Громадянське суспільство

Світогляд - дуалістичний

- Існування об’єктивного світу, але він принципово непізнавальний

- Вплив Ж.-Ж. Руссо (але відмова від перебільшення ролі людського розуму та менш радикальні політичні погляди)

- У теорії пізнання два періоди – Докритичний та Критичний

Теорія пізнання

1) Докритичний

2) Критичний

- Світ неможливо пізнати чуттєвим досвідом

- Емпіричне знання корисне, але не істинне

- Сутність предмета – непізнавальне

- Ідеї чистого розуму - Апріорні форми (Ідеї чистого розуму)

- Категоричний імператив

Філософська антропологія

- «Що я можу знати?» «Що я повинен знати?» «На що я можу сподіватися?» «Що таке людина?»

- Людина належить до емпіричного світу (зла природа) та розумного світу морального закону (розвиток розуму в людстві)

- Людина долає залежність від природи, підкорюється моральному закону та здобуває СВОБОДУ

- Свобода (абсолютна цінність людини) –

· Вроджений дар встановлювати мету та варіант поведінки

· Самозаконність (людина сама встановлює закон, сама кориться закону – автономія закону)

Мораль та право

- Категоричний імператив

· Роби так, щоб твій намір міг бути загальним законом.

· У сфері моральності – це свобода на базі розуму

- Право потребує, щоб обмежити сваволю однієї особи щодо іншої

- Джерело моралі та права – практичний розум, мета – встановити загальну свободу, внутрішній(мораль) та зовнішній примус (право); забезпечення моральності та легальності вчинків

· Різниця між моральністю і легальністю

- Для морального закону потрібна повага до нього (усвідомлення обов’язку)

- Дії завершенні з зовнішніх причин (право)

- Право – мінімум моралі

- Право надає моральній особистості умови самореалізації

Право

- Складність визначення права

- Право виводиться з чистих форм розуму

- Принципи права

· Оберігай своє

· Не порушуй чужого права

· Воздавай кожному по справедливості

- Правопорядок – слідування цих принципів, незалежність від зовнішніх обставин

- Право - сукупність умов, за яких сваволя однієї людини сумісна з сваволю іншої з точки зору загального закону та свободи

- Природнє право – апріорне, розумне, ідеал права

- Позитивне – виникає з волі законодавця; історичне, мінливе

· Позитивне право

- Приватне (відносини між людьми як розумними індивідами) – речове особи, речове – особисте

- Публічне (сукупність законів, необхідних для створення правового стану) – право громадянського стану, державне, міжнародне

Суспільний договір

- Суспільний договір як історичний факт неможливий

- Поява держави – стихійно – історична

- Не можна досягти правового ідеалу не правовими (революційними) засобами

- Суспільний договір – угода індивідів про ідеал держави

- Договір – ідея розуму, основа правової держави, спосіб морального самообмеження державної влади

Правова держава

- Правова держава – об'єднання багатьох людей підпорядкованих правовим законам

- Громадянський стан

· Свобода (Можливість самостійно шукати своє щастя)

· Рівність (всі рівною мірою підкоряються законам, крім глави держави

· Самостійність (громадяни мають право голосу)

- Влада має бачити в громадянах повноцінних партнерів

- Поділ влади (субординація), відокремлення церкви від держави, суверенітет моральної особи, обмеження покарань

Міжнародне право

- Вічний мир – мирне співіснування всіх народів

- Перехід від права війни до права миру

- Не визнання каральних війн та війн, спрямованих на знищення держави – супротивника

- Правове обмеження війн

- Федерація самостійних, рівноправних держав республіканського (правового) типу

Георг Вільгельм Гегель (1770-1831)«Конституція Німеччина «Філософія духу» «Філософія права» «Філософія історії» «Англійський біль про реформи»

Світогляд

- Об’єктивний ідеалізм (абсолютна ідея, що розвивається)

- Буття та мислення розвиваються за однаковими законами

- Ідея та реальність – тотожні

- Етапи розвитку абсолютної ідеї:

· Від абстрактного до конкретного (Теза)

· Втілення ідеї у створенні нею природі (Антитеза)

Філософія Історії

- Змістом та результатом та метою історії є СВОБОДА

- Давній схід (деспотія) – античні держави (свобода та рабство) виникнення християнства (загальна свобода – конституційна монархія)

- Сенс історії – рух від рабства до свободи, при якому створюється державно – правовий світ свободи

Право

- Прикладне та філософське поняття права

- Ідея права – загальна свобода (нею володіє загальна воля)

- Загальна свобода вимагає, щоби всі підпорядковували свої дії моральному обов’язку (узгодження свободи з необхідністю(свобода – підпорядкування законам природи, суспільству))

- Широке розуміння права (рівність, мораль, сім’я, громадянське суспільство, держава)

- 3 етапи розвитку права :Абстрактне право, мораль, моральність

Етапи розвитку права

· Абстрактне право

- Формальна рівність

- Свобода в межах заборони

- Власність, договір не право, ПРИМУСОВЕ

Мораль

- Суб’єктивний рівень буття права

- Свобода визначена намірами та думками (автономія);

- Умисел та вина, намір і благо, добро і зло; Неможливістьпримусу

Моральність

- На основі абстрактного права (зовнішньої свободи) та моралі (внутрішньої свободи) виробляється лінія поведінки – обов’язок

- Поява сім’ї, громадянського суспільства, держави

Громадянське суспільство

- Конгломерат приватних осіб та інтересів

- Суспільні стани

· Землероби (дворяни та селяни)

· Промисловці (фабриканти, торгівці, ремісники, робітники)

· Загальний стан (чиновники, інтелігенція)

- Громадянське суспільство включає відносини, що склалися стосовно приватної власності + закони та установи, що гарантують громадський порядок

- У громадянському суспільстві абстрактне право стає законом (формальність та специфікація, захист – суд присяжних)

- Громадянське суспільство – внутрішньо суперечливе (боротьба приватних інтересів та кооперація)

- Громадянське суспільство не здатне врегулювати соціальні суперечності – потреба держави

Держава

- Держава – вища мета, стоїть над суспільством

- Держава – хода Бога у світі

- Об’єктивна (організація публічної влади – Конституційна Монархія) та суб’єктивна (духовний організм) сторона держави

- Субординація влади : влада монарха, урядова (чиновники судді), законодавча – верхня (дворяни) та нижня (корпорації) палати парламенту. І всі ці гілки підпорядковуються Монарху.

- Влада монарха чітко визначена та обмежена Конституцією

Інтегративна функція

- Критика ідеї вічного миру (І. Канта) – відстоювання модем національної державності

- Необхідно дотримуватись договорів, але допустима і війна (очищає дух нації)

Густав Гуго (1764 – 1844)

«Підручник природнього права, як філософії позитивного права, зокрема – приватного права»

Ідеї:

- Критика уявлень про право, як штучний артефакт

- Право – природній результат тривалого історичного розвитку

- Самобутність права (мова та народний характер)

- Право створюється не тільки законодавцем, скільки стихійним розвитком

- Право (правила, прийняті в народі) та закони (може бути «мертвим») – Не Тотожні

- Законодавець безсилий, якщо не рахуватиметься з природно – історичними реаліями права

- Акти законодавчої влади – доповнюють позитивне право

- Національний дух – звичаєве – позитивне право

- Право існує за звичкоютаєнепорушним(мета – утвердження порядку)

- Протест проти правових реформ

Карл Фрідріх Савіньї (1779 – 1861)

«Право володіння»

«Про покликання нашого часу до законодавства та правознавства»

Ідеї

- Воля людини не впливає на історію та розвиток права (некерований процес)

- Аналогія між розвитком права та розвитком організму

- Історія права – поступове розкриття субстанції, щ о міститься в народному дусі

- Розвиток права – національна справа (виключення впливу іноземного права та запозичень)

- Визнання обмеженої можливості втручання діяльності людини в природні процеси

- Етапи розвитку права

· Існування права у свідомості народу (звичай)

· Право опрацьовується вченими – правознавцями

Юристи не творці права, а виразники народної правосвідомості

· Право отримує санкцію законодавця

Його завдання збирати, систематизувати та надавати точної форми нормам права

Георг Фрідріх Пухта (1798 -…

«Звичаєве право»

«Курс інституцій»

Ідеї

- Немає сенсу штучно створювати та пропонувати людям надуману правову систему

- Право – органічне явище (стадії розвитку права співпадають з еволюцією (розвитком) народного життя

- Юридичний звичай – самостійна незалежна від визнання законодавцем форма права

- Джерело обов’язкової сили звичаю – правосвідомість народу

- Звичай не створює нові норми, а лише закріплює ті, що склалися у свідомості народу

- Йдеться про Звичаї Всього Народу

Єремія Бентам (1748 – 1832) «Вступ до основ моральності та законодавства» «уривок про правління» «Деонтологія» «Принципи законодавства» «Про судові докази»

«Керівні начала конституційного кодексу для всіх держав» «теорія покарань» «про смертну кару»

Світогляд

· Світогляд

- Раціоналізм

- Утилітаризм

· Завдання юридичної науки – критичний аналіз діючого права з метою його вдосконалення (цензура діючого права)

· Критика теорії природного права (невиразність, багатозначність)

· Мірило цінності права й принцип державного управління є принцип загальної користі

· Людина прагне отримувати задоволення і прагне уникати страждань

Поиск по сайту: