Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Серед перелічених товариств укажіть декабристські організації, що розміщувалися в Україні в першій чверті XIX ст.., зазначте час їх існування та найбільш відомих лідерів



Причина декабристського руху – стала криза феодально-кріпосницької системи.

Каталізатор: – війна 1812 р., яка привела до активного поширення західноєвропейських ідей, глибшого ознайомлення з соціальним та політичним досвідом Європи, зростання серед дворянства відчуття власної гідності та значимості.

„Союз порятунку” (1816 р., Петербург) – дворянська таємна політична організація, яка ставила собі за мету шляхом воєнного перевороту встановити конституційну монархію та скасувати кріпосне право (30 осіб – брати Муравйови, С. Трубецькой, П. Пестель, Ф. Глінка).

„Південне товариство” (1821 – 1826 рр., Тульчин) очолював П. Пестель. Програмний документ: „Руська правда”.

„Північне товариство” (1822 – 1825 рр. Петербург). Голова – М. Муравйов. Програмний документ: Конституція М. Муравйова.

„Товариство об’єднаних слов’ян” (1823-1826 рр., Новоград-Волинський), яке у 1825 р. приєдналося до „Південного

товариства” (було створено четверту управу - Слов’янську (60 осіб).

Причини поразки декабристів:

– намагались здійснити свої плани шляхом перевороту, залучаючи тільки представників дворянства;

– відсутність підтримки народу.;

– неузгодженість дій і нерішучість керівників повстання.

Історичне значення повстання декабристів:

– це була перша спроба повалення самодержавства;

– виступ декабристів привів до поширення революційної та

– національно-визвольної боротьби в імперії;

– декабристські ідеї надихали наступні покоління борців з самодержавством.

Із переліку укр..земель виберіть ті, що на поч. XIX ст. перебували у склады Австрыйської імперії, укажіть, за яких обставин вони потрапили під владу Габсбургів і на які адміністративні одиниці поділялися

На початку XIX ст.. у складі Австрійської імперії перебували такі укр..землі : Закарпаття, Галичина і Буковина.

Виберіть діячів, пов’язаних із першою фазою Нац.Відродження на Зх.Україні, зазначте, до якого товариства вони входили і хронологічні межі існування товариства

На поч. 30-х років XIX ст. у Львові виникає напівлегальне демократично-просвітницьке та літературне угруповання « Руська трійця », її засновниками були : М.Шашкевич (1811 – 1843 рр.), І.Вагилевич (1811 – 1866 рр.), Я.Головацький (1814 – 1888 рр.). Члени цієї організації визначили та оприлюднили основне ядро ідей нац. відродження, своєю різнобічною діяльністю здійснили перехід від фольклорно-етнографічного етапу нац. руху до культурницького, робили перші спроби спрямувати вирішення нац. проблем у політичну площину. У 1833 р. вони видали збірку «Син Русі», у 1834 р. – «Зоря», у 1836 р. – «Русалка Дністрова». У 1836 р. М.Шашкевич підготував підручник для молодших школярів – «Читанку». У 1848 р. І.Вагилевич перейшов на пропольські позиції, а в 1867 р. Я.Головацький приєднується до москвофілів і емігрує до Росії

Пожвавлення революційного руху, пробудження нац. свідомості, непоступливість у нац. питанні діячів Центральної ради народової прискорили процес консолідації укр.. патріотичних сил, і вже в травні 1848 р. у Львові виникає перша русько-українська організація – Головна Руська Рада, на чолі якої став спочатку Г.Яхимович (церковний і громадсько-політичний діяч, учений-богослов), а згодом М.Куземський.

Випишіть культ. і громад. діячів першої фази Нац.Відродження на Наддніпрянщині ( зазначте її хронологічні межі), окресліть їх культурницьку діяльність

М.Максимович – ректор Київського університету, який видав цілу серію збірок укр.. фольклору : «Малоросійські пісні»(1827 р.), «Українські народні пісні»(1834 р.), «Збірник українських пісень»(1849 р.)

І.Срезневський – харківський славіст, який публічно виступив проти офіційних концепцій та примітино-побутових поглядів на укр.. мову. У 1834 р. він опублікував статтю «Взгляд на памятники украинской народной словесности», лейтмотивом якої була теза про те, що укр.. мова – не діалект, повноцінна, самобутня мова, яка має велике літературне майбутнє.

І.Котляревський

34.Хто входив до Кирило-Мефодіївського товариства…?

Поява та діяльність К-М(1846-47) товариства фактично поклало початок переходу від культурницького до політичного етапу борьби за нац розвиток Укр. М.Костомаров, П.Куліш, Т.Шеченко,




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.