Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Природні умови та ресурси території



ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………………..4

РОЗДІЛ 1.Характеристика туристичної індустрії Польщі …………....6

1.1. Географічне положення……………………...………………………………………6

1.2. Природні умови та ресурси території …………………………………………..…11

1.3. Суспільно-географічна характеристика країни…………………………………...12

1.4.Туристично-рекреаційні ресурси країни та їх значення для розвитку туризму…………………………………………………………………………………...16

1.5. Галузева та територіальна структура туристичної індустрії держави та її сучасний стан…………………………………………………………………………….20

Висновок до розділу 1……………………………………………………………36

Розділ 2. Державна політика в галузі туризму та перспективи розвитку туристичної індустрії……………………………………..……….37

2.1.Основні проблеми розвитку туристичної індустрії країни……………………….37

2.2. Перспективні напрями розвитку туристичної індустрії та державна політика в галузі туризму………………………………………………………………………...….39

ВИСНОВОК до розділу 2 …………………………………….……………………..41

висновок……………………………………………………………………………...42

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………………...43

ДОДАТОК А……………………………………………………………………………..45

ДОДАТОК Б……………………………………………………………………………...46

ДОДАТОК В……………………………………………………………………………..47

ДОДАТОК Г……………………………………………………………………………...48

Додаток д……………………………………………………………………………..49

Додаток е……………………………………………………………………………...50

 

 

ВСТУП

 

Сучасна індустрія туризму − одна з найбільш швидко прогресуючих галузей світового господарства і розглядається і як самостійний вид економічної діяльності, і як міжгалузевий комплекс.

Більше того, на початку XXI ст. туризм за обсягами доходу справедливо посів третє місце серед провідних галузей світової економіки. За результатами 2001 року, туристична галузь утворила 12 % світового внутрішнього продукту і поглинула більше 11 % витрат споживачів.

В багатьох країнах і регіонах туризм є основним джерелом прибутків. За чисельністю працівників індустрія туризму також стала однією з найбільших у світі − в ній зайнято понад 260 млн. чол., тобто кожний 10-й працюючий. Надходження з туристичних подорожей у світовому масштабі становлять понад 500 млрд. доларів США щорічно. Найбільші прибутки отримують країни Західної Європи та США.

Згідно з прогнозами експертів Всесвітньої туристичної організації (ВТО), на початку XXI ст. обсяги міжнародного туризму зростатимуть щороку в середньому на 4 %. Хоча за 2001 рік кількість туристів досягла рекордної цифри − біля 700 млн. чол., збільшившись більше ніж на 7 %, в зв'язку з подіями 11 вересня в США щорічні темпи зростання зменшаться. Очікується зростання туристичного руху у світі з 700 млн. туристів щорічно до 937 млн. у 2010 році, за рахунок чого передбачається збільшення доходів до 1100 млрд. доларів США. Якщо ж до результатів міжнародного туризму додати ще й обсяги внутрішнього туризму, то показники зростуть принаймні вдвічі.

Туризм є вагомим джерелом створення робочих місць, і, за прогнозами, впродовж наступних п'яти років у світі створюватиметься 2500 нових робочих місць щодня. Це одна з небагатьох галузей економіки, де залучення нових технологій не призводить до скорочення працюючого персоналу. Це має важливе значення, оскільки, поглинаючи більше робочої сили, туризм зменшує соціальну напругу в суспільстві. Крім того, світовий досвід показує, що індустрію туризму можна розвивати і в період економічних криз, що має важливе значення для країн Східної Європи.

Актуальність: на сьогоднішній день туризм став явищем, що увійшло у повсякденне життя майже третини населення планети, тому дослідження туристичного потенціалу кожної країни є вкрай важливим й актуальним.

Об'єктом дослідженняє туристичний потенціал Польщі

Предметом дослідження туристично-країнознавчі ресурси даної країни

Мета:дослідити туристично-країнознавчий потенціал Польщі

Завдання:

− дати загальну характеристику країни;

− визначити характерні риси туристичної індустрії Польщі;

− охарактеризувати державну політику в галузі туризму та перспективи розвитку туристичної індустрії.

Структура дослідження: робота складається із вступу, трьох розділів, висновку, списку використаної літератури.

 

 


РОЗДІЛ 1. Характеристика туристичної індустрії Польщі

Географічне положення

Польща, Республіка Польща [3, с. 78], Річ Посполита Польська (пол. Polska, Rzeczpospolita Polska) − держава у Центральній Європі, унітарна парламентська республіка, що має в своєму складі 16 воєводств. Польща має державний кордон з сімома країнами Європи: на північному сході вона межує з Росією (Калінінградська область) та Литвою, на сході − з Білоруссю та Україною, на півдні − з Чехією та Словаччиною, на заході − з Німеччиною. На півночі Польща омивається водами Балтійського моря. Столицею Польщі є місто Варшава.

Площа Польщі становить 312 679 км², населення становить близько 38 млн осіб, вона є дев'ятою державою Європи за площею та восьмою за населенням. Близько 61% населення проживає у містах, найбільшими серед яких є Варшава, Краків, Лодзь, Вроцлав та Познань [5, с. 90]. Офіційною мовою є польська.

Польща − індустріально-аграрна країна. Основою польської економіки є промисловість, а саме машинобудівна, металургійна, гірнича та хімічна промисловість. Вагому роль відіграє й сільське господарство: країна є великим виробником картоплі та пшениці, розвинене свинарство, птахівництво та скотарство. Грошовою одиницею є злотий.

Польська держава виникла наприкінці І тисячоліття н. е. В 1569 році в місті Любліні укладається угода, результатом якої є об'єднання Польського королівства та Великого Князівства Литовського в єдину державу — Річ Посполиту. Об'єднана держава проіснувала до кінця XVIII століття, коли землі Речі Посполитої були розділені між Росією, Австрією та Пруссією. До 1918 року польські землі входили до складу Росії, Австро-Угорщини та Німеччини. Після закінчення Першої світової війни Польщу проголошено незалежною державою. Офіційною датою проголошення незалежності вважається 11 листопада 1918 року.

Польща є членом багатьох міжнародних організацій, зокрема ООН, МВФ, Європейського союзу, НАТО, ОБСЄ, Ради Європи тощо.

Близько 3/4 площі країни займають низовини (г.ч. на півночі і заході). На півночі − Балтійська гряда (вис. до 329 м). На півдні і південному сході вони змінюються Сілезько-Малопольським підняттям з невисокими (до 600 м) Свентокшиськими горами і в основному плоскою Люблінською височиною. Вздовж південних кордонів простягаються гори Судети (вис. до 1602 м, г. Снєжка) і Карпати (вис. до 2499 м, г. Риси в масиві Татри) з передовою грядою Зах. і Сх. Бескид. Судети, розташовані вздовж кордону Польщі і Чехії, являють собою ряд невисоких гір (до 1520 м). Поблизу міст Валбжих і Клодзко в цих горах знаходиться Нижньосілезький кам'яновугільний басейн. На схід від Моравських Воріт (пониззя між Судетами і Карпатами) розташовані Карпати. Ці гори загалом вище Судет; в районі Високих Татр їх максимальна висота 2499 м. Тільки Високі Татри в Польщі мають гострі гірські піки, глибокі ущелини і льодовикові форми рельєфу в гребеневій зоні. Більш низькі ланцюги Карпат, звані Бескидами, мають округлі форми і в значній частині покриті лісами. Північніше за ланцюг гір виділяються Сілезія і Мала Польща. Обидва райони мають горбистий рельєф. У Верхній Сілезії розташований один з найбільших у Європі кам'яновугільних басейнів [15, c. 78].

Велику частину центральної Польщі займають переважно лугові Великопольсько-Куявська і Мазовецько-Підляська низовини.

Північніше Великої Польщі і Мазовії лежать Поморське і Мазурське поозер'я. Як і для всієї південно-східної Прибалтики, для півночі Польщі характерний рельєф, який сформувався в льодовиковий період. Величезні льодовикові язики наповзали на цю рівнину зі Скандинавії протягом довгого часу майже мільйона років. Після того як вони розтали, залишився товстий шар глини, піску і гравію, який тягнувся від балтійського побережжя далеко на південь і повністю знищив сліди дольодовикового ландшафту.

У кінці льодовикового періоду ріки, що утворилися від талої води, потекли до Балтійського моря через територію Центральної Польщі по широких заболочених долинах. Вони добре простежуються на рівнині. У одній з таких льодовикових долин зараз течуть ріки Буг і Вісла, а в іншій − Варта і Одра.

На півночі від льодовикових долин утворилися горбисті гряди широтного простягання − морени. Найбільш відомий морений пояс Балтійської гряди, який тягнеться на півночі від Берліна, Познані і Варшави. Ця моренна гряда підіймається до висоти 300 м над р.м. В моренній зоні багато озер. Великі озера − Снярдви і Мамри в Мазурському поозер'ї.

Густа річкова мережа. Гол. ріки − Вісла з притоками Сян, Вепш і Буг (Західний Буг), і Одра (Одер). Багато озер. Балтійське море утворює біля побережжя Польщі Щецинську, Гданську і Віслінську затоки; там розташовані головні порти країни − Гданськ, Гдиня і Щецин.

Річки

Найдовша річка країни − Вісла довжиною 1030 км; Одер, яка є складовою частиною західного кордону Польщі − 854 км. Значні ріки країни: Варта − 808 км (притока Одри), і Буг і Сян (притока Вісли) 772 і 443 км, відповідно. Вісла та Одер впадають у Балтійське море, як і численні малі річки в Померанії. Лина і Анграпа впадають в Преголя, а Чарна-Ханьча − в Німан, які несуть свої води до Балтійського моря. Хоча переважна більшість рік в Польщі, течуть у напрямку до Балтійського моря, натомість в польських Бескидах беруть свій початок верхні притоки річки Орава, яка впадає в Ваг і несе потім свої води до Дунаю і в Чорне море. На краю Східних Бескидів беруть свій початок потоки, які впадають в Дністер басейну Чорного моря.

Річки Польщі, використовувалися з давніх часів для навігації, вікінги плавали по Віслі та Одеру в човнах. У середньовіччі і на початку Нового часу, коли Річ Посполита була житницею Європи, відвантаження зерна та іншої сільськогосподарської продукції вниз по Віслі до Гданська і далі в Західну Європу мало велике значення для цих територій.

Озера

Озера Польщі за походження − льодовикові (здебільшого, окрім гірських) та розташовані в основному в північній частині країни, згрупованих у районах, так званих озерних краях. В Польщі налічується майже десять тисяч закритих водойм, що охоплюють більше 1 га (2,47 акри) кожне. Польща відноситься до країн з великою кількістю озер (на одиницю площі). У Європі лише Фінляндія має більшу щільність озер. Найбільші озера (з площею понад 100 квадратних кілометрів): Снярдви і Мамри в Мазурії, а також Лебсько та Дравсько в Померанії. На додаток до цих озер є цілі озерні краї (у Вармінсько-Мазурському, Поморському, Любуському, Великопольському воєводствах), існує також велика кількість гірських озер в Татрах, наприклад Морське Око. Озеро з найбільшою глибиною (понад 100 метрів) − озеро Ханьча в Вігри озерному краї, на схід від Мазурії в Підляському воєводстві.

Здавна народності, що населяли Польщу обживали озера, використовуючи їх в народному господарстві та з захисною метою. Серед перших таких археологічних знахідок є поселення в Великопольському озерному краї. В будинках на озерах в Біскупіне мешкали більш ніж тисячу жителів, вони були датовані VII ст. до н. е. й належали народностям Лужицької культури. Предки сьогоднішніх поляків, будували свої перші фортеці на островах в навколишніх озерах. Так, легендарний князь Попель нібито заклав залогу Крушвіца на озері Ґорло. Перший історично зафіксований правитель Польщі, князь Мешко I, заклав й мешкав в палаці на острові на річці Варта поблизу Познані [11, c. 145].

Клімат

Клімат країни помірний, перехідний від морського до континентального.

У верхній частині Судетів та Карпат спостерігаються ознаки гірського клімату. Влітку середня температура становить +17 °С на узбережжі до 19,3 °С в Нижній Сілезії і в безпосередній близькості від Тарнува. У зиму, приблизно від 0 °С Свіноуйсьце; −1 °С в Сілезькій низовині, воєводстві Любуському та балтійському узбережжі; −3 °С у Варшаві; нижче −5 градусів в регіоні Сувалки. Середньорічна температура коливається від більш 9 °С в безпосередній близькості від Вроцлава, Легниці і Зелена Гура до 6 °С в регіоні Сувалки.

Річна кількість опадів становить близько 600 мм, найнижча близько 500 мм відмічена на Куяви, яка пов'язана з розташуванням цій місцевості значної кількості озер, а за винятком найвищих гірських місцин, було відмічено в середній частині узбережжя і на Сілезькій височині — близько 750–800 мм опадів на рік. Вегетаційний період триває в середньому 180–190 днів на північному сході країни і до 235 днів в районі Слубіце, Ґлоґау і Вроцлава.

Число днів зі сніговим покривом змінюється і збільшується в міру пересування на схід країни. На Щецинській низовині, Любуських землях і Нижній Сілезії сніговий покрив лежить менш ніж 40 днів на рік, в центрі Польщі близько 60 днів, а в районі Сувалки більше 100 днів. Спекотні дні з максимальною температурою вище 25 °С спостерігаються не часто в період з квітня по вересень, іноді в жовтні.

 

Природні умови та ресурси території

Польща − рівнинна країна. Її територія нахилена з півдня на північ. Середня висота над рівнем моря − 173 м. 97 % площі країни займає рівнина, яку іноді називають Польською, або Середньоєвропейською, більша її частина − низовинна. Гірські території країни розташовані на півдні та південному заході − це гори Карпати (Татри) й Судети. Найвища точка польських Карпат і Польщі − гора Риси (2499 м) знаходиться в Татрах. В Судетах найвищою є гора Сожка (1602 м) в масиві Карконоше.

Морські береги Польщі розчленовані слабо. Існує дві бухти − Гданська та Поморська, сприятливі для стояння кораблів.

Практично вся територія Польщі (99,7%) належить до басейну Балтійського моря. Це, перш за все, басейн Вісли та Одри. У Польщі нараховується близько 9300 озер, що займають близько 1 % території країни.

Клімат Польщі помірно-континентальний. Для нього характерними є часті зміни погоди і значні коливання тривалості пір року в різні роки.

Серед земельних ресурсів основними є грунтові. У Польщі переважають підзолисті й бурі лісові грунти, степові чорноземи складають лише 1%.

Лісистість Польщі − 28%. В структурі лісів виділяються бори, груди та вільхові ліси. Переважають бори, чи хвойні ліси, або мішані перевагою хвойних − 78%.

Польща належить до країн Європи, які багаті на енергетичну сировину, передусім вугілля. Його запаси становлять 65 млрд. т. Вони зосереджені у трьох басейнах: Верхньосілезькому, Нижньосілезькому та Люблінському. Запаси бурого вугілля значно менші − 14 млрд. т. Вони розміщені у центральній та південно-західній Польщі. Запаси нафти і газу невеликі і зосереджені у Західно-Польському та Прикарпатському нафтоносних басейнах. Головні газоносні площі розташовані у Малопольському, Підкарпатському і Великопольському воєводствах.

Серед інших видів корисних копалин слід ще назвати мідні руди та сірку. Мідні поклади розташовані у Нижній Сілезії, його запаси -3,4 млрд. т. Поклади сірки у Польщі є одними із найбагатших у світі (0,8 млрд. т). воєводствах.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.