Дослідження нервової системи

1.План дослідження нервової системи. за такою схемою: дослідження поведінки тварин, черепа та хребта, органів чуття, поверхневої і глибокої чутливості, рухової сфери, рефлексів, вегетативного відділу нерво­вої системи, спинномозкового ліквору

2.Методи дослідження нервової системи. Нервову систему досліджують за допомогою основних, загаль-ноклінічних методів — огляду, пальпації, перкусії і додаткових — рентгенівського, хронаксиметрії, електроенцефалографії, радіоте­леметрії, методу рефлексів, фармакологічних проб. Проводять та­кож лабораторне дослідження ліквору.

3.Що заслуговує уваги з анамнезу нервової системи?покуси тваринами, травматичні удари, ушкодження черепа і хребта, порушення органів чуття, зміна чутливості, порушення рівноваги, мимовільні рухи, судоми,положення тіла, сечовиділ,дефіс, алопеції, парези.

4Поведінка тварини, на що звертають увагу при її дослідженні? Поведінку досліджують спостереженням за змінами положення тіла, рухів очей, вушних раковин, хвоста, кінцівок, приймання корму та води.

5.Поведінка тварини, які розлади відмічаються при патології?збудження( слабке сильне , буйне, замежне збудження) пригнічення( апатія, ступор, сопор, кома)

6.Поведінка тварин, при яких захворюваннях відмічається збудження тварини? Збудження характеризується підсиленням рухових і психічних функцій Для великих жуй­них тварин збудження характерне в початковій стадії кетозу, при отруєннях нітритами, нітратами, отруйними рослинами. Найбільш різке збудження спостерігається при менінгіті, енцефаліті, сказі, отруєннях.

7…Поведінка тварин, при яких захворюваннях відмічається пригнічення тварини?. Кома буває при пошкодженні кори голов­ного мозку (запалення головного мозку, пухлини, ехінококоз, це-нуроз). Коматозний стан іноді спостерігають у високопродуктив­них тварин при кетозі, пасовищній тетанії, післяродовому парезі. Пригнічення з різним ступенем вираженості буває при хронічній водянці мозку, сонячному та тепловому ударах.

8.Поведінка тварин, назвіть ступені пригнічення тварин при патології? Апатія, ступор, сопор, кома.

9.Поведінка тварин, чим характеризуються сонливість тварин при патології нервової системи? Сонливість (ступор) виражається послабленням уваги до навколишнього середовища, гальмуванням вольових функцій, тварина більше лежить, в'яло рухається, голова опущена, очі напівзакриті, хитається, іноді падає. Відповідні реакції на под­разнення знижені

10.Поведінка тварин, чим характеризується сплячка тварини при патології нервової системи? Сплячка або сопорозний стан (сопор) межує з втратою свідомості. При цьому виражені більш глибокі розлади з боку кори головного мозку — тварини стають сонливими. Різки­ми подразниками можна викликати коротку відповідну реакцію, а потім тварина знову впадає у глибокий сон, впирається головою в стіну, корм не пережовує, спостерігається порушення координа­ції рухів при ходьбі.

11.Поведінка тварин, чим характеризується кома тварин при патології? Коматозний стан (кома) характеризується повною втратою свідомості, відсутністю рефлексів, послабленням вегетативних функцій. Навіть сильні подразники не можуть вивес­ти тварин з цього стану. Кома буває при пошкодженні кори голов­ного мозку (запалення головного мозку, пухлини, ехінококоз, це-нуроз).

12.Якими методами досліджують череп і хребет, що визначають? При дослідженні черепа звертають увагу на його об'єм, форму, наявність деформацій, температуру шкіри, болісну чутливість, консистенцію кісток, їх цілість, характер перкусійного звуку. Ці показники визначають за допомогою огляду, пальпації, перкусії За допомогою огляду і пальпації досліджують хребет, визнача­ючи чутливість, температуру, викривленість

13.На що звертають увагу при пальпації черепа і хребта? об'єм, форму, наявність деформацій, температуру шкіри, болісну чутливість, консистенцію кісток, їх цілість, викривленість.

14..При яких захворюваннях відмічається рухливість і прогинання кісток черепа і хребта? Прогинання кісткової пластинки, зменшення твердос­ті кісток черепа буває у випадках порушення мінерального обміну у високопродуктивних корів.

15.Які викривлення хребта зустрічаються при патології і коли? лор­доз, кіфоз, сколіоз. Лордоз — викривлення хребта вниз, виникає при демінералізації кісткової тканини, що призводить до деформа­ції кісток хребта. Викривлення хребта вверх — кіфоз — виявляють при паралічі і парезі задньої його частини. Сколіоз (викривлення хребта в здоровий бік) виникає при однобічному ураженні кісток або м'яких тканин.

16.При яких захворюваннях відмічаються лордоз, кіфоз, сколіоз? Лордоз — викривлення хребта вниз, виникає при демінералізації кісткової тканини, що призводить до деформа­ції кісток хребта. Викривлення хребта вверх — кіфоз — виявляють при паралічі і парезі задньої його частини. Сколіоз (викривлення хребта в здоровий бік) виникає при однобічному ураженні кісток або м'яких тканин.

17.Як сприймається організмом потік зовнішніх подразників?органами чуття зір, слух, нюх, смак, тактильна чутливість.

18.На що звертають увагу при дослідженні органів зору? Зоровий апарат досліджують оглядом у такій послідовності: стан зору, витікання з очей, повіки, очне яблуко, райдужна обо­лонка (райдужка), зіниця, сітківка.

19.Які розлади органів зору зустрічаються при патології, діагностичне значення?втрата зору, послаблення. У випадку паралі­чу лицьового нерва повіки не закриваються (лагофтальмус). Опу­скання верхньої повіки (птоз) Випадін­ня миготливої перетинки (третьої повіки) Вип'ячування (екзофтальмія) очних яблук Западання очних яблук (енофтальмія Дрижання очей (ністагм) (косоокість Нерівномірність зіниць (анізокорія

20.Які розлади органів нюху відмічаються при патології, як визначаються? помірний, зниже­ний (гіпосмія), відсутній (аносмія).

21.Якими видами чутливості володіє здоровий організм? розрізняють поверхневу чутливість (шкіра та сли­зові оболонки) і глибоку (м'язи, зв'язки, кістки і суглоби Роз­різняють тактильну, больову і температурну поверхневу чутли­вість.

22.Які види чутливості властиві шкірі здорових тварин? тактильну, больову і температурну

23.Які зміни всіх видів чутливості шкіри відмічаються при патології? Різні патологічні процеси можуть супроводжуватися одночас­но змінами усіх видів шкірної чутливості: больової, тактильної, температурної. Підвищення їх називають гіперестезією, зниження — гіпоестезієюі повну відсутність — анесте­зією

24.При яких захворюваннях відмічається парестезія шкіри? Виникають вони у тих випадках, коли по ходу нервового провідника діє сильне подразнення, яке безперервно надсилає імпульси в центральну нервову систему(хвороба Ауєскі, сказ, поліневрити, самопогризання у хутрових звірів).

25.Що відноситься до поверхневої чутливості? Роз­різняють тактильну, больову і температурну поверхневу чутли­вість.

26.Що відноситься до глибокої чутливості?чутливостівідносять чутливість м'язів, кісток, зв'язок, сухожиль, суглобів

27.Які зміни тактильної чутливості відмічаються при патології? При пато­логічних процесах відмічають підвищення (тастгіпересте-з і ю), особливо при губчастій енцефалопатії корів, тешенській хво­робі, зниження (тастгіпоестезію) або повну втрату (т а с т -анестезію) тактильної чутливості.

28.Які зміни больової чутливості відмічаються при патології? При патології можливі підвищення (гіпералгезія), зниження (гіпоалгезія) і втрата (анал­гезія) больової чутливості

29. Парез – часткова втрата здатності м’язів до активних рухів. Параліч – повна втрата здатності м’язів до активних рухів.

30. центральні і периферичні

31.параліч уражує один орган або м’яз.

32. параліч уражує одну половину тіла.

33. зниження тонусу уражених м’язів, втрата шкірних і сухожилковиих рефлексів, швидкий розвиток атрофії, відсутність контрактур, пошкодження окремих органів.

34. підвищення тонусу уражених м’язів, підвищення сухожилкових рефлексів і послаблення шкірних, відсутнє явище атрофії, наявність контрактур, ураження великої ділянки тіла.

35. тому що вони знаходяться у тонусі.

36. тонус м’язів, здатність до активних рухів, координація рухів, стан кісткової тканини.

37. досліджується оглядом тварини, увага приділяється положеню тіла, постановці кінцівок, голови, вушних раковин, хвоста. Пальпацією визначають пружність і об’єм окремих груп м’язів. При патології тонус м’язів може підвищуватись або знижуватись. Гіпертонія- характеризується тим що уражені м’язи різко виділяються, стають щільними, не піддаються пасивним рухам. Гіпотонія – характеризується в’ялістю і дряблістю м’язів.

38. атаксія – розлад координації рухів. Динамічна атаксія вказує на розлади глибокої чутливості.

39. атаксія – розлад координації рухів. Периферична атаксія – ураження задніх стовпів спиного мозку, характеризується некоординованими рухами кінцівок. Спинальна атаксія характеризується порушення координації та рівноваги. Мозочкові атаксія – порушення статичної та динамічної координації у формі погойдування. Кортикальна атаксія – проявляється відсутністю пристосування до рельєфу місцевості, тварина невпевнена , спотикається, спостерігається при уражені кори головного мозку. Статична атаксія – порушення рівноваги у стані спокою. Динамічна – похитування тулуба, некоординовані рухи.

40. статична- ураження мозочка і його ніжок. Динамічна- ураження дорсальних корінців, пучків Голля і Бурдаха спинного мозку, вищих чутливих центрів головного мозку, мозочка, довгастого мозку.

41. Судоми- мимовільні скорочення м’язів. Судоми:тонічні, клонічні, змішані.

42. клонічні:тремор , гіперкінез, тик. Тонічні: тетонічні. клоніко-тонічні.

43. характеризуються дуже коротким і швидконарастаючим одним за одним скороченням окремих м’язів або груп, що змінюється іх розслабленням.спостерігаються при уражені головного мозку і його оболонок, порушення мозкового кровообігу, тяжких родах, розлад обміну речовин, отруєння. Тремор, тик, гіперкінез.

44. характеризуються стійким тривалим спазмом м’яза або групи, якізакляються у цьому стані. Тонічні судоми: контрактура, крамп, тризм.Тетонічні- поширені на все тіло.

45. менінгіт, кетоз, лістеріоз, пасовищна тетанія, остані стадії сказу, правець, ботулізм.

46.епілепсія- хронічне захворювання головного мозку.

47. рефлекс- це відповідна реакція організму на подразнення рецепторів, яка здійснюється за участю ЦНС.

48. поверхневі( екстероцептивні) і глибокі ( пропріоцептивні )

49. рефлекси шкіри і слизових оболонок. Шкірні: рефлекс холки, черевний, анальний, копитної кістки. Слизових оболонок: кон ‘юктиви, кореальний, глотковий.

50. сухожильні, м’язів і окістя.

51. гіпорефлексія-послаблення, арефлексія – втрата, гіперрефлексія –підвищення.

52. переважання тонусу парасимпатичної частини вегетативної нервової системи над тонусом її симпатичної частини. Характеризується легка пітливість, сповільнений пульс, звуження зіниці, блідість, підвищенна вологість шкіри, схильність до поносів, еозинофілія.

53. переважання тонусу симпатичної частини вегетативної нервової системи над тонусом її парасимпатичної частини.спостерігається неврівноваженість, експансивність, екзофтальм, частий пульс, схильність до облисіння, еозинофілія.

54. методом рефлексів та фармакологічним методами.

55. око-серцевий, губо-серцевий, вухо-серцевий.

56. введення в організм різних препаратів , що діють переважно на симпатичний або парасимпатичний відділи вегетативної НС, для встановлення мінімальної дози, що спричиняє виражену реакцію.

Поиск по сайту: