З повагою, ____________________ (підпис, дата)

10.Отказ от обработки персональных данных

в иных случаях

Учитывая многогранность сфер использования информации о человеке, написать заявления на все случаи жизни не представляется возможным, поэтому попробую описать некий алгоритм поведения, если с Вас требуют согласия на обработку Ваших персональных данных в ЖЕКе, электросети, при страховке автомобиля и.т.д. Будьте внимательны ко всем счетам и любым документам, т.к. Вашим согласием может считаться оплата счета, на обороте которого мелким шрифтом напечатано что оплата счета считаеся фактом вашего согласия.

1. Если у вас где-либо потребовали согласие на обработку персональных данных, напишите в эту организацию или учреждение письменный запрос приблизительно следующего содержания (приводится ниже).

2. Отправьте его заказным письмом с уведомлением и описью вложения на это предприятие или учреждение или занесите и зарегистрируйте в приемной у секретаря или канцелярии (на втором, Вашем экземпляре секретарь должен сделать отметку с указанием регистрационного номера и даты).

3. В случае получения отказа с копией этого отказа, приложив к нему копию этого заявления, обращаться в прокуратуру или суд с просьбой защитить нарушенные Ваши права, незаконным принуждением к даче согласия на обработку персональных данных.

______________________________

______________________________

(вказується назва підприємства,

установи організації)

______________________________

______________________________

______________________________

(від кого – ПІБ, адреса)

ЗАЯВА

На Вашу вимогу підписати заяву щодо надання мною згоди на обробку моїх персональних даних, повідомляю наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Конституції України № 254к/96-ВР від 28.06.1996 р., норми якої є нормами прямої дії, «не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини».

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України № 2657-12 від 02.10.1992 р. в редакції від 13.01.2011 р. «Про інформацію» не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини.

Конституція України, прийнята 28.06.1996 р., Закон України «Про інформацію» ще раніше – 02.10.1992 р.

Звертаю Вашу увагу, що до 01.01.2011 року я жодного разу не надавав Вам згоди на обробку моїх персональних даних, а Ви жодного разу в мене такої згоди не вимагали.

Пункт 6 ст. 6 Закону України № 2297-VІ від 01.06.2010 р. «Про захист персональних даних», за яким: «не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини», набрав чинності 01.01.2011 р. та не змінює існуючі правовідносини стосовно використання персональної інформації. Як це видно з текстів наведених вище Законів, як і раніше, у випадках, передбачених законом, для економічного добробуту та захисту прав людини, персональна інформація обробляється без згоди на те особи.

Крім того, Ваша усна вимога щодо надання мною згоди на обробку моїх персональних даних не була вмотивована жодною нормою Закону, де вказувалось, що особа зобов’язана надати згоду на обробку своїх персональних даних.

Більш того, за абз. 5 п. 2 ст. 8 Закону України № 2297-\/І від 01.06.2010 р. «Про захист персональних даних», я маю право «пред'являти вмотивовану вимогу із запереченням проти обробки своїх персональних даних органами державної влади, органами місцевого самоврядування при здійсненні їхніх повноважень, передбачених законом». Про що я і заявляю.

Мотиви моєї відмови від обробки персональних даних викладу російською мовою, щоб уникнути помилок в перекладах:

До сих пор любой человек, адаптируясь к жизненным условиям, руководствуясь своей волей, самостоятельно распоряжался своей жизнью, что неизбежно приводило к изменению персональной информации о нем и отражалось в системах хранения информации. Например, поменял человек работу, женился, родил ребенка, приобрел жилье, продал машину и т.д., - все эти действия зависели от воли человека и отображались в системах учета персональных данных. Адаптация, изменение и использование персональных данных, которые есть составной частью термина «обробка персональних даних», зависели от воли человека и без нее не осуществлялись.

В случае получения нашего согласия на обработку персональных данных все изменения будут осуществляться без нашего ведома. Владельцы персональных данных получают право принимать решения жизненно важных для нас вопросов, а мы получим готовый результат «обработки», в том числе мы даем согласие на использование уже измененных системой наших персональных данных. В этой ситуации система хранения данных фактически становится системой управления данными.

В этой связи, уместным будет процитировать обнародованное в 2005 году «Заключение Европейской группы по этике в науке и новых технологиях для Европейской комиссии» (№ 20 от 16.03.2005 г., см. абзац 6, п. 6.1), в которой утверждалось: «Каждое вмешательство в тело, каждая операция по обработке персональных данных должны быть расценены как связанные с телом в целом, с индивидуумом, который должен уважаться в его физический и психической неприкосновенности. Это - новая всесторонняя концепция личности и ее перевода в реальный мир, определяет право на полное уважение к телу, которое является в настоящее время и физическим, и электронным».

То есть работа с персональными данными приравнена к операциям с телом человека. А это значит, что распоряжение персональными данными фактически приравнено к распоряжению человеком. Именно так понимает международное законодательство обработку персональных данных, почему и навязываются подобные законы нашей стране.

Свобода волеизъявления для каждого человека, тем более православного христианина - безценный Божий дар, и добровольно предавать ее кому-либо частично либо полностью есть покушением на Божие и является тяжким грехом.

Поэтому, каждый человек у которогоо нет желания давать генеральную доверенность на управление собой, и который хочет распоряжаться своей жизнью самостоятельно, должен отказываться от согласия на обработку персональных данных.

Виходячи з наведеного вище для розгляду Ваших вимог та заявлених Вами наслідків ненадання мною згоди на обробку моїх персональних даних прошу Вас надати письмову відповідь на наступні питання :

1 який пункт, якої статті, якого закону, зобов’язує мене надавати згоду на обробку моїх персональних даних;

2 яким пунктом, якої статті, якого закону ви керувались, коли усно вимагали моєї згоди на обробку моїх персональних даних;

3 виходячи якого пункту, якої статті, якого закону моя відмова від обробки персональних даних є підставою для реалізації Вами висловлених мні усно погроз щодо (перерахувати чим погрожували: невидача паспорта, диплому, непідписання договору на поставку електроенергії, страхування, и.т.п.);

4 керуючись яким пунктом, якої статті, якого закону, Ви використовували персональну інформацію для цілей досягнення мети Вашої діяльності до 01.01.2011 р.;

5 чи було таке використання персональної інформації 01.01.2011 р. порушенням вищенаведеної ст.32 Конституції України та ст.11 Закону України «Про інформацію».

6 якщо ні, то чому виникла необхідність брати згоду на обробку моїх персональних даних.

Дана заява є зверненням, у розумінні Закону України «Про звернення громадян» № 393/96-ВР від 2 жовтня 1996 р., відповідь на неї прошу надіслати письмово на вказану вище адресу, в термін, визначений ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» № 393/96-ВР.

У випадку посилання в тексті відповіді на законодавчі акти обов’язково вказувати відповідні статі, абзаци, пункти та підпункти нормативного акту, на який Ви будете посилатись.

З повагою, ____________________ (підпис, дата)

Поиск по сайту: