Декодування (розуміння) значень речень

(другий великий розділ декодування повідомлень – декодування речень - другої більш великої одиниці висловлювання)

Декодування значень речення ставить перед сприймаючим повідомлення зовсім інші проблеми ніж декодування смислу окремих слів.

Сприйняття окремих речень та їхніх значень передбачає перш за все засвоєння тих граматичних кодів, які лежать у основі речення.

· Прості випадки коли мова йде про «комунікації події», структура речення відносно проста та смисл однозначний і це не викликає труднощів.

· Ситуація декодування ускладнюється коли суб’єкт встає перед задачею декодувати фразу , яка виражає «комунікацію відношення», особливо якщо побудова цієї граматичної структури вступає у конфлікт із безпосереднім сприйняттям слів, які входять до її складу або із безпосередньою оцінкою її фрагментів

(фіктивні конструкції – конструкції родового атрибутивного)

«брат батька», «батько брата» - типовий зразок комунікації відношення означають не двох осіб а третю – «дядька», і виражені у формі відносного значення двох видів рідства.

· Декодування предметних конструкцій: «круг під квадратом», «весна перед літом», «кошик під столом» (і більш безглузді конструкції «стіл під кошиком») – труднощі в декодуванні значень пов’язані із відсутністю опори на наочні образні уявлення, або коли порядок слів, які входять до конструкції не співпадає із порядком подій, які означаються, при декодуванні виразів людина намагається уникнути інверсії (перестановки) подій.

· Конструкції із смисловою інверсією – також викликають труднощі:

- так конструкції подвійного заперечення – «я не звик не підкорюватися правилам» - справжнє значення виразу розбігається із первісним враженням – декодування конструкції потребує попереднього її перекодування, смисл стає зрозумілим лише після того, як подвійне заперечення буде замінене на одне позитивне ствердження.

- Із особливою чіткістю виступають складності декодування смислу у найбільш складних порівняльних конструкціях :

«Оля світліше за Соню, але темніше за Катю» - правильне декодування передбачає розуміння того, що одна й та ж особа (Оля) і світліше (ніж Соня) і темніше (ніж Катя) інакше кажучи , для розуміння відносин слід уникати інверсії та провести проміжну операцію переміщення -

Оля - Оля (светліше) - Соня (темніше) - Оля (темніше) - Катя (найсветліша)

Така складна задача декодування цієї конструкції важка , а помилкове розуміння її смислу особливо можлива.

Ці три групи факторів, які викликають труднощі і являють серйозний теоретичний та практичний інтерес , перший із них:

· «структурний» фактор – він заклечається у тому, що при перекодуванні конструкцій, які

описані необхідно розкласти їх елементи у деяке симультанне (одночасно охоплюючи просторове співвідношення) співвідношення;

- без наявності «симультанних схем» розміщення елементів цієї конструкції у єдину логіко – граматичну систему залишається недосяжним.

Другий фактор може бути означений як

· «динамічний» - декодування складних граматичних конструкцій потребує гальмування

уявлень про їх значення, які виникають безпосередньо та подолання тих хибних оцінок, які можуть імпульсивно виникнути;

- воно (декодування) потребує суттєвої, іноді достатньо складної орієнтировки у запропонованій конструкції, і тільки ця умова може забезпечити правильне розуміння;

- одначе саме ця умова не завжди є такою, що її можливо виконати; ті хто недостатньо себе контролюють не можуть утриматися від імпульсивно виникаючої відповіді обходять попередню роботу по аналізу наданої конструкції та її перекодуванню, у наслідок чого може виникнути хибне розуміння, яке легко можливо усунути встановивши усю повноту попереднього аналізу конструкції.

Третю групу факторів , які викликають труднощі декодування конструкцій, які описуються, можна назвати:

· «мнестичним» фактором – щоб розшифрувати значення складної логіко – граматичної

конструкції, необхідно запам’ятати елементи, які її складають та мислено спів ставити їх один із одним , утримуючи у пам’яті як усі інші частини цієї конструкції, так і її змінені форми. Цей процес, труднощі якого зростають, якщо ми маємо справу із великими за обсягом конструкціями, потребує достатньо широкого об’єму «оперативної пам’яті» і якщо такий об’єм недостатній , призводить до природних труднощів, яких можливо уникнути якщо перенести процес декодування конструкції із усного плану у письмовий.

Поиск по сайту: