Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Основи біомеханічної класифікації рухового апарату людини



Руховий апарат людини, з точки зору біомеханіки, це системи біокінематичних ланцюгів, всі біоланки якої об'єднані в біокінематичні пари і мають між собою зв'язки, які визначають їх зовнішню свободу рухів.

Кістки скелета, наприклад, нижньої кінцівки з‘єднані між собою в єдину систему (кістки, суглобові хрящі і сумки, зв‘язки, м‘язи, судини і нерви) , яка з точки зору теорії механізмів і машин[*] являється б і о к і н е м а т и ч н и м л а н -ц ю г о м, тобто сукупністю зв‘язаних між собою т в е р д и х т і л. Кожне із цих твердих тіл представляє собою л а н к у кінематичного ланцюга.

Біокінематичний ланцюг – це зв'язані між собою біокінематичні париз врахуванням їх природного розміщення в опорно-руховому апараті і ролі в організмі людини. Д в і з в ‘я з а н і між собою л а н к и кінематичного ланцюга створюють б і о к і н е м а т и ч н у п а р у. Зв‘язок ланок здійснюється з допомогою спеціальних утворень - с у г л о б і в. Наприклад, колінний суглоб зв‘язує в кінематичну пару стегно і гомілку. Отже, б і о к і н е м а т и ч н а п а р а – це рухоме (кінематичне) з‘єднання двох кісткових ланок, в якому можливості рухів визначаються його будовою і керованою дією м‘язів.

Б і о к і н е м а т и ч н и й л а н ц ю г - це послідовне з’єднання ряду кінематичних пар. З‘єднання в кінематичному ланцюзі бувають або незамкнутими, або замкнутими. В незамкнутих ланцюгах є вільна кінцева ланка, що входить лиш в одну пару. Прикладом незамкнутого ланцюга є вільно висяча верхня кінцівка, в якій можливі ізольовані рухи у всіх суглобах руки (променево-зап‘ястковому, ліктьовому, плечовому).

Ланцюги бувають складними і простими, залежно від того, скільком кінематичним парам належать їх біоланки.В простому біокінематичному ланцюзі кожна ланка є елементом не більше двох бІокінематичних пар, складний ланцюг містить біоланки, які входять у три і більше біокінематичнІ пари.

Як прості, так і складні рухомі ланцюги можуть бути замкненими і незамкненими. Замкнені ланцюги- це такі, біоланки яких входять не менше ніж у дві біокінематичнІ пари. Незамкнені ланцюги містять біоланки, які входять лише в одну біокінематичну пару.

Назва біокінематичного ланцюга складається з абревіатури ВКС (bios, Kinesis, catena - біологічний рухомий ланцюг) і Індексу, що складається з латинської букви Р (pars - частина) і першої букви латинської назви частини тіла або скелета: голови, тулуба (хребтового стовпа, грудної клітки), пояса верхніх кінцівок (плечовий), вільних верхніх кінцівок, пояса нижніх кінцівок (таз) і нижніх кінцівок. Наприклад, біокінематичний ланцюг вільної верхньої кінцівки записують так: ВКСрш, де "ms" - membrum superius (верхня кінцівка).

Все тіло людини можна розглядати як єдиний кінематичний ланцюг: BKCShs , де "shs" - soma (тіло) homo sapiens (людина розумна). Для позначення бІокінематичних пар в абревіатурі ВКС останню букву замінюють на "Р". Наприклад, для позначення однієї з пар хребтового стовпа позначення буде таким: ВКР^ю, де "cv" - columna vertebralis (хребтовий стовп), 10 - номер пари, яку складають два хребці.

Біоланки голови.Скелет голови - череп - складається з багатьох кісткових утворень, але значні переміщення можливі тільки в скроне-нижньощелеповому суглобі. Він утворює біокінематичну пару BKPC.S ,яка складається з мозкового і частини лицевого черепа (одна біоланка) і нижньої щелепи (друга біоланка).

Хребтовий стовп- це багато ланковий біокінематичний ланцюг (BKCcv), який складається з 26 пар (зокрема BKPcv.j, що утворена ланкою черепа і першим шийним хребцем - атлантопотиличне з'єднання). Остання пара (cv-26) містить біоланки хрестця і копчика.

Крім цього, у загальному біокінематичному ланцюзі хребтового стовпа виділяють три автономно рухомі відділи - шийний (cvc\ грудний (cvt) І поперековий (cv!).

Грудна кліткаскладається з багатьох кісткових утворень складної

форми, які мають різні ступені вільності. Грудна клітка утворює єдиний біокінематичний ланцюг BKC,h (ihoracalis - грудний). Грудні хребці належать

як до біокінематичного ланцюга хребтового стовпа, так і до біокінематичної ланки грудної клітки.

 


Згідно із біомеханічною класифікацією, в біокІнематичному ланцюзі грудної клітки є 40 основних біокІнематичних пар і 4 додаткові. Кожне ребро при цьому утворює 2 пари. Тому замість порядкових цифр номера пари в позначення додають букви "a" (anterior - передній) і пр" (posterior - задній). Оскільки ребра є парними утвореннями, тому додатково введені позначення V (sinister - лівий) і "d" (dexter - правий). Отже, біокінематичні пари грудної клітки позначають відповідно th</a-\, /Аф-1, thsp-\, thsa-\ тощо. Чотири додаткові біокінематичні пари позначають thdp-\ 1, thsp-\ 1, thdp-\2, thsP-12.

Пояс верхніх кінцівок(ВКССШ) складається з чотирьох біокІнематичних пар, які рухомо з'єднують грудну кістку, ключиці і лопатки:

cmss-\ - ліва пара (грудна кістка і ліва ключиця)

cmss-2 - ліва пара (ліва ключиця і ліва лопатка)

cmsj-X - права пара (права ключиця і грудна кістка)

cmsj-2 - права пара (права ключиця і права лопатка).

Біокінематичні ланцюги правої і лівої верхніх кінцівокз'єднуються з ланцюгом пояса верхніх кінцівок своїми першими парами (mss-l і msj-l). Праву і ліву другі пари становлять плечова і ліктьова кістки (mss-2 і ms^-2 ) Треті пари, утворені плечопроменевими кістками, з'єднані плечопроменевими суглобами. Четверті пари складаються з проксиміальних*кінців променевої і ліктьової кістки, які об'єднані у променеліктьові суглоби (mss-4 і msj-4). П'яті пари mSs-S і msj-5 складені дистальними**кінцями ліктьової і променевої кісток у дистальному променеліктьовому суглобі.

Променезап'ястковий суглоб має 3 пари (від ms-b до ms-S ), кисть складається з 34 пар (від ms-9 до ms-43).

В цілому одна верхня кінцівка має 43 біокінематичні пари. При розгляді різноманітних рухів зручно розглядати біокінематичні ланцюги у відповідних варіантах.

♦Проксимальний (proximus) - ближній.

**Дистальний (distalis) - віддалений.

Біокінематичний ланцюг пояса нижніх кінцівок- тазу (ВКСр) складається з трьох пар:

перша пара (Р-\) - з'єднання лонних частин (правої і лівої) тазової кістки;

друга пара (Р-2) - хрестець - права клубова кістка;

третя пара (Р-3) - хрестець - ліва клубова кістка.

Біокінематичні ланцюги правої і лівої нижніх кінцівок(ВКСт^ з'єднані з ланцюгом пояса нижніх кінцівок своїми першими парами - mis-1 і mid-1.

Кістки стегна і гомілки утворюють 5 біокІнематичних пар (від ті-2 до ті-6), передплюсна і плюсна складається із 21 пари (від ті-1 до ті-21), фаланги пальців стопи з'єднані за допомогою 14 пар (від ті-28 до ті-41).

Всього нижня кінцівка має 41 біокінематичну пару, які беруть участь у русі. Повний біокінематичний ланцюг людини нараховує (BKCshs) 246 пар.

Відносні рухи кожної ланки залежать від способу з'єднання і пластичного стану тканин, які беруть у ньому участь. Все це об'єднується поняттям "умови зв'язку" біоланок у кінематичних парах.

 


Кількість умов зв'язку (s) обмежує рухомість кожної ланки в парі, яка теоретично не може бути меншою за 1 і більшою, ніж 5 (l<s<5). Практично біоланки рухового апарату людини відносно своєї пари мають від 1 до З ступенів вільності. Щоб визначити кількість ступенів вільності (Я) у біокінематичній парі, від максимально можливих рухів в тривимірному просторі віднімають кількість умов зв'язку в парі (H=6-s).

Всього нижня кінцівка має 41 біокінематичну пару, які беруть участь у русі. Повний біокінематичний ланцюг людини нараховує (BKCshs) 246 пар.

Відносні рухи кожної ланки залежать від способу з'єднання і пластичного стану тканин, які беруть у ньому участь. Все це об'єднується поняттям "умови зв'язку" біоланок у кінематичних парах. Кількість умов зв'язку (s) обмежує рухомість кожної ланки в парі, яка теоретично не може бути меншою за 1 і більшою, ніж 5 (/<,$<5). Практично біоланки рухового апарату людини відносно своєї пари мають від 1 до 3 ступенів вільності. Щоб визначити кількість ступенів вільності (Я) у біокінематичній парі, від максимально можливих рухів в тривимірному просторі віднімають кількість умов зв'язку в парі (H=6-s).

Залежно від кількості умов зв'язку (рис.7.1) біопари поділяються на класи (IH,IV,V).

Рис.7.1.Графічне зображення біокінематичних пар:а - V класу (ліктьовий суглоб); б - IV класу (суглоб кисті);в - IIIкласу (плечовий суглоб).

Тоді рівняння для визначення Н будуть мати вигляд:

Н = 6-s = 6-3 = З - для біопар IIIкласу;

Н = 6-s = 6-4 = 2 - для біопар IV класу;

Н = 6-s = 6-5 = 1 - для біопар V класу.

Для визначення кількості ступенів вільності біокінематичного ланцюга від максимально можливої величини ступеня вільності віднімається кількість умов зв'язку:

Н = 6К-5В5-4В4- ЗВ3 (6.1)

де К - кількість біокінематичних пар у ланцюзі; В 5 , В 4 і В з - кількість біокінематичних пар п'ятого, четвертого і третього класу, відповідно.

При розрахунку кількості ступенів вільності біокінематичного ланцюга відносно нерухомої ланки вводиться ще одна характеристика - кількість ступенів рухомості(Р)

Р = Н-6

 


Тоді розгорнута структурна формула біокінематичного ланцюга опорно-рухового апарату людини буде мати вигляд:

Р = б(К-])-5В, -Щ -3Bj

Якщо прийняти, що (К-\) = п - кількість рухомих біоланок, то рівняння буде мати вигляд:

Р = 6п-5В5-4В4

Будова опорно-рухового апарату людини і висока рухова активність привели до того, що вона навчилася "створювати" з своїх біокінематичних пар велику кількість локомоторних біомеханізмів, які необхідні для життєдіяльності, праці, спорту тощо.

 


 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.