Характеристика видів насильства

Види насильства:

Моральне - це словесні образи, лайка і приниження людської гідності, руйнування цінностей і ідеалів, принципів.

Психологічне насильство - характеризується особливостями психічної дії на особу - навіювання, маніпуляція.

Цей вид насильства характеризується особливостями застосування психічної дії на особу за допомогою навіювання, маніпуляції, шантажу, погроз, контролю (круга спілкування, використання дітей для встановлення контролю).

Психічне насильство в законі виражене словосполученням "загроза застосування насильства". Під загрозою застосування насильства розуміється залякування, залякування застосуванням фізичного насильства. Це засіб дії на психіку, спрямований на те, щоб змусити потерпілого підкорятися злочинним вимогам. Загроза найчастіше виражається в створенні враження неминучої розправи за допомогою певних словесних заяв, жестів, демонстрації зброї або інших предметів.

Ігнорування потреб людини - це одна з форм насильства, причому не менш значуща і поширеніша, ніж інші. Емоційна прихильність, підтримка і емоційне тепле спілкування між членами сім'ї дуже важливі для життя людини.

Економічне насильство – контроль і обмеження в розпорядженні грошима, матеріальними благами, контроль над вибором роботи і робочим процесом, просуванні в кар'єрі.

Фізичне насильство - це громадське небезпечна протиправна дія на організм іншої людини, здійснене проти його волі. По характеру воно може виражатися в завданні ударів, побоїв, поранень і в іншій дії на зовнішні покриви тіла людини за допомогою фізичної сили, холодної вогнепальної зброї або інших предметів, рідин, речовин і так далі, а також в дії на внутрішні органи людини без ушкодження зовнішніх тканин (наприклад, шляхом отруєння). Злочинні насильницькі дії розрізняються між собою за розміром заподіяного жертві фізичного збитку.

Політичне насилля зумовлене різноплановістю, несуміс­ністю інтересів різних суб'єктів політики, політичного процесу. Якщо більш гуманними, цивілізованими способами подолати наявні неузгод­ження, суперечності не вдається, протилежні сторони вдаються до по­літичного насилля.

Політичне насилля класифікують за ступенем жорстокості, за спо­собом обгрунтування, за ставленням до актів насилля суспільства.

Політичне насилля також класифікують за його суб'єктом як інди­відуальне і колективне.

Політичне насилля поділяють ще й на такі види:

• індивідуальне структуроване;

• індивідуальне неструктуроване;

• колективне структуроване;

• колективне неструктуроване.

Окремого розгляду потребують такі форми політичного насилля, як тероризм, масові вбивства, репресії, геноцид. їх антигуманна, амораль­на сутність загальновідома.

Політичне насилля притаманне нестабільним, авторитарним, тота­літарним суспільствам і значно меншою мірою — демократичним. Це можна пояснити тим, що демократичні режими відкидають політичне насилля як засіб вирішення будь-яких проблем, оскільки люди з висо­ким рівнем свідомості завжди можуть знайти спільну мову.

Насильства за їх походженням умовно класифікуються на три групи:

1. Побутові насильства — це діяння на грунті конфліктних особистих або громадсько-побутових відносин з потерпілим.

2. Дозвільні насильства — це діяння, як правило, в компаніях, при проведенні вільного часу, насамперед різних видів "гуляння". Інколи цей вид насильства має суто хуліганську мотивацію у вигляді п'яного зухвальства, бажання принизити оточуючих, демонстрування нехтування елементарними нормами моралі.

3. Статеві насильства. Найпоширеніше із них — зґвалтування. До таких насильств належать також факти насильницького інцесту — зґвалтування батьками своїх дочок, синами — матерів тощо.

Насильства за метою поділяються на три групи:

— некорисливі;

— корисливі;

— які посягають на основи національної або громадської безпеки, а також на авторитет органів державної влади і місцевого самоврядування.

Насильницькі некорисливі злочини (суто насильницькі) кульмінацією мають безпосередньо насильство, вчинивши яке, злочинець вважає, що досяг своєї мети. Мотивами такого насильства можуть бути помста, ревнощі, заздрість, гіпертрофований статевий інстинкт, садистські нахили тощо. Але завжди в основі механізму злочинної поведінки виявляється агресивно-зневажливе, цинічне ставлення до особи, її життя, фізичного, психічного і духовного здоров'я, честі і гідності.

До некорисливих насильств належать убивство, всі види тілесних ушкоджень, погроза вбивством, мордування, катування, зґвалтування та інші статеві домагання, хуліганство, наруга над могилою, нищення, руйнування чи псування пам'яток історії або культури, жорстоке поводження з тваринами та деякі інші. Кримінальна відповідальність за скоєні насильства передбачена відповідними законами.

Що ж до другої і третьої групи насильств, то насильство в них є лише першим етапом досягнення особою інших цілей.

Мобінг (від англ. mob - натовп) - форма психологічного насильства у вигляді цькування співробітника в колективі, як правило, з метою його наступного звільнення.

Види мобінга:

- Бойкот

- Придирство

- Кепкування

- Дезінформація

- Донос

- Спричинення шкоди здоров'ю

- Дрібні крадіжки або псування особистих речей

Класифікація мобінга:

Психологи виділяють два основні види мобінга : вертикальний (боссинг) - від начальства, або відповідно від підлеглих, і горизонтальний - від колег.

Мобінг в учбових закладах:

Цькування часто зустрічається в школі. Школярі знущаються, висміюють своїх же однокласників, які не так, як прийнято в їх середовищі, одягаються, занадто добре вчаться і т. п.

Мобінг в науково-педагогічних колективах (викладачів кафедр) вищих учбових закладів. Причина - загострення конкурентної боротьби в період реформування ВНЗ. Агресивна "сірість" і "беcталанність" починає з'їдати талановитіших суперників  - в цілях самозбереження, виживання. Відбувається об'єднання "сірого натовпу" проти "білих ворон"  - колег, успішніших в професійному плані, як правило, що мають високу, - в порівнянні з більшістю, наукову продуктивність (більше публікацій, наукове визнання).

Поиск по сайту: