Німецька історична школа

Німецька істори́чна шко́ла еконо́міки — це науковий підхід до економічної теорії та практики, що виник у 19 столітті в Німеччині й користувався найбільшою популярністю понад століття.

Послідовники цього підходу стверджують, що основним джерелом знань про людські вчинки та економічні явища є історія. Тобто, не логіка й математика, а лише історичні дослідження можуть бути корисними в економіці. Вони недооцінюють математичне моделювання й економічні теореми.

Більшість послідовників цієї школи були соціалістами за політичними переконаннями.

Найбільш відомими представниками цієї школи є Фрідріх Ліст, Карл Бюхер, Густав Шмоллер, Вернер Зомбарт і Вільгельм Рошер.

Кейнсіанство.

Кейнсіанство — у економічній теорії 20 століття — одна з чільних макроекономічних шкіл, закладених Джоном Кейнсом. Започаткована працею «Загальна теорія зайнятості, відсотків і грошей»

Кейнсіанство зайняло провідне місце в політекономії в багатьох країнах розвинутого капіталізму, особливо у США та Англії, і три­валий час зберігало свої позиції. Послідовники Кейнса висунули три проблеми, які мають відносно самостійний характер: проблему ди­намічної рівноваги, проблему тривалих відхилень від стану динамі­чної рівноваги та проблему короткотривалих відхилень, або цикліч­них коливань. Теорії, що виникли як результат дальшого розвитку теорії Кейнса, називають неокейнсіанством.

Класична політична економія.

Класична економічна теорія — напрям в економічній теорії, заснований А.Смітом, розвинений Т.Мальтусом, Д.Рикардо, Д.С. Міллем та А. Пігу. У класичній економічній теорії економіка здатна до саморегулювання і повного використання своїх ресурсів, а будь-яке виробництво організовується для того, щоб збільшити споживання.

Монетаризм.

Монетари́зм — економічна теорія, за якою кількість грошей в обігу є визначальним фактором формування господарської кон'юнктури та існує прямий зв'язок між зміною маси грошей в обігу та величиною валового й національного продуктів. Започаткував теорію монетаризму Мілтон Фрідман, назву новій економічній теорії дав Карл Бруннер

Промисловий переворот.

Промисловий переворот - перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного до великого машинного фабрично-заводського виробництва,впровадження у виробництво транспорт робочих машин і механізмів,які замінили ручну працю людей,парових двигунів,ств самостійної машинобудівної галузі, який розпочалася в Англії у другій половині 18ст впродовж 19ст. поширився на інші країни Європи, США та Японію.

Великі географічні відкриття.

Епоха великих географічних відкриттів — період в історії людства, що розпочався у XV столітті і тривав до XVII століття, в ході якого європейці відкривали нові землі і морські маршрути до Африки, Америки, Азії та Океанії в пошуках нових торгових партнерів та джерел товарів, які користувалися великим попитом у Європі. Історики зазвичай співвідносять 'Великі географічні відкриття'^[1][2] з першопроходницькими далекими морськими подорожами португальських та іспанських мандрівників у пошуках альтернативних торгових шляхів(англ.)укр. у «Індії» за золотом, сріблом і прянощами^.

Революція цін.

Революція цін — процес значного підвищення товарних цін внаслідок падіння вартості благородних металів, що виконують функцію загального еквівалента (грошей)

Рейганоміка.

Рейгано́міка (англ. Reaganomics) — державна економічна політика аме­риканського уряду Р. Рейгана (звідси — назва) в 1981—1988 роках для по­долання економічної кризи 1980—1982 років та її наслідків шляхом запро­вадження системи ре­форм і заходів, серед яких були: відмова від кейнсі­анських принципів державного регулювання економіки, які перестали себе виправдовувати, та повернення до економічних концепцій неокон­серватизму та неолібералізму (монетаризму)

Тетчеризм.

Тетчеризм — політика консервативного правління Великої Британії на чолі з Маргарет Тетчер (1979—1990), що супроводжувалась приватизацією національних підприємств, монетаризмом у фінансово-економічній сфері, зменшенням фінансування освіти й охорони здоров'я. Політика тетчеризму тісно пов'язана з соціально-економічними поняттями та категоріями неолібералізму та "шокової терапії". Поняття "тетчеризм", як і "рейганоміка", увійшло до світової економічної літератури, відображаючи нове розуміння економічної політики (у межах неолібералізму — це концепція в економічній науці і практиці управління господарською діяльністю, прихильники якої обстоюють принципи саморегулюван ня, вільного від надлишкової регламентації). Запропонована нова економічна програма М. Тетчер базувалась на теорії економічного лібералізму і його сучасної модифікації — монетаризму.

Поиск по сайту: