Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ІІІ. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)



Назви попередніх дисциплін Отримані навики
1. Біологія Поняття про генетичну програму клі­тин, структуру клітин.
2. Мікробіологія Поняття про віруси (онковіруси)
3. Гістологія Регуляція росту клітини і її диферен­ціація. Види тканини і її особливості.

ІV. Завдання для самостійної праці під час
підготовки до заняття

1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін Визначення
Гіпербіотичні процеси процеси надмірного розростання і розмноження клітин, тканин і органів  
Гіпертрофія збільшення об'єму органа, тканини, клітин
Гіперплазія збільшення кількості структурних елементів тка­нин і клітин  
Регенерація (відрод­жен­ня) процес відновлення зруйнованих або втрачених тканин, органів і окремих частин живих істот  
Атрофія патологічний процес гіпобіотичного характеру, який полягає у зменшенні розміру (об'єму) орга­ну або тканини за рахунок зменшення розмірів орга­нел клітин або кількості останніх  
Метаплазія патологічний процес, що характеризується пору­ше­нням диференціації стовбурових клітин, замі­ною од­ного звичайного типу клітин на інший, не влас­тивий для цієї тканини, але в межах одного зарод­кового листка, та збереженням організації тканини  
Дисплазія процес, що супроводжується розладами росту і виз­­рівання клітин та частковою втратою контро­лю над організацією тканини; характеризується збіль­шенням числа мітозів та зміни ядер. Відно­ситься до передпухлинних станів. Процес част­ково зворо­т­ний  
Неоплазія незворотний патологічний процес автономної проліферації клітин, основу якого складають розла­ди механізмів їх розмноження, росту, визрівання та диференціації  
Онкогени гени, котрі викликають нерегульований кліти­нний поділ і, відповідно, неопластичну їх транс­фор­мацію  
Протоонкогени власні гени нормальної клітини, які при поруше­нні їх структури здатні індукувати пухлинний ріст  
Онкогенні фактори рос­ту мітотично активні пептиди, викликають зміни метаболізму білків, ліпідів, вуглеводів, активу­ють процеси проліферації клітин шляхом взає­модії з рецепторними молекулами клітин  
Клітинні онкогени (транс­формуючі гени) це дефектні «екземпляри» протоонкогенів, які набу­ли здатність трансформувати нормальну клітину у пухлинну  
Антионкогени це клітинні гени, продукти яких викликають репресію протоонкогенів  
Онкобілки пухлинні білки, синтез яких програмується акти­вними клітинними онкогенами; за їх участі реа­лізується пухлинна генетична програма  
Пухлинні маркери це речовини, котрі продукуються неопластич­ними клітинами або організмом під їх впливом (антигени, гормони, ферменти, низькомолеку­лярні субстанції)  
Інвазивність (від лат. infiltratio – про­никнення) інфільтративний розвиток, який характеризує здатність неопластичної тканини до розповсюд­ження в організмі шляхом проникнення через біологічні мембрани та стінки судин, з пророс­танням у навколишні тканини, поєднується з деструкцією цих тканин  
Метастазування (від грец. metastasis – зміна місця, переміще­ння, перенесення) переміщення пухлинних клітин з первинної, «материнської», пухлини в органи і тканини, розташовані на відстані, і утворення в них нових, вторинних, пухлинних осередків тієї ж гістологічної структури  
Ініціація (від лат. initiate – розпочи­нати процес незворотного ушкодження клітини, внас­лідок якого вона набуває здатності необмежено розмножуватись і передавати цю властивість дочірнім клітинам.  
Промоція (від лат. promotion – підви­щення на посаді) набування трансформованою клітиною здатності розмножуватися  
Прогресія третій етап канцерогенезу, що характеризується роз­витком стійких якісних змін властивостей пухли­ни в процесі її росту, переважно в бік малігнізації.  
Кахексія (від грец. kakos – поганий, + hexis – стан) синдром загального виснаження і слабкості організму. Кахексія, внаслідок злоякісних пухлин, називається «раковою» або пухлинною  
Паранеопластичний синдром прояв генералізованого впливу пухлини на орга­нізм  
Антибластомна резис­тен­тність організму стійкість організму до виникнення і розвитку пухлин, яка реалізується через систему різноманітних механізмів  

2. Теоретичні питання до заняття:

1. Визначення понять «пухлина» та «пухлинний ріст».

2. Інфільтративний та експансивний ріст, їх особливості.

3. Метастазування, його механізми.

4. Пухлинна прогресія.

5. Хімічний канцерогенез. Класифікація хімічних канцерогенів. Ініціація і промоція як стадія хімічного канцерогенезу.

6. Фізичний канцерогенез.

7. Вірусний канцерогенез (класифікація онкогенних вірусів, етапи вірусного онкогенезу, поняття про вірусні онкогени, протоонкогени, клітинні онкогени).

8. Мутаційний та епігеномний механізми канцерогенезу.

9. Механізми природного протипухлинного захисту .

10. Взаємодія пухлини і організму.

3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

Дослід 1. Трансплантація мишачої карциноми Ерліха.

Завдання Вказівки до завдання Примітки
Зробити розтин ми­ші з підшкірним варіантом пух­лини Ерліха В убитої миші з підшкірним варіантом пухлини Ерліха, вирізаємо пу­хлину і переносимо її в чашку Петрі з фізіологічним розчином. У максимально асептичних умовах з пухлини вирізаємо кусочок найменш некротизованої тканини та переносимо в іншу чашку Петрі чи стерильну ступку, роздрібнюємо ножицями чи пестиком. Після забору пухлинного матеріалу у миші необхідно провести ревізію черевної порожнини тварини; розглянути зовнішній вигляд, відмітити наявність метастазів.
Зробити трансплантацію мишачої карциноми Ерліха 0,2 мл гомогенату вводимо мишці у черевну порожнину  


VI. Матеріали для самоконтролю

А. Завдання для самоконтролю:

Завдання Вказівки до завдання
Визначення пухлин Дати визначення поняття «пухлина та пухлинний процес»
Біологічні особливості пухлин.  
Канцерогени та їх класи­фікація Дати характеристику екзо- і ендоге­нних канцерогенів. Навести прик­лади
Три етапи в патогенезі пухлинного росту Дати характеристику ініціації, про­моції і прогресії
Передпухлинні процеси  
Ознаки доброякісних і злоякісних пухлин Вказати основні відмінності
Методи експерименталь­ного вивче­ння пухлин. Пухлинні штами. Вказати на методи індукції, транс­плантації, експлантації

Б. Задачі для самоконтролю:

Задача 1. У чоловіка 46 років, який тривалий час працював на нафто­пере­робному заводі, діагностовано рак легень, збільшені і ущільнені лімфатичні вузли середостіння. Що спровокувало розвиток пухлини?

 

Задача 2. У 48-річної вчительки молодших класів, яка знаходиться на дис­пансерному обліку з приводу цирозу печінки розвинулася злоякісна гепатома для якої характерне припинення синтезу жовчних кислот. У крові збільшений вміст альфа-фетопротеїну. Яка найімовірніша причина розвитку пухлини?

 

Задача 3. У чоловіка, який тривалий час контактував з диметиламіноазо­бензолом (ДАБ), з’явилися прогресуючі ознаки загального недомагання, роз­ладів травлення, схуднення, виникли підозри на пухлинний процес у печінці.

Як пояснити локалізацію новотвору в даному випадку?

Задача 4. Хворий 50-ти років скаржиться на постійні болі голови, двоїння в очах, сонливість, відчуття голоду, пітливість, тахікардію. Діагностовано інсу­ліному (пухлину острівців Лангерганса), в крові виявлено гіперінсулінемію.

1. Проявом якого процесу (з переліку біологічних особливостей пухлин) слід вважати посилення синтезу інсуліну в даному випадку?

 

 

Задача 5. Хворий з раком шлунка знаходиться у важкому стані. Шкіра і видимі слизові бліді з сіруватим відтінком, різко знижений тургор шкіри, хворий апатичний, ослаблений, відмовляється від їжі., знижений артеріаль­ний тиск, частий слабкий пульс. Больовий симптом різко виражений. При додатковому обстеженні виявлені множинні метастази. Які зміни у пухлині спричинили її метастазування?

 

Задача 6. У лікаря-рентгенолога діагностовано гострий лейкоз (злоякісна пухлина кровотворних клітин). Об’єктивно: множинні виразки та ділянки некрозу на слизовій оболонці ротової порожнини; збільшені і болючі всі групи лімфатичних вузлів. У біоптаті вузлів виявлено пухлинні клітини. Що спричинило розвиток лейкозу у даного хворого?

 

Задача 7. У жінки 32 років при диспансерному огляді діагностовано важку дисплазію шийки матки – передпухлинний стан. Назвіть інший передраковий стан для шийки матки?

 

Задача 8. Жінка 37 років скаржиться на затвердіння в грудній залозі, яке помітно збільшилося протягом півроку. Пальпаторно: утвір горбистий, щіль­ний, нерухомий (зв’язаний з оточуючими тканинами). Які діагностичні критерії (ознаки) будуть свідчити про злоякісний характер новотвору?

Задача 9. Клінічне обстеження хворого дозволило встановити попередній діагноз: рак печінки. Наявність якого білка в сироватці крові дозволить підтвердити діагноз

 

Задача 10. У чоловіка 48 років, який тривалий час хворіє на рак печінки, розвинулася ракова кахексія. Вкажіть можливі причини цього стану у хворого?

 

Задача 11. У жінки, яка щорічно відпочивала на південних курортах, з’явилися ознаки малігнізації природженого пігментного невусу. Вкажіть причину трансформації невусу?

 

Задача 12. У чоловіка, який обстежувався з приводу рецидивуючих гострих виразок шлунка, діагностовано синдром Золлінгера-Еллісона. Що є причиною даного синдрому?


Література

Основна:

  1. Патологічна фізіологія / За ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця. – К.: Вища школа, 1995. – 615 с.
  2. Атаман О.В. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях: Навч. посібник. – Вінниця: Нова Книга, 2007. – 512 с.

Додаткова:

  1. Билынский Б.Т., Володько Н.А., Шпарын Я.В. Иммунологические механизмы естественной проти­воопухолевой резистентности / Ин-т проблем онкологии им. Р.Е. Кавецкого АН Украины. – Киев, Наукова думка, 1991. – 245 с.
  2. Коган А.Х. Патофизиология опухолей (введение в общую теорию канцерогенеза). М., 1991.
  3. Кривчик А.А. Патофизиологические аспекты опухолевого роста. – Минск: Высшая школа, 1987. – 142 с.

Тема 5. ГОЛОДУВАННЯ

І. Актуальність теми

Голодування – це не лише патологічний процес, що супроводжує багато захворювань, особливо травного каналу, а й результат певних соціальних умов. Захворювання розвивається не лише внаслідок повної відсутності за­сво­є­ння їжі, але і при неправильному або незбалансованому харчуванні.

Харчування, як і ріст і розмноження – одна з фундаментальних влас­тивостей живої природи. Без поступлення їжі і води, як і кисню повітря існу­вання організму неможливе. Необхідність пошуку їжі зумовлене боротьбою за виживання. Голод сприймається як величезна біда, смертельна небезпека. Людина в процесі еволюції виробила незалежність від жорстких законів природи. Це єдина істота, котра свідомо приймає їжу і воду, так як від цього залежить її життя.

Фізіологічне голодування виникає у деяких видів тварин під час зимової сплячки (бабаки, ховрахи, риби, плазуни, їжаки). А в Австралії та Африці в засушливий період року спостерігається літня сплячка у крокодилів і деяких риб. Пригнічення нервової і гормональної регуляції, терморегуляції і інтен­сивності метаболізму дозволяє тваринам триваліший час підтримувати життя за умов мінімальних затрат енергії. Патологічне голодування є найбільш поширене.

Голодування – як соціальна та медична проблема існує давно, але науко­вим підхід до цієї проблеми став тільки після отримання основних даних про обмін речовин в організмі. Голодування цікавить багатьох дослідників і зараз. Зібрано багато даних про механізми компенсації при голодуванні, що можуть застосовуватися з метою лікування різноманітних хвороб. Але доведено, що порушення задоволення потреб організму в їжі приводить до захворювань і порушень обмінних процесів в організмі людини.

ІІ. Конкретні цілі

1. Вміти відтворити експериментальну модель голодування. Знати соціальні аспекти проблем голодування, а також значення правильно організованого і збалансованого по якісному складу харчування в профілактиці неповного голодування.

2. Вміти оцінювати періоди голодування

3. Вміти визначати масу різних органів при голодуванні, їх співвідношення, які свідчать про певні міжорганні метаболічні зміни.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.