Як же встигнути підготуватися до екзамену?

Спочатку давай вияснимо, скільки часу залишилося до екзамену – місяць, тиждень, три дні? У будь-якому разі не панікуй, для початку встань перед дзеркалом у позу впевненої у собі людини і тричі промов до себе: «Я зроблю це»! Ти мусиш повірити у себе та свої сили – це найперша обов’язкова умова для досягнення результату.

Далі необхідно постаратися досягнути стану чистої свідомості, свого роду порожнечі, якби звільнити пам’ять для роботи, зосередитися на підготовці, і прибрати всі відволікальні фактори. І не плутай вміння не думати з невмінням думати. Тільки після такої підготовки можна переходити до процесу запам’ятовування інформації.

Найпоширеніша помилка у підготовці до іспиту – діяти за принципом «Проходжу всі білети». Залишені на останній день питання можуть виявитися найважчими, а ти поки дійдеш до них, то виб’єшся із сил і просто не зможеш їх осилити. Краще весь час, що залишився до екзамену, поділити на три однакові частини. За першу з них постарайся пройти всі теми та питання загалом, десь «на трієчку». Треба зорієнтуватися, який обсяг матеріалу на тебе чекає. Не ігноруй таблиці та графіки, наочність тільки допомагає краще засвоювати інформацію, можеш, навіть, малювати до питань свої схеми.

Встановлено, що в кожному тексті до 80% «води», і тільки 20% – головне, яке важливо вміти виділяти. Для цього потрібно читати текст шматками чи абзацами, і по ходу виділяти найголовніше. Важливі думки та висновки з розділів підкреслюй олівцем. Не обминай термінів. Ще краще виписувати ключові слова, зв’язуючи їх стрілками. Ключові слова – це слова, які містять у собі головну суть. Ключові слова можна зв’язувати у опорні схеми. Відмічено, що краще запам’ятовуються овали, а найгірше сприймаються прямокутники.

За наступну третину часу вивчи все «на четвірку», вникай у деталі, пробуй відповідати на питання після розділів. Інформацію, яку вчиш потрібно уявляти. Потрібно представляти картинку. Але цей принцип не буде працювати при запам’ятовуванні нової інформації, якщо є пробіли в базових знаннях.

Також корисно повторювати вивчене в слух. Прочитав блок тексту – розкажи його вголос. Перше повторення повинно бути одразу після запам’ятовування, друге не пізніше ніж за годину, хоча б швидким про листуванням підручника. Якщо потрібно щось вивчити на пам’ять, спочатку розкажи текст голосно, потім впівголоса, потім пошепки. При пониженні голосу вмикається додаткова увага, що підсилює ефект вивчення.

За дні, що залишилися потрібно буде лише відшліфувати отримані знання до блиску. Так ти нічого не пропустиш і все встигнеш. Між навчанням роби короткочасні перерви та прогулянки на свіжому повітрі.

Дуже важливо не доводити себе до перевтоми. Під час вивчення не переключайся з одного предмету на інший, наприклад, не раджу тобі вчити математику та географію паралельно, наслідки можуть біти непередбачувані.

Науково підтверджено, що мозок оброблює отриману інформацію тільки під час сну, і найрезультативніший час з 22-ї до 24-ї години. Тому напередодні іспиту в цей час потрібно вже спати, щоб мозок встиг відпочити.

Завжди бракує одного дня, щоб вивчити все ідеально. Щоб там не було в останній вечір перед іспитом уже не варто вчити нічого. Дай мозкові переварити ту інформацію, яку ти в нього заклав. Піди подихати повітрям, нехай голова відпочине. Досі ти все робив правильно, тому заспокойся.

ВИСНОВКИ

Життям доведено, що тільки ті знання, які студент здобув самостійно, завдяки власному досвіду, думці і дії будуть насправді міцні. За даними ЮНЕСКО в процесі викладення навчального матеріалу засвоюється 15 відсотків інформації, що сприймається на слух, 65 відсотків інформації, що сприймається на слух і зір. Якщо навчальний матеріал опрацьовується власноручно, самостійно (індивідуально) виконується завдання від його постановки до аналізу отриманих результатів, то засвоюється не менше 90 відсотків інформації. Саме тому вища школа поступово, але неухильно переходить від передачі інформації до керівництва навчально- пізнавальною діяльністю, формування в студентів навичок самостійної роботи.

Згідно з Положенням про організацію навчального процесу у навчальних закладах, самостійна робота студентів є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов`язкових навчальних занять. Навчальний час, відведений для самостійної роботи студентів, регламентується робочим навчальним планом і повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу студентів, відведеного для вивчення конкретних дисциплін. Незважаючи на те, що Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах було затверджено наказом Міністерство освіти України від 2 червня 1993р. №161, проблема організації самостійної роботи студентів є недостатньо відпрацьованою.

У словнику С.І. Ожегова слово “самостійний” означає “існуючий окремо від інших, що стоїть сам по собі, незалежний, що здійснюється власними силами, без сторонніх впливів і чужої допомоги”.

Самостійна робота це – “різноманітні види індивідуальної, групової пізновальної діяльності студентів, яка здійснюється ними на аудиторних заняттях та в неаудиторний час. Самостійна робота є конкретним виявом самостійності розуму.”

Поняття “самостійна робота” використовується в різних значеннях, залежно від того, який зміст вкладається в поняття “самостійний”:

Ø студент виконує роботу сам, без безпосередньої участі викладача;

Ø студент самостійно мислить, досить глибоко орієнтується в навчальному матеріалі;

Ø студент виконує самостійну роботу під контролем викладача.

Мета самостійної роботи студентів двоєдина: формування самостійності як риси особистості і засвоєння знань, умінь, навичок.

Організація самостійної роботи означає створення умов для розвитку вмінь планувати, організовувати, реалізовувати та вносити корективу у свою діяльність.

В організації самостійної роботи студентів особливо важливо правильно визначити обсяг і структуру змісту навчального матеріалу, який вноситься на самостійне опрацювання, розробка методичного забезпечення самостійної роботи студентів з кожної дисципліни дає можливість вирішити багато організаційно-методичних проблем.

Основним підходом до організації самостійної роботи студентів є особистісно орієнтований, який враховує індивідуальні особливості студентів і спрямований на оптимальний інтелектуальний розвиток кожного студента засобами структурування змісту навчального матеріалу, добору відповідних до типологічних особливостей студентів форм і методів самостійної роботи. Важливе місце в організації самостійної роботи студентів відіграє використання різних форм контролю, ефективної системи оцінювання знань, здобутих самостійно.

Самостійна робота студентів має за мету підвищення пізнавальної діяльності студентів, розширення знань студентів, привчання їх до регулярної самостійної навчальної роботи, формування вмінь самоконтролю, виховання самостійності, активності, почуття обов'язку та відповідальності. Вона тісно пов'язана з лекцією. Цей зв'язок полягає в тому, що пізнавальна діяльність на лекції потребує додаткової роботи: розв'язання завдань, знаходження в підручнику відповідей на запитання викладача та інше. Окрім того, виконуючи самостійну роботу, студенти готуються до сприймання нового матеріалу на наступній лекції.

Для успішної самостійної роботи вдома студент повинен бути уважним і спостережливим, вміти запам'ятовувати, цінувати й розподіляти час, фіксувати прочитане, побачене, прослухане (тези, конспект, реферат, анотація, рецензія та ін.).

Завданнями до самостійної роботи можуть бути:

– робота з текстом підручника;

– виконання різноманітних вправ, письмових, графічних робіт, розв'язування задач.

Досвідчені викладачі нерідко рекомендують студентам прочитати статтю в науково-популярному виданні, переглянути кінофільм, поспілкуватися на відповідну тему з тією чи іншою особою, спостерегти природне або побутове явище, провести дослід та ін.

При виданні самостійного завдання, викладач коментує способи його виконання. Якщо певний вид роботи звичний для студентів, то можна лише зазначити, який матеріал слід опрацювати. Не варто упродовж тривалого часу пропонувати однотипні завдання, тому що студенти можуть втратити інтерес до них. Завдання до самостійної роботи повинні містити елемент новизни, передбачати нові варіанти їх виконання. В окремих випадках доцільно давати студентам індивідуальні завдання, які допомагають усунути прогалини у знаннях. Такі завдання для сильніших студентів покликані підтримувати інтерес до певного виду роботи.

Визначаючи обсяг домашньої самостійної роботи з кожної дисципліни, викладач повинен виходити з того, що вона має вкладатися в загальні часові межі самостійної роботи студентів

Завдання до самостійної роботи студентам пропонують у той момент, коли воно природно випливає з процесу пізнавальної діяльності (і в середині, і наприкінці лекції), але не тоді, коли пролунав дзвінок.

ЛІТЕРАТУРА

1. Основні законодавчі акти про охорону праці:

1.1 Конституція України. - Українська правнича фундація .:Київ, 1996

1.2 Закон України «Про охорону праці» - Київ.: Парламентське

видавництво, 2000. Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2367-VI (2367-17 ) від 29.06.2010, ВВР, 2010, N 34.

1.3 Закон України «Про охорону навколишнього середовища».- Київ.: Парламентське видавництво, 1999. Із змінами, внесеними згідно із Законами N 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008, ВВР, 2008, N 27-28.

1.4 Закон України «Про дорожній рух». Київ.: Парламентське

видавництво.1999 Із змінами, внесеними згідно із Законами N 586-VI (586-17 ) від 24.09.2008, ВВР, 2009, N 10-11.

1.5 Закон України «Про аварійно-рятувальні служби». Київ.: Парламентське видавництво, 2000. Із змінами, внесеними згідно із Законами N 587-VI (587-17 ) від 24.09.2008, ВВР, 2009, N 9.

2. Крюковська О.А., Левчук К.О. Охорона праці в галузі (для хімічних спеціальностей) під редакцією к.т.н., доцента Толока А.О.: Навч. посібник. – 2011. – 230 с.

3. В.Ц. Жидецький. Основи охорони праці. – Львів.:Афіша, 2002.-318 с.

4. В.Ц. Жидецький, В,С. Джигирей, В.М. Сторожук і ін.. Практикум із охорони праці. – Львів.:Афіша, 2000.-352 с.

5. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О.. Основи охорони праці. – Львів.: «Новий Світ-2000», 2003.-408 с.

6. Одарченко М.С. Охорона праці. – Харків.: ХДУХТ, 2005 р. - 448 с.

Додаток 1

Додаток 2

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

“Лисичанський нафтохімічний технікум”

Поиск по сайту: