Бюджетні права в Україні, їхня характеристика

В економічній літературі широко застосовується термін „бюджетні права” для характеристики статусу органів державної влади й управління щодо бюджетного процесу. В цьому разі йдеться про права особливого змісту, що за юридичними властивостями відрізняються від прав, якими наділені суб’єкти інших галузей права (наприклад, цивільного). Ці особливості полягають у тому, що бюджетні права за юридичними характеристиками зближуються з обов’язками, значною мірою одночасно є і обов’язками (наприклад, право затверджувати бюджет, право розподіляти бюджетні кошти). Отже, в більшості випадків бюджетне право і обов’язок об’єднані в одному повноваженні, що відображає нерозривність прав і обов’язків суб’єктів бюджетного права.

Бюджетне право – це сукупність юридичних норм, що регулюють діяльність органів державної влади й управління щодо складання, розгляду, затвердження та виконання бюджету. Основу бюджетно-правового статусу державних органів влади і їхніх територіальних підрозділів становить право на самостійний бюджет. Бюджетно-правовий статус державних і місцевих органів влади узагальнено становить сукупність таких прав:

— право на власний бюджет;

— право на отримання бюджетних доходів і зарахування їх до складу цього бюджету;

— право на використання бюджетних коштів на потреби держави, місцевих органів влади за призначенням;

— право розподілу бюджетних доходів між бюджетами певної території;

— право утворення і використання в межах бюджету цільових або резервних фондів.

Отже, основними способами правового регулювання виступають:

— дозвіл – надання особам права на власні активні дії;

— заборона – покладання на осіб обов’язку утримуватися від вчинення дій певного роду;

— позитивне зобов’язування – покладання на осіб обов’язки до активної поведінки.

Наука бюджетного права виконує наступні функції: загальнотеоретичну, аналітичну, критичну, конструктивну і виховну.

Загальнотеоретична функція полягає в її призначенні сприяти розвитку юридичної науки і науки про суспільство, державу і економіку (наприклад, сприяти розвитку науки державного управління, загальної теорії фінансів).

Аналітична функція науки бюджетного права полягає в класифікації та систематизації діючих правових норм.

Значення критичної функції науки бюджетного права полягає у виявленні недоліків чинного законодавства та прогалин позитивного права у сфері фінансової діяльності, встановлення невідповідності правових норм реаліям економічної дійсності, завданням державного регулювання економіки та інтересам держави. У широкому сенсі слова ця функція спрямована на підвищення ефективності норм чинного законодавства.

Нарешті конструктивна функція науки бюджетного права сприяє утворенню нових норм і правових інститутів, а виховна – дисциплінує учасників бюджетного процесу.

Всі функції бюджетного права взаємозалежні і як би витікають одна з одної. Крім того, наука бюджетного права розвивається в рамках юридичної науки, тому тісно взаємопов’язана і активно використовує передові наукові досягнення теорії права і держави, фінансового, банківського, адміністративного, конституційного, цивільного, підприємницького права та інших галузей права.

Бюджетна ініціатива – це право членів законодавчого органу вносити зміни в представлений виконавчою владою проект бюджету. Користуються такими правами народні депутати, депутати місцевих рад і Президент України.

Бюджетні права органів державної влади та управління розподілені таким чином:

— Верховна Рада України як найвищий орган законодавчої влади ухвалює закони, в т. ч. із фінансових питань, приймає Основні напрями бюджетної політики на наступний бюджетний період, затверджує Державний бюджет України та вносить зміни до нього, здійснює контроль за його виконанням, визначає перелік податків і зборів, а також засади внутрішньої та зовнішньої політики України;

— Президент України як голова держави створює у межах коштів, передбачених Державним бюджетом, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби, підписує закони, ухвалені Верховною Радою, в т. ч. з фінансових питань має право вето щодо ухвалених Верховною Радою законів із подальшим їхнім поверненням на повторний розгляд у Верховну Раду.

Рахункова Палата Верховної Ради України здійснює:

— організацію і контроль за своєчасним виконанням дохідної та видаткової частин Державного бюджету України, за витрачанням бюджетних коштів, у т. ч. коштів державних цільових фондів за обсягами, структурою та їхнім цільовим призначенням;

— контроль за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргів України;

— визначення ефективності та доцільності використання державних коштів, валютних і кредитно-фінансових ресурсів.

Отже, Рахункова Палата Верховної Ради України виступає в ролі експертного органу Верховної Ради України, даючи відповідні висновки і рекомендації з питань фінансової діяльності органів управління.

Кабінет Міністрів України як найвищий орган виконавчої влади:

— забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики, політики у сферах праці та зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки, культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;

— організовує розробку проекту закону про Державний бюджет на відповідний рік і забезпечує його виконання;

— приймає рішення про використання коштів Резервного фонду Кабінету Міністрів України.

Міністерство фінансів як центральний орган виконавчої влади, підвідомчий Кабінету Міністрів України:

— складає проект Державного бюджету України;

— організовує виконання Державного бюджету України;

— проводить методичну роботу з питань бюджетного планування;

— розробляє стратегію щодо внутрішніх і зовнішніх запозичень держави, погашення та обслуговування державного боргу;

— контролює виконання Державного бюджету України, складає звіт про його виконання;

— розробляє пропозиції щодо удосконалення податкової політики тощо.

Державна фінансова інспекція України здійснює державний контроль за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, за станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів, а також розробляє пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у майбутньому.

Державна казначейська служба України здійснює:

— організацію касового виконання Державного бюджету України і місцевих бюджетів та контроль за цим процесом;

— управляє наявними коштами державного і місцевих бюджетів, у т. ч. в іноземній валюті, та коштами державних позабюджетних фондів у межах видатків, установлених на відповідний період;

— фінансує видатки Державного бюджету України і місцевих бюджетів;

— веде облік касового виконання державного і місцевих бюджетів та складає звіт про їхнє виконання;

— управляє державним внутрішнім та зовнішнім боргом відповідно до чинного законодавства;

— здійснює розподіл між Державним бюджетом України та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя відрахувань від загальнодержавних податків, зборів і платежів за нормативами, затвердженими Верховною Радою України;

— розробляє нормативно-методичні документи з питань бухгалтерського обліку, звітності та організації виконання бюджетів усіх рівнів, які є обов’язковими для всіх підприємств, установ і організацій, що використовують бюджетні кошти.

Державна податкова служба здійснює:

— контроль за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів;

— розробку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства, приймає нормативні акти і методичні рекомендації з питань оподаткування;

— проводить роз’яснювальну роботу серед платників податків з питань оподаткування;

— здійснює попередження та розкриття злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування.

Органи місцевого самоврядування:

— самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети;

— самостійно розпоряджаються коштами місцевих бюджетів, визначають напрямки їхнього використання;

— використовують вільні бюджетні кошти, додатково отримані в процесі виконання місцевих бюджетів;

— мають право випускати місцеві позики, лотереї та цінні папери, а також отримувати кредити в банківських установах;

— можуть бути гарантами при наданні кредитів підприємствам і установам, що належать до комунальної власності.

Правове призначення та функціонування бюджету полягає в тому, що він надає органам влади, які його затверджують, можливість вищого постійного керівництва в галузі фінансової діяльності держави та місцевого самоврядування, контролю виконавчих і розпорядчих органів влади, які складають і виконують бюджет.

Бюджетна класифікація

Бюджетна класифікація – це єдине систематизоване згрупування доходів, видатків, кредитування, фінансування бюджету, боргу відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів. Таке групування проводиться за однорідними ознаками з чіткою системою розташування і присвоєння окремим підрозділам бюджету певних найменувань й порядкових номерів, що дає змогу одержати необхідні уявлення про структуру бюджету, джерела його доходів, склад платників, цільове призначення бюджетного асигнування тощо.

Бюджетна класифікація застосовується для здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, проведення необхідного аналізу в розрізі доходів, а також організаційних, функціональних та економічних категорій видатків, забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників. Бюджетна класифікація сприяє реалізації принципу єдності при регулюванні бюджетної діяльності, забезпечує єдину базу щодо систематизації показників доходів, видатків, фінансування, боргу для всіх бюджетів, що формують бюджетну систему України. Тобто, бюджетна класифікація є систематизованим вичерпним групуванням за певними ознаками доходів, видатків, фінансування бюджету, державного боргу, які розташовані та закодовані у певному порядку.

Бюджетна класифікація використовується для складання і виконання державного та місцевих бюджетів, звітування про їхнє виконання, здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, проведення фінансового аналізу відповідно до доходів, організаційних, функціональних та економічних категорій видатків, кредитування, фінансування і боргу, а також для забезпечення загальнодержавної та міжнародної порівнянності бюджетних показників.

Бюджетна класифікація є обов’язковою для застосування всіма учасниками бюджетного процесу в межах бюджетних повноважень. Міністерство фінансів затверджує бюджетну класифікацію, зміни до неї та інформує про це Верховну Раду України. Згідно Бюджетного кодексу України бюджетна класифікація має такі складові:

— класифікація доходів бюджету;

— класифікація видатків і кредитування бюджету;

— класифікація фінансування бюджету;

— класифікація боргу.

Доходи бюджету класифікуються за такими розділами:

— податкові надходження;

— неподаткові надходження;

— доходи від операцій з капіталом;

— трансферти.

Податковими надходженнями визнаються встановлені Податковим кодексом України загальнодержавні податки і збори (обов’язкові платежі) та місцеві податки і збори (обов’язкові платежі), їх групування наведено у табл. 4.3.

Таблиця 4.3

Податкові надходження до бюджету згідно
бюджетної класифікації

Неподатковими надходженнями визнаються: доходи від власності та підприємницької діяльності; адміністративні збори і платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності; надходження від штрафів і фінансових санкцій; інші неподаткові надходження та інші, їх групування наведено у табл. 4.4.

Таблиця 4.4

Неподаткові надходження до бюджету згідно
бюджетної класифікації

Доходи від операцій з капіталом охоплюють надходження від: продажу основного капіталу; реалізації державних запасів товарів; продажу землі та нематеріальних активів тощо їх групування наведено у табл. 4.5.

Таблиця 4.5

Доходи від операцій з капіталом до бюджету згідно
бюджетної класифікації

Трансферти – це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній і безповоротній основі, їх групування наведено у табл. 4.6.

Таблиця 4.6

Поиск по сайту: