Визначення характеру дослідження (масштаб, методи, способи дослідження)

Основні етапи прогнозного дослідження.

Загальна логічна послідовність найважливіших операцій розробки прогнозу зводиться до таких основних етапів.

1. Передпрогнозна орієнтація (програма дослідження). Уточнення завдання на прогноз: характер, масштаби, об'єкт, періоди заснування і попередження (основания и упреждения) і т.д. Формулювання цілей і завдань, предмета, проблеми і робочих гіпотез, визначення методів, структури та організації дослідження.

2. Побудова вихідної (базової) моделі прогнозованого об'єкта методами системного аналізу. Для уточнення моделі можливе опитування населення та експертів.

3. Збір даних прогнозного фону.

4. Побудова динамічних рядів показників - основи стрижня майбутніх прогнозних моделей методами екстраполяції, можливо узагальнення цього матеріалу у вигляді прогнозних передмодельних сценаріїв.

5. Побудова серії гіпотетичних (попередніх) пошукових моделей прогнозованого об'єкта методами пошукового аналізу профільних і фонових показників з конкретизацією мінімального, максимального і найімовірнішого значень.

6. Побудова серії гіпотетичних нормативних моделей прогнозованого об'єкта методами нормативного аналізу з конкретизацією значень абсолютного (не обмеженого рамками прогнозного фону) і відносного (прив'язаного до цих рамок) оптимуму за заздалегідь визначеними критеріями відповідно до заданих норм, ідеалів, цілей.

7. Оцінка достовірності і точності, а також обгрунтованості (верифікація) прогнозу - уточнення гіпотетичних моделей, звичайно методами опитування експертів.

8. Вироблення рекомендацій для рішень у сфері управління на основі зіставлення пошукових і нормативних моделей. Для уточнення рекомендацій можливе ще одне опитування населення та експертів. Іноді (правда, поки ще рідко) при цьому будуються серії поствірогіднісних прогнозних моделей сценаріїв з урахуванням можливих наслідків реалізації вироблених рекомендацій для їх подальшого уточнення.

9. Експертне обговорення (експертиза) прогнозу і рекомендацій, їх доопрацювання з урахуванням обговорення та здавання замовнику.

10. Знову передпрогнозна орієнтація на основі зіставлення матеріалів уже розробленого прогнозу з новими даними прогнозного фону і новий цикл дослідження, бо прогнозування має бути таким же безперервним, як цілепокладання, планування, програмування, проектування, взагалі управління, підвищенню ефективності якого воно покликане служити.

Розробка програми прогнозного дослідження (передпрогнозна орієнтація).

Програма прогностичного соціологічного дослідження - це документ, що містить теоретичні передумови, основні цілі та завдання дослідження, обгрунтовані методики збору, обробки та аналізу інформації. Вона передує всім іншим процедурам дослідження і є необхідним його елементом.

Побудова програми - це перед прогнозна орієнтація - сукупність робіт, які дозволяють розробити завдання на прогноз, який включає визначення проблеми, об'єкта, предмета, мети, завдань прогнозування, періоду заснування і періоду попередження, опис методів, формулювання робочих гіпотез дослідження. Завдання на прогноз можна порівняти з методологічною частиною програми соціологічного дослідження.

Передпрогнозна орієнтація включає компоненти:

Визначення характеру дослідження (масштаб, методи, способи дослідження).

Існують три доповнюючі один одного способи (тобто сукупності однотипних методів) розробки прогнозів:

експертиза, заснована на очних і заочних, індивідуальних і колективних опитуваннях експертів;

екстраполяція - вивчення попереднього розвитку об'єкта і перенесення закономірностей цього розвитку в минулому і сьогоденні на майбутнє;

моделювання - побудова та дослідження моделей об'єкта з урахуванням його можливого чи бажаного зміни за наявними або непрямими даними про масштаби і напрямку змін.

Рис. 1. Етапи і процедури розробки програми прогностичного дослідження.

Визначення й уточнення об'єкта. У найбільш загальному вигляді об'єктом дослідження в соціальному прогнозуванні є суспільство як соціальний організм. Конкретні об'єкти являють собою різні аспекти існування соціосфери (форми суспільної свідомості, форми життєдіяльності, формування особистості, народонаселення, розселення, соціальний розвиток, соціальні зміни і структура, соціальні інститути, держава, міжнародні відносини, національні рухи і т.д.). Об'єкт прогнозної розробки - це носій проблемної ситуації, конкретна область соціальної реальності, включеної в процес наукового пізнання. Об'єкт дослідження виділяють на основі аналізу проблеми. В якості об'єкта вибирають сферу соціального протиріччя, що виражається в проблемній ситуації.

Проблемна ситуація - стан у розвитку соціального об'єкта, який характеризується нестійкістю, невідповідністю функціонування об'єкта потребам його подальшого розвитку. Проблемна ситуація - вихідний пункт будь-якого соціального, зокрема прогнозного, дослідження.

Проблема соціального прогнозу - форма наукового відображення проблемної ситуації. Формується як вираження необхідності у вивченні певної області соціального життя, в розробці теоретичних засобів і практичних дій, спрямованих на виявлення шляхів скорочення і ліквідації розриву між дійсним і бажаним станом речей.

Предмет прогнозної розробки - соціальні механізми, що зумовлюють розвиток і функціонування суспільства як соціального організму, сукупність вихідних, проміжних і кінцевих станів і процесів, які проходять ті чи інші соціальні явища, сукупність тенденцій і перспектив розвитку соціального об'єкта в минулому, сьогоденні і майбутньому. Найважливішими частковими, вузькими предметами дослідження служать механізми соціальної активності; соціальної диференціації суспільства на певні структурні групи та інтеграції цих груп у складні комплекси соціально групових зв'язків; соціальної організації суспільства, диференціації його життєдіяльності на певні соціальні інститути та інтеграції цих інститутів в складні сукупності зв'язків між підприємствами, установами, організаціями; соціального управління суспільством.

Предмети конкретних досліджень вибираються не довільно, а визначаються проблемою досліджень. Формуються на основі аналізу властивостей і ознак об'єкта дослідження, але не збігаються з ним (один і той же об'єкт може вивчатися для вирішення різних проблем і тим самим припускає безліч предметів дослідження). Правильний вибір предмета сприяє висуванню адекватних гіпотез, успішному вирішенню проблем дослідження.

Мета прогностичного дослідження - модель вирішення проблеми. Чітке формулювання мети - одне з найважливіших методологічних вимог до програми дослідження. Слід мати на увазі, що на відміну від прогнозів природничих і технічних науках, об'єкти яких майже або зовсім некеровані, прогнози в суспільних науках здійснюються щодо об'єктів, які практично завжди піддаються видозміні, в тому числі за допомогою дії на основі рішень, прийнятих з урахуванням прогнозу. Це робить некоректним просте (безумовне) передбачення, оскільки відбувається ефект самоздійснення або саморуйнування прогнозу засобами управління і обумовлює методологічну орієнтацію соціального прогнозу на підвищення ступеня об'єктивності прийнятих рішень, нібито завчасно «зважуючи» їх наслідки. Така мета, як уже говорилося, досягається розробкою суто умовних передбачень в соціальних прогнозах двох типів: пошукового, мета якого - виявлення перспективних соціальних проблем, що підлягають вирішенню засобами управління, і нормативного - визначення альтернативних шляхів оптимального вирішення перспективних проблем. Для підвищення ефективності цілепокладання, планування, програмування, проектування, організаційно управлінських рішень розробляються відповідні (цільові, планові і т.д.) прогнози обох типів. Для досягнення поставленої мети необхідно послідовно вирішити кілька завдань.

Завдання прогностичного дослідження - це система конкретних вимог, що пред'являються до розробки та вирішення сформульованої проблеми. По відношенню до мети, завдання - необхідний засіб її реалізації, вони вказують на можливість її досягнення за допомогою проведення процедур дослідження. У сукупності завдання утворюють структуру дослідження (передпрогнозна орієнтація, побудова вихідної моделі та прогнозного фону, розробки пошукового та нормативного прогнозів, їх верифікація, вироблення рекомендацій для підвищення ефективності управління).

Висунення робочих гіпотез. Головним методологічним інструментом дослідження є робочі гіпотези, підтвердити або спростувати які покликане організоване дослідження. При цьому необхідні гіпотези двох типів: 1) методологічні (інструментальні): припущення, що застосовувана методика при таких то умовах здатна дати достовірні результати, 2) концептуальні (змістовні): припущення про очікуваний або бажаний стан досліджуваного об'єкта в майбутньому.

Визначення періодів заснування та попередження прогнозу. У програмі із самого початку повинен бути визначений період заснування прогнозу (ретроспекція) - відрізок часу, на якому будуються динамічні ряди розвитку параметрів вихідної моделі в минулому і сьогоденні, і період попередження прогнозу (проспекція) - відрізок часу, на який розрахований прогноз. За часом попередження соціальні прогнози, як і плани, діляться на оперативні (до року), короткострокові (від року до 5 років), середньострокові (від 5 до 15 років), довгострокові (від 15 до 30 років), наддовгострокові (далекострокові) (понад 30 років).

Організація дослідження. Прогностичне дослідження вимагає ретельної організації. Досвід показує, що навіть для відносно нескладного соціального прогнозу потрібно дослідницька група з 5-7 фахівців і термін в декілька місяців (зазвичай від кварталу до півроку). Більш складні прогнози вимагають групи з 10-15 фахівців (перевищення цієї величини нераціонально) і термін в 2-3 роки (більш тривалі терміни знецінюють прогноз взагалі, і в якості передпланових розробок - особливо). Склад дослідницької групи:

- Керівник (бажано - генератор ідей);

- 2-3 його помічника (бажано, щоб один був з критичним складом мислення - модератор ідей; один - з конструктивним складом мислення - аніматор ідей, і один - з аналітичним складом мислення - систематизатор ідей);

- 1-2 розробника - математика, здатних формалізувати апарат дослідження на належному рівні;

- секретар діловод.

Що стосується формування експертних груп, то бажаним є:

1) оптимальне поєднання в них експертів різного ступеня досвідченості;

2) різний рівень узагальнення представленої на експертизу інформації (діалектика «більш широкого» і «більш глибокого підходу»);

3) різне ставлення до інформації за характером своєї роботи («теоретиків» - працівників наукових установ і «практиків» - працівників громадських, господарських та інших органів).

По ряду аспектів у соціальному прогнозуванні допускається піднімати опитування населення до рівня опитування експертів там, де респонденти здатні давати в високого ступеня обгрунтовані оцінки на основі свого життєвого досвіду.

Поиск по сайту: