 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
Офтальмогічні захворювання »Стр 1 из 2Следующая ⇒
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВМІСЬКРАДИ (КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ) КИЇВСЬКЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ (КИЇВСЬКА МАЛА АКАДЕМІЯ НАУК УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ) відділення: медицина секція: практична медицина базова дисципліна:
Діагностика та Лікування Нейроретинопатії. Офтальмогічні захворювання
АВТОР РОБОТИ КАНДИДАТ Кайдан Олександра Михайлівна Вересня 1995р. Учениця 10 класу УКРАЇНСЬКОГО МЕДИЧНОГО ЛІЦЕЮ Імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ Шевченківський район Сабурова 4. кв. 306 530-24-35 науковий керівник : Шуригін Олександр Юрійович Хірург, ЛШД КИЇВ - 2012 Діагностика та Лікування Нейроретинопатії. Офтальмогічні захворювання
ЗМІСТ РОБОТИ
Розділи: · Дослідження виникнення синдрому сухого ока · Катаракта · иреапр
Науково-дослідницька робота по темі: « Діагностика та Лікування Нейроретинопатії. Офтальмогічні захворювання »
Вступ
Мета. Розглянути найпоширеніші офтальмологічні захворювання . Методика їх лікування.
Актуальність проблеми. В сучасній структурі захворювань значне місце займають хвороби з ураженням сітківки та зорового нерву незапального характеру. Око, як частина організму, надзвичайно чутливе до впливу зовнішнього середовища: ультрафіолетового випромінювання,хімічних сполук тощо. Вплив зов- нішніх подразників, останніми роками , стає все більш інтенсивним, що обумовлено технологізацією сучасного суспільства. За результатами досліджень, проведених американською дослідною групою Eyes Disease Prevalence Research Group (2004) ( Пошукова Група Поширеності Очних Захворювань), встановлено, що через несприятливі умови довкілля до 2020 року кількість людей з захворюваннями очей у світі досягне 55 мільйонів чоловік. Саме тому, надзвичайно актуальною постає необхідність дотримання простих правил здорового способу життя, що значною мірою зменшує ризик розвитку захворювань очей. Особливої уваги потребує збалансованість харчування , ажде правильність функціонування очного яблука та допоміжного апарату ока потребує раціонального вживання їжі збагаченої необхідними вітамінами, мінералами та мікроелементами. Продукти збагачені антиоксидантними сполуками, вітамінами груп А, С та Е (лютеїн (усилення гостроти зору, фотопроекція), зеаксатин (ізомер лютеїну), астатаксин тощо).
Основна частина
Офтальмологія («око» і - «вчення») - галузь медицини, що вивчає анатомію і фізіологію, хвороби ока і розробляє методи лікування та профілактики. Нейроретінопатія - загальна назва поєднаних уражень сітківки та зорового нерва незапального характеру.
Око (лат. oculus) - сенсорний орган (орган зорової системи) людини і тварин, що володіє здатністю сприймати електромагнітне випромінювання у світловому діапазоні довжин хвиль і забезпечує функцію зору. У людини через око надходить близько 90% інформації з навколишнього світу.
Навіть найпростіші безхребетні тварини мають здатність до фототропізму завдяки своєму, нехай вкрай недосконалому зору.
· Дослідження виникнення синдрому сухого ока.
Синдром сухого ока - одна з найчастіших причин звернення людей до офтальмо- логів. Він зазвичай викликається порушенням якості слізної плівки, яка змащує очну поверхню. Критичний аналіз офтальмологічної патології, виявленої офтальмологом, свідчить, що число осіб, у яких спостерігаються симптоми синдрому ”сухого ока”, зростає і за даними В. В. Бржеського та Є. Є. Сомова (2002) становить 45 % [2, 3] первинних звернень до окуліста проти 30 %, що виявлялись у 80-х роках. Причиною цього явища можна назвати часті випадки виникнення ”офісного” та ”моніторного” синдромів, збільшення кількості рефракційних операцій на оці, застосування медикаментів, що негативно впливають на процеси змочування ока. Синдром ”сухого ока” (ССО) — це поліетіоліогічне захворювання, основою якого є порушення змочування поверхні ока, зумовлене пошкодженням так званої сльозової плівки (СП). За своєю структурою СП — тришарове утворення, товщиною не більше 10 мкм. Першим шаром, що контактує з поверхнею ока, є шар муцину, який секретується келихоподібними клітинами кон’юнктиви ока. Мукополісахаридний комплекс у цьому шарі відіграє важливу роль у процесах живлення поверхні ока. Завдяки йому первинно гідрофобний рогівковий епітелій перетворюється на гідрофільний. Крім того, цей шар згладжує нерівності епітеліальної поверхні ока, надаючи їй характерного блиску. Середній або водний шар найтовщий, він займає 98 % товщини СП. У його формуванні беруть участь маленькі сльозові залози Краузе, Генле, Вольфрінга, розташовані здебільшого у кон’юнктивальних склепіннях. У цьому шарі знаходяться водорозчинні сполуки, що забезпечують процеси обміну поверхневих структур ока і насамперед рогівки. Водночас, завдяки лізоциму, лактоферину та секреторному імуноглобуліну СП набуває захисних властивостей. Поверхневий шар сльозової плівки, який складається з ліпідів, є продуктом секреції мейбомієвих залоз, розташованих у товщі повік. Він регулює випаровування СП і надає їй гладкості. Слізна плівка покриває тонким шаром поверхню ока, служить мастилом між оком і віками при рухах очного яблука, захищає його від висихання, містить в собі речовини, що живлять рогівку і що захищають око від патогенних мікробів. Слізна плівка складається з трьох нерівномірних шарів. Слизовий шар знаходиться в безпосередньому контакті з оком, створюючи фундамент для всієї плівки. Середній водний шар містить вологу, яка живить рогівку. Цей шар на 98% складається з води, а також солей, білків та інших речовин. Зовнішній жировий шар - найтонший шар жиру, який покриває плівку і уповільнює її випаровування. Утворення сліз може запускатися рефлекторно у відповідь на внеглазние стимули, такі як біль, емоції. Однак, такі рефлекторні сльози не заспокоюють сухий очей, і тому людини з мокрими очима може турбувати роздратування.
Причини захворювання У синдрому сухого ока багато причин. Одна з найбільш частих - нормальний процес старіння. У міру старіння наш організм виробляє менше жирового секрету - в 65 років 40% від рівня 18-літнього. Це більш виражено у жінок, у яких шкіра зазвичай сухіше, ніж у чоловіків. Недолік жирової секреції позначається і на стабільності слізної плівки. Без достатньої кількості жиру прискорюється процес випаровування слізної плівки, що призводить до появи сухих плям на поверхні рогівки. Також є інші причини: 1. Жаркий, сухий або вітряний клімат. 2. Високогір'я 3. Кондиціонування повітря 4. Тютюнний дим Користувачі контактними лінзами також можуть відчувати неприємні відчуття через сухість, оскільки лінзи вбирають в себе слізну плівку, відкладаючи на собі білки, що входять до її складу. Певні ліки, хвороби щитовидної залози, дефіцит вітаміну А, і хвороби Паркінсона і Шегрена можуть також викликати сухість. Жінки часто починають випробовувати проблеми з сухими очима у міру розвитку менопаузи із-за гормональних змін. Симптоми 1. Свербіж 2. Печіння 3. Роздратування 4. Почервоніння очей 5. Розпливчастий зір, яке відновлюється після моргання 6. Сльозотеча 7. Посилення дискомфорту після читання, перегляду телевізора або роботи на комп'ютері
ДІАГНОСТИКА ССО Діагностика синдрому ”сухого ока” складається з оцінки скарг хворого, ретельного збору анамнезу захворювання (у тому числі й медикаментозного), біомікроскопії ока та здійснення трьох функціональних проб: визначення стабільності СП, виміру сумарної сльозопродукції та базової секреції. Клінічно синдром ”сухого ока” проявляється такими симптомами: При біомікроскопії ока, що виконується за допомогою щілинної лампи, звертається увага на положення очного яблука (наявність екзофтальму), стан повік, конгруентність передньої поверхні ока та задньої поверхні повік, стан сльозових менісків, рогівки та кон’юнктиви ока. У світлі щілинної лампи у хворих на ССО має місце потоншення або відсутність сльозових менісків. На цьому місці зазвичай знаходять набряклу та потускнілу кон’юнктиву, яка “наповзає” на край повіки (рис. 1). При дефіциті водного компоненту СП частка слизу та ліпідів в останній збільшується, у зв’язку з чим слиз добре помітний на поверхні ока (рис. 2). Слиз та злущені епітеліальні клітини часто формують тонкі слизові нитки, які викликають у хворих значний дискомфорт. Дисфункція мейбомієвих залоз викликає потовщення повік, їх гіперемію, розширення вивідних протоків залоз, явища секреторного застою. Тест Ширмера Спеціальні краплі, які підкреслюють зміни, по іншому невидимі, особливо допомагають оцінити наявність і вираженість сухості. Лікування Лікування синдрому сухого ока завжди індивідуально. Багато досягають полегшен-ня симптомів просто регулярно застосовуючи краплі штучної сльози. Деякі з цих продуктів рідкі і діють нетривало, інші - погустіше і залишаються на поверхні ока довше. Штучна сльоза без консервантів завжди більш краща, оскільки вона краще за все заспокоює очі і містить менше всього додаткових компонентів, які можуть дратувати. Уникайте крапель, які швидко знімають почервоніння очей. Вони домагаються цього звужуючи кон'юнктивальні судини, не володіють достатніми змочувальний властивостями і тільки посилюють проблему. Інший підхід полягає в закритті отвору слізного канальця спеціальною пластиковою пробкою. Це зменшує втрату слізної рідини за рахунок скорочення природного її відтоку. Пробка може бути поставлена на час, якщо вона зроблена з розсмоктується колагену, або на відносно постійне носіння, якщо виконана з силікону. · Катаракта
Катаракта - часткове чи полне помутніння речовини або капсули кришталика, що приводить до зниження гостроти зору аж до повної його втрати. 1. Стареча катаракта перевищує більше 90% всіх випадків. 2. 52-62 року - 5% людей. 3. 75-85 років - 46% мають значне зниження гостроти зору (0,6 і нижче). 4. У 92% можна виявити початкові стадії катаракти. Тактика розвивання Стареча катаракта Хірургічне лікування
Поиск по сайту: |