Кількість населення Польщі по воєводствах за 2008 р

Просторово туризм залежить від можливостей ночівлі (табл. 1.2.). Найбільше забезпечені спальними місцями північні приморські райони, на які припадає 34% всієї кількості. Ці райони належать до групи ІІІ (13,4–19,6%). Проміжна група ІІ (7,2–13,4 %) охоплює Малопольське, Нижньосілезьке та Вармінсько-Мазурське воєводства, що належать до знаменитх польських районів туризму – Судет та Поозер’я. Сюди увійшла й «мекка» для туристів, колишня столиця – м. Краків. Решта 11 воєводств мають найменше місць для ночівлі – це група І (1,0–7,2%). Точніше забезпеченість теренів ліжко-місцями відображають питомі показники. У табл. 4 відображено співвідношення ліжко-місць до площі воєводств.

Таблиця 1.2.

Нічліжні місця для туристів по воєводствах РП в 2008 р.

Таблиця 1.3.

Нічліжні місця для туристів РП у 2008 р. на 10 км²

Як бачимо, стосовно площі найліпше забезпечені ліжко-місцями для туристів Західнопоморське, Поморське та Малопольське воєводства (група ІІІ), середньо – Сілезьке та Нижньосілезьке (група ІІ), найгірше – решта 11 воєводств (група І).

Нерівномірніше розміщення місця для ночівлі туристів у РП щодо населення (табл. 1.5.).

Таблиця 1.4.

Нічліжні місця для туристів РП на 10 тис. осіб у 2008 р.

Як видно з табл. 1.5., через нерівномірність питомого показника по воєводствах тут виділяємо аж п’ять груп: 59–143 (група І), 183–206 (група ІІ), 333 (група ІІІ), 443 (група ІV) і 752 ліжко-місць на 10 тис. мешканців (група V). Отже, найліпше забезпечені нічліжними місцями стосовно жителів Західнопоморський, Поморський і Вармінсько-Мазурський туркомплекси, тобто Прибалтика та Північно-Східне Поозер’я. Водночас є проблема дуже нерівномірного розміщення нічліжних місць для туристів стосовно мешканців. Її треба вирішити шляхом будівництва нових готелів, мотелів, турбаз, туртаборів, кемпінгів тощо.

Отже, у Польщі головні туристичні райони мають чіткий зональний характер. Окрім них, існують туристичні комплекси адмістративно-територіальних регіонів (воєводств, повітів, гмін і населених пунктів).

Висновок до розділу 1

Польща відома як центр міжнародного туризму. Світовими курортами і центрами культурної спадщини є Сопот, Зелена-Ґура, Бельсько-Бяла, Краків, Варшава, Ґданськ. Історично пов’язана із західноєвропейською культурою, Польща – країна своєрідна і екзотична.

Крупні міста межують з мальовничими глухими місцями; тут є піщані пляжі і лісові озера, високогірні турбази і комфортабельні курорти. Польща пишається своїми численними історичними визначними пам’ятками і пам’ятниками. Не меншою мірою туристів привертає різноманітність культурних заходів, що нерідко користуються визнанням і популярністю в світі, міжнародний конкурс піаністів, що наприклад проводиться у Варшаві, імені Шопена або фестиваль сучасної музики "Варшавська осінь".

У 1989 р. розпочався сучасний етап розвитку туристичної індустрії в Польщі. Після руйнування старої системи пришвидшились темпи її розвитку. У 1990 р. засновано Польську туристичну палату, що представляє інтереси своїх членів, які працюють у галузі туризму. Великий вплив на процес розвитку туріндустрії в Польщі мало скасування віз до багатьох європейських держав для громадян Польщі.

У 1997 р. за допомогою експертів ЄС розпочато перший етап реалізації Програми розвитку національного турпродукту в 5 напрямах: бізнес-туризм, міський культурний туризм, сільський туризм, спеціалізований туризм, прикордонно-транзитний туризм. У вересні 1997 р. сейм ухвалив закон «Про туристичні послуги», що повністю відповідає нормам європейського права. У 1999 р. було створено Польську туристичну організацію, основними завданнями якої є створення позитивного іміджу польського туристичного продукту в державі і за її межами, розвиток інформаційної мережі та участь у розробці програм розвитку туріндустрії та модернізації її інфраструктури. Визначальною подією для подальшого розвитку Польщі та її туристичної галузі став її вступ до ЄС.

Поиск по сайту: