Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Статева диференціація в онтогенезі



Статевий диморфізм- це фізичні відмінності між обома статями,; зумовлені біологічно. Біологічне значення статевого диморфізму пов'я­зане зі збереженням людини як біологічного виду. У 60-ті роки XX сто­ліття В. А. Геодакяном була сформульована теорія статевого димор­фізму.Відповідно до цієї теорії, чоловіча стать є передовим загоном популяції, який вирішує проблеми формування нових генетичних тен-І денцій, що передаються потомству при зіткненні з умовами середовища.; Жіноча стать виконує місію збереження генетичного здобутку, який накопичений на попередніх етапах еволюції. Жіноча стать забезпечує незмінність ознак від покоління до покоління. Природа по-різному піклується про ці тенденції та їхніх носіїв. Відомо, що жінки відзначаються більшою життєстійкістю, а чоловіки є більш вразливим. Жіночій статі властива філогенетична ригідність та онтогенетична пластичність, а чо­ловічій - філогенетична пластичність та онтогенетична ригідність. Однак прямо перенести закономірності еволюційно-генетичного плану на інди­відуальну психологію людини неправомірно. Психологічні відмінності пов'язані зі статтю і формуються з допомогою соціальних та культурних засобів.

Статеві властивості- це індивідні властивості, в яких відображаються особливості розвитку, пов'язані зі статтю. Генетичною основою!; статі є 23-тя пара хромосом. У чоловіків та жінок 45 із 46 спільних хромосом і тільки одна відмінна - У-хромосома. Ряд дослідників роблять з цього висновок, що генетичні відмінності між обома статями мізерні, оскільки; У-хромосома містить незначну кількість генетично визначальної інформації. Інші дослідники вважають, що такі висновки не є коректними, оскільки одна єдина хромосома може мати сильний вплив на розвиток.


 

Тема 2

Етапи статевої диференціації.У момент зачаття визначається гене­тична (хромосомна) стать людини. Чоловічий гормон тестостерон у знач­но більшій кількості присутній в організмі майбутнього хлопчика почи­наючи з 6 тижнів, а, відповідно, жіночий гормон естроген - в організмі майбутньої дівчинки (Бигкіп, 1995). На 7-му тижні розвитку утворюються статеві залози, тобто визначається секреційна стать. Гормони статевих за­лоз зумовлюють подальшу статеву диференціацію і визначають гормо­нальну стать. Під гормональним впливом формується внутрішня та зов­нішня морфологічна стать, а також відбувається розподіл мозкових цент­рів, що задають основу подальшого статевого дозрівання. Критичний період якісних змін у статевому дозріванні припадає на 3-й місяць вну-трішньоутробного розвитку. Далі статеві зміни проявляються вже в пост-натальному періоді. При народженні дитини визначають громадянську (паспортну) стать. Відповідно до цього розгортається виховання дитини, розвивається усвідомлення свого тіла і себе як особистості. У період ста­тевого дозрівання, або пубертатний період розгортається ще один етап статевої диференціації. У цей період формується пубертатна гормо­нальна стать, в яку входять морфологічні зміни організму (вторинні ста­теві ознаки), фізіологічні та психологічні. Адекватне проходження цього періоду завершується усвідомленням статевої ідентичності.

Стать індивіда є передумовою становлення психологічної статі люди­ни. Психологічна статьне визначається ні генетичною статтю, ні гормо­нальною, ні внутрішньою, ні зовнішньою морфологічною, а розвивається в процесі соціалізації.

Статеві відмінності мають перш за все тілесне втілення. При наро­дженні на 105 хлопчиків припадає 100 дівчаток. Немовлята чоловічої статі при народження важчі та довші, вони також більш вразливі з боку всіх пренатальних проблем. Хлопчиків частіше травмують під час пологів через більший розмір їхнього тіла. У дорослих чоловіків об'єм м'язів становить більш ніж 40 % маси тіла, а у жінок - тільки 24 %.

Стать, безумовно, дуже яскрава та принципова дихотомія. Природа провела чітку демаркаційну лінію, наділивши нас біологічними статеви­ми ознаками. Завдяки цьому існують чоловічий і жіночий світи - най­більш впливові групи людства. Послідовно описати, як виникають чоло­вічий і жіночий світи, сповнені своїх яскравих соціальних і психологічних відтінків, нелегко. Завжди, коли статеві розбіжності виявляються в дослі­дженнях, розгортається дискусія, чи зумовлені вони тиском генетичних Програм, чи ці розбіжності стабілізуються соціально-культурним тиском, встановлено, що в чоловіків спостерігається більша спадковість ознак, Ніж у жінок. Коефіцієнт спадковості у хлопчиків набуває значення в межах 0,36-0,94, а в дівчаток - 0,26-0,69. Ці дані добре узгоджуються з Шотезою Б. О. Геодакяна, згідно з якою чоловіча стать здійснює функцію


88____-^---------------------------------------------------------------------

«пробних варіантів» модифікацій для нових ознак, а жіноча - виступає як «берегиня» ознак виду.

Для більшості статевих відмінностей соціальний контекст є прин­циповим, хоча останнім часом говорять, Що статеві відмінності зумовлені також функціональною асиметрією мозку, ужіНОк мозок більш симет­ричний, а в чоловіків - більш асиметричний.

Коли дитина народжується, одразу ж запитують: «Хлопчик чи дів­чинка?» Коли дитина росте, всі - батьки, вихователі, оточення - пово­дяться з нею відповідно до її статі. Дж. Рубін досліджував батьків, що отримали змогу один день поспілкуватись з немовлям - своєю першою дитиною. З'ясувалося, що хоча самі малюки суттєво не відрізнялися за показниками активності та поведінковими ознаками, однак батьки опису­вали дівчаток як гарненьких, маленьких, приємних, а хлопчиків як більш насторожених, впевнених, сильних. Зрозуміло, що з віком батьківські під­ходи будуть транслюватись у базові компоненти особистості та Я-кон-цепції дитини. У цьому значенні статеві особливості, як і інші індивідні структури, звичайно, безособистісні, але вони аж ніяк не є неважливими для розвитку особистості.

У доволі ранньому віці, коли маленька істота ще досить нечітко розу­міє свої індивідуальні риси, вона вже знає, хто вона - хлопчик чи дівчинка. Більшість дітей правильно можуть назвати свою стать у дворічному віці. Трирічні діти надають перевагу у спілкуванні дітям своєї статі. Дво-три-річні діти надають перевагу певним іграшкам (ляльки, посуд чи пожежні машини і т. ін.) і усвідомлюють, які заняття та професії вважаються чоловічими чи жіночими. Такі фіксовані уявлення, які засвоюють діти, називаються статево-рольовими стереотипами.

Статево-рольова поведінка- це поведінка, яка відповідає сте­реотипам, прийнятим у певній культурі, тобто поведінка, якої очікують від чоловіка чи жінки. Статево-рольова поведінка - це втілення тих соціальних стандартів, приписів, стереотипів, яким треба відповідати, щоб людину визнали чоловіком або жінкою.

Ґендер та стать:стать охоплює біологічні відмінності між чоловіками та жінками. Ґендер охоплює різноманітні соціально зумовлені відмінності між ними.

Ґендерна ідентичність- це усвідомлення людиною своєї статі на основі освоєння статево-рольової поведінки.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.