Основні поняття та терміни. Ікони — у перекладі з грецької “зображення, образ” – зображення Ісуса Христа

Ікони — у перекладі з грецької “зображення, образ” – зображення Ісуса Христа, Богоматері, святих, подій Святого Письма. Ікони творили за певними правилами – канонами, які не можна було змінювати. У цьому одна з головних відмінностей ікони від картини.

Молитва – усталений текст, який промовляється віруючими при звертанні до Бога, Ісуса Христа, Святого Духа, Пресвятої Богородиці, святих. Спілкування людини з Богом.

Оранта – ікона Богоматері, котра молиться, звівши руки вгору.

Мозаїка – техніка прикрашення підлоги та стін, за якою на цементну основу у визначеному порядку викладаються невеликі кольорові шматочки каменю або скла – смальти.

Фреска – картина, намальована спеціальними фарбами на сирому тиньку.

Книжкові мініатюри – ілюстрації, якими оздоблювали рукописні книги.

Панікадило – люстра у православному храмі з багатьма свічками або лампадами.

Фібула –металева застібка одягу, яка є одночасно прикрасою.

Основний виклад

Будівництво фортець і міських укріплень

· Для давньої Русі характерними були дерев’яні та земляні оборонні укріплення.

· Такі укріплення надійністю не поступалися кам’яним, їх було важко зруйнувати і легко полагодити.

· Головною частиною міських фортець за тих часів були зруби – городні.

· Всередині їх засипали землею, а з боків скріплювали земляними укосами з допоміжними зрубами.

· Для надання укосу більшої стрімкості його іноді укріплювали зі зовнішнього боку сирцевою кладкою.

· Власне, укоси й утворювали земляні вали. Неприступності укріпленням надавали та рови.

· Зразком давньоруських оборонних укріплень, що збереглися до наших днів, можуть служити вали Білгорода (нині село Білгородка Київської області) – могутньої фортеці, закладеної Володимиром Великим.

· Кільце міських укріплень мало кілька воріт. Ворота розміщували в дерев’яних вежах або між двома вежами.

· Надворотні вежі іноді були кам’яними (Софійські ворота «міста Володимира» в Києві), в особливих випадках над брамами будувалися відворотні церкви.

· Перед воротами через рови були перекинуті дерев’яні мости (Овруч), що іноді підіймалися спеціальними пристроями.

Забудова міст

· Великі міста складалися переважно із трьох частин. Перша – це дитинець, найстаріша частина міста, фортеця, укріплена стінами, валами й ровами.

· Дитинець міста споруджали на погорбі, тому за давніх часів його ще називали Горою.

· На дитинці, або Горі споруджали князівські та боярські двори, найважливіші церкви та собори.

· Розміри дитинця були різними: від 10 гектарів у найбільших містах (Києві, Переяславі) до 0,5–1 гектара у менш важливих центрах.

· Другу частину міста становив окольний "город" (інша назва – поділ).

Поиск по сайту: