Декодування повідомлення

Проблема розуміння (висловлювання і думка)

(Декодування повідомлення яке сприймається – шлях від мови до думки)

Декодування повідомлення

Процес декодування повідомлення – є завжди шлях розшифровування загального

смислу (задуму), який стоїть за повідомленням яке сприймається;

· є складний процес відокремлення найбільш суттєвим елементом усякого висловлювання;

· перетворення розгорнутої системи повідомлення у думку, яка за ним лежить.

У чому складність цього процесу?

Процес розуміння повідомлення може зупинятися на різноманітних етапах шляху, який повинен проходити той хто сприймає повідомлення:

· він може закінчитися сприйняттям значення окремих слів – тоді смисл цілого повідомлення залишиться зовсім не зрозумілим;

· він може дійти до декодування значення окремих фраз – і тоді той хто сприймає повідомлення, який добре засвоїв значення кожного речення, може не дійти до розуміння смислу повідомлення;

· той хто сприймає повідомлення може проникнути у глибше та відбити загальну думку повідомлення і передати її у скороченій формі, і якщо цього буває достатньо для розуміння наукового, пояснювального тексту, то це зовсім не вичерпує справжнє розуміння художнього твору.

Той хто сприймає повідомлення (або той хто читає художній твір) може зрозуміти

· смисл, який знаходиться у «підтексті»,

· мотиви, які лежать у основі вчинків дійових осіб;

· відношення автора до осіб, яке й було його мотивом при написанні даного твору.

Від чого залежить процес розуміння ( декодування)?

Процес декодування (розуміння) інформації, яка доходить до людини може бути глибоко різноманітним в залежності від:

· форми даної інформації;

· способів, за допомогою яких робиться повідомлення;

· зміступовідомлення;

· ступеню його знайомості.

Розуміння усного повідомлення має зовсім іншу психологічну структуру ніж письмове повідомлення. Чому?

· Усне повідомленняспирається на більшу кількість позамовних чинників повідомлення (знання ситуації, жести, міміку, інтонацію), усього цього не має у письмовому повідомленні. Тому декодування (розуміння) усного висловлювання ґрунтується не тільки на декодуванні логіко-граматичних структур мови, але й на урахуванні усіх позамовних засобів повідомлення і протікає інакше ніж декодування письмового тексту, який немає усіх цих додаткових (засобів) опор і потребує особливо детального розшифровування граматичних структур , із яких воно складається.

Розуміння мови співбесідника у діалозідає можливість ширше спиратися на позамовні, синпрактичні контексти, ніж розуміння усної монологічної мови. Декодування обох форм мови буде відбуватися за досконало різним законами.

Тип тексту : - описуючий, оповідний, пояснюючий, художній– ставить того, хто сприймає текст перед досконало різними задачами і вимагає іншої глибини аналізу. Так для розуміння :

· описуючої мови – достатньо розуміння наочного значення фраз (іноді складених

розумінням звичайного контексту);

· оповідної мови – достатньо засвоєння загального контексту не порівняно

важливіше;

· пояснювального (наукового) тексту – розуміння загального контексту є тільки

початковим етапом , яки повинен перейти у співставлення окремих компонентів, співвіднесення їх одного з іншим та декодування загальної думки або загального закону, аргументацією або ілюстрацією якого є факти, які наведені у повідомленні.

· художнього тексту – передбачає найбільш складний процес декодування із

послідовним переходом від тексту до підтексту, від зовнішньої змісту і загальної думки до глибинного аналізу смислу та мотивів, які іноді повинні спиратися не на простий процес логічного декодування , але і на ті чинники емоційного розшифровування, які називаються «інтуїтивним» пізнанням.

Чи не самим суттєвим чинником, який визначає психологічну структуру процесу декодування інформації, яка повідомляється є ступень знайомства із матеріалом який повідомляється:

· Розуміння добре відомого (знайомого) повідомлення, невимагає детального розшифровування логіко-граматичних структур тексту який сприймається і може відбуватися «за здогадкою», на підставі сприйняття лише окремих (іноді незначних) фрагментів, які викликають сплив у свідомості знайомих ситуацій. Увесь процес декодування знайомого повідомлення вичерпується частіше лише виділенням вказівок на знайому ситуацію та подальшим порівнянням гіпотези яка спливла у суб’єкта із наступними деталями повідомлення. Декодування знайомого тексту скоріше за все зводиться до впізнавання смислу,чим його послідовним виділенням із тривалої розшифровки повідомлення і тому не потребує ретельної роботи над текстом.

· Процес розуміння незнайомого тексту має зовсім іншу психологічну структуру. Тут будь які поза контекстові здогадки не можуть мати місця і не призводять до успішного розшифровування вмісту повідомлення, Розшифровуючи незнайоме повідомлення людина змушена спиратися тільки на логіко-граматичну структуру і повинна зробити увесь складний шлях від декодування окремих фраз, до співставлення їх одної із одною, і до спроб виділити смисл, який вони розвивають як приємними, і закінчуючи аналізом загальної думки, яка стоїть за усім повідомленням, а іноді і тих мотивів,які лежать у основі цього висловлювання.

Поиск по сайту: