Зв’язку з яким вона була видана

Принцип взаємності будується на тому, що на підставі поданих у запиті

Запитуючої сторони запевнень слід очікувати, що в аналогічній ситуації держави

Будуть діяти подібним чином.

Згідно з принципом універсального переслідування, кримінальному

Переслідуванню підлягають особи, незалежно від місця вчинення злочину або їх

Громадянства.

Принцип універсальності отримав розвиток відносно міжнародних злочинів,

Коли підозрювані у їх вчиненні особи можуть каратися будь-якою державою.

Основним принципом інституту видачі є принцип невідворотності покарання

(«aut dedere aut judicare»), який встановлює, що держава, на території якої виявлений

Злочинець, має або видати його, або передати справу відповідним органам для

Кримінального переслідування.

Незважаючи на загальне визнання принципу невидачі власних громадян у

Договорах і конвенціях є як прихильників видачі, так і прихильників невидачі.

У видачі відмовляється і в тих випадках, коли відповідно до законодавства

Однієї із сторін кримінальне переслідування не може бути розпочате або вирок не

Може бути приведений у виконання внаслідок закінчення строку давності або з

Іншої законної підстави.

У видачі може бути відмовлено у тих випадках, коли необхідним особою

Скоєно злочин політичного характеру. Однак не існує єдиного критерію для

Визначення злочини політичного характеру, тому саме ця невизначеність посилює

Проблеми при вирішенні питань видачі. Принцип невидачі політичних злочинців не

Поширюється на осіб, які вчинили міжнародні злочини. Вони підлягають безумовній

Видачі.

Принцип неповернення знайшов закріплення в багатьох міжнародних актах і,

Перш за все, у Конвенції про статус біженців 1951 р.

До осіб, які шукають притулок, не повинні застосовуватися такі заходи, як

Відмова від дозволу переходу кордону, а також висилка в яку-небудь країну, де вони

Можуть піддатися переслідуванню. Виняток з цього принципу може бути зроблено

Лише з міркувань національної безпеки або в цілях захисту населення.

Держави при укладанні договорів в якості одного з підстав відмови у видачі

Вказують, що на території країни, до якої звернена вимога, за тим же злочину був

Винесений вирок або постанова про припинення переслідування у справі. Цей

Принцип відомий в міжнародному кримінальному праві як non bis in idem і

Закріплений майже у всіх конвенціях і двосторонніх договорах про видачу.

Конвенції та договори про видачу передбачають відмову у видачі осіб, які

Вчинили митні, податкові та інші фінансові злочини.

Обов’язковості видачі громадянина третьої держави також не існує. При

видачі громадян третьої держави виникає питання про узгодженість цього акту з

Державою громадянства. Однак, як правило, держави приймають дане рішення на

Власний розсуд.

Неодноразовими є випадки відмови у видачі з гуманних міркувань. Такі

Обставини, як похилий вік, серйозне захворювання досить часто є підставами

Відмови у видачі. Важливою рисою змісту інституту видачі є положення, що

Дозволяє державі відмовити у видачі, якщо є підстави вважати, що особа, яка

Видається, буде піддана у запитуючій державі впливу, несумісному з правопорядком

Запитуючої держави, або ж такому, що суперечить загальновизнаним стандартам у

Галузі прав людини. Не може мати місце видача, якщо є підстави вважати, що

Можливе застосування тортур чи інших видів впливу, які принижують гідність

Людини. Національні закони окремих країн, в яких скасовано смертну кару,

Передбачають, що видача не повинна бути здійснена, коли злочин, що становить

Предмет вимоги, карається смертною карою у державі, яка вимагає видачі. Одним з

Видів видачі є добровільна видача, коли ініціатива йде від самої викликаної до

Видачі особи і від його громадянства не залежить. Але такій заяві передує офіційна

Вимога про видачу від держави, що володіє правом на кримінальну юрисдикцію цієї

Особи і згодна прийняти її. Заява про добровільну видачу розглядається тільки в

Поиск по сайту: