Законодавчо-нормативне регулювання ОВ

Сфера технічного регулювання стосовно оцінки відповідності регулюється законами:

1) «Про підтвердження відповідності» (2001 р.) – визначає правові та організаційні засади підтвердження відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем управління довкіллям, персоналу та спрямований на забезпечення єдиної державної технічної політики у сфері підтвердження відповідності.

2) «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» (2005 р.) – визначає правові та організаційні засади розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів, процедур ОВ, також основоположні принципи державної політики у сфері стандартизації, технічного регулювання та ОВ.

Технічні регламенти містять:опис видів продукції, вимоги безпеки для життя, здоров'я людей, майна, охорони довкілля, опис процедур підтвердження відповідності, встановленим вимогам, правила маркування, введення продукції в обіг.

3) «Про акредитацію органів з ОВ» (2001 р.) – визначає правові, організаційні та економічні засади акредитації органів з ОВ в Україні.

Завдання акредитації:забезпечення єдиної технічної політики у сфері ОВ; забезпечення довіри споживачів до діяльності з ОВ; створення умов для взаємного визнання результатів діяльності акредитованих органів на міжнародному ринку.

4) Декрет КМУ «Про стандартизацію і сертифікацію» (1993 р.) – встановив в Україні обов’язкову сертифікацію продукції на відповідність вимогам безпеки для життя, здоров'я громадян, охорони навколишнього середовища.

Декрет визначає такі цілі сертифікації:

- запобігання реалізації продукції. небезпечної для життя, здоров'я та майна громадян і навколишнього природного середовища;
- сприяння споживачеві в компетентному виборі продукції;

- створення умов для участі суб’єктів підприємницької діяльності в міжнародному економічному, науково-технічному співробітництві та міжнародній торгівлі.

5) Постанова КМУ «Про затвердження технічного регламенту модулів ОВ» (2003 р.) - встановлює основні вимоги до проведення процедури ОВ та визначає модулі (комплекси уніфікованих процедур ОВ) її проведення: А, А1, В, С (С1, С2), D, D1, Е, Е1, F, F1.

Модулі застосовуються з урахуванням таких принципів:

- недопущення введення в обіг продукції, яка не відповідає, зокрема, вимогам безпеки для життя та здоров'я людини, майна, а також охорони навколишнього природного середовища;

- достатньої кількості модулів для забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, вибору модулів з урахуванням виду продукції, наявністю чи відсутністю третьої сторони, умов виробництва;

- неприпустимості застосування надто складних модулів з огляду на мету забезпечення відповідності продукції встановленим технічним регламентом вимогам;

- виробник повинен мати можливість вибору між модулями забезпечення якості та модулями сертифікації продукції (крім випадків, коли для забезпечення відповідності вимогам, установленим технічними регламентами, застосовується конкретна процедура).

4. Основні принципи оцінювання відповідності. Основне значення оцінки відповідності полягає в наданні зацікавленим сторонам гарантії того, що обіцянки відносно характеристик продукції та послуг виконані, а очікувані переваги отримані найбільш ефективним способом.

· Принцип ''Один-Один-Один'': один стандарт, одне випробування, один знак оцінки відповідності (уніфікація).

· Безпека. Оцінка відповідності є гарантією того, що продукція безпечна та не завчать травми або іншої шкоди при використанні.

· Експлуатаційні дані. Оцінка відповідності гарантує, що задані вимоги щодо придатності до використання за призначенням продукції або послуги виконані стосовно їх експлуатаційних характеристик, поводження та т.д. виправдані.

· Взаємодія. Оцінка відповідності може гарантувати, що вироби, які, відповідно до певних технічних характеристик, повинні певним способом взаємодіяти між собою, (сполучатися, підганятися, і т.д.), дійсно є такими.

· Простежуваність У випадках, коли оцінка відповідності залежить від виміру робочих параметрів продукції або процесу, результати вимірів або випробувань повинні відповідати вимогам національних і міжнародних стандартів з вимірювань.

· Застосування стандартів Оцінка відповідності повинна проводитися недискримінаційним способом згідно з визнаними стандартами, національними, європейськими або міжнародними, або іншими прозорими та об'єктивними критеріями, такими як технічні регламенти.

· Функціональний підхід Оцінка відповідності являє собою послідовність трьох функцій, що задовольняють вимогам або потребі довести, що задані вимоги виконані, а саме, вибору, визначення, та перевірки та підтвердження відповідності. Існує багато різноманітних видів діяльності з оцінки відповідності, однак в основі всіх видів оцінки відповідності лежить один загальний підхід.

· Визначення Дії у рамках функції визначення застосовують для одержання повної інформації про виконання заданих вимог об'єктом оцінки відповідності або його зразком.

· Перевірка та підтвердження відповідності

Необхідність інспекційного контролю

5 Предметна сфера оцінювання відповідності. Предметна сфера оцінювання відпов. передбачає: випробування, інспектування, сертифікацію, акредитацію.

Випробування – визначення характеристик об’єкта для оцінювання відпов. згідно з процедурою.

Інспектування – перевірка проектної документації на продукцію,процеси, та визначення їх відпов. встановленим вимогам, або на основі проф. оцінювання – загальним вимогам.

Сертифікація-це підтвердження відповідності 3 стороною, яка стос. Продукції, процесів, систем, персоналу.

Акредитація-підтвердження відповідності 3 стороною, що стос. Органу оцінювання відповідності, компетентності для виконання конкретних завдань.

6. Оцінювання відповідності першою, другою, третьою стороною.

Розрізняється діяльність з оцінки відповідності трьох різних типів:

· Діяльність з оцінки відповідності першої сторони, здійснювана особою або організацією, що представляють об'єкт (продавець пред'являє декларацію постачальника про відповідність, наприклад, за допомогою випробувань у виробника),

· Діяльність з оцінки відповідності другої сторони, здійснювана особою або організацією, зацікавленими в об'єкті оцінки відповідності як користувачі(покупець сам проводить випробування об'єкта, який збирається купити),

· Діяльність з оцінки відповідності третьої сторони, здійснювана особою або організацією,незалежними від особи або організації, що представляють об'єкт оцінки відповідності, та від користувача, зацікавленого в цьому об'єкті(незалежна служба, що проводить випробування).

Критерії незалежності сторін визначаються в стандартах. Замовниками ОВ можуть бути: постачальники, покупці, інші зацікавлені особи.

Методи ОВ.

Оцінювання відповідності – це доведення того, що встановлені вимоги до продукції, процесу, системи, осіб або органу виконано.

Методи ОВ : випробування, інспектування, декларування про відповідність, сертифікація.

Випробування - визначення однієї чи кількох характеристик об’єкта оцінювання відповідності згідно з процедурою.

Інспектування - перевіряння проектної документації на продукцію, процесу установлення чимонтуванні й визначення їхньої відповідності встановленим вимогам або на основі професійного судження загальним вимогам (інспектування процесу може охоплювати перевіряння персоналу, устаткування, технології та методології).

Декларування про відповідність – це документальне оформлення в заявленому порядку заяви виробником, у якій надається гарантія відповідності продукції вимогам, встановленим законодавством.

Сертифікація – процедура, за допомогою якої третя сторона діє письмову гарантію, що продукція, процес чи послуга відповідають заданим вимогам.

Поиск по сайту: