ІV. Зробіть висновки до частини 2 лабораторного блоку

Частина 3 Метаморфози вегетативних органів

Мета роботи:розглянути івивчити особливості будови метаморфозів пагона і кореня у зв’язку з їх функціями.

Матеріали і обладнання:мікроскопи, предметні і накривні скельця, обладнання для препарування, зразки рослинних об’єктів і постійні мікропрепарати, гербарій “Метаморфози пагона”, живий або гербаризований матеріал з метаморфозованими органами (рослини опунції, спаржі, пагони з колючками гледичії, глоду, дикої груші, барбарису, білої акації, пагони з шипами (шипшина, малина), молоді пагони з вусиками гороху, вуси суниць, кореневища пирію, пагони огірків, винограду, столони і бульби картоплі, цибулини, бульбоцибулини гладіолуса, пагони повитиці з гаусторіями і плющу з причіпками).

Хід роботи

І. Теоретичні відомості

Видозміни (метаморфози) пагона:

а) здерев'янілі стебла (стовбур) та гілки дерев (дуб — Quercus sp)., груша звичайна — Pyrus communis, горіх — Juglans regia);

б) соковиті стебла сукулентів (опунція — Opuntia sp.);

в) качан (капуста городня — Brassica oleracea);

г) колючки (глід — Crataegus sp., терен звичайний — Prunus spinosa, понцирус трилисточковий — Poncirus trifoliata, груша звичайна — Pyrus communis);

д) вусики (виноград — Vitis vinifera, дикий виноград — Partenocissus sp.);

е) філокпадій (рускус понтійський — Ruscus ponticus, холодок — Asparagus sp.);

є) кладодій (мюленбекія — Muhlenbeckia platyclada, колеція — Colletia sp.);

ж) каудекс (кульбаба лікарська — Taraxacum officinale, полин — Artemisia sp., конюшина — Trifolium sp.);

з) столони наземні (суниці садові — Fragaria ananassa) та підземні (картопля — Solanum tuberosum, топінамбур — Helianthus tuberosus);

і) бульби надземні (капуста городня кольрабі — Brassica oleracea var. gongyloides) та підземні (картопля — Solanum tuberosum, цикламен — Cyclamen sp.);

к) кореневище (півники — Iris sp., осока колхідська — Carex colhica, пирій повзучий — Elytrigia repens);

л) цибулина (цибуля городня — Allium сера, тюльпан — Tulipa sp., підсніжник — Galanthus sp., лілія біла — Lilium candidum);

м) бульбоцибулина (косарики — Gladiolus sp., шафран — Crocus sp., пізньоцвіт — Colchicum sp.).

Видозміни листків:

а) соковиті листки сукулентів (очиток — Sedum sp., алое — Aloe sp., молодило — Sempervivum sp.);

б) луски (хвощ — Equisetum sp., цибуля городня — Allium сера, лілія — Lilium sp.);

в) філодій (філодійна акація — Асасіа melanoxylon);

г) вусики (горох посівний — Pisum sativum, чина - Lathyrus sp., гарбуз — Cucurbita pepo);

д) колючки (барбарис — Berberis sp., опунція — Opuntia sp., кактус — Cactus sp.);

е) листки комахоїдних рослин (росичка — Drosera sp., пухирник — Utricularia sp., непентес — Nepenthes sp.).

Видозміни (метаморфози) кореня:

а) мікориза (дуб — Quercus robur, сосна звичайна — Pinus sylvestris, зозулинець — Orchis sp.);

б) бактеріориза (квасоля — Phaseolus vulgaris, горох — Pisum sativum, арахіс — Arachis hypogaea);

в) коренеплоди (морква — Daucus sativus, буряк — Beta vulgaris, селера — Apium graveolens);

г) кореневі бульби, або кореневі шишки (пшінка весняна — Ficaria verna, жоржина — Dahlia variabilis);

д) повітряні корені (монстера — Monstera sp., орхідні, бромелієві);

е) втягуючі (контрактильні) корені (лілія — Lilium sp., підсніжник— Galanthus sp., тюльпан — Tulipa sp.);

є) ходульні (опірні) корені (кукурудза — Zea mays, баньян — Ficus sp., пандан — Pandanus sp.);

ж) корені — причіпки (плюш, — Hedera helix);

з) корені — присоски, або гаусторії (омела — Viscum album, повитиця — Cuscuta sp., вовчок— Orobanche sp.).

ІІ.Практична частина

2.1. Вивчіть будову бульб, на прикладі бульби картоплі (рис. 1.).

2.2. Вивчіть зовнішній вигляд і в розрізі цибулину цибулі (рис.2.).

2.3. Розгляньте різні види кореневищ (рис.3.)

2.4. Розгляньте колючки глоду і груші, знайдіть докази їх пагонового походження Виясніть утворення колючок листового походження, шипів (рис.4.).

2.5. Розгляньте вусики виноградної лози, гарбуза і виясніть їх відмінність від вусиків гороху (рис.5.).

2.6. Розгляньте філокладії спаржі, рускусу. Ознайомтесь з рис.6.

2.7. Розгляньте запропоновані кімнатні рослини-сукуленти, напишіть їх видові назви. Ознайомтесь з рис. 7-8 “Листкові сукуленти”, “Стеблові сукуленти”.

2.8. Розгляньте гербарій комахоїдних рослин. Ознайомтесь рис. 9 “Ловчі апарати комахоїдних рослин”.

2.9. Розгляньте гербарій рослин з надземними столонами. Ознайомтесь з рис.10.

2.10. Розгляньте рис.11. “Повітряні корені з особливими функціями”.

ІІІ. Контрольні питання

1. Як довести, що бульба картоплі і цибулина цибулі є видозмінененими пагонами?

2. Як відрізнити бульбоцибулину від цибулини?

3. 3 3 яких органів можуть утворюватись колючки, вусики?

4. 4 Наведіть особливості будови коренеплодів і кореневих бульб?

5. 5 Які бувають видозміни стебла?

6. 6 Що таке столон? Що таке кореневище?

7. Дайте визначення поняттям “бульба”, “кореневище”, “вусики”,"філокпадії".

Бульба – це

Кореневище – це

Вусики – це

Філокладії – це

Рис.1. Бульби: А — картоплі (Solanum tubеrosum) 1 — проросла бульба (а — надземний пагін, що утворююються з верхівкової бруньки; в — очки), 2 – бульбоутворення у картоплі; Б – поперечний зріз у картоплі: 1 — пробка, .2 — кора, 3— провідні пучки, 4 — паренхима, 5 — сердцевина; В — цикламен пурпуровий (Cyclamеn purpurascеns), а — бульба; Г — колоказія дрєвня (Colocasia antiquorum); Д — целогіна гребінчаста з псевдобульбами (Celogina), Е — кольрабі (Brassica oleraceae var gongyloides); Ж— діоскорея посівна (Dioscorea sativa), а — повітряні бульби; З — діоскорея слонова (D. elephantipes), И — калатея Баше (Calathea bachеmiana) з водозапасаючими бульбами

Рис.2. Цибулини: А — будова бульби (схемат.): 1 — денце; 2 — відмерлі луски; 3 — листки майбутнього вегетаційного переходу; 4 — зачаток квітки, 5 — бруньки; 6 –додаткові корені, 7 — луски (листкові ділянки); 8 — луски (низові листки); Б — квасениця (Oxalis); 1 — пазушні цибулини в основі черешків листків; 2 — материнська цибулина підземного пагона, 3 — брунька відновлення; 4 — дочірні цибулинки; 5 — всмоктуючі корені; б — контактуючі корені; В — луската цибулина лілії (Lilium): а — загальний вигляд; б – схема поперечного зрізу; Г — цибуля ріпчаста (Allium сера) з концентричними лусками: а — загальний вигляд, б – схема поперчного зрізу; Д — складна цибулина часнику (Alliuum sativum); Е — лілія цибулиноносна (Lilium bulbiftrum) з цибулинками в пазухах листків; Ж— цибулинки (1) в суцвіттях цибулі (Аllium sp.)

Рис.3. Кореневища: 1 — епігеогенні а — горизонтальне у гравилату (Gеum), б — вертикальне у суниці (Fragaria vеsca), 2 — гіпогеогенні а — моноподіально розрослі у вероники довголистої (Vеronica longifolia), б—у воронячого ока звичайного (Paris quadrifolia), в — симподіально розросле у купини (Polygonatum officinale), 3 — мясисте з залишками листкових черешків у латаття сніжно-білого (Nymphaea alba)

Рис. 4. Колючки різного походження: 1 — барбарис звичайний (Berberis vulgaris); 2 — переходи від листка до колючки у барбариса; 3 — чінгиль сріблястий (Halunodendron halodendron); 4 — гемиптелея Давіда (Hеmiptеlеa davidii); 5 — акація біла (робінія) (Robinia pseudoacacia); б — глід (Crataegus); 7 — апельсин трьохлистовий (Poncirus trifoliata); S — колеція колюча (Colletia spinosissima); 9 — дика груша (Pirus communis); 10 — гледичія звичайна (Gleditsia triacanthos); 11 — шипшина (Rosa rugosa); 12 — хорізія (Chorisia speciosa)

