Серед перелічених товариств укажіть декабристські організації, що розміщувалися в Україні в першій чверті XIX ст.., зазначте час їх існування та найбільш відомих лідерів
Причина декабристського руху – стала криза феодально-кріпосницької системи.
Каталізатор: – війна 1812 р., яка привела до активного поширення західноєвропейських ідей, глибшого ознайомлення з соціальним та політичним досвідом Європи, зростання серед дворянства відчуття власної гідності та значимості.
„Союз порятунку” (1816 р., Петербург) – дворянська таємна політична організація, яка ставила собі за мету шляхом воєнного перевороту встановити конституційну монархію та скасувати кріпосне право (30 осіб – брати Муравйови, С. Трубецькой, П. Пестель, Ф. Глінка).
„Південне товариство” (1821 – 1826 рр., Тульчин) очолював П. Пестель. Програмний документ: „Руська правда”.
„Північне товариство” (1822 – 1825 рр. Петербург). Голова – М. Муравйов. Програмний документ: Конституція М. Муравйова.
„Товариство об’єднаних слов’ян” (1823-1826 рр., Новоград-Волинський), яке у 1825 р. приєдналося до „Південного
товариства” (було створено четверту управу - Слов’янську (60 осіб).
Причини поразки декабристів:
– намагались здійснити свої плани шляхом перевороту, залучаючи тільки представників дворянства;
– відсутність підтримки народу.;
– неузгодженість дій і нерішучість керівників повстання.
Історичне значення повстання декабристів:
– це була перша спроба повалення самодержавства;
– виступ декабристів привів до поширення революційної та
– національно-визвольної боротьби в імперії;
– декабристські ідеї надихали наступні покоління борців з самодержавством.
Із переліку укр..земель виберіть ті, що на поч. XIX ст. перебували у склады Австрыйської імперії, укажіть, за яких обставин вони потрапили під владу Габсбургів і на які адміністративні одиниці поділялися
На початку XIX ст.. у складі Австрійської імперії перебували такі укр..землі : Закарпаття, Галичина і Буковина.
Виберіть діячів, пов’язаних із першою фазою Нац.Відродження на Зх.Україні, зазначте, до якого товариства вони входили і хронологічні межі існування товариства
На поч. 30-х років XIX ст. у Львові виникає напівлегальне демократично-просвітницьке та літературне угруповання « Руська трійця », її засновниками були : М.Шашкевич (1811 – 1843 рр.), І.Вагилевич (1811 – 1866 рр.), Я.Головацький (1814 – 1888 рр.). Члени цієї організації визначили та оприлюднили основне ядро ідей нац. відродження, своєю різнобічною діяльністю здійснили перехід від фольклорно-етнографічного етапу нац. руху до культурницького, робили перші спроби спрямувати вирішення нац. проблем у політичну площину. У 1833 р. вони видали збірку «Син Русі», у 1834 р. – «Зоря», у 1836 р. – «Русалка Дністрова». У 1836 р. М.Шашкевич підготував підручник для молодших школярів – «Читанку». У 1848 р. І.Вагилевич перейшов на пропольські позиції, а в 1867 р. Я.Головацький приєднується до москвофілів і емігрує до Росії
Пожвавлення революційного руху, пробудження нац. свідомості, непоступливість у нац. питанні діячів Центральної ради народової прискорили процес консолідації укр.. патріотичних сил, і вже в травні 1848 р. у Львові виникає перша русько-українська організація – Головна Руська Рада, на чолі якої став спочатку Г.Яхимович (церковний і громадсько-політичний діяч, учений-богослов), а згодом М.Куземський.
Випишіть культ. і громад. діячів першої фази Нац.Відродження на Наддніпрянщині ( зазначте її хронологічні межі), окресліть їх культурницьку діяльність
М.Максимович – ректор Київського університету, який видав цілу серію збірок укр.. фольклору : «Малоросійські пісні»(1827 р.), «Українські народні пісні»(1834 р.), «Збірник українських пісень»(1849 р.)
І.Срезневський – харківський славіст, який публічно виступив проти офіційних концепцій та примітино-побутових поглядів на укр.. мову. У 1834 р. він опублікував статтю «Взгляд на памятники украинской народной словесности», лейтмотивом якої була теза про те, що укр.. мова – не діалект, повноцінна, самобутня мова, яка має велике літературне майбутнє.
І.Котляревський
34.Хто входив до Кирило-Мефодіївського товариства…?
Поява та діяльність К-М(1846-47) товариства фактично поклало початок переходу від культурницького до політичного етапу борьби за нац розвиток Укр. М.Костомаров, П.Куліш, Т.Шеченко,