Фактори, що здійснюють вплив на величину оборотних коштів (за їх елементами)

формульована цільова установка має стратегічний характер; не менш важливою є підтримка оборотних засобів у розмірі, що оптимізує управління поточною діяльністю. З цих позицій найважливішою фінансово-господарською характеристикою підприємства є його ліквідність, тобто можливість «обернути активи в готівку і погасити свої платіжні зобов’язання». Для будь-якого підприємства достатній рівень ліквідності є однією з найважливіших характеристик стабільності господарської діяльності. Втрата ліквідності чревата не лише додатковими витратами, але і періодичними зупинками виробничого процесу.

При низькому рівні оборотних засобів виробнича діяльність не підтримується належним чином, звідси – можлива втрата ліквідності, періодичні збої в роботі і низький прибуток. При деякому оптимальному рівні оборотних засобів прибуток стає максимальним. Подальше підвищення величини оборотних коштів приведе до того, що підприємство матиме у розпорядженні часовий вільні, недіючі поточні активи, а також зайві витрати фінансування, що спричинить зниження прибутку (рис. 2)

.

аким чином, стратегія і тактика управління оборотними засобами повинні забезпечити пошук компромісу між ризиком втрати ліквідності та ефективністю роботи. Це зводиться до вирішення двох важливих завдань:

1. Забезпечення платоспроможності. Така умова відсутня, якщо підприємство не в змозі оплачувати рахунки, виконувати зобов’язання і, можливо, оголосить про банкротство. Підприємство, що не має достатнього рівня оборотних засобів, може зіткнутися з ризиком неплатоспроможності.

2. Забезпечення прийнятного об’єму, структури і рентабельності активів. Відомо, що різні рівні різних поточних активів по-різному впливають на прибуток. Наприклад, високий рівень виробничо-матеріальних запасів зажадає відповідно значних поточних витрат, тоді як широкий асортимент готової продукції надалі може сприяти підвищенню обсягів реалізації і збільшенню доходів. Кожне рішення, пов’язане з визначенням рівня грошових коштів, дебіторської заборгованості і виробничих запасів, повинно бути розглянуто як з позиції рентабельності даного вигляду активів, так і з позиції оптимальної структури оборотних засобів.

Ризик втрати ліквідності або зниження ефективності, обумовлений розміром і структурою оборотних засобів потенційно несе в собі наступні явища:

1. Недостатність грошових коштів. Підприємство повинне мати грошові кошти для ведення поточної діяльності, на випадок непередбачених витрат і на випадок вірогідних ефективних капіталовкладень. Брак грошових коштів у потрібний момент пов’язаний з ризиком переривання виробничого процесу, можливим невиконанням зобов’язань або з втратою можливого додаткового прибутку.

2. Недостатність власних кредитних можливостей. Цей ризик пов’язаний з тим, що при продажі товарів в кредит покупці можуть сплатити їх протягом декількох днів або навіть місяців, внаслідок чого на підприємстві утворюється дебіторська заборгованість. З позиції фінансового менеджменту дебіторська заборгованість має двояку природу. З одного боку, «нормальне» зростання дебіторської заборгованості свідчить про збільшення потенційних доходів і підвищення ліквідності. З іншого боку, підприємство може «винести» не всякий розмір дебіторської заборгованості, оскільки невиправдана дебіторська заборгованість є іммобілізацією власного оборотного капіталу, а перевищення нею деякої межі може привести також до втрати ліквідності і навіть зупинки виробництва. Така ситуація досить характерна для української економіки з її хронічними взаємними неплатежами.

3. Недостатність виробничих запасів. Підприємство повинне мати в своєму розпорядженні достатню кількість сировини і матеріалів для проведення ефективного процесу виробництва; готової продукції повинно вистачати для виконання всіх замовлень тощо. Неоптимальний об’єм запасів пов’язаний з ризиком додаткових витрат або зупинки виробництва.

4. Надлишковий розмір оборотних засобів. Оскільки їх величина прямо пов’язана з витратами фінансування, та підтримка зайвих активів скорочує доходи. Можливі різні причини утворення зайвих активів: неходові і залежані товари, звичка «мати про запас» та ін.

Якщо говорити про поліпшення використання оборотних коштів, не можна не сказати і про економічне значення економії оборотних фондів, що виражається в наступному [4]:

1) Зниження питомих витрат сировини, матеріалів, палива забезпечує виробництву великі економічні вигоди. Воно, насамперед, дає можливість з даної кількості матеріальних ресурсів виробити більше готової продукції і виступає тому як одна із серйозних передумов збільшення масштабів виробництва.

2) Прагнення до економії матеріальних ресурсів спонукає до впровадження нової техніки й удосконалюванню технологічних процесів.

3) Економія в споживанні матеріальних ресурсів сприяє поліпшенню використання виробничих потужностей і підвищенню суспільної продуктивності праці.

4) Економія матеріальних ресурсів у величезній мірі сприяє зниженню собівартості промислової продукції. Істотно впливаючи на зниження собівартості продукції, економія матеріальних ресурсів надає позитивний вплив і на фінансовий стан підприємства.

Висновки.

Отже, оборотні засоби становлять одну із складових частин майна підприємства, стан і ефективність використання яких є важливою умовоюуспішної діяльності господарського суб'єкта

Таким чином, з метою більш ґрунтовного розуміння змісту поняття «оборотні засоби» та для цілей економічного аналізу пропонується наступне його визначення: оборотні засоби – це авансована вартість частини оборотних активів підприємства для забезпечення безперебійного кругообороту, які послідовно змінюють свою функціональну форму у вигляді засобів сфери виробництва та сфери обігу. Запропоноване визначення цього поняття більш повно розкриває економічну природу оборотних засобів і дає змогу відокремити їх від інших понять.

основними напрямками управління оборотними активами є: скорочення матеріальних запасів на складах за рахунок знижен­ня наднормативних запасів матеріалів, палива, інструменту, внаслідок поліпшення постачання, за рахунок зниження норм витрат матеріалів на одиницю продукції; зменшення тривалості циклу виробництва основної продукції за рахунок застосування нової техніки і технології, підвищення продук­тивності праці, норм витрат ресурсів, зменшення часу перебування в заділах деталей, складальних одиниць; скорочення залишків нереалізованої продукції через прискорен­ня реалізації, підвищення ефективності роботи служби маркетингу, удосконалення розрахунків, поліпшення комплектності постачань; підвищення ритмічності виробництва внаслідок рівномірності випуску і відвантаження продукції, удосконалення планування і орга­нізації виробництва; розвиток концентрації, спеціалізації і кооперування; удосконалення асортименту продукції і підвищення якості виробів.

Висновок:

Отже, оборотні засоби становлять одну із складових частин майна підприємства, стан і ефективність використання яких є важливою умовоюуспішної діяльності господарського суб'єкта. Таким чином, більш розгорнуто поняття «оборотні засоби, та ефективність їх використання» його визначення:
оборотні засоби – це авансована вартість частини оборотних активів підприємства для забезпечення безперебійного кругообороту, які послідовно змінюють свою функціональну форму у вигляді засобів сфери виробництва та сфери обігу. Запропоноване визначення цього поняття більш повно розкриває економічну природу оборотних засобів і дає змогу відокремити їх від інших понять.

Поиск по сайту: