Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Особливості литва деяких матеріалів



МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ

НА ТЕМУ "ЛИВАРНЕ ВИРОБНИЦТВО"

З КУРСУ "ТЕХНОЛОГІЯ КОНСТРУКЦІЙНИХ
МАТЕРІАЛІВ І МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО"

для студентів машинобудівних спеціальностей

всіх форм навчання

 

 

Суми

Вид-во СумДУ


Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи на тему "Ливарне виробництво" з курсу "Технологія конструкційних матеріалів і матеріалознавство" / Укладач: С.В.Марченко – Суми: Вид-во СумДУ, 2007.– 30с.

 


Кафедра «Прикладне матеріалознавство і ТКМ»

 


МЕТА РОБОТИ

1.1 Ознайомитися з основами ливарного виробництва.

1.2 Вивчити процес виготовлення разової ливарної форми.

 

УСТАТКУВАННЯ, ПРИЛАДИ І МАТЕРІАЛИ

2.1 Змішувальні бігуни.

2.2 Модельно-опоковий комплект.

2.3 Лабораторний формувальний стіл.

2.4 Піч для розплавлення парафіну або легкоплавкого металу.

2.5 Опоки, сито, інструмент для виготовлення ливарної форми.

2.6 Кварцовий пісок, глина (бентоніт), вода для приготування формової суміші.

2.7 Парафін (стеарин) або легкоплавкий метал для заливання форми.

 

ОСНОВНІ ЗАСАДИ

Ливарне виробництво

 

Це процес отримання виробів шляхом заповнення рідким матеріалом порожнини форми, що має конфігурацію необхідної деталі. Після кристалізації і охолодження металу у формі отримуємо виливок (лита деталь або заготівка), що витягується потім з форми і піддається подальшій обробці.

Основною задачею ливарного виробництва є виготовлення з ливарних сплавів виливків, з формою і розмірами максимально наближеними до форми і розмірів готової деталі. Операції механічної обробки виливка мають бути зведені до мінімуму.

 

Ливарні сплави

 

У сучасній техніці використовують литі деталі з багатьох сплавів:

- сірий чавун (64 % від маси всіх виливків);

- вуглецева сталь (16,6 %);

- легована сталь (6,7 %);

- кольорові метали і сплави (4,2 %).

Ливарним сплавам притаманні властивості (див. табл. 1).

Рідкоплавкість - здатність розплаву вільно текти в ливарній формі, заповнюючи її, і точно сприймати всі контури. Рідкоплавкість залежить від температури і складу сплаву;

Усадка властивість металів і сплавів зменшувати об'єм при охолоджуванні в розплавленому стані, в процесі затвердіння і в затверділому стані. Залежить від хімічного складу сплаву, температури заливки, конфігурації виливка.

 

Таблиця 1 - Основні властивості ливарних сплавів

 

Ливарні сплави     Щільність, г/см3 Лінійна усадка сплаву (середні значення), % Температура, °С Орієнтовна твердість за Брінеллем, НВ
плавлення заливання до ливарної форми
Сірий чавун 7,1...7,3 0,9...1,3 1150...1260 1260...1400 143...283
Білий чавун 7,4 ...7,7 1,5...2,0 1150...1260 1240...1300 300...700
Ковкий чавун 7,2 ...7,4 1,4 ...1,7 1150...1350 1380...1450 100...320
Високоміцний чавун 7,1...7,2 0,5...1,0 1150...1260 1280...1400 140...369
Сталь ливарна вуглецева 7,8 2,0 1420...1520 1500...1600 149...169
Бронза 8,6 1,5 1000...1050 1100...1150
Латунь 8,6 1,5 900...1050 1000...1100
Алюмінієві стопи 2,5...2,83 0,5...1,40 610...660 700...780 40...100
Магнієві стопи 1,8...1,83 1,0...1,5 100...650 680...780 30...65

 

Розрізняють об'ємну і лінійну усадку. Об'ємна впливає на появу усадкових раковин, лінійна визначає розмірну точність одержаних виливків.

Лінійна усадка становить: для сірого чавуну – 0,8...1,3%; для вуглецевих сталей – 2...2,4%; для алюмінієвих сплавів – 0,9...1,45%; для мідних сплавів – 1,4...2,3%.

Газовбирання здатність ливарних сплавів в розплавленому стані розчиняти водень, азот, кисень і інші гази.

Ліквація – неоднорідність хімічного складу сплаву в різних частинах виливка через різну розчинність окремих компонентів сплаву в його твердій і рідкій фазах.

Розрізняють ліквацію зональну, коли різні частини виливка мають різний хімічний склад, і дендритну - коли хімічна неоднорідність спостерігається в кожному зерні.

Особливості литва деяких матеріалів

Сірий чавун є найдешевшим з ливарних сплавів з добрими ливарними властивостями (лінійна усадка до 1,3%). Його механічні властивості залежать від величини зерна металу, від розмірів і характеру розподілу вкраплень графіту, а також від співвідношення між загальним, зв'язаним і вільним вуглецем (графітом). Конструкційну міцність чавунного виливка не дуже знижує наявність гострих кутів, різких переходів, неметалічних включень, невеликих газових раковин і пор.

Чавуни СЧ 00 і СЧ 12 мають феритову структуру, починаючи з СЧ 24 до СЧ 44 - перлітову структуру, а інші - ферито-перлітову структуру.

На утворення тієї або іншої мікроструктури робить вплив хімічний склад чавуну і швидкість охолоджування виливка. У зонах виливка, де метал охолоджується з більшою швидкістю, наприклад біля поверхні, утворюється дрібніше зерно і виділяється дрібніший графіт, а отже, вони мають вищі механічні властивості, а в середній зоні, охолоджуваній з меншою швидкістю, утворюється крупніше зерно.

Цю залежність потрібно враховувати при проектуванні виливка з сірого чавуну.

Форми для виливків з ковкого чавуну виготовляють з урахуванням властивостей білого чавуну (з якого ковкий отримують), який володіє великими лінійною і об'ємною усадками (1,7%), внаслідок чого схильний до утворення усадкових раковин і тріщин. Для живлення усадки в товстостінних місцях виливки передбачають бічні додатки - усадкові живильники, які тверднуть в останню чергу і в них утворюється усадкова раковина .

Високоміцний чавун одержують присадкою в рідкий чавун деяких лужних або лужноземельних металів (0,03...0,07%Mg) що змінює форму графіту на кулясту. Чавуни з кулястим графітом мають вищі механічні властивості, не поступаються литій вуглецевій сталі, зберігаючи при цьому хороші ливарні властивості (лінійна усадка 1,0%)і обробку різанням, здатність гасити вібрації, високу зносостійкість тощо.

Чавуни ВЧ 50-2, ВЧ 60-2, ВЧ 70-3, ВЧ 80-3, ВЧ 100-4, ВЧ 120-4 мають перлітову металеву основу, чавуни ВЧ 45-5 - перліто-феритову і ВЧ 38-17, ВЧ 42-12 - феритову.

Для зняття ливарних напружень, підвищення механічних властивостей чавун піддають термічній обробці.

Виготовлення форм для виливків із сталі відрізняється застосуванням додатків для живлення великої (вуглецева до 2,5%, легована до 6%) об'ємної усадки сталі. При цьому треба враховувати, що сталь має знижену рідкотекучість і високу температуру заливання.

Для виливків із сталі часто маса додатка наближається до маси виливка.

Ливарні алюмінієві сплави. Високими ливарними властивостями володіють сплави, в структурі яких є евтектика. Це сплави алюмінію і кремнію, звані силумінами (АЛ2, АЛ3, АЛ5). Лінійна усадка становить 1...1,5%. Сплави характеризуються низькими механічними властивостями.

Сплави алюмінію і міді (АЛ7, АЛ19) після термічної обробки мають високі механічні властивості, хорошу оброблюваність, але низькі ливарні властивості.

Сплави алюмінію і магнію мають погані ливарні властивості (лінійна усадка становить 1...1,6%), оскільки не містять евтектики, але мають високу корозійну стійкість, хороші механічні властивості і оброблюваність різанням. До них відносяться сплави АЛ3, АЛ13, АЛ27.

Антифрикційні сплави алюмінію з сурмою, залізом, міддю і кремнієм утворюють м'які евтектики і хімічні з'єднання високої твердості.

Форми для алюмінієвих виливків виготовляють з урахуванням ливарних властивостей кожного сплаву. Застосовують металеві холодильники для прискорення процесу кристалізації масивних стінок виливка, що забезпечує їй густину.

При виготовленні форм з мідних сплавів необхідно враховувати велику усадку (латуні - 1,5...1,9%; олов’яні бронзи 1...1,5%; безолов’яні бронзи 1,6...2,2%), порівняльне легке окислення при високій температурі з утворенням плівки оксидів. Бронза, наприклад, має велику схильність до ліквації. Тому, щоб уникнути спаїв і несплавлень, повинно бути забезпечено повільне заповнення форми сплавом і рівномірне охолодження в ній виливка. Наприклад, для алюмінієвої бронзи передбачають підведення металу у форму, що виключає падіння сплаву з висоти, розбризкування і зштовхування його потоків.

Ливарні магнієві сплави Магній має малу густину (1,73 г/см3).

Високі механічні властивості мають магнієві ливарні сплави з 4% Аl. При підвищенні вмісту алюмінію до 8...10% знижуються межа міцності на розтягування і в'язкість, а твердість - збільшується. Сплави магнію з алюмінієм можна термічно обробляти для підвищення їх механічних властивостей.

Цинк вводять в сплави магнію з алюмінієм у кількості 0,2... 0,5% для підвищення їх механічних властивостей.

Форми для магнієвого литва виготовляють з урахуванням великої реакційної спроможності магнію.

Формувальні матеріали застосовують з добавками сірки і борної кислоти. Перед заливкою форму просушують. При виготовленні ливникової системи передбачають повільне, спокійне заповнення форми. Для захисту магнієвих сплавів від загоряння під час заливки форми струмінь металу опилюють сірчаним порошком.

Ливарні тугоплавкі сплавиДо тугоплавких сплавів відносяться сплави на основі титану, ніобію, молібдену, вольфраму, ванадію. Ці тугоплавкі сплави мають високу хімічну активність. При плавленні вони інтенсивно взаємодіють з киснем, азотом і воднем.

Температура плавлення ванадію - 1670°С, ніобію - 2415°С, молібдену - 2610°С, танталу - 2996°С, вольфраму - 3410°С.

Форми виготовляють з урахуванням того, що тугоплавкі сплави розкладають окисли алюмінію і кремнію, які найчастіше входять в формувальні матеріали. Тому форми виготовляють з графіту або міді, останні охолоджують водою. Ливникову систему виготовляють з урахуванням спокійного заповнення форми сплавом. Щоб сплав не окислювався, форми заливають в глибокому вакуумі.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.