Рис.5. Вусики різного походження: 1—6 — листкові; 7,8— пагонові; 1 — горох посівний (Pisum sativum); 2 — чина (Lathyrus); 3 — гарбуз (Cucurbita реро), а-г — різний ступінь метаморфозу листка у вусик; 4 — сиціос (Sicyos angulata); 5 — переступень білий (Bryonia alba); 6 — смілакс сіамський (Smilax siamensis); 7 — виноград (Vitis vinifera); S — пасифлора (Passiflora): а — квіток в розрізі; 6 — плоди в розрізі

Рис.6. Филокладії, кладодії та філодії: 1 — філокладії філантуса плаваючого (Phyllanthus fluitans); 2 - філокладії рускусу колючого (Ruscus aceleatus), 3 — філокладії епіфіліуму (Epiphyllum phylanthus); 4 —кладодії мюленбекії плоскогілкової (Muehlcnbecksa platyclados); 5 — кладодії кокулуса Бадфура (Cocculus balfourii); 6 — кладодії колеції колючої (Colletia armata)

Рис.7. Листкові сукуленти: 1 — масонія стиснута (Massonia depressa), 2 — радаманіус однобокий (Radamanthus secundus), 3 — унгернія трьохсферна (Ungepcnua trisphaera), 4 — очиток (Sеdum pachyphyllum), 5 —молодило (Sеmpеrvivum), 6 — толстянка колончаста (Crassula columnaris), 7 — каланхое Блосфельда (Kalanchoе brossfeldiana), 8 — алоэ Пеглер (Aloe peglerae), 9 — хавортія шахматна (Haworthia tеssеlata), 10 — гастерия двурядна (Castena disticha)
Рис.8 Стеблеві сукуленти: 1 — опунція (Opuntia microdasys); 2 — ехіноцереус (Echinocereus cincrasccns); 3 — астрофітум (Astrophytum capdcome); 4 — схема будови пагонів кактуса (ліва частинка відповідає пагону Pereskia; а — ареоли); 5 — молочай динєвидний (Euphorbia melofonnis); 6 — стапелія (Stapelia flavirostris); 7 — солорес європейський (Saleicomia europaea)
Рис. 9. Ловчі апарати комахоїдних рослин: 1 – росичка круглолиста (Drosera rotundifolia): а — загальний вигляд рослини, б — листок-ловушка, в — ловушка спіймала комаху; 5 — альдрованда пухірчаста (Aldrovanda vesiculosa): в — загальний вигляд рослини, б — ловчий листок, В — венерина мухоловка (Dionaea muscipula): а — загальний вигляд рослини, б — напівзакритий листок, г — закритий листок; Г— пухірник звичайний (Utricularia vulgaris): а — гілочка, б — пухірець зі здобиччю, в — продольний розріз пухірця (1 — антени; 2 — щетинки; 3 — клапан; 4 — верхній край; 5 — нижній край; 6 — залозисті волоски та залози); Д —жирянка звичайна (Pingvicula vulgaris); а – загальний вигляд рослини, б — слизові (1) та травні (2) залози на поверхні листка; Е — непентес гібридний (Nеpеntеs hybrida); Ж— сараценія пурпурова (Sarracеnia purpurеa): а — глечиковидні листки; 3 — дисхідія Раффлеза (Dischidia rafflesiana)
Рис.10. Надземні столони: 1,2— плітки; 3 — вуса; 1 — пертач гусячий (Potentilla anserina); 2 – розхідник звичайний (Glechoma hederaceae); 3 — суниці лісові (Fragaria vesca)
Рис. 11. Повітряні корені з особливими функціями: Ходульні корені. А — ризофори (Rhizophora manglе), утворюють мангрові зарості біля гирла Ріу-Гуаяс в Еквадорі; Б — пандануса (Pandanus); В —кукурудзи (Zea mays); Г— досковидні корені в основі стовбура дерева в дощовому тропічному лісі, Д — пнематофори у сонератії (Sonneratia sp.); рослини-епіфіти на гілках сейби (Ceiba); Ж— частина поперечного зрізу через повітряний корінь орхідеї дендробиум (Dеndrobium): 1 — веланен; 2 – пропускна клітина; 3 — екзодерма; 4 — накривна клітина

Поиск по сайту: