Психічний розвиток дітей різної статі.З раннього віку поведінка дітей дуже швидко диференціюється відповідно до статі. Статеві відмін-
Тема 2 89
ності виявляються вже в однорічних дітей у моторній сфері. Хлопчики більше часу витрачають на оволодіння видами діяльності, які супроводжуються проявами грубої моторики, а дівчатка - тонкої. Хлопчики з більш раннім дозріванням переважають однолітків фізичною силою, сприймаються як більш маскулінні та отримують переваги у привілеях, мірі відповідальності, характері завдань, що властиві для хлопчиків старшого віку. Для дівчаток темп дозрівання не має таких очевидних наслідків. Дослідження показують, що дівчатка з більш пізнім дозріванням займали провідні позиції в школі та оцінювались як більш врівноважені, соціабельні, товариські, схільні до лідерства та експресивні.
Інтелект.Інтелектуальні здібності більш диференційовані та автономні у чоловіків. Однак деякі авторитетні дослідники, як-от Н. Айзенк, Р. Пломін та Т. Фокс, спростовують це та стверджують, що, за їхніми даними, фактор статі зумовлює не більш ніж 5 % від загальної дисперсії показників інтелекту і тільки один процент у параметрах вербальних здібностей.
Мовні здібності.У жінок вищі показники словникового запасу, мовної активності та ясності мови (дівчата-підлітки чіткіше вимовляють звуки).
Особистісні риси.Серед чоловіків більше екстравертів, психотич-ність теж більше властива чоловікам (дослідження Айзенка).
Академічна успішність.Психологічні дослідження в різних країнах показують тенденцію до вищої академічної успішності дівчаток. За даними британських психологів, дівчатка традиційно краще, ніж хлопчики, справляються із завданнями з англійської та іноземних мов, тоді як хлопчики показують кращі результати в точних науках, таких як математика і фізика.
Найбільш достовірно в дослідженнях до 1974 року, згідно з оглядом досліджень, Маккобі та Джеклін (МассоЬу, таск1іп, 1974) вважали підтвердженими такі особливості.
1. Вербальні здібності дівчаток вищі, ніж у хлопчиків, у більшості вікових груп.
2. Зорові та просторові здібності хлопчиків вищі, ніж дівчаток.
3. Арифметичні здібності хлопчиків вищі, ніж у дівчаток, та лише впродовж підліткового віку.
4. Хлопчики більш агресивні в фізичній та вербальній активності. Наведені дані за останні роки досить часто критично переглядалися.
Так, ряд дослідників наполягають, що в широкому спектрі пізнавальних Навичок, психологічних мотивів та соціальних проявів чоловіки та жінки Не відрізняються один від одного (Ргапгоі, 1996). На думку Францой, незважаючи на сформовані стереотипи, представники обох статей у психологічному функціонуванні дуже схожі. Якщо розбіжності й існують, за-
Тема 2 91
Копець Л. В. Психологія особистості
значають автори нових оглядів даних, отриманих в останні роки, то вираі женість цих відмінностей доволі слабка (Нусіе, Ргозї, 1993). У той же час деякі відмінності не заперечуються.
1.Дівчата емоційно чутливіші, ніж хлопці (ЗЬайег, 1993). і
2. Від народження хлопчики відзначаються більшою фізичною активі ністю (БіРіеіго, 1981).
3. Починаючи з п'яти років, дівчатка проявляють більший інтерес маленьких дітей та жвавіше реагують на них, ніж хлопчики (8ЬаЯеі| 1993).
4. У дівчаток набагато рідше, ніж у хлопчиків, у ході психічного розвитку спостерігається розумова відсталість, порушення мови та гіпер| активність (8ЬаЯег, 1993).
К. Макнемар встановив, що у дівчаток більш розвинутий естетичний! смак, у них краще розвинута тонка координація, мова. Дослідники] Н. Марш, Дж. Антілл, Дж. Куннінгам стверджують, що дівчатка краще| виховані, адаптивні, краще навчаються, поводяться відповідно до соціальних норм, тоді як хлопчики більш винахідливі, кмітливі. Вони також дійшли висновку, що чоловіки надають перевагу новим завданням, які ставлять максимальні вимоги до новаторства і мінімальні - до досконалості рішення.
Висновок дослідників свідчить, що досі немає повної ясності у параметрах, пов'язаних зі статтю. Емпіричні дані показують, що реальні відмінності між двома статями незначні й набагато менші, ніж звикли думати. Узагальнені уявлення про психологічні відмінності між двома статями у дорослих (за даними А. В. Лібіна, 1999) подано в таблиці 3.