Системи заходив боротьби з бурянами

Заходи боротьби з бур'янами — це складна система, завданням якої є за­побігання занесенню бур'янів на поля, знищення вегетуючих бур'янів, очи­щення ґрунту від їх насіння і органів вегетативного розмноження. При цьо­му не слід обмежуватись одним, хоч і ефективним заходом. Розрізняють запобіжні і винищувальні заходи боротьби з бур'янами.

Запобіжні заходи

Запобіжні, або профілактичні, захо­ди спрямовані на те, щоб запобігти занесенню і поширенню бур'янів на поля або зменшити кількість їх орга­нів розмноження (насіння, кореневищ, кореневих паростків тощо). Це — очищення насіннєвого матеріалу сільськогосподарських культур від насіння бур’янів; запобігання занесенню насіння бур’янів на поля з гноєм і поливною водою; знищення бур’янів на необроблюваних землях; своєчасне збирання врожаю і вивезення його з поля; оптимальні строки і способи сівби та дещо підвищені норми висіву культурних рослин; запровадження науково обґрунтованих сівозмін; карантинні заходи.Очищення насіннєвого матеріалувід насіння бур'­янів проводять на спеціальних зерно­очисних машинах. При цьому беруть до уваги фізичні властивості насіння культурних рослин і бур'янів: парус­ність, розміри (довжину, ширину, тов­щину), питому масу, форму і особли­вості поверхні, наявність придатків. Найбільше уваги слід приділяти очи­щенню зерна від специфічних важковідокремлюваних бур'янів (напри­клад, ячменю від редьки дикої, лю­церни і конюшини — від повитиці, про­са—від мишію і плоскухи тощо). Відокремлене при очищенні насіння бур'янів знищується, а зернові відходи згодовують тваринам в розмеленому вигляді.Запобіжні заходи, спрямовані щодо занесення насіння бур'янів на поля з гноєм. Насіння і плоди бур’янів не повністю втрачають життєздатності при згодовуванні тваринам. Це і визначає їх накопичення в пометі та гної. Життєздатність насіння і плодів бур’янів у гної можна істотно знизити дотриманням певного режиму його зберігання. Спочатку гній складають у місцях зберігання пухкими шарами. Через півтора–два тижні температура його підвищується до 65 – 70°С. Потім гній ущільнюють, витримують 5 – 6 міс і використовують у напівперепрілому стані після повної або майже повної загибелі насіння бур’янів. Рідкий і напіврідкий гній містить значно менше насіння бур'янів, ніж підстилковий. Але для очищення від насіння і гельмінтів його витримують у відкритих заглиблених сховищах близько півроку.Слід проводити також очищення поливної води від насіння бур’янів при зрошенні. Для запобігання потраплянню насіння у поливну воду береги каналів систематично обкошують до цвітіння бур’янів або знищують останні гербіцидами. Насіння, яке попало у поливну воду, вловлюється у відстійниках, обладнаних густими металевими сітками. Такі самі сітки ставлять на забірних рукавах дощувальних установок. Слід зазначити, що засміченості поливної води насінням бур’янів легше запобігти, ніж потім очищати її від них.Знищення бур'янів на необроблюва­них землях проводиться методом підкошення їх до цвітіння. Дороги, крім того, слід час від часу неглибоко переорювати. В яругах, балках, по берегах водойм доцільно висівати сумішки бобових і злакових багаторічних трав. Через 1—2 роки вони створюють щільний трав'яний покрив, який зменшує забур'яненість цих земель і дає при скошуванні до­датковий урожай грубих кормів.Своєчасна сівба, способи сівби і нор­ми висіву. Так, сівба в оптимальні строки районованими сортами та гібридами забезпечує появу дружних сходів культур, чим створюються несприятливі умови для бур’янів. Запіз нення із сівбою погіршує розвиток культурних рослин, що зумовлює кращий ріст і розмноження бур’янів.Дуже важливий і вибір способу сів­би культури. При суцільній сівбі на­сіння культури більш рівномірно роз­міщується на площі, бур'яни пригнічуються. На широкорядних посівах створюються кращі умови для бур'я­нів, але ефективніше, ніж при суціль­ному способі сівби, вони знищуються під час догляду за посівами.Норму висіву на більш забур'яне­них полях при суцільному посіві сіль­ськогосподарської культури доцільно збільшити на 10—15%.Своєчасне збирання врожаю і виве­зення його з поля також запобігає за­сміченню полів. При запізненні із зби­ранням достигле насіння бур'янів об­сипається і поповнює його запаси в ґрунті. Якщо збирання врожаю почати дещо раніше роздільним способом, то недостигле насіння багатьох видів бур'янів потрапляє в зерно і потім ви­даляється при очищенні.На забур'янених полях необхідно збирати зернові хліба на низькому зрізі (10—12см), бо в стерні можуть залишитися непідрізані низькорослі бур'яни і закінчити свій розвиток. Комбайни при цьому необхідно обладнувати зерновловлювачами.Додержання чергування культур у сівозмінах створює несприятливі умо­ви для проростання бур'янів певних біологічних груп, пристосованих до окремої культури або групи культур. Наприклад, у повторних посівах ози­мих складаються сприятливі умови для розвитку зимуючих і озимих бур'­янів (грицики, підмаренник чіпкий, кучерявець Софії, мак польовий то­що), які сходять восени і продовжу­ють розвиватися навесні і влітку. Якщо після перших озимих вирощують­ся ярі культури, то ці бур'яни будуть знищені передпосівним обробітком.При своєчасному збиранні, напри­клад, кормових культур (озимого ріпака, озимого жита, пшениці тощо) багато бур'янів не встигають репродукувати насіння, що запобігає засмічу­ванню ґрунту.Забур'яненість полів значно зменшується при введенні в сі­возмінупросапних культур (за умови ретельного догляду за ними). Посіви культур у сівозміні не засмічуються такими шкідливими бур'янами, як во­вчок соняшниковий та іншими, насін­ня яких довго зберігає життєздатність у ґрунті.Карантинні заходи спрямовані на запобігання занесенню на поля особливо шкідливих, відсутніх або обмежено поширених на конкретній території бур’янів, які включені в перелік карантинних об’єктів, із-за кордону (зовнішній карантин) або в межах країни з одного регіону в інший (внутрішній карантин). Кількість бур’янів, внесених до списку карантинних, не постійна.До групи бур'янів зовнішнього ка­рантину належать амброзія приморська (Ambrosia maritima L.), бузинник пазушний (Iva axillaris Pursh.), пас­лін королівський (Solanum elaegni-folium Cav.), соняшник однорічний (Helianthus annus L.), всі види стриги (Striga sp. sp.).До групи бур'янів внутрішнього ка­рантину на Україні належать амброзія полинолиста (Ambrosia artemisii folia L.), гірчак степовий звичайний (Acroptilon repens L.), повитиці (Cus-cuta sp.), паслін дзьобастий (Solanum rostratum), ценхрус малоквітковий (Cenchrus pauciflorus Benth.).Для профілактики карантинних бур'янів потрібно систематично оглядати сільськогосподарські угіддя, скрізь знищувати карантинні рослини до цвітіння. Суворо заборонено використовува­ти посівний матеріал, а також перево­зити зернову продукцію, засмічену на­сінням карантинних рослин. Зернові відходи, засмічені насінням карантин­них бур'янів, перед згодовуванням тваринам слід ретельно розмелювати, грубі (полову, солому) — запарюва­ти, а непридатні для сільськогоспо­дарського використання — спалювати. Машини і знаряддя, які працювали на полях, засмічених карантинними бур'янами, треба негайно і ретельно почистити. Після знищення карантин­них бур'янів за полем протягом 2— З років систематично наглядають, щоб впевнитися, що бур'яни знищено по­вністю.

Винищувальні заходи

Ці заходи боротьби з бур’янами спрямовані на знищення вегетуючих і проростаючих бур’янів на сільськогосподарських угіддях та на очищення ґрунту від насіння бур’янів і органів вегетативного розмноження.За механізмом дії на рослини винищувальні заходи поділяють на фізичні, механічні, хімічні, біологічні та комплексні.Фізичні заходиборотьби полягають в тому, що бур’яни, їх насіння і органи вегетативного розмноження знищують, створюючи несприятливі для них умови зовнішнього середовища, яких досягають за допомогою стерилізації ґрунту парою чи електрообігрівом (часто в умовах тепличного господарства), затопленням в чеках (наприклад, при вирощуванні рису), відкритим полум’ям (культиваторами-вогнеметами), осушенням території, вкриванням ґрунту інертними мульчуючими матеріалами (солома, тирса, торф, чорна поліетиленова плівка тощо) і, нарешті, за допомогою електромагнітного поля надвисокої частоти, яке різко підвищує температуру рослинного об’єкта і спричинює його загибель.При застосуванні механічних захо­дів боротьби вирішальна роль нале­жить системі обробітку ґрунту в поєд­нанні з сівозмінами. Під час обробітку ґрунту, крім знищення бур'янів, ви­конується також багато інших завдань (регулювання водного, повітряного, поживного режимів тощо).Від насіння бур'янів грунт можна очищати двома способами: методом провока­ції і заорюванням насіння на значну глибину.Суть першого методу полягає в тому, що для проростання насіння бур’янів, яке міститься у верхньому шарі ґрунту, створюються сприятливі умови, а знищення проростків здійснюють наступними обробітками.Велике значення має зяблевий обробіток ґрунту. При лущенні поля знищуються бур'яни, які не закінчили вегетацію, провокується проростання насіння бур'янів у ґрунті, виснажуються орга­ни вегетативного розмноження бур'я­нів, які знищуються наступними культиваціями або оранкою.Передпосівний обробіток ґрунту спрямований на провокацію сходів і виснаження кореневої системи багато­річних бур'янів у весняний період.Під ранні ярі культури (віковівсяну сумішку, ячмінь, овес, горох та ін.) передпосівний обробіток починають з боронування або вирівнювання поверхні ґрунту шлейф-боронами або вирівнювачами. Перед сівбою поле об­робляють культиваторами з підрізувальними робочими органами в агрегаті із зубовими боронами.Можливостей для знищення бур'я­нів значно більше при застосуванні системи передпосівного обробітку під пізні ярі культури, під які проводять кілька обробітків культиваторами на різну глибину. Прискорити появу сходів бур'янів можна за допомогою ущільнення ґрунту котками після куль­тивації.Знищення бур'янів паровим обробіт­ком ґрунту. При різноглибинному об­робітку чистого пару у весняно-літ­ній період створюються сприятливі водно-повітряний і тепловий режими, що сприяє проростанню насіння бур'­янів. Культивації частіше слід робити в пер­шій половині літа, коли бур'яни про­ростають інтенсивніше і менше вису­шується грунт. У другій половині літа культивації можна замінити хімічним прополюванням.Знищення бур'янів у посівах. У ком­плексі агротехнічних заходів боротьби з бур'янами в посівах сільськогоспо­дарських культур важливе місце від­водиться боронуванню, розпушуванню міжрядь просапних культур, підгор­танню тощо. Боронування проводять до і після з'явлення сходів культурних рослин. Міжрядні обробітки проводять у по­сівах просапних (соняшнику, кукуруд­зи, буряків, овочевих) і зернових куль­тур (проса, гречки тощо), висіяних з широкими міжряддями. При міжряд­них обробітках знищуються не тільки малорічні, а й багаторічні бур'яни. У посівах кукурудзи, картоплі, соняш­нику, частково і цукрових буряках у певні фази їх розвитку бур'яни приси­паються в рядках при підгортанні культур і гинуть під шаром ґрунту.При другому методі очищення насіння бур’янів або зовсім не проростає, або проростки з нього гинуть, не досягаючи поверхні ґрунту в зв’язку з обмеженими запасами поживних речовин в ендоспермі. Завдяки цьому методу частина насіння втрачає життєздатність, а частину живого насіння можна вигорнути у верхній шар ґрунту в період, зручний для його провокації до проростання та знищення.Механічними заходами знищують і багаторічні бур’яни. Для цього розроблено цілу низку методів: механічне вичісування, удушення, висушування, виморожування, виснаження тощо.Метод вичісуваннязастосовують для бур’янів, які мають міцне на розрив кореневище, розміщене у верхній частині орного шару ґрунту. За такого способу кореневища витягають з ґрунту пружинними культиваторами на край поля і спалюють. Недоліком цього методу є те, що частина кореневищ залишається в розпушеному ґрунті, розтягується по полю культиваторами, швидко відростає і добре розмножується. Тому значного поширення у виробництві цей метод не знайшов.Більш надійним у боротьбі з кореневищними бур’янами, зокрема з пирієм, є метод удушення.Він полягає в тому, що під час перехресного обробітку поля важкими дисковими боронами з добре загостреними робочими органами кореневища розрізаються на невеличкі частинки. При відростанні з них «шилець» дискування повторюють. Після повторної появи сходів пирію у вигляді «шилець» їх глибоко заорюють плугами, на яких передплужники встановлені нижче глибини дискування. Якщо на загорненій глибоко у ґрунт частині кореневища з’являється другий проросток, то він також гине, не досягнувши поверхні ґрунту.Метод висушування(перегару) застосовують у південних районах України. У системі парового або раннього зяблевого обробітку кореневища бур’янів виорюються у верхній шар ґрунту, де вони протягом 25 – 30 днів висихають. За спекотної і сухої погоди за допомогою цього методу можна майже повністю звільнитися від кореневищ свинорию пальчастого. Однак в разі дощів цей метод не дає бажаних результатів.Метод виморожування— подібний за технологією до попереднього, але кореневища гинуть у верхньому шарі від низьких температур у зимовий період.Метод виснаження застосовують проти коренепаросткових бур’янів (осот рожевий і жовтий, березка польо­ва та інших) коренева система яких містить значну кількість запасних поживних речовин. Пошкодження, які наносять­ся їй під час обробітку, стимулюють пробудження великої кількості нових придаткових бруньок, які проростаю­чи, виснажують бур'яни. Цей процес значно прискорюється при систематич­ному підрізуванні пагонів і фотосин­тетичного апарату (розеток) бур'янів у фазі 3—4 листків і посилюється при збільшенні глибини підрізування па­ростків, що з'явилися, та подовженні післязбирального періоду, під час якого можна виконати пошаровий зябле­вий обробіток. Чим довші відрізки ко­ренів і паростків, тим більше пластич­них речовин відчужується з ними.Відрізки коренів, відокремлені від основної рослини, починають рости за рахунок запасних пластичних речовин. При з'явленні розеток цих бур'янів по­ле обробляють культиваторами або орють. Після пізньої оранки відрізки підземних органів коренепаросткових бур'янів, вигорнуті на поверхню грун­ту, гинуть в зимовий період при тем­пературі мінус 8—10°С.

Хімічні заходи

За допомогою механічних заходів не завжди можна знищити бур'яни, наприклад, на суцільних посівах, в рядках або гніздах просапних куль­тур. Тому для знищення багатьох бур'янів використовують додатково і високоефективні хімічні речовини, які нази­ваються гербіцидами (від лат. herba — трава, caedere — убивати).

Поиск по сайту: