Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Громадянське суспільство



Світогляд - дуалістичний

- Існування об’єктивного світу, але він принципово непізнавальний

- Вплив Ж.-Ж. Руссо (але відмова від перебільшення ролі людського розуму та менш радикальні політичні погляди)

- У теорії пізнання два періоди – Докритичний та Критичний

Теорія пізнання

1) Докритичний

 

2) Критичний

- Світ неможливо пізнати чуттєвим досвідом

- Емпіричне знання корисне, але не істинне

- Сутність предмета – непізнавальне

- Ідеї чистого розуму - Апріорні форми (Ідеї чистого розуму)

- Категоричний імператив

Філософська антропологія

- «Що я можу знати?» «Що я повинен знати?» «На що я можу сподіватися?» «Що таке людина?»

- Людина належить до емпіричного світу (зла природа) та розумного світу морального закону (розвиток розуму в людстві)

- Людина долає залежність від природи, підкорюється моральному закону та здобуває СВОБОДУ

- Свобода (абсолютна цінність людини) –

· Вроджений дар встановлювати мету та варіант поведінки

· Самозаконність (людина сама встановлює закон, сама кориться закону – автономія закону)

Мораль та право

- Категоричний імператив

· Роби так, щоб твій намір міг бути загальним законом.

· У сфері моральності – це свобода на базі розуму

- Право потребує, щоб обмежити сваволю однієї особи щодо іншої

- Джерело моралі та права – практичний розум, мета – встановити загальну свободу, внутрішній(мораль) та зовнішній примус (право); забезпечення моральності та легальності вчинків

· Різниця між моральністю і легальністю

- Для морального закону потрібна повага до нього (усвідомлення обов’язку)

- Дії завершенні з зовнішніх причин (право)

- Право – мінімум моралі

- Право надає моральній особистості умови самореалізації

Право

- Складність визначення права

- Право виводиться з чистих форм розуму

- Принципи права

· Оберігай своє

· Не порушуй чужого права

· Воздавай кожному по справедливості

- Правопорядок – слідування цих принципів, незалежність від зовнішніх обставин

- Право - сукупність умов, за яких сваволя однієї людини сумісна з сваволю іншої з точки зору загального закону та свободи

- Природнє право – апріорне, розумне, ідеал права

- Позитивне – виникає з волі законодавця; історичне, мінливе

· Позитивне право

- Приватне (відносини між людьми як розумними індивідами) – речове особи, речове – особисте

- Публічне (сукупність законів, необхідних для створення правового стану) – право громадянського стану, державне, міжнародне

Суспільний договір

- Суспільний договір як історичний факт неможливий

- Поява держави – стихійно – історична

- Не можна досягти правового ідеалу не правовими (революційними) засобами

- Суспільний договір – угода індивідів про ідеал держави

- Договір – ідея розуму, основа правової держави, спосіб морального самообмеження державної влади

Правова держава

- Правова держава – об'єднання багатьох людей підпорядкованих правовим законам

- Громадянський стан

· Свобода (Можливість самостійно шукати своє щастя)

· Рівність (всі рівною мірою підкоряються законам, крім глави держави

· Самостійність (громадяни мають право голосу)

- Влада має бачити в громадянах повноцінних партнерів

- Поділ влади (субординація), відокремлення церкви від держави, суверенітет моральної особи, обмеження покарань

Міжнародне право

- Вічний мир – мирне співіснування всіх народів

- Перехід від права війни до права миру

- Не визнання каральних війн та війн, спрямованих на знищення держави – супротивника

- Правове обмеження війн

- Федерація самостійних, рівноправних держав республіканського (правового) типу

Георг Вільгельм Гегель (1770-1831)«Конституція Німеччина «Філософія духу» «Філософія права» «Філософія історії» «Англійський біль про реформи»

Світогляд

- Об’єктивний ідеалізм (абсолютна ідея, що розвивається)

- Буття та мислення розвиваються за однаковими законами

- Ідея та реальність – тотожні

- Етапи розвитку абсолютної ідеї:

· Від абстрактного до конкретного (Теза)

· Втілення ідеї у створенні нею природі (Антитеза)

Філософія Історії

- Змістом та результатом та метою історії є СВОБОДА

- Давній схід (деспотія) – античні держави (свобода та рабство) виникнення християнства (загальна свобода – конституційна монархія)

- Сенс історії – рух від рабства до свободи, при якому створюється державно – правовий світ свободи

Право

- Прикладне та філософське поняття права

- Ідея права – загальна свобода (нею володіє загальна воля)

- Загальна свобода вимагає, щоби всі підпорядковували свої дії моральному обов’язку (узгодження свободи з необхідністю(свобода – підпорядкування законам природи, суспільству))

- Широке розуміння права (рівність, мораль, сім’я, громадянське суспільство, держава)

- 3 етапи розвитку права :Абстрактне право, мораль, моральність

Етапи розвитку права

· Абстрактне право

- Формальна рівність

- Свобода в межах заборони

- Власність, договір не право, ПРИМУСОВЕ

Мораль

- Суб’єктивний рівень буття права

- Свобода визначена намірами та думками (автономія);

- Умисел та вина, намір і благо, добро і зло; Неможливістьпримусу

Моральність

- На основі абстрактного права (зовнішньої свободи) та моралі (внутрішньої свободи) виробляється лінія поведінки – обов’язок

- Поява сім’ї, громадянського суспільства, держави

Громадянське суспільство

- Конгломерат приватних осіб та інтересів

- Суспільні стани

· Землероби (дворяни та селяни)

· Промисловці (фабриканти, торгівці, ремісники, робітники)

· Загальний стан (чиновники, інтелігенція)

- Громадянське суспільство включає відносини, що склалися стосовно приватної власності + закони та установи, що гарантують громадський порядок

- У громадянському суспільстві абстрактне право стає законом (формальність та специфікація, захист – суд присяжних)

- Громадянське суспільство – внутрішньо суперечливе (боротьба приватних інтересів та кооперація)

- Громадянське суспільство не здатне врегулювати соціальні суперечності – потреба держави

Держава

- Держава – вища мета, стоїть над суспільством

- Держава – хода Бога у світі

- Об’єктивна (організація публічної влади – Конституційна Монархія) та суб’єктивна (духовний організм) сторона держави

- Субординація влади : влада монарха, урядова (чиновники судді), законодавча – верхня (дворяни) та нижня (корпорації) палати парламенту. І всі ці гілки підпорядковуються Монарху.

- Влада монарха чітко визначена та обмежена Конституцією

Інтегративна функція

- Критика ідеї вічного миру (І. Канта) – відстоювання модем національної державності

- Необхідно дотримуватись договорів, але допустима і війна (очищає дух нації)

 

Густав Гуго (1764 – 1844)

«Підручник природнього права, як філософії позитивного права, зокрема – приватного права»

Ідеї:

- Критика уявлень про право, як штучний артефакт

- Право – природній результат тривалого історичного розвитку

- Самобутність права (мова та народний характер)

- Право створюється не тільки законодавцем, скільки стихійним розвитком

- Право (правила, прийняті в народі) та закони (може бути «мертвим») – Не Тотожні

- Законодавець безсилий, якщо не рахуватиметься з природно – історичними реаліями права

- Акти законодавчої влади – доповнюють позитивне право

- Національний дух – звичаєве – позитивне право

- Право існує за звичкоютаєнепорушним(мета – утвердження порядку)

- Протест проти правових реформ

Карл Фрідріх Савіньї (1779 – 1861)

«Право володіння»

«Про покликання нашого часу до законодавства та правознавства»

Ідеї

- Воля людини не впливає на історію та розвиток права (некерований процес)

- Аналогія між розвитком права та розвитком організму

- Історія права – поступове розкриття субстанції, щ о міститься в народному дусі

- Розвиток права – національна справа (виключення впливу іноземного права та запозичень)

- Визнання обмеженої можливості втручання діяльності людини в природні процеси

- Етапи розвитку права

· Існування права у свідомості народу (звичай)

· Право опрацьовується вченими – правознавцями

Юристи не творці права, а виразники народної правосвідомості

· Право отримує санкцію законодавця

Його завдання збирати, систематизувати та надавати точної форми нормам права

Георг Фрідріх Пухта (1798 -…

«Звичаєве право»

«Курс інституцій»

Ідеї

- Немає сенсу штучно створювати та пропонувати людям надуману правову систему

- Право – органічне явище (стадії розвитку права співпадають з еволюцією (розвитком) народного життя

- Юридичний звичай – самостійна незалежна від визнання законодавцем форма права

- Джерело обов’язкової сили звичаю – правосвідомість народу

- Звичай не створює нові норми, а лише закріплює ті, що склалися у свідомості народу

- Йдеться про Звичаї Всього Народу

 

Єремія Бентам (1748 – 1832) «Вступ до основ моральності та законодавства» «уривок про правління» «Деонтологія» «Принципи законодавства» «Про судові докази»

«Керівні начала конституційного кодексу для всіх держав» «теорія покарань» «про смертну кару»

 

Світогляд

· Світогляд

- Раціоналізм

- Утилітаризм

· Завдання юридичної науки – критичний аналіз діючого права з метою його вдосконалення (цензура діючого права)

· Критика теорії природного права (невиразність, багатозначність)

· Мірило цінності права й принцип державного управління є принцип загальної користі

· Людина прагне отримувати задоволення і прагне уникати страждань




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.