криміналістична методика це: система наукових положень і застосування розроблених на їх основі рекомендацій по організації і плануванню розкриття, розслідування і попередження злочинів з урахуванням особливостей кожного з них та суворого дотримання законності;
злочин– суспільно винне небезпечне діяння (дія або бездіяльність) за яке законом встановлена кримінальна відповідальність;
злочинна діяльність – це ретельно продумана і організована протиправна дія вчинена фізичною осудною особою, або групою осіб, що досягла визначеного кримінальним законом віку і нормативно описана у кримінальному кодексі.
механізм злочину – складна динамічна система, що визначає злочинну діяльність;
доказ – фактичні дані, на основі яких у встановленому законом порядку органи дізнання, слідчий, суд установлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка скоїла це діяння, та ін. обставини, що мають значення для вирішення справи;
речовий доказ – матеріальний слід злочину або злочинця, носій певної криміналістично значимої інформації;
розкриття злочину – відповідно до досудового слідства у криміналістичному розумінні це певний структурний стан даних про злочин що розслідується в ході слідчої дії;
розслідування злочину – стадія кримінального процесу, що здійснюється у формі дізнання та досудового слідства;
попередження злочину– спеціальні заходи правоохоронних органів по недопущенню або припиненню злочинних зазіхань;
криміналістична діяльність– антагоністична злочинній діяльності і поділяється на види в залежності від специфіки завдань, що стоять перед нею у боротьбі зі злочинністю: розкриття, розслідування, судовий розгляд кримінальних справ, експертна діяльність, ОРД, науково-педагогічна діяльність, профілактика злочинності;
місце злочину – ділянка місцевості або приміщення, де був скоєний злочин;
алгоритм ( від араб. імені узбецького математика аль-Хорезмі) – сукупність дій (правил) для розв’язання певної задачі, поставленої перед слідчим або експертом;
алібі (лат. alibi – в іншому місці) – доказневинності особи в злочині, оскільки вона в момент вчинення перебувала в іншому місці;
„гарячі сліди” – це система невідкладних прийомів і методів слідчого і оперативного характеру в ситуаціях заснованих на використанні інформації про сліди злочинця, що дозволяє за короткий проміжок часу встановити , розшукати і затримати злочинця;
„злодій у законі” – ( жарг.) первісне значення – приналежність до одного з основних злочинних „кланів”; злочинний „авторитет”, рецидивіст, тримач злодійського „общака”, додержується злодійських звичаїв і традицій: не мати сім’ю, не володіти нерухомим майном, не працювати і не служити в армії, а головне не мати зв’язків з правоохоронними органами;
контрабанда ( італ. contrabando, від contra - проти і bando - урядовий указ) – незаконне переміщення товарів і ін. цінностей через державний кордон держави.
ОРД ( оперативно-розшукова діяльність)це: система розвідувальних і пошукових заходів, що виконуються спецорганами за допомогою негласних засобів і методів, спрямованих на попередження і розкриття злочинів;
оперативне спостереження це: негласні оперативно розшукові заходи (ОРЗ), що відбуваються у прихованому спостереженні за об’єктами, які замишляють або здійснюють злочин. Проводяться за допомогою техн. засобів і візуально;
поліграф (від гр. πολύς – багато + графо - пишу) - багатоканальнийосцилограф для одночасного запису різних функцій організму. Прилад реєструє емоційний стан людини при дії на неї словесним подразником. Синоніми: „лай-детектор”, „детектор брехні”, „викривач брехні” і т. ін. Останнім часом використовується у ОРД;
рецидив – повторне вчинення злочину особою, яка раніше відбувала покарання за такий же або інший злочин, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність винної особи;
слідчо-оперативна група ( СОГ )-постійно діюча або спеціально створена на добу група співробітників ОВС, які виїздять для ОМП і розкриття злочинів на протязі чергування;
місце події - ділянка місцевості або приміщення, де були виявлені сліди події. М.п. може співпадати з м.з., якщо сліди злочину виявлені там же, де був вчинений злочин;
уліка – непрямий доказ, що встановлює проміжні доказові факти.
Примітка: решта слів і термінів, які не ввійшли до цього переліку, студент повинен самостійно дописати за алфавітним принципом, у свій термінологічний словник, користуючись при цьому лекційним матеріалом та довідковою літературою.