. Вдосконалення даної підсистеми має на увазі досягнення наступної мети: всі документи, підтверджуючі здійснення господарської операції, повинні мати юридичну силу. Серед заходів, сприяючих підвищенню ефективності цієї підсистеми, слід виділити наступне. В першу чергу – використання на всіх ділянках обліку уніфікованих форм документації. Крім того:

· створення графіків документообігу і доведення до виконавців їх функцій при створенні і перевірці первинного документа;

· видання розпорядливої документації за визначенням кола осіб, що відповідають за здійснення тієї або іншої господарської операції і мають право підпису первинних документів;

· контроль з боку працівників бухгалтерії за правильністю оформлення первинної документації (ставлення в обов'язок бухгалтера, що робить обробку документа, цій функції через посадові інструкції і встановлення відповідальності за її недотримання);

· перевірка службами внутрішнього контролю дотримання вимог законодавства в частині оформлення документації.

Організація роботи з документацією. Як і у всіх інших підсистемах, створення графіків документообігу і доведення їх до виконавців – істотний крок в плані оптимізації системи організації роботи з документами.

Велика кількість порушень в роботі з документами, отриманими від інших підприємств, вимагає здійснення низки заходів щодо їх запобігання. Зокрема, службам, відповідальним за здійснення господарських операцій з іншими підприємствами, необхідно давати чіткі інструкції на те, якою має бути документація, що приймається ними від інших організацій. Це можна зробити, видавши розпорядження головного бухгалтера для кожного підрозділу організації, що співпрацює із сторонніми фірмами або має справу з документами, що поступають, в якому мають бути прописані:

· комплектність документації (правильність оформлення документів);

· терміни надання документації;

· відповідальність за невчасне або неповне представлення первинної документації.

На стадії реєстрації документів в облікових регістрах, щоб уникнути помилок і порушень доцільно використовувати метод «службових записок» – свого роду інструктивний матеріал для конкретної бухгалтерської служби, що описує порядок бухгалтерської обробки того або іншого документа. У службовій записці повинно бути визначено:

· який оперативний факт відображає той або інший оброблюваний первинний документ;

· яка інформація повинна міститися в правильно заповненому документі;

· яку бухгалтерську проводку, в якому обліковому регістрі і в який термін слід виконати на підставі цього документа.

Крім того, ризик неповного віддзеркалення документів в облікових регістрах знижують крізна нумерація (переважно попередня або автоматична) і централізована реєстрація документів, що поступають.

У плані організації зберігання документів доцільне використання графіків документообігу і посадових інструкцій, а також підвищення статусу архівної служби при організації роботи з переданими в архів документами (шляхом видання відповідних положень про організацію архівної служби на підприємстві).

При використанні документів в поточній роботі керівництву підприємства слід забезпечити правильну організацію доступу до первинних документів. Оскільки на підприємстві існує автоматизована система обробки даних, то правильний доступ до даних буде через систему паролів.

Середовище функціонування обліку матеріально-виробничих запасів. Середовище, в якому працює облік матеріально-виробничих запасів, – чинник об’єктивний, проте в підприємства є реальні можливості удосконалити деякі внутрішні чинники, що впливають на організацію обліку матеріально-виробничих запасів. Для цього удосконалення обліку має бути встановлено проблемою, що вимагає рішення. Керівництво може реально вплинути на оптимізацію обліку матеріально-виробничих запасів через побудову автоматизованої системи обліку (у тому числі первинного). Повністю автоматизована система обліку практично усуває ризик помилок при прийнятті, вибутті і інвентаризації матеріальних цінностей. В результаті проведення аудиту матеріально-виробничих запасів можна зробити наступні висновки:

Розробку плану і програми перевірки доцільно передувати складанням робочого документа, в якому зводиться і узагальнюється вся раніше зібрана інформація про стан обліку матеріально-виробничих запасів по розділах і остаточно визначаються об'єми аудиторської вибірки по кожному з позначених розділів обліку.

План аудиту матеріально-виробничих запасів – це попереднє групування комплексів завдань в розрізі перевірки функціонування системи бухгалтерського обліку.

Програма проведення перевірки обліку матеріально-виробничих запасів складається з тих розділів, де необхідний попередній аудит досліджуваної системи. Крім того, в програму включені окремі питання організації обліку матеріально-виробничих запасів, що підлягають з'ясуванню в ході подальшій перевірці по ділянках, попередній аудит на яких недоцільний.

Аудит обліку матеріально-виробничих запасів будь-якого розділу обліку будується по однаковій системі і включає процедури перевірки трьох підсистем обліку. В рамках перевірки організації збору і реєстрації фактів, що підлягають обліку матеріально-виробничих запасів, перевіряються достовірність фіксації оперативних фактів і своєчасність їх реєстрації на носієві інформації. В рамках перевірки системи обліку матеріально-виробничих запасів перевіряється законність облікової документації по оформленню господарських операцій в рамках перевірки системи організації роботи з документами – дотримання графіків документообігу, повнота і точність реєстрації документів в облікових регістрах, організація зберігання матеріально-виробничих запасів і доступу до них.

Типові помилки і порушення, властиві неефективно функціонуючій системі організації обліку матеріально-виробничих запасів, дозволяє зробити висновок про те, що більшість порушень неможливо виправити «непомітно», і оптимальним способом їх виправлення є переоформлення документації або внесення виправлення в первинний документ.

Кращий спосіб уникнути помилок і порушень – здійснення організаційних заходів, направлених на підвищення достовірності і оперативності обліку матеріально-виробничих запасів. При цьому, найефективнішим заходом є комплексна автоматизація підприємства, при якій всі бізнес процеси неминуче формалізуються, уніфікуються і стандартизуються, що якісно підвищує рівень організації обліку матеріально-виробничих запасів.

Вдосконалення обліку і контролю наявності і руху матеріальних ресурсів на підприємстві повинне здійснюватися по декількох напрямах.

Необхідно спрощувати оформлення операцій з оприбуткування і витрачання товарно-матеріальних цінностей. Відпустка матеріалів у виробництво, де це доцільно, можна оформляти на підставі встановленого ліміту безпосередньо в картках складського обліку, передбачивши в них підпис особи, одержуючої цінності. Також можна на картках складського обліку виробляти і внутрішнє переміщення матеріалів. Спрощує облік і підвищує контроль за використанням матеріалів відпустка їх по відомостях комплектувань.

В умовах використання сучасної обчислювальної техніки можна відмовитися від ведення карток складського обліку, замінивши їх машинограмою – сортовою оборотною відомістю або дискетою. При веденні карток за допомогою технічних засобів всі дані про рух матеріалів на складі одночасно фіксуються на технічних носіях інформації. На їх підставі обчислювальною установкою видаються відповідні машинограми по руху цінностей.

Виходячи з вимог ринкової економіки, необхідно удосконалювати методологію організації бухгалтерського обліку матеріальних ресурсів. До теперішнього часу немає єдиної думки про класифікацію виробничих запасів, їх оцінку в поточному обліку, складі відхилень у вартості матеріалів (транспортно-заготівельних витратах) і так далі. Важливо класифікувати матеріали так, щоб можна було точніше розподіляти відхилення в їх вартості по напрямах витрат. При цьому, враховуючи, що велика частина відхилень (транспортно-заготівельних витрат) залежить від об’єму або від маси вантажів, що перевозяться, розподіл їх доцільно здійснювати пропорційно натуральним показникам.

До теперішнього часу серед економістів відсутня єдина думка по організації обліку тари. Вона залежно від вартості може враховуватися або у складі виробничих запасів, або – основних засобів. При такій організації обліку не дотримується принцип класифікації засобів за призначенням.

Важливе значення в збереженні матеріалів має ретельне і своєчасне проведення інвентаризацій, контрольних і вибіркових перевірок.

Вирішення цих проблем допоможе налагодити дієвіший, стандартизований і менш трудомісткий облік і контроль за наявністю, рухом і використанням матеріальних ресурсів, а також досягти їх економії.

Напрями аудиту в області зберігання запасів. Переважні напрями контролю зберігання запасів полягають в наступному:

· застосовуються заходи що знижують вірогідність втрат, розкрадань і неефективного використання запасів;

· існують гарантії, що запаси не можуть використовуватися або не можуть бути переміщені без належного віддзеркалення в обліку;

· забезпечено правильне формування собівартості запасів;

· у бухгалтерській звітності наявні запаси відбиті в правильній оцінці;

· досягнута відповідність облікових залишків, показаних в регістрах аналітичного обліку, результатам інвентаризації.

Для оцінки стану внутрішнього контролю в області зберігання запасів в ТОВ «Родіна» та ТОВ «Ранок» необхідно відповісти на наступні питання:

Можливість розкрадання і необґрунтовані втрати на підприємствах.

Розкрадання запасів можливе, лише в дуже окремих випадках, оскільки всі склади охороняються і тим більше вони оснащені сигналізацією. Необґрунтовані втрати запасів практично виключені, оскільки підприємства використовують такі матеріали, які не псуються і за правильної умови зберігання не втрачають своїх властивостей.

Надійність приміщення на яких зберігається готова продукція.

Склади на яких зберігаються товари надійні. Вони оснащені сигналізацією, а всі останні стихії їм не підвладні по тому, що продукція може зберігається навіть на відкритому повітрі.

Можливість використання запасів без належного віддзеркалення в обліку.

Запаси можуть бути використані без належного віддзеркалення в облікових регістрах, оскільки це таке виробництво де не можна виробити контрольний запуск сировини і матеріалів.

Перебування внутрішнього контролю на ТОВ «Родіна» та ТОВ «Ранок» можна оцінити як середнє, оскільки підприємства займається таким видом діяльності, що прослідити за збереження матеріалів до деталей не можливо.

Пропозиції і рекомендації щодо вдосконалення контролю в області зберігання запасів на ТОВ «Родіна» та ТОВ «Ранок»

Система внутрішнього контролю на ТОВ «Родіна» та ТОВ «Ранок» недостатньо ефективна, оскільки контролюються не всі ділянки зберігання запасів. До таких ділянок відносяться:

· неможливість виробляти контрольний запуск сировини і матеріалів;

· відсутність методів боротьби з розкраданням сировини.

Дані недоліки пов’язані з тим, що система внутрішнього контролю не відповідає масштабам діяльності підприємств. Це пов’язано з тим, що на підприємствах немає спеціально набраного персоналу, який повинен займатися охороною. Охоронці – чергові робочі. З ними не укладено договір про матеріальну відповідальність, і можна сказати, що вони ні за що не відповідають.

У досліджуваних господарствах всього по одному комірнику. Для таких підприємств комірників повинно бути більше. Це гальмує швидкий відпуск продукції, оскільки комірник займається ще і прийомом і відпусткою матеріалів із складу. Комірник складає не лише матеріальний звіт, але і звіт по відвантаженню продукції. Отже, на комірника покладено багато обов’язків і звітності.

По документах матеріальні цінності він спочатку поступають на підзвітну суму комірника, а потім у підзвіт або агронома, або завідувача фермою, або іншої матеріально-відповідальної особи. З цього виходить, що простежити за необґрунтованим використанням матеріалів неможливо.

Головною рекомендація для підприємств є те, що в штат необхідно узяти ще по одному комірнику. Даний комірник повинен займатися роботою по відпуску готової продукції із складу і прийому продукції з виробництва. Один комірник не здатний справлятися зі всіма обов’язками і по прийому і відпустці матеріалів і готової продукції. Прийняття нового комірника скоротить час вантаження товарів і відпустку їх з підприємства, а також швидше прийматимуться матеріали на склад.

Окрім комірників необхідно ввести в штат службу охорони, оскільки на підприємстві цю функцію виконують робочі. Вони чергують по черзі і з ними не укладено договори про матеріальну відповідальність. Отже, по суті вони ні за що не відповідають.

А також рекомендується збільшити штат бухгалтерії, оскільки дана кількість бухгалтерів не здатна обробити той об’єм інформації, який надходить до бухгалтерії, у робочий час.

РОЗДІЛ 3

Поиск по сайту: