Упаковка товару. Упаковка: функції, види, проблеми

У сучасному світі, трактування поняття «упаковка» змінювалася принципово важливі зміни. Ще порівняно недавно в науковій і технічній документації термін «упаковка» найчастіше визначався як засіб чи комплекс засобів, що забезпечують захист продукції від пошкоджень і втрат і полегшують процес обігу. Це, зрозуміло, занадто загальне визначення, а головне - воно не відбиває всього обсягу функцій і завдань, які в нинішніх умовах покладаються на упаковку. Узагальнення сучасних поглядів учених і ділових кіл багатьох країн на питання функціональних завдань упаковки (у тому числі й у роботах по логістиці), дає підставу виділити наступні характерні риси трактування цих завдань:

По-перше, одним з найважливіших призначень упаковки вважається збереження кількості і якості виробленої продукції, забезпечення зручності її навантаження, розвантаження, перевезення на всіх видах транспорту, підвищення ефективності й полегшення робіт, пов'язаних із зберіганням продукції на складах. Прямою функцією упаковки залишається, зрозуміло, і захист продукції від механічних впливів, псування і забруднення.

По-друге, зростаюче значення упаковки обумовлюється тим, що все більша кількість продукції ряду галузей просто не може випускатися без відповідної упаковки. При цьому в міру розвитку харчової і фармацевтичної галузей промисловості ця функція упаковки швидко зростає.

По-третє, визначення функції упаковки стає в нинішніх умовах невіддільним від розвитку сучасних форм самообслуговування, організації громадського харчування, продажу готових виробів по каталогах і т.п. Іншими словами, всі витрати по упаковці та фасування продукту, а також його перевезення та проміжного, зберігання стають в цьому випадку виробничими витратами, що збільшують вартість продукту.

По-четверте, висування на передній план завдання максимального задоволення запитів споживача призводить до того, що саме призначення упаковки і її роль на сучасному ринку виходять за колишні поняття. Загальновизнано, що упаковка надійна й ефективна лише в тому випадку, якщо відображає образ продукту (з точки зору споживача), якщо її кольори, матеріал, графіка й форма виражає суть і призначення продукту.

По-п'яте, до найважливіших функцій упаковки належать сьогодні її естетичність і інформативність. Графічне зображення на упаковці дає додаткову інформацію про продукт: про спосіб приготування, системі зберігання, правильних прийомах відкривання і закривання і т.д. При цьому важливо, щоб текст був максимально лаконічним і містив лише найнеобхідніші відомості або посилання на наявність докладного опису всередині упаковки.

По-шосте, все більш активно висуваються на передній план нові функції й додаткові вимоги до упаковки: упакований товар не повинен забруднювати навколишнє середовище, а пакувальні матеріали повинні бути придатні для переробки та повторного використання. Не буде перебільшенням сказати, що вже в найближчому майбутньому ця вимога може вийти на перше місце і стати абсолютно обов'язковим.

Такі головні функції сучасної упаковки, сформульовані на базі узагальнення наукових доповідей і практичних заходів розвинених країн. Вже просте їхнє перерахування дає підставу стверджувати, що пакувальне господарство вторглося практично в усі галузі економіки від виробництва до споживання, має великий вплив на соціальну сферу, функціонування ринку, структуру збуту і т.д. При цьому особливо важливе значення і найбільшого поширення (близько 75-80%) одержало виробництво й використання упаковки в АПК. Економія матеріальних витрат на упаковку, фасовку і т.п. обертається тут не тільки зниженням якості, а й величезними втратами продовольства, напівфабрикатів та готової продукції. Зрозуміло, в світі немає ще єдиного підходу вчених і ділових кіл до питань упаковки - до оцінки значущості її окремих функцій, взаємозв'язку з усіма етапами виробничого циклу, впливу на проблеми навколишнього середовища і т.п.

Характеристика сучасного підходу вчених до функцій, значенням і перспективам розвитку упаковки була дана в доповіді Рочестерського технологічного інституту в 1994 р. на конференції з проблем сучасної упаковки. У ньому констатувалося таке. Упаковка являє собою життєво важливий компонент підприємницької діяльності будь-якої компанії, що виробляє яку-небудь продукцію. По суті, вона все більше перетворюється на сполучну ланку, без якого стає неможливим переміщення товарів від виробника до споживача. При цьому її функції постійно розширюються - від збереження і захисту продукту від пошкоджень до задоволення запитів покупця.

У суспільному розумінні упаковка все ще іноді виглядає як небажана і, можливо, непотрібна річ. Життя, на думку мало обізнаних людей, була б легше і простіше, якби товари надходили до магазину без додаткових турбот і збільшення їх вартості. Більше того, навіть в деяких компаніях упаковка досі розглядається як якийсь другорядний питання, яке можна розглядати при створенні нового продукту в останню хвилину.

При всьому своєму різноманітті сучасна упаковка класифікується зазвичай на три основні групи, обумовлені як своїм призначенням, так і характером товару:

- Споживча упаковка - до цієї групи відноситься упаковка товарів, вироблених для рядового споживача, тобто для індивідуального використання упакованих товарів будинку. Всередині цієї споживчої упаковки деякі автори виділяють ще кілька підгруп, ґрунтуючись вже на категоріях товарів: харчова упаковка, упаковка для напоїв, для хлібобулочних виробів, для гігієнічних товарів і косметики, для ліків і фармацевтичних товарів, апаратури тощо.

- Транспортна тара - упаковка більших товарів або великої кількості товарів, що направляються, в основному, від одного заводу до іншого. Кінцевий споживач із транспортною тарою зазвичай не знайомий, тому що він її не бачить.

- Громадська упаковка - упаковка для продуктів, що використовуються в лікарнях, школах, державних установах, в'язницях. Вона зазвичай асоціюється з харчовим обслуговуванням великих відособлених груп населення або із забезпеченням суспільства медичними запасами.

Класифікація форм і видів упаковки на ці три групи носить, зрозуміло, умовний характер, тому що призначення їх (упаковок) у багатьох випадках досить схоже. І в той же час кожна з цих груп має свої особливі характеристики, кожна з них орієнтована на свого споживача. Однак всі ці групи повинні донести необхідну інформацію до свого споживача. Для того щоб сприяти збуту продукції упаковка повинна виконувати кілька функцій, кількість і цілі яких окремі експерти визначають по-різному. Зазвичай в дослідженнях формулюється від 3 до 7 таких функцій упаковки. Однак якщо виходити із самих необхідних вимог до упаковки, то слід виділити чотири функції: локалізація продукту, захист його від зовнішнього середовища, забезпечення зручності використання продукту та інформативність.

Локалізаційно функція (The Containment Function). Фактично, будь-яка упаковка означає, насамперед, обмеження в деякому обсязі певної кількості продукції. Головна мета такого обмеження - уможливити проходження продукту через систему розподілу. Виробництво, вантажно-розвантажувальні роботи, складування й транспортна мережа як розвинених, так і країн, що розвиваються в однаковій мірі мають потребу в такій функції упаковки для того, щоб переміщувати промислові й сільськогосподарські вироби з одного місця на інше. У підсумку, продукт знаходить можливість бути ефективно доставленим до місця торгівельної угоди, що дозволяє покупцям купувати його там, де це їм найбільш зручно. При цьому для багатьох товарів стає зовсім необхідним мати спеціальну упаковку, що забезпечує цю можливість. Важко уявити собі й те, що азотна кислота, тринітротолуол, радіоактивні ізотопи або інфекційні біологічні матеріали можуть проходити через торгівельну мережу без належної упаковки. Іншими словами, сучасне суспільство вимагає, щоб як сільськогосподарські, так і промислові товари були упаковані таким чином, щоб їх можна було транспортувати, зберігати, вантажити й реалізовувати на зручному для продажу місці.

Захисна функція (The Protection Function). Це призначення упаковки має двояку сутність - з одного боку воно повинно забезпечити охорону пакується продукту від шкідливого впливу навколишнього середовища, а з іншого - охорону людей і навколишнього середовища від агресивних і небезпечних продуктів за допомогою їхнього особливого упакування Відомо, що більша частина продуктів піддається такого роду впливу: для господарського відбілювача це може бути захист від втрати хлору, для картопляних чіпсів - запобігання від підвищення вологості повітря (що робить чіпси в'язкими і тягучими), для комп'ютерних мікропроцесорів - запобігання впливу електростатичних розрядів, які деформують їхні електричні ланцюги, для друкарської машинки - це може бути захист від фізичних ударів, які призводять до розладі її механізму.

Також, треба відзначити, що різні проблеми упаковки останнім часом все більше привертають увагу громадськості в провідних країнах світу. До головних з таких проблем слід віднести наступні:

Надмірна вартість упаковки. Критика вартості упаковки пов'язана з тим, що вона є причиною збільшення ціни товару, що не рідко вартість упаковки перевищує вартість міститься в ній товару, а також зовнішня упаковка зазвичай розрахована на разове користування і призначається «на викид».

Відображення істини на упаковці та у маркуванні. Ця група проблем включає, зокрема, різнобій у розмірах і формах упаковки, у вказівці термінів зберігання і придатності продукції; наявність брехливою і вводить в оману інформації за умов згадування ціни, сортності, а також процентного складу основних компонентів. У цьому зв'язку в США, наприклад, ще в 1996 р. був прийнятий Закон про відображення істини на упаковці та у маркуванні товарів.

Забруднення навколишнього середовища, наприклад, за даними американських фахівців, близько 40% всіх твердих відходів складає в США викинута упаковка, яка створює проблему утилізації твердих відходів, що стоїть величезних витрат. У Росії ця цифра становить близько 20%.

Використання дефіцитних ресурсів. Упаковка часто проводиться з матеріалів, у яких відчувається нестача (папір, дерево, алюміній та ін.). Необґрунтована розтрата енергоресурсів в умовах постійного зростання вартості енергоносіїв.

Іншими словами, упаковка знаходиться фактично між продуктом і навколишнім середовищем. Суттєво те, що список факторів навколишнього середовища, які можуть заподіяти шкоду товару, з кожним днем стає все більше і більше.

4.Відповідь на 3 питання

Умови поставки товару

Базисними умовами поставок у зовнішньоторговельному контракті називають сукупність основних обов’язків контрагентів щодо транспортування і страхування товарів на шляху їх руху від експортера до імпортера.

Використання базисних умов спрощує укладання і погодження контрактів, допомогає контрагентам знайти способи розподілу відповідальності і розв’язання розбіжностей, що виникають. Міжнародна торговельна палата розробила й опубліковала збірник тлумачень базисних умов поставок. Цей збірник дістав назву ІНКОТЕРМС. Перший збірник був опублікований у 1936 р. З того часу збірник доповнювався і передруковувався кілька разів. Остання його редакція вийшла у 2000 р.

У базисних умовах визначені обов’язки продавця за встановлену в контракті ціну забезпечити доставляння вантажу у відповідну географічну точку або відвантажити товар на транспортні засоби, чи передати його транспортній установі.

Базисні умови визначають і інші обов’язки продавців і покупців, а саме:

· хто і за чий рахунок забезпечує транспортування товарів по територіях країн продавця, покупця, транзитних країн, морем та повітрям;

· обов’язки продавців у частині пакування і маркування товарів;

· обов’язки сторін щодо страхування вантажу й оформлення комерційної документації;

· місце і час переходу з продавця на покупця ризиків випадкового пошкодження чи втрати товарів.

У комерційній роботі зовнішньоторговельних установ, як правило, виникає необхідність детального розгляду взаємних зобов’язань продавців і покупців, що випливають із базисних умов поставок. Для цього необхідно користуватися збірником тлумачень торговельних звичаїв ІНКОТЕРМС-90 (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

КЛАСИФІКАЦІЯ УМОВ ІНКОТЕРМС ЗА ОБОВ’ЯЗКАМИ ПРОДАВЦЯ

За новою класифікацією ІНКОТЕРМС-90 всі базисні умови поділяються на чотири групи. В основу класифікації покладена різниця в обсягах обов’язків контрагентів з доставлення товару.

Перша група «Е» має умову «франко-завод», яка передбачає мінімум обов’язків для продавця і полягає лише у наданні товару для покупця в місці знаходження продавця.

До групи «F» включаються умови, які вимагають від продавця зобов’язань передати товар перевізникові, що вказаний покупцем (ФОБ, ФАС, «франко-перевізник»).

У третій групі «С» об’єднані умови, за якими продавець повинен забезпечити перевезення продукції, але не зобов’язаний брати на себе ризик випадкової загибелі чи псування товару, або нести будь-які додаткові витрати, що можуть виникнути після відвантаження товару («Вартість і фрахт», СІФ, СІР).

Четверта група «D» включає умови поставки, які передбачають зобов’язання продавця нести всі витрати і ризики, які можуть виникнути під час доставляння товару в країну призначення — «Поставлено на кордон», «Поставлено франко-судно», «Поставлено франко-причал», «Поставлено, мито не сплачено», «Поставлено, мито сплачено».

Висновок

Ринок виник одночасно з товарним виробництвом як його невід'ємна частина, товарне виробництво характеризується саме тим, що продукт виробляється не для власного споживання, а для інших, на продаж. Товарне виробництво регулюється механізмом купівлі-продажу на основі товарно-грошових відносин. Це процес руху товарів від сфери виробництва до сфери споживання. Наявність обмінних відносин між виробником та споживачем через систему купівлі-продажу на основі вільного ціноутворення створює ринок. Ринок і поділ праці нероздільні. Ринок властивий здоровій економіці, він несумісний з монополією. Чим глибший поділ праці, тим більш розвинений ринок, а разом з ним усі його інструменти - гроші, кредит, прибуток. Ринкова економіка базується на 3-х засадах:

свободі підприємництва;

конкуренції;

еквівалентному обміні.

Ринок засобів виробництва в Україні, як у всіх постсоціалістичних державах, є новим. Триває процес його створення, тобто перехід від централізованого розподілу засобів виробництва і прикріплення споживачів до постачальників до вільної торгівлі.

Базисні умови поставок є сукупність основних обов'язків контрагентів з транспортування і страхуванню товарів по дорозі руху їхню відмінність від експортера до імпортера. Протягом тривалої міжнародної торгової практики усталилися певні умови обміну товарами, і навіть відповідні цим умови, сукупність яких формує торгові звичаї.

У сучасному практиці міжнародної торгівлі отримав певне визнання і досить широке застосування "Інкотермс", оскільки запропоноване у ньому тлумачення окремих термінів відповідає найпоширенішим торговим звичаям і політичним правилам торгівлі, сформованим на світовому ринку.

У базисних умовах визначено обов'язки продавця за встановлену в контракті ціну забезпечити доставку вантажу на певну географічну крапку чи завантажити товар на транспортні засоби, або його транспортної організації.

Отже, мета упаковки — привернути увагу людини і водночас примусити її довіряти тому, що знаходиться всередині. Упаковкою є все те, що не є товаром. Але більшість упаковок товарів — це передовсім гармонічна єдність матеріалу, інформації і тари. Роль кожної складової є дуже важлива. Дуже часто саме упаковка породжує нові потреби, бо без неї ніхто не звертав би уваги на ні товари і не споживав їх. З погляду філософії, упаковка — це виражальний засіб ізасіб передавання знань.

Ознайомити з товаром і допомогти швидко прийняти рішення щодо його купівлі— ось завдання, яке виконує упаковка, одночасно приховуючи та демонструючи товар. Демонстрація — це її очевидна функція. Але фахівці наголошують на Іншому — на задоволенні, яке покупець отримує від товару.

Поиск по сайту: