Пріоритетні напрями інноваційної діяльності в

Україні. Пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні - науково, економічно і соціальне обґрунтовані та законодавче визначені напрями інноваційної діяльності, спрямовані на забезпечення потреб суспільства у високотехнологічній конкурентоспроможній, екологічно чистій продукції, високоякісних послугах та збільшення експортного потенціалу держави.

Пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні складаються із стратегічних та середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності.

Стратегічними напрямами інноваційного розвитку та завданнями щодо їх здійснення є:

- Розроблення і реалізація основних складових політики держави у сфері технологій на довготривалу перспективу.

- Прорив на пріоритетних напрямах за підтримки держави та її інституцій, подолання технологічного відставання від провідних країн світу та налагодження партнерських стосунків з ними.

- Створення нових і поглиблення існуючих наукових напрямків досліджень інноваційного розвитку економіки, інвестиційного забезпечення наукоємної сфери, інтеграційних процесів державно-ринкових відносин, капіталізації та комерціалізації науково-інноваційних досягнень.

- Розробка інноваційної моделі економіки України на концептуальних засадах побудови наукоємного ринку, відпрацювання моделі на базових галузях економіки та прийняття пакета нормативно-правових рішень щодо її впровадження.

- Створення та відпрацювання інструментарію реалізації науково-інноваційної діяльності, яки забезпечує суттєве зростання ефективності і конкурентоспроможності української економіки за рахунок використання науково-технологічних інновацій.

В Україні схвалена Концепція науково-технологічного та інноваційного розвитку (Постанова Кабінету Міністрів України „Про концепцію науково-технологічного та інноваційного розвитку України" від 13 липня 1999 р. № 916 - XIV, Закон України „Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні" від 16 січня 2003 р. № 433 -IV), в якій зазначено, що національні інтереси України вимагають негайних та ефективних заходів, спрямованих на збереження її науково-технологічного потенціалу, забезпечення ефективнішого його використання для подолання кризових явищ у економічному та соціальному розвитку.

Пріоритетними напрямами науково-технологічного та інноваційного розвитку у сфері виробництва мають стати:

формування наукомістких виробничих процесів, сприяння створенню та функціонуванню інноваційних структур(технопарків, інкубаторів тощо);

- створення конкурентоспроможних переробних виробництв;

- технологічне і технічне оновлення базових галузей економіки держави;

- впровадження високорентабельних інноваційно-інвестиційних проектів, реалізація яких може забезпечити якнайшвидшу віддачу і започаткувати прогресивні зміни в структурі виробництва й тенденціях його розвитку.

Основні напрями інновацій у сільське господарство показані на рис.З.

Аналіз інноваційних процесів у сільському господарстві свідчить, що вони можуть бути складними. Організаційно-управлінські інновації спрямовані насамперед на розробку і впровадження нових механізмів управління, створення оптимальної структури галузі, підгалузей і окремих господарств, ефективного контролю виконання управлінських рішень.

Технічні інновації спрямовані на вдосконалення наявних і створення нових технологій ведення сільськогосподарського виробництва або одержання нових високоврожайних сортів і елітних порід худоби.

Серед факторів, що впливають на формування інновацій, слід виділити такі: випереджаючий розвиток галузі на внутрішньому і зовнішньому ринках; пошук великих за обсягом інвестицій на тривалий час; забезпечення усіма видами ресурсів та їх економія; територіальне розміщення сільськогосподарських об'єктів; узгодження роботи між виконавцями; скорочення часу реалізації проектів; прискорення розвитку інших галузей економіки, у даному випадку машинобудівної, хімічної тощо; зміцнення економічної незалежності і безпеки; значна тривалість залучення капіталу; необхідність великих обсягів капіталовкладень; матеріале- та енергомісткість, контроль і реалізація управлінських рішень; економічна ефективність інноваційного проекту.

Рис.З. Основні напрями інновацій у сільське господарство.

Стратегія високотехнічного розвитку сільського господарства реалізується шляхом розв'язання таких завдань:

кардинального поліпшення фінансування науки як за рахунок бюджету, так і через залучення позабюджетних асигнувань;

зміцнення матеріально-технічної бази наукових установ;

стимулювання через податкові механізми процесів кооперації науки і виробництва;

впровадження регіональних механізмів підтримки інноваційної діяльності;

розвитку і поглиблення міжнародного співробітництва і інноваційній сфері;

удосконалення правових засад інноваційної діяльності й регулювання ринку інновацій в аграрній сфері через податкові, кредитні, страхові, митні та інші механізми непрямого впливу;

зміцнення кадрового потенціалу сфери інноваційної діяльності в аграрному секторі економіки;

здійснення заходів щодо інтеграції науки і виробництва, створення агротехнопарків, фінансово-промислових груп, горизонтальних і вертикальних холдингових компаній.

Реалізація наведених вище положень інноваційної аграрної політики України забезпечить засади для подолання інвестиційної кризи в аграрному секторі економіки, відновлення і накопичення капіталу, підвищення ефективності конкурентоспроможності виробництва сільськогосподарської продукції.

Перелік контрольних питань:

1. Розкрити суть інновацій та інноваційної діяльності підприємства.

2. Дати характеристику різних видів інноваційних процесів ( новин, нововведення). У чому полягає їх взаємодія?

3. Розглянути об'єкти і суб'єкти інноваційної діяльності. Охарактеризувати нормативно-правову базу інноваційної діяльності підприємств.

4. Пояснити, в чому суть науково-технічної діяльності підприємств.

5. Розкрити суть науково-технічного прогресу та обґрунтувати основні його риси в ринковій економіці.

6. Розкрити суть та основні завдання здійснення науково-технічної революції.

7. Розкрити сутність інноваційних процесів та привести характеристику їх класифікації.

8. Розкрити суть і мету інноваційної політики в Україні.

9. Охарактеризувати принципи державної інноваційної політики та назвати джерела фінансової підтримки інноваційної діяльності.

10. Розкрити суть категорій інноваційний „менеджмент" та „реінжиніринг".

11. Розглянути економічний ефект, як узагальнюючий показник економічної ефективності технічних нововведень.

12. Пояснити показники впливу нововведень організаційно-технічного характеру на результативність діяльності підприємства.

13. Розкрити зміст Концепції науково-технічного та інноваційного розвитку України.

14. Назвати пріоритетні напрями інноваційного розвитку у сфері виробництва.

Список літературних джерел:

1 .Закон України „Про інноваційну діяльність" від 4 липня 2002 року №40-ІУ.

2.Закон України „Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні" від 16 січня 2003 року № 433- IV.

3.Постанова Верховної Ради України „Про Концепцію науково-технологічного та інноваційного розвитку України" від 13 липня 1999 року № 916-Х IV.

4.Андрійчук В.Г.Економіка аграрних підприємств. - К.: ДЕУ, 1996. - С.483 - 513.

5.Волков О.И. Зкономика предприятия: Учебник. - Москва:ИНФРА - М. - 2000. - С. 344 - 363. 6.Економіка підприємства: Підручник/ за заг. ред. И.М.Петровича. - Львів: «Новий Світ -2000», 2004.-С.518-545.

7.Манів ЗО., Луцький І.М. Економіка підприємства: Навч. посіб.- К.: Знання, 2004.- С. 236 -262.

8..Покропивний С.Ф. Економіка підприємства. - К.: КНЕУ, 2000. - С.204 - 225.

9.Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Каравела, 2004.- С.215-232.

Поиск по сайту: