ЦІЛІ ТА ЗАДАЧІ РОЗРОБКИ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОГО КОМПЛЕКСУ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ (ПРЕДМЕТА).
Розробка навчально-методичних комплексів навчальної дисципліни (предмета) має на меті:
- забезпечення системного підходу щодо організації навчально-виховного процесу в коледжі;
- створення якісного методичного забезпечення навчально-виховного процесу за всіма напрямами, спеціальностями та формами навчання;
- формування бази електронних навчально-методичних матеріалів;
- своєчасне корегування та вдосконалення навчально-методичних матеріалів;
СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОГО КОМПЛЕКСА З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ (ПРЕДМЕТА).
1. Навчально-методичний комплекс (НМК) дисципліни – це сукупність навчально-методичних матеріалів, які забезпечують ефективне здійснення навчально-виховного процесу.
2. НМК складається з наступних обов’язкових блоків:
2.1. Нормативні документи:
- навчальна програма;
- робоча навчальна програма;
2.2. Навчально-методичні матеріали:
- методичні рекомендації до вивчення курсу;
- конспект лекцій;
- методичні рекомендації з підготовки студентів до семінарських занять;
- методичні вказівки з виконання практичних робіт;
- методичні вказівки з виконання лабораторних робіт;
- методичні вказівки з виконання розрахунково-графічних робіт;
- методичні вказівки з виконання курсових та дипломних проектів (робіт);
- методичні рекомендації з організації самостійної роботи студентів з опанування навчального матеріалу;
2.3. Інформаційні матеріали:
- дидактичний інструментарій із забезпечення навчальних занять;
- технічні та програмні засоби забезпечення навчальної дисципліни (предмета);
2.4. Завдання для здійснення контролю:
- завдання для тематичного контролю;
- пакет комплексної контрольної роботи;
- питання до заліку;
- екзаменаційні білети.
3. До НМК можуть входити такі додаткові компоненти:
- презентації з навчальної дисципліни (предмета);
- мультимедіа та інтерактивні матеріали;
- відеоматеріали;
- робочі зошити;
- матеріали нормативного або довідкового характеру;
3.1. Перелік структурних компонентів НМК визначається змістом робочої навчальної програми з відповідної дисципліни (предмета), розробленої на підставі навчальної програми.
17.Загальні підходи до підготовки тематичного поурочного планування навчально-виховного процесу з географії на навчальний рік
Тематичне планування призначене для визначення оптимальних шляхів реалізації освітньої, розвиваючої і виховної функцій навчально-виховного процесу в системі уроків і позаурочних занять з даної теми або розділу навчальної програми. До цієї системи, в залежності від основної дидактичної мети, можуть ввійти як уроки різних типів і видів, так і інші форми організації позакласної та позаурочної роботи учнів.
Успіх тематичного планування залежить від того, наскільки чітко учитель уявляє собі, що повинні учні міцно засвоїти, з чим познайомитися, що вміти, знати і т.д. Тому тематичне планування розпочинається з ретельного вивчення вчителем навчальної програми з предмету, освітніх стандартів, визначення основних виховних і розвивальних завдань у межах навчального предмету в цілому і з даної теми, зокрема. Тільки в результаті такої попередньої роботи можна зрозуміти значення кожного "народжуваного" в тематичному плані уроку. Інакше, замість системи взаємопов'язаних уроків отримаємо випадковий "набір" уроків.
Науково обґрунтовану схему тематичного планування запропонував відомий російський дидакт М.І.Махмутов, яка має такий вигляд .
Схема тематичного планування
o Назва теми:
§ мета (загальна дидактична) уроку або системи уроків;
§ тип уроку (уроків);
§ спільні методи навчання (репродуктивні або продуктивні);
§ обладнання і основні джерела інформації;
§ види контрольних робіт на основі системи уроків.
o Актуалізація:
§ опорні знання (поняття і факти) і способи дії;
§ типи самостійних робіт.
o Формування нових понять і способів дії:
§ нові поняття і способи дії;
§ головні і другорядні проблеми та типи самостійних робіт.
o Застосування (формування умінь та навичок):
§ типи самостійних робіт;
§ міжпредметні зв'язки.
o Домашнє завдання:
§ повторення (обсяг навчального матеріалу);
§ типи самостійних робіт.
Основою тематичного планування в даній схемі слугує дидактична структура уроку, компоненти якої містять елементи знань (понять) і способів дій, типи самостійних робіт, тобто зміст і способи навчання
Безпосередня підготовка вчителя до уроку — це планування уроку, конкретизація тематичного планування, стосовно кожного окремо взятого уроку, осмислення та складання плану і конспекту уроку після того як визначено основний зміст і спрямованість уроку. План уроку необхідний кожному вчителю, незалежно від його стажу, ерудиції і рівня педагогічної майстерності. Складається він на основі тематичного плану, змісту програми, знання вчителем учнів, а також рівня їх підготовки. В плануванні уроку і розробці технолога його проведення виділяються дві взаємопов'язані частини: 1) осмислення мети уроку, кожного його кроку; 2) запис у спеціальному зошиті в тій чи іншій формі плану уроку.