Важливим засобом навчання історії є друкований текст. Застосування тексту дає можливість знайти, відструктурувати та засвоїти навчальний історичний матеріал, сприяє розвитку мислення, емоційно-ціннісної сфери особистості, створює умови для досягнення загальних цілей навчання історії. Слід зауважити, що зі зростанням інтелектуального рівня учня роль друкованого слова як засобу навчання збільшується. Книга посідає серйозне місце у навчанні та допомагає опти-мізувати його як в школі, так і поза нею. Як писав Я. Коменський: «Добра книга, якщо вона дійсно гарно і мудро написана, є для учня воронкою для втягування мудрості»96.
Вирішення завдань формування в учнів умінь самостійно поповнювати знання, орієнтуватися у потоці інформації та критично оцінювати її неможливо без роботи з книжкою.
У навчанні історії застосовуються різні види текстів. їх можна класифікувати за характером інтерпретації (інтерпретація - розкриття змісту чого-небудь, пояснення, витлумачення97) історичної інформації.
Термін «інтерпретація», як застосовує його вчитель з Великої Британії, експерт-консультант «Єврокліо» Т. Мак-Елеві, тотожний поняттям «тлумачення», «трактування», певна версія історичних подій98.
96 Коменский ЯЛ. Великая дидактика / Избр. пед. соч. - М.,1982. - С. 35.
97 Великий тлумачний словник сучасної української мови. - С. 402.
98 Пометун О.І. Навчання історії без пристрастей і пересудів // Історія в школах України. - 2002. - № 4. - С 7-11.
Історик завжди є не безпосереднім свідком, а інтерпретатором минулої реальності. Достовірність тієї чи іншої інтерпретації залежить від того, скільки і яких джерел вивчено, чи вірно визначені поняття, що розкривають сутність явищ, чи простежені зв'язки, залежності, співвідношення між окремими подіями, явищами, процесами тощо.
Зазначимо, що інтерпретацією минулого займаються не тільки фахівці-історики, а й письменники, популяризатори і просто сучасники тих чи інших подій. Отже, різні інтерпретатори по-різному підходять до завдань та змісту історії. Тому у навчанні історії розрізняють такі типи інтерпретації:
- науково-історична. Прикладами такої інтерпретації є книги і статті, написані професійними істориками, наукові доповіді, лекції;
- освітня (шкільна або вузівська). До такого типу відносять підручники (посібники), текстові фонди музеїв, довідкову літературу;
- художня - це романи, драматичні твори, фольклорні твори про минуле;
- популярна історія - матеріали преси, науково-популярна література;
- персональна - мемуари, спогади, розповіді, листи тощо. Відповідно до характеру інтерпретації автором історичного мину лого виділяють такі типи навчальних текстів.
ТИПИ НАВЧАЛЬНИХ ТЕКСТІВ
Схема 7. Типи текстів, що використовуються у процесі навчання історії
Працюючи в парах, обговоріть, як пов'язані між: собою види інтерпретацій та типи навчальних текстів. Проілюструйте зв'язок прикладами.
Основним типом навчального тексту на уроці історії є підручник, який містить систему знань відповідно до Державного стандарту та програми. Основу змісту підручника з історії складає авторський текст, що визначає методологію і систему викладення навчального історичного матеріалу. Учні використовують такий текст як джерело нових знань та як засіб осмислення, систематизації і закріплення історичних знань, що отримані з інших джерел, зокрема включених у підручник, документів, ілюстрацій і т. д. Підручник служить для школярів тим посібником, працюючи з яким вони засвоюють і відпрацьовують способи самостійної навчальної діяльності з науковим текстом, таблицями, документами, ілюстраціями й іншими джерелами інформації з історії.
Отже, основними функціями підручника у навчанні є:
1) носій історичної інформації;
2) засіб засвоєння знань;
3) засіб організації самостійної роботи;
4) інструмент навчання, розвитку та виховання особистості учня та формування його предметних компетенцій.
Виконати зазначені функції підручник історії може лише в тому випадку, якщо вчитель вчить школярів ним користуватися, систематично застосовує його в процесі навчання, організує самостійну роботу учнів з його компонентами і перевіряє виконання своїх вимог. У 5-6-х класах необхідне детальне пояснення структурних компонентів підручника: різних видів тексту, ілюстрацій, змісту, питань, завдань, карт. У підручниках з історії насамперед мають бути вміщені рекомендації, як працювати з підручником вдома. Довести рекомендації до школярів є задачею вчителя. Надалі, коли здатність школярів самостійно орієнтуватися в підручнику зростає, учитель залучає учнів до виявлення в підручнику знайомих компонентів і пояснює нові. Фактично навчання учнів роботі з підручниками і з іншими книгами і посібниками історії продовжується протягом усього навчання в школі.
Першочерговим і далеко не легким завданням учителя історії є навчання школярів самостійно засвоювати й осмислювати зміст авторського тексту підручника. Важливе місце посідає робота з термінологією. Роз'яснення значення історичної термінології і запис її на дошці недостатньо для свідомого і міцного засвоєння школярами, особливо в середніх класах.
Корисно доручати учням знайти в підручнику і прочитати вголос термін і його пояснення. Таке читання привчає школярів звертати увагу на термінологію і при виконанні домашніх завдань. Від нього можна відмовитися після того, як робота з термінологією стане в учнів усвідомленою звичкою.
У підручниках часто вміщені термінологічні словники із посиланням на параграфи, де дано їхнє пояснення, - покажчики. Користуватися покажчиками вчитель учить школярів при повторному зіткненні з
терміном, рекомендуючи знайти і відновити в пам'яті його пояснення. Це особливо важливо тоді, коли з'ясовується, що учні недостатньо чітко уявляють собі значення терміна.
З роботою над історичною термінологією тісно пов'язана диференціація елементів тексту в підручнику, необхідна для його свідомого читання і засвоєння змісту. Значна частина елементів тексту відома школярам із занять з мови й інших навчальних предметів. Вони розрізняють поняття: «опис», «оповідання», «ознака», «визначення», «висновок», «доказ», «оцінка», «термін», «період» і ін. У тексті з історії ці поняття мають свою специфіку. Крім того, у текст включається і низка нових понять: «хронологічна дата», «подія», «історичне явище», «історичний діяч», «факт», «процес»; «причинно-наслідкові зв'язки», «тенденції історичного розвитку».
Вчителю необхідно перевірити, чи правильно учні розуміють і вживають стосовно до історії відомі їм слова, і, якщо треба, уточнити і роз'яснити їхній зміст і значення. Ще більш ґрунтовними повинні бути роз'яснення специфічних для історії елементів тексту і перевірка вміння учнів виділяти їх у процесі роботи з книжкою, а також при викладенні матеріалу вчителем.
Дієвим прийомом є використання вчителем окремих елементів з тексту підручника під час викладення матеріалу. Вчитель включає ті елементи, на яких він хоче зосередити увагу і мислення школярів, наприклад це може бути висновок до теми чи розділу. Вчитель може запропонувати прочитати висновок одному з учнів вголос, а іншим -стежити по тексту. Таке переключення уваги учнів забезпечує краще осмислення і запам'ятовування матеріалу безпосередньо на уроці. Крім того, воно показує школярам, на що необхідно звернути особливу увагу при виконанні домашнього завдання.
Різноманітні методи і прийоми роботи вчителя і учнів з текстом підручника супроводжують процес навчання в усіх його ланках: під час сприйняття, осмислення, закріплення, застосування історичних знань і вмінь та перевірки їх засвоєння і застосовуються вчителем для організації роботи учнів на різних рівнях пізнавальної діяльності. Систему прийомів навчання за допомогою тексту підручника відображено схемою.
Працюючи в парах, поясніть, чим керується вчитель, відбираючи конкретні прийоми навчання за допомогою тексту для того чи іншого уроку. Власну думку обґрунтуйте прикладами.
Для формування в учнів умінь працювати з текстом підручника можна надати їм таку пам'ятку.
Як працювати з текстом параграфа підручника історії:
- Перш ніж читати текст параграфа, постарайся згадати зміст уроку з даної теми, використовуй для цього записи, зроблені на уроці. Згадай, що ти читав з досліджуваної теми, бачив у музеї, у телепередачі.
Схема 8. Організація роботи з текстом підручника на уроці історії
- Якщо це не перший урок з теми, переглянь параграфи, вивчені раніше.
- Переглянь заголовки усередині параграфа, щоб одержати загальне уявлення про зміст.
- Прочитай запитання і завдання після тексту параграфа, щоб у процесі читання готуватися до їх виконання.
- Прочитай увесь параграф, склади цілісне уявлення про описані в ньому події, явища.
- Уважно розглянь ілюстрації, схеми, карти, постарайся витягти з них якомога більше історичних знань. Знайди на карті всі географічні назви, що ти зустрів у тексті.
- Виділяй у тексті головні думки. Звертай особливу увагу на виділені в тексті факти, імена, дати, висновки.
- Пов'яжи зміст прочитаного тексту з тим, що ти почув на уроці і записав у зошит.
- Натрапивши на незнайоме слово, обов'язково довідайся в словнику чи енциклопедії про його значення.
- Перевір, чи знаєш ти матеріал теми, перекажи параграф, спочатку користуючись планом, потім без нього. Якщо на уроці складався опорний конспект, відтвори його на чернетці.
- Дай відповіді на запитання, виконай завдання наприкінці параграфа. Виконай завдання, запропоновані вчителем.
- Можна скласти запитання для перевірки знань, тести, питання вікторини, кросворд з теми.
- Якщо щось залишилося незрозумілим, звернися до словника, довідника, енциклопедії.
- Якщо якесь питання тебе зацікавило, прочитай про це у науково-популярній чи художній літературі.
Працюючи в малих групах, складіть перелік прийомів навчальної роботи учнів з підручником, які треба сформувати в учнів в основній школі. Порівняйте результати роботи різних груп. Спробуйте визначити, чи будуть відрізнятись ці переліки для різних класів, чим саме і чому?