Тема 7. Особливості розробки й прийняття рішень в умовах нерівномірного виробництва і збуту продукції

Мета теми: з’ясувати особливості розробки й прийняття рішень в умовах нерівномірного виробництва і збуту продукції.

Питання для самостійного опрацювання:

1. Модель для оцінки впливу зміни витрат на обсяг виробництва продукції.

Методичні поради

Питання 1.Найбільш суттєвими на промислових підприємствах є витрати на придбання сировини, матеріалів, комплектуючих, енергії, палива. Раптове збільшення цін на ці види ресурсів призводить до збільшення витрат на виробництво продукції, до якого підприємство може бути не готовим, оскільки не в змозі буде здійснювати платежі і стабільно функціонувати в майбутньому. В умовах нестабільної економіки необхідно використовувати моделі, за допомогою яких можна прогнозувати наслідки раптових змін витрат для розрахунку необхідного обсягу продукції.

На практиці можливі два принципово різні випадки:

- при зміні цін на сировину, матеріали, енергію, паливо не відбувається зміни ціни виробу на ринку;

- при зміні цін на сировину, матеріали, енергію, паливо ціна виробу змінюється;

В першому випадку зміна цін на виробничі запаси призведе до зміни величини змінних витрат на одиницю продукції і зміни постійних витрат на виробництво. При незмінній величині власних коштів і отриманих кредитів збільшення вартості сировини, матеріалів, енергії, палива призведе до погіршення можливостей нормального фінансування виробництва і до зменшення його обсягу.

Отже, раптова зміна цін на сировину, матеріали, енергію, паливо призводить до зменшення обсягу виробництва у зв’язку з тим, що виручка, яка надходить за раніше виготовлену продукцію, не відповідає затратам на оборотні фонди, які підприємство оплачує по більш високій ціні. Це обумовлено спізненням надходжень виручки за реалізовану продукцію в порівнянні із здійсненимизатратами.

Тема реферату:

1. Можливості використання динамічних моделей для прогнозування економічного стану підприємства на майбутнє.

Література: основна [5; 7; 9], додаткова [21; 22; 24].

Тема 8. Обґрунтування і прийняття інвестиційних рішень

Мета теми: з’ясувати методику вибору інвестиційних проектів в умовах обмеженості фінансових ресурсів.

Питання для самостійного опрацювання:

1. Характеристика критеріїв оцінки ефективності окремих інвестиційних проектів.

2. Методика складання оптимального портфелю.

Методичні поради

Питання 1.В деяких випадках рішення повинні прийматися в умовах, коли є ряд альтернативних або взаємонезалежних проектів. В цьому випадку необхідно зробити вибір одного або декількох проектів, базуючись на певних критеріях.

Два проекти називаються незалежними, якщо рішення про прийняття одного з них до реалізації не впливає на рішення про прийняття іншого.

Два проекти, що аналізуються, називаються альтернативними, якщо вони не можуть бути реалізовані одночасно, тобто надання переваги одному із проектів автоматично означає, що другий проект повинен бути відхиленим.

В цьому випадку необхідно зробити вибір одного або декількох проектів, базуючись на певних критеріях. Очевидно, що таких критеріїв може бути декілька, а ймовірність того, що якийсь один проект буде привабливішим від інших по всім критеріям, значно менше одиниці.

В існуючій практиці при аналізі ефективності стратегії інвестиційної діяльності в умовах невизначеності жоден з існу­ючих критеріїв не дає змогу повною мірою відповісти, який з проектів є найбільш привабливим.

При аналізі альтернативних проектів враховують критерії: чистий приведений доход, індекс прибутковості, внутрішня ставка доходу можуть суперечити один одному, тобто, проект, ухвалений за одним критерієм, може бути відхиленим за іншим.

Однією із загроз при використанні всіх критеріїв, крім внутрішньої ставки доходності (ВСД), є залежність прийнятої в розрахунках процентної ставки. Дві головні причини визначають можливість протиріччя між критеріями: інтенсивність грошових потоків; масштаб проектів.

В цьому випадку необхідно брати за основу критерій чистого приведеного доходу.

Чистий приведений дохід – найбільш універсальний критерій, але основний його недолік – це абсолютний показник, тому він не може надати інформацію про «резерв безпеки проекту». Для розрахунку ЧПД використовується незмінна дисконтна ставка, але в деяких випадках, коли очікують зміну облікових ставок, то можуть застосовуватися різні дисконтні ставки по роках.

Індекс прибутковості, який характеризує доход на одиницю витрат, є найбільш точним критерієм у випадку, коли необхідно упорядкувати незалежні проекти для створення оптимального портфелю в умовах обмеженості обсягу інвестицій, але, якщо проекти значно відрізняються масштабами, то їх розміщення в порядку віддавання переваги одному з них за індексом прибутковості може не співпадати з порядком, який визначається за критерієм чистого приведеного доходу.

Період окупності – це термін, за який відшкодовуються початкові інвестиції. Він дозволяє надавати оцінку про ліквідність та ризикованість проекту. Разом з тим, дисконтований період окупності не може служити основним критерієм для вибору інвестиційних проектів, оскільки йому притаманні суттєві недоліки, а, саме: він не враховує весь період функціонування проекту, а отже на його величину не впливає віддача, яка знаходиться за його межами; при виборі проектів з однаковою сумою кумулятивних доходів, але різним розподілом по роках не дає різниці між проектами, до того ж не володіє властивістю адитивності.

Використання критерію внутрішня ставка доходності неможливе у випадку, якщо ВСД двох альтернативних проектів більше за ціну капіталу. До того ж для неординарних грошових потоків внутрішня ставка доходності може мати декілька значень. Чим більша тривалість проекту, тим більшим повинно бути значення ВСД при інших рівних умовах. Із збільшення періоду окупності внутрішня ставка доходності зменшується.

Разом з тим, між показниками ефективності інвестицій - чистий приведений дохід (ЧПД), індекс прибутковості (ІП), внутрішня ставка доходності (ВСД) існує визначений взаємозв’язок: так, якщо ЧПД>0, то одночасно ВСД>СС і ІП>1.

При ЧПД=0, одночасно ВСД>СС і ІП=1.

Питання 2.При можливості вибору декількох привабливих інвестиційних проектів і при відсутності необхідних грошових ресурсів для участі в кожному з них виникає задача оптимального розміщення інвестицій.

Існують наступні методи оптимального розміщення інвестицій: просторова оптимізація; оптимізація з урахуванням фактору часу.

Просторова оптимізація передбачає різні методи рішення в залежності від того, можливе чи ні дроблення проектів, що аналізуються:

а) проекти, які піддаються дробленню (мається на увазі, що можна реалізувати не тільки в цілому весь проект, але й будь-яку його частину).

Ця задача вирішується в наступній послідовності:

- для кожного проекту розраховується індекс прибутковості;

- проекти ранжуються по ступеню зменшення індексу прибутковості;

- до реалізації приймаються перші К проектів, вартість яких в сумі не перевищує ліміту коштів, які призначалися для інвестування;

- при наявності залишку інвестиційних коштів вони включаються в черговий проект, але не в повному обсязі, а лише тієї частини, в якійвін може бути профінансований;

б) проекти не піддаються дробленню.

У випадку, коли інвестиційний проект може бути реалізований тільки у повному обсязі, для знаходження оптимальних варіантів вкладення коштів виконують перегляд комбінацій проектів з розрахунком їх підсумкового чистого приведеного доходу. Комбінація, яка забезпечує максимальне значення підсумкового чистого приведеного доходу вважається оптимальною.

Під оптимізацією з урахуванням фактора часу розглядається ситуація, при якій розглядається декілька привабливих проектів, які в результаті обмеженості ресурсів не можуть бути реалізовані в плановому періоді одночасно, однак їх реалізація можлива у наступному періоді. Рішення зводиться до розподілу проектів по рокам.

Методика складання оптимального портфеля:

1. По кожному із проектів розраховується індекс можливих втрат, який характеризує відносну втрату чистого приведеного доходу у випадку, якщо проект буде відкладено до виконання на рік.

Індекс можливих втрат розраховується за формулою:

, (12)

де - чистий приведений дохід в кінці першого року;

- ЧПД першого року, продисконтований під визначену %-ву ставку.

, (13)

де і – ціна фінансування

2. Реалізація проектів, які мають найменший індекс можливих втрат, переноситься на наступний період.

Теми рефератів:

1. Оптимізація розподілу інвестиційних ресурсів між проектами.

2. Переваги та недоліки окремих критеріїв оцінки ефективності інвестиційних проектів.

Задачі для самостійного розв’язання:

Задача 1.Прийняти рішення щодо складу оптимального портфелю строком на 2 роки у випадку якщо обсяг інвестицій на плановий рік обмежений сумою 90 тис. грн. Ціна капіталу 15% (оптимізація з урахуванням часу). Вихідні дані наведені в табл. 2.

Таблиця 2

Задача 2.За оцінкою експертів, загальні витрати на технічне переозброєння підприємства становлять 182 тис. грн., ставка дисконту з урахуванням індивідуального ступеня ризику проекту становить 18%. Щорічні грошові потоки від реалізації проекту наведено у табл. 3.

Таблиця 3

Середньозважена ціна інвестиційних ресурсів - 25%. Користуючись вихідними даними, визначити показники ефективності інвестиційного проекту: ЧПД, ІП, ПО, ВСД.

Література: основна [4; 10], додаткова [16; 19; 20; 35; 36].

Поиск по сайту